Перейти до вмісту

Франція

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Запалювання ханукальних свічок Хабадом біля підніжжя Ейфелевої вежі
Шлухім у Франції на фотографії

Франція — держава в Західній Європі. Межує з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною на півночі, зі Швейцарією та Італією на сході й з Іспанією на півдні.

Площа країни — близько 640 000 км². Станом на 5785 рік населення країни становить близько 67 мільйонів мешканців.

У Франції сьогодні живуть близько 550 000 євреїв; це друге за величиною скупчення євреїв у діаспорі (після Сполучених Штатів). Більша частина громади має сильну прив'язаність до єврейства та до Ізраїлю[1].

Франція є символом і прикладом перевороту, який здійснює Ребе у світі. Це міститься натяком у її назві: літери слова «Царфат» — це літери слова «Парацта», а гематрія слова «Царфат» — 770 — всесвітній центр Хабаду. Як частину цього можна розглядати те, що Ребе взяв мелодію гімну Франції і перетворив її на хасидський нігун.

По всій країні багато Бейт Хабадів; єшива «Томхей Тмімім» розташована в містечку Брюнуа, семінарія — в містечку Єр, у школах «Синай» — тисячі учнів, «Бейт Любавич» та його установи налічують тисячі учнів.

Під час акафот у ніч Шміні Ацерет 5731 року (1970/1971) представником Франції в «Хасидській ООН» було призначено рава Йосефа Гольдберга, рош-єшиву «Томхей Тмімім» Брюнуа.

Франція в Танаху

Назва «Царфат»

Єдине місце, де слово «Царфат» прямо згадується в Танаху, — пророцтво Овадьї:

  • «І вигнанці цього війська синів Ізраїлю, що в кнаанеїв аж до Царфата, і вигнанці Єрусалима, що в Сфараді, успадкують міста Негева»[2].

Коментатори Писання пояснюють, що йдеться справді про нинішню Францію; Раші на цей вірш пояснює: «Царфат — далека країна, куди були вигнані деякі із синів Ізраїлю», а в перекладі Йонатана бен Узіеля: «до Царфата — до країни Царфаті, що на заході».

Є ще одне місце в Танаху — у книзі Мелахім I, де згадується слово «Царфата», однак ідеться не про нинішню Францію:

  • «Устань, піди до Царфата, що біля Цидона, і живи там; ось, Я звелів там жінці-вдові годувати тебе»[3].
  • «І встав він, і пішов до Царфата, і прийшов до воріт міста, і ось там жінка-вдова збирає дрова; і покликав він її, і сказав: принеси мені, прошу, трохи води в посудині, і я нап'юся»[4].

І коментатори Писання розрізняють місто Царфат біля Цидона, що згадується в книзі Мелахім, і країну Царфат, що згадується в пророцтві Овадьї; це місто розташоване між містами Цор і Цидон у нинішньому Лівані, і сьогодні місто називається арабською «Сарафанд».

Франція в період Алтер Ребе

У 5559 році (1798/1799) спалахнула війна між Францією на чолі з Наполеоном Бонапартом, правителем Франції в той час, і царем Миколою. Алтер Ребе вважав, що Росія має перемогти, хоча тоді євреям буде тяжко в матеріальному, бо під правлінням і владою Франції євреї цілком залишать єврейство, як це було з більшістю євреїв Франції, які аж до останніх поколінь не дотримувалися Тори і заповідей. Алтер Ребе висловився, що Наполеон — кліпа і посланець Самаеля. Уже тоді він почав вилучення іскор звідти, коли взяв переможний марш французьких солдатів, що називається «Маршем Наполеона», і перетворив його на один із нігунів Хабаду. Цей марш заведено грати на виході Йом Кіпуру по завершенні молитви Неїла.

У період Ребе Магараша

Зміна у ставленні до Франції почалася в період Ребе Магараша, коли він кілька разів їздив туди, писав там праці з хасидуту і наближав євреїв.

Ребе Магараш досконало знав французьку мову, кілька разів відвідував Париж, причому зовні його візити були заради його здоров'я і заради громадських потреб, однак кілька разів розкривалася внутрішня причина його візитів до Франції: щоб виправити і здійснити очищення в тій країні, яка уявляється жорсткою кліпою. Відомо, що в 5628 році (1867/1868) і в перші роки 5640-х він їздив до Франції, щоб зустрітися з громадськими діячами за кордоном.

За часів Ребе Рашаба

Зв'язок Любавичів з Францією тривав і зміцнився завдяки частим візитам Ребе Рашаба, який кілька разів відвідував Францію — сам Париж і місто Ментону (поблизу міста Ніцца), де він також «збудував будівлю відомого гемшеху 5672»; кілька його сіхот, що пояснюють глибокі теми вчення хасидуту, було виголошено там; серед них можна відзначити відому сіху — на березі моря — про 8 переваг, які є в розмірковуванні про хасидут перед молитвою в таліті і тфілін, — причому одна з них: освітлює світ («верт ді велт ліхтікер»), — як пасує ця перевага до очищення Франції, що являла собою міць кліпи того часу. У той час кілька хасидів приїздили до Франції, щоб зустрітися з Ребе Рашабом і почути від нього хасидут; так ми знаходимо, серед інших, відомого хасида р. Залмана Златопольського, який там виконав свій відомий нігун, названий його іменем.

І аж до того, що, коли Адмор (Рашаб) перебував разом зі своїм сином, Ребе Раяцем, у Франції, він провів цілу бесіду завдовжки чотири години французькою; і так пише Ребе Раяц: «…І іншими мовами, як-от німецькою, французькою, він говорив… Одного разу, коли ми були разом у Франції, ми пішли оглянути старовинний палац; доглядач палацу пояснював про устрій будівлі, про предмети вжитку і про старовинні речі, що були там, також показав нам старовинні книжки і рукописні документи, і протягом близько чотирьох годин він говорив французькою мовою, і я спитав його, чому він не говорить російською мовою…»

Ось подробиці візитів Ребе Рашаба до Франції (відомі нам):

5644: узимку Ребе Рашаб їздив до Парижа до 13 нісана, після свята Песах повернувся знову до Парижа до закінчення свята Шавуот, звідти поїхав на цілющі джерела в місто Бад-Бурбуль (у Франції) і залишався там до закінчення свята Сукот. Того ж року він відвідав музей Лувр у Парижі і затримався там у відділі живопису (згідно з розповіддю Ребе Раяца — «Сефер га-маамарім» 5711, с. 129).

5645: після свята Сукот і до кінця зими перебував у Парижі; також у цей період перебував у місті Бад-Бурбуль і в Ментоні, куди відвідати його приїхав р. Залман Златопольський.

5647: наприкінці літа їздив на курорти у Франції.

5648: у той час Ребе Рашаб жив у місті Ментона, в частині міста, що називається Кап-Мартен.

5661: улітку їздив до Парижа з 11 іяра до 23 іяра; разом з ним їздив р. Яаков-Мордехай Безпалов, рабин Полтави, і жив у готелі Byron, що міститься в будинку 22 на вулиці Laffitte, і консультувався там з лікарями. Також у той час до нього приїхав хасид р. Аврагам-Аба Персон. Цей візит Ребе Рашаб використав також для громадських справ.

5664: 19 швата прибув до Парижа і залишався там до 4 нісана, зупинився в згаданому готелі Byron і зняв там дві кімнати — № 3 і № 4; перебуваючи там, він займався відправленням маци та інших необхідних для свята Песах речей солдатам із синів Ізраїлю, що перебували на Далекому Сході у зв'язку з війною Росії і Японії; Ребе Рашаб звертався тоді до великих газет: «Фігаро», «Еко де Парі». Також він займався тоді лікуванням у професорів Раймана і Бріссо.

Фарбрейнген Пуриму він провів разом із р. Зіскіндом Берліним і р. Мендлом Цукерманом, до 12 години, і так пише Ребе Рашаб про цей фарбрейнген: «І ми веселилися, дякувати Всевишньому, і хоча це були дещо штучні веселощі, мареї мекомот тощо».

5672: з початку місяця шват Ребе Рашаб перебував у місті Ментона, на Villa Nordi; на честь свята Пурим Ребе Рашаб провів там фарбрейнген, і, за висловом Ребе Раяца, «були великі розкриття»; у цьому візиті брав участь Ребе Раяц, який залишався там, у місті Ментона, близько 3 тижнів; також туди приїхали (до Пуриму) хасиди, що мали осягнення і служіння, серед них рав рабі Яаков-Мордехай з Полтави, рав Яаков Гурвіц і рав Шмуель Гурарі; також брали участь кілька хасидів з Польщі, наприклад багач р. Агарон і його син р. Біньямін Вінер, р. Зіскінд Бялер з Варшави та брати Горнштейни з Києва.

На цьому фарбрейнгені Адмор описав перемовини, що велися між Святим, благословенним Він, і народами світу щодо дарування Тори, говорив про необхідність «Зроби собі вчителя і придбай собі друга» і про необхідність, щоб люди справи вивчали хасидут; також він говорив про необхідність трудитися в хасидуті; говорилося також про різницю між нігуном хазануту, нігуном молитви та хасидським нігуном.

Ребе Рашаб залишався там до закінчення свята Шавуот.

5673: 21 швата Ребе Рашаб прибув до міста Ментона і перебував там до Рош ходеш нісан; спочатку він жив у готелі «Тартаковський, а через холод змінив його і зняв будинок на Villa Henriette; у той період до нього приїхав р. Яаков-Мордехай Безпалов, рабин Полтави, а також приїхав Ребе Раяц і пробув там близько 2 тижнів.

5674: узимку — з 8 кислева — Ребе Рашаб перебував у Ментоні і жив на Villa Passerel, у тому самому дворі, де перебував торік, хоча й в іншій квартирі; у той час Ребе Рашаб працював над гемшехом 5672 і завершив його; також у той час Ребе Рашаб відвідав р. Менахема-Нохума, сина рабі Іцхака, Адмора з Боян.

На честь свята Пурим він залишився там і провів фарбрейнген, і так він сам пише про той Пурим: «Пурім із гевен міт ан(ш)рейнгунг сімхас Пурім, сіа гевен гіпш гест, Ланда із гекумен.. р. Ш. Гу"а н"і от штарк месамеах гевен» [Пурим був з особливою радістю Пуриму, були важливі гості, р. Ш. Гурарі, хай світить його свіча, дуже веселив], і залишався там до кінця місяця адар.

За часів Ребе Раяца

І так це тривало з ще більшою силою під час проводу Ребе Раяца, який перебував у Франції багато разів і навіть виголошував там кілька разів маамари хасидуту і сіхот. Також він кілька разів посилав туди шлухім, щоб зміцнити родини анаш, які там перебували, і для громадських потреб.

І ось подробиці візитів Ребе Раяца до Франції (відомі нам):

5671: прибув до міста Ментона разом зі своїм батьком; там його батько, Ребе Рашаб, розповів йому про нігун р. Залмана Златопольського.

5672: їздив до Парижа, Марселя, Ніцци, Монте-Карло, Ментони. У Ментоні він зустрів своїх батьків (Ребе Рашаба і ребецн Стерну-Сару) на вокзалі і передав тоді батькові звіт про свою громадську діяльність у Парижі. Там він розповідає йому також про зустріч, яка в нього була в готелі «Гар дю Нор», кімната № 223, у громадських справах.

У своєму щоденнику від 3 швата 5672 року (22 січня 1912) він розповідає про прогулянку зі своїм батьком, Ребе Рашабом, у місті Ментона, в частині міста, що називається Кап-Мартен, і тоді батько показав йому будинок, у якому жив у 5648 році (1887/1888) (за 25 років до того), — на березі моря.

Також він перебував на честь свята Пурим разом із батьком у місті Ментона, як докладно сказано вище; в одному зі своїх листів він пише, що перебував тоді з батьком близько 3 тижнів.

5689: того року Ребе Раяц прибув до Парижа; у продовження цієї поїздки — в 5692 році (1931/1932) — він намагався створити комітет із синів хасидів, щоб поширювати джерела вивчення вчення хасидуту у формі, зрозумілій усім, і в листах Ребе Раяца ми знаходимо безліч листів із цього приводу до р. Гілеля Златопольського, який жив тоді в Парижі; слід зазначити, що в місяці іяр 5693 року (1932/1933), на початку періоду перебування Ребе в Парижі, ми знаходимо листи від Ребе Раяца до Ребе у зв'язку з цією справою; пропозиція полягала в тому, щоб заснувати «Агудат хасидей Хабад» у Франції (однак з різних причин план не вдалося тоді здійснити внаслідок відходу з життя згаданого р. Гілеля).

Слід зазначити, що в записі Ребе Раяца про його поїздку до Святої Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, і до Сполучених Штатів, у якому він описує також свій візит до Франції, Ребе Раяц пише, що, перебуваючи в Парижі, куди він прибув у ніч на вівторок, 5 елула, до наступного дня гуляв з Ребе і говорив з ним про «внутрішні справи».

5692: у місяці адар того року Ребе Раяц — близько двох тижнів у Парижі для громадських потреб; з цієї нагоди він також скликав зібрання громадських діячів — вихідців з Росії; також у той час Ребе Раяц послав р. Шимона-Лейба Грінберга шадаром, щоб зміцнити рід анаш у Франції.

5693: того року Ребе Раяц пробув кілька місяців у Франції (слід зазначити, що в той період Ребе і ребецн прибули, щоб оселитися в Парижі).

5696: з початку тамуза до 22 елула Ребе Раяц перебував у Парижі; 6 елула він відвідав будинок № 10 на вулиці Дьє, що належав «Об'єднанню ортодоксальних рабинів Франції», яке заснував і очолював р. Шнеур-Залман Шнеєрсон; розповідають, що, коли Ребе Раяц піднімався сходами будинку, їх порахували, і виявилося, що їх число — 26; під час цього візиту Ребе Раяц виголосив маамар хасидуту «Ані ле-доді».

5697: узимку того року Ребе Раяц перебував у місті Віль-д'Авре; в одному зі своїх листів він пише, що перебуває в Парижі два тижні, щоб порадитися з лікарями; у той час поруч із ним перебував також Адмор, і ми знаходимо в кількох листах того періоду підпис Адмора: «Від імені Ребе, секретар М. Ш.»; також знайдено запис, зроблений Адмором, а в ньому — сіху Ребе Раяца, виголошену тоді.

5698: узимку того року Ребе Раяц знову перебував у Парижі, в готелі «Макс», розташованому за адресою вулиця Буляр, 9, у п'ятнадцятому окрузі Парижа, де пробув до кінця місяця адара II, займаючись громадськими потребами; і так ми знаходимо, що на Пурим Адмор читав перед ним Мегілу і записав кілька звичаїв, яких навчився тоді від Ребе Раяца щодо звичаїв Пуриму; також тоді Ребе Раяц виголосив сіху, записану Адмором.

В останні роки свого проводу він заснував там установи, такі як: «Європейське бюро Любавич», «Бейт Рівка» та єшиву «Томхей Тмімім» Брюнуа.

Франція іРебе

Ребе в Парижі, приблизно 5697 рік
Основна стаття – Ребе в Парижі (5693–5700), Візит Ребе до Парижа (5707)

Ребе жив багато років (5693–5701) у Франції. У 5697 році (1936/1937) він переїхав до Парижа, де продовжував старанно займатися вивченням Тори з величезною старанністю, приховуючи себе, далеко від сторонніх очей. Водночас він приділяв трохи часу навчанню в Сорбонському університеті.

Крім того, Ребе займався громадськими справами — роботою, що велася з великою самовідданістю за вказівками Ребе Раяца, який перебував у той час у Польщі.

У ті роки Ребе редагував брошури «Га-Тамім» і надруковані сіхот Ребе Раяца. Також він склав покажчики до книги «Танія», «Тора ор» і «Лікутей Тора», до маамарів Ребе Рашаба та інше. І як Ребе сам зазначає, «покажчики складалися в різні часи і в різних життєвих умовах — у стані достатку й простору і в стані облоги та скрути тощо».

Також Ребе впорядкував листи Ребе Раяца. Для цього секретарі Ребе Раяца надсилали йому копію всіх листів, зміст яких стосується широкої публіки, щоб упорядкувати їх і підготувати до друку, з додаванням посилань і приміток. Ці листи Ребе впорядкував і доклав до них покажчик, а потім приступив до добору листів для друку та їх редагування з додаванням виправлень, приміток і посилань.

Тисячі французьких баалей тшува приїхали і пов'язали себе з Ребе, і вони становлять особливо помітну громаду, коли приїздять групою до 770 на місяць тішрей і взагалі.

У ніч Сімхат Тора 5734 року (1973/1974) Ребе почав співати «Марсельєзу» (читається: «Марсейєз»), французький гімн, на слова «Га-адерет ве-га-емуна», і відтоді цей наспів став одним із нігунів Хабаду.

Ставлення наших Ребе до країни

У період Алтер Ребе

Переворот у Франції

Ставлення Ребе

У «Двар малхут» Ваєшев 5752 року (1991/1992) Ребе сказав, що Франція завершила роботу очищень і готова до Геули. Ребе сказав, що Франція в період Алтер Ребе представляла рух свободи від усіх релігійних справ, згідно з яким людина має свободу вибору. А в нашому поколінні становище у Франції перевернулося. Є єврейство, дотримуються Тори і виконують заповіді.

Установи Хабаду в країні

Шлухім Ребе у Франції

По всій країні багато Бейт Хабадів, десятки навчальних закладів, дитячих садків, талмуд-тор і єшив, у яких навчаються тисячі учнів.

У Франції понад 160 Бейт Хабадів, розсіяних по всій країні. З них 36 — лише в самому місті Парижі.

Єшива «Томхей Тмімім» розташована в містечку Брюнуа, школи і семінарія «Бейт Рівка» — в містечку Єр, у школах «Синай» — тисячі учнів, імперія «Бейт Любавич» Париж та її установи налічують тисячі учнів, громада «Шнеур» та її установи.

Париж

Основна стаття – Париж

Подробиці можна знайти у статті Париж

Брюнуа

Основна стаття – Брюнуа
хасидський штетл, один з останніх, що збереглися в наші дні

Передмістя Парижа, в якому розташована знаменита єшива — єшива «Томхей Тмімім» Любавич Брюнуа під керівництвом Ребе; заснована в 5707 році (1946/1947) за вказівкою Ребе Раяца. Єшива сьогодні вважається однією з великих і знаменитих єшив Хабаду; про неї Ребе висловився: «на кшталт того, як у Любавичах»; вона включає малу єшиву та єшиву гдолу, в яких навчаються близько 380 бохерів. Єшива розташована в населеному пункті Брюнуа в південно-східних передмістях Парижа, за 20 км від центру Парижа.

Єшива вирізняється тим, що в ній досі виховують на «внутрішньому служінні», і тому багато її випускників стали машпіїм в інших єшивах.

Ніс (Ніцца)[5]

У місяці ав 5700 року (серпень–вересень 1940) Ребе з дружиною прибув до міста і жив у ньому до місяця сіван 5701 року (травень–червень 1941), коли виїхав з палаючої Європи і емігрував до Сполучених Штатів (через Португалію).

У місті існує громада Хабаду, шлухім і установи на чолі з равом Йосефом-Іцхаком Пінсоном, поряд з равом Менахемом-Мендлом Леві та равом Цві-Гіршем Пінсоном.

Ліон

У місті існує громада Хабаду, шлухім і установи на чолі з равом Шмуелем Гуревичем.

Марсель

У місті існує громада Хабаду, шлухім і установи на чолі з равом Йосефом-Іцхаком Лабковським.

Див. також

Додаткова література

  • «Виїзд з Росії» (книга), п'яті ворота: мандри — з Покінга до Франції
  • Ісраель Ельфенбейн, ‏«Ве-гі ке-форет алта Ніца», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1918, с. 40
  • Шнеур-Залман Бергер, ‏Хабад у Франції, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 628, с. 42–49 (12 тевета 5768 (21 грудня 2007)) קישור לשבועון בית משיח

Зовнішні посилання


Міста і містечка у Франції

Єр • Брюнуа • Париж • Ментон • Обервільє

Містечка в Росії • Містечка в Білорусі • Містечка в Україні • Містечка в Латвії • Міста в Польщі

‏‏

Примітки

  1. ^ Громада сьогодні складається переважно з вихідців з Північної Африки, причому значний відсоток цієї групи — вихідці з Алжиру, а менша частина — євреї з Тунісу і Марокко. Існують також інші громади, наприклад іммігранти з Туреччини та з Балкан, а також нащадки старої сефардської громади Франції. Ашкеназька громада становить меншість серед євреїв Франції. Євреї Франції інтегровані в суспільство й економіку своєї країни
  2. ^ Овадья 1, 20
  3. ^ Книга Мелахім I, розділ 17, вірш 9
  4. ^ Книга Мелахім I, розділ 17, вірш 10
  5. ^ Файл «Ніцца».

Повідомити про помилку на цій сторінці