Перейти до вмісту

Київ

Матеріал з Хабадпедії
«Караван світла» в місті, Ханука 5775 (17 грудня 2014)

Місто Київ[1] — столиця України і найбільше місто країни, що є важливим економічним і культурним центром і стоїть у центрі Київської області[2], яка охоплює близько 26 міст, 30 селищ і понад 1000 сіл.

Станом на 5785 рік у місті налічується близько 3 мільйонів мешканців, з них близько 50 000 євреїв.

Історія

Картина, що зображує вступ погромників до міста під час погромів 5408–5409 років (1647–1649), коли на чолі їх їде ватажок повстання Богдан Хмельницький, хай зітреться ім'я його

Поширене припущення, що заселення цієї місцевості почалося вже в епоху амораїв, і в місті є кілька історичних місць міжнародного значення[3]. Значення назви «Київ» хозарською — поселення на березі річки[4].

Місто, що розташоване на півночі України, розкинулося по обидва боки річки Дніпро, і станом на 5782 рік у ньому проживає близько 3 мільйонів мешканців. Місто є важливим економічним і культурним центром, а також центром промисловості та науки, що служить усій Східній Європі.

У 5587 році (1826/1827) було поновлено указ, що забороняв євреям жити в місті, і указ залишався чинним до 5621 року (1860/1861), коли було виділено особливі квартали для проживання євреїв, що займалися торгівлею і промисловістю, і впродовж кількох років єврейська громада в місті знову зросла і досягла близько 14 000 осіб, що становило близько 12% усього міського населення.

У 5641 році (1880/1881) над євреями міста було вчинено великий погром у межах серії погромів «Бурі в Негеві», що спалахнули після смерті російського царя, причому сама поліція не допомагала євреям, а в багатьох випадках навіть приєднувалася до погромників.

У 5670 році (1909/1910) єврейське населення міста вже налічувало понад 50 000 душ, а до початку Другої світової війни воно подвоїлося і потроїлося і налічувало понад 150 000 душ.

У 5671 році (1910/1911) у місті відбулася справа Бейліса, услід за якою в місті відбувалися антисемітські акції, що тривали й після виправдання обвинуваченого.

Після закінчення Першої світової війни багато євреїв з Білорусі та Литви знайшли в місті притулок.

Упродовж років рабинами міста служили кілька рабинів, що належали до хасидизму Хабад, серед них рав Леві Гроссман, а також рав Шломо Ааронсон, який був нащадком родини хасидів Хабаду, підтримував зв'язок з Адморами Хабаду в громадській діяльності і багато допомагав євреям Росії; у 5670 році (1909/1910) його було призначено рабином міста, і він обіймав цю посаду до приходу комуністів до влади.

Під час Голокосту місто було захоплене нацистами, хай зітреться ім'я їхнє, які вбили понад 150 000 осіб, зібраних і вбитих у «Бабиному Яру», який сьогодні є одним з найзначніших історичних меморіальних центрів пам'яті Голокосту.

Після закінчення війни єврейська громада міста поступово відновилася, а з розпадом Радянського Союзу і заснуванням незалежної України місто стало столицею держави.

Єврейська громада міста користується сьогодні особливим ставленням з боку влади, що виражається, серед іншого, у тому, що головна вулиця міста, Хрещатик, закрита для руху транспорту по суботах, керівники влади беруть участь в єврейських зібраннях, відкрито висловлюють підтримку місцевій громаді і борються з антисемітизмом різними способами.

У місяці адарі I 5782 року (лютий–березень 2022), після довгих місяців наростання конфлікту між Росією та Україною, російські війська почали операцію із захоплення міста. Десятки тисяч людей утекли з міста, а на першому етапі шлухім Ребе залишилися в місті, щоб надати максимальну допомогу літньому населенню, сиротам і малозабезпеченим, у яких не було можливості залишити місто; це широко висвітлювалося в засобах масової інформації по всьому світу поряд із політиками та впливовими людьми, які хвалили діяльність хасидів Хабаду, і привело до великого освячення Імені Всевишнього.

Потім шлухім Ребе займалися вивезенням рятувальних груп із міста і доставлянням їх у безпечне місце, причому самих шлухім Ребе було евакуйовано українськими силами безпеки через конкретні побоювання і прямі загрози їхньому життю.

У хасидуті Хабаду

Основна стаття – «Томхей Тмімім» Київ

Серед величних постатей, що прикрашали громаду Хабаду в місті, був рав Шломо-Йосеф Зевін, який у 5678 році (1917/1918) був обраний членом українського парламенту в Києві, а в період свого проживання в місті навіть редагував політичну збірку «Єдність».

У 5686 році (1925/1926) за вказівкою Ребе Раяца рабином міста було призначено рава Біньяміна-Еліягу Городецького.

У 5689–5694 роках (1928–1934) у місті діяло підпільне відділення єшиви «Томхей Тмімім», засноване після того, як унаслідок переслідувань таємної поліції було закрито відділення єшиви в Невелі. У відділенні навчалися юнаки старшого віку під наглядом рава Біньяміна Ліпмана.

Улітку 5697 року (1936/1937) і в 5698 році (1937/1938) у місті навчалася група, що належала до установи «Тіферет бахурім».

Після падіння залізної завіси рабином міста було призначено рава Дов-Бера Красіка.

У 5758 році (1997/1998) синагогу Бродського було повернуто під контроль єврейської громади і передано в руки хасидів Хабаду; сьогодні вона служить єврейським центром, що діє в усі дні тижня, який також забезпечує кашрут, камеру схову речей для туристів тощо, а керує ним рав Моше Асман.

Наші Ребе, провідники поколінь

У 5617 році (1856/1857) Ребе Магараш їздив до Києва і Петербурга, щоб діяти задля євреїв Росії, а в 5618 році (1857/1858) знову їздив до Києва і Петербурга, щоб домагатися скасування указу про виселення євреїв, які орендували поля в селах і колоніях. У цю поїздку йому вдалося скасувати виселення.

У 5623 році (1862/1863) місто відвідав Ребе Магараш, який приїхав туди в межах широкого заступництва, яке він вів з метою врятувати сотні родин, що стояли перед загрозою виселення із сіл на Волині.

Коли він прибув до Києва, для нього було влаштовано велику урочисту зустріч, у якій брали участь, окрім кіл хасидів, також і маскілім. Ребе Магараш пробув у Києві десять днів, упродовж яких щодня повторював хасидут, але не приймав на єхідут.

Узимку 5658 року (1897/1898) Ребе Рашаб упродовж трьох тижнів перебував у Києві задля таємного зібрання, яке він проводив у місті на благо громадських потреб, причому його перебування і діяльність там трималися в таємниці і не доводилися до відома публіки, і тому в ці тижні він також не виголошував маамарів хасидуту і не виступав перед мешканцями міста[5].

У 5699 році (1938/1939) рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон був заарештований, перебуваючи в Катеринославі, і через кілька днів переведений до київської в'язниці, призначеної для злочинців, засуджених за тяжкі злочини. Р. Леві-Іцхака було заарештовано владою, яка бачила в ньому того, хто заступає Ребе Раяца і спонукає та рухає всю єврейську діяльність у Росії.

Товариство вихідців з Києва

Засноване в 5743 році (1982/1983) з метою об'єднати вихідців з Києва всіх поколінь.

Серед діянь товариства: видання книги пам'яті про Біньяміна-Еліягу Городецького.

До правління товариства входили також хасиди Хабаду — Нафталі-Цві Готліб і Шалом-Бер Городецький.

Особистості в місті

Шлухім Ребе в місті

У місті Києві діють близько 40 шлухім, серед них:

Видатні особистості, що жили в місті

  • Рав Йосеф-Еліезер Мільгрод — тесть рава рава Ісраеля Лейбова.
  • Рав Ісраель Мейзель — голова громади в місті

Уродженці міста

Особистості, поховані на кладовищі в Києві

(У Фастові, поблизу Києва, похований рабі Аврагам га-Малах, а в селі Анатевка в передмісті Києва похований р. Мордехай з Чорнобиля)

Хабадські заклади в місті

Основна стаття – Анатевка

У передмісті міста в 5775 році (2014/2015) було засновано єврейське поселення під назвою Анатевка для єврейських біженців із зони боїв на сході України.

Усе поселення було збудовано коштом єврейської громади Київської області та інших жертводавців з усього світу на чолі з равом Моше-Реувеном Асманом, шаліахом Ребе і головним рабином країни.

Навчальні заклади в поселенні охоплюють єврейську школу «Міцва» для хлопчиків і дівчаток, а також хедер «Ор Менахем», у якому ведеться вивчення святих предметів святою мовою, під керівництвом рава Шмуеля Асмана. Школа для дівчаток «Бейт Хана», дитячі садки і ясла.


Міста України

Волинський регіон: Дніпропетровська область — Дніпропетровськ · Дніпродзержинськ • Житомирська область — Овруч · Бердичів · Житомир · Луцьк · Корець · Рівне • Хмельницька область — Ганнопіль • Херсонська область • Славута • Львівська область • Миколаївська область • Сумська область — Ромни • Київська область — Чорнобиль · Анатівка • Полтавська область — Гадяч · Кременчук • Чернігівська область — Кролевець · Ніжин • Погар • Рівненська область — Острог · Межиріч • Харківська область · Черкаська область · Олександрія · Кривий Ріг • Чернівецька область — Чернівці

Містечка в Росії • Містечка в Білорусі • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏‏

Центральні міста Європи

Париж · Київ · Прага · Афіни · Лондон · Антверпен · Рим · Рига · Варшава · Берлін · Відень · Будапешт

Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції • Міста в США

Примітки

  1. ^ Мовою оригіналу: Київ, англійською: Kyiv або Kiev. У писаннях наших Ребе, провідників поколінь, пишеться також такими способами: קייעב, קיוב, קיעוו, קייעאו.
  2. ^ Одна з 24 областей, що становлять Україну.
  3. ^ Історики розходяться в думках щодо походження назви міста: одні стверджують, що його названо на ім'я старшого брата в родині, яка оселилася на місці, що називалося «Кий», а за іншими твердженнями, його було засновано людьми Хозарського царства з метою захисту торговельних шляхів.
  4. ^ Кий хозарською означає берег річки, а ев — закінчення, що означає міське поселення.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 6, с. 157. «Ханох ла-наар», с. 13. «Ігрот кодеш», там само, т. 1, лист 76.
  6. ^ Про його відхід з життя і поховання в місті, хоча він у ньому не жив, див. у статті про нього історію, пов'язану з Ребе Магарашем.
Київ згадується ще в 182 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці