Єкутіель з Лепеля
| Єкутіель з Лепеля | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце проживання | Лепель |
| Учителі | Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе), Рабі Дов-Бер Шнеурі (Мітлер Ребе), Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек) |
Рабі Єкутіель з Лепеля був одним із великих хасидів Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека та одним із тих, хто звів на престол Ребе Магараша.
Спочатку він мав украй слабкі здібності; коли він дізнався про Ребе і хасидут, то був дуже схвильований і поїхав до Ліозно, бажаючи одразу увійти на єхідут. Найстаріші хасиди сказали йому, що потрібна підготовка тощо, але він не хотів слухати. Коли його не пустили, він видерся на вікно і стрибнув досередини через вікно у верхню кімнату дому Алтер Ребе і заголосив із плачем із глибини серця: «Ребе, відітни в мене ліву сторону — місце лихого начала». Алтер Ребе сидів тоді в тфілін Рабейну Тама; Ребе дав йому знак злізти з вікна, сперся на свої святі руки і сказав: «Владико світу, і Ти оживляєш їх усіх» — написано. Р. Єкутіель вийшов у великій радості і сказав, що Ребе притягнув у нього життєву силу. Ребе Раяц пояснює[1], що це спричинило відкриття розуму і серця: з тієї години відкрилося серце рабі Єкутіеля і в нього притягнулася нова життєва сила; минуло кілька років, поки ця життєва сила привела його до розуміння — за часів Мітлер Ребе, але життєву силу він отримав одразу. Ця життєва сила була розкриттям Б-жественного світла.
Про це говорили наші Ребе: оскільки його зойк був у вигляді макіф, то й те, що він отримав за це від Алтер Ребе, було у вигляді макіф, і все його служіння було у вигляді макіф — на відміну від р. Моше Віленкера, який три роки трудився, щоб увійти на єхідут, і все його служіння було пнімі.
Коли Алтер Ребе хотів благословити р. Єкутіеля Лепелера багатством, той сказав, що не бажає цього, щоб багатство не відволікало його від вивчення хасидуту і занять служінням; а коли той хотів благословити його довголіттям, він сказав: «Але не життям мужиків, у яких „очі в них — і не бачать, вуха в них — і не чують“, не бачать Б-жественності і не чують Б-жественності»[2].
У Мітлер Ребе
Після відходу з життя свого вчителя Алтер Ребе став хасидом, наближеним до Мітлер Ребе. Одного разу через Лепель проїжджав один з аврехів-машпіїм і повторював напам'ять маамари хасидуту Мітлер Ребе. У цих маамарах пояснювалися найглибші поняття, але аврех був чудовим промовцем і говорив з великим талантом. Р. Єкутіель слухав сказане і нічого не зрозумів; це дуже зачепило його серце і зламало дух. Через роки, розповідаючи про це р. Шмуелю-Дов-Беру з Борисова, р. Єкутіель пояснив йому: «Уяви собі: мені було тоді близько сорока років, після того як я їздив до Алтер Ребе близько п'ятнадцяти років. Увесь цей час я вчив хасидут по змозі своїх сил. І ось з'явилося нове явище — приїздить молодий аврех, просто-таки пташеня, і повторює маамари Ребе з наспівом і жвавістю, а я слухаю і не розумію. Відчуваю, що поняття дуже глибокі, поняття дивовижні, але я нічого не знаю». Р. Єкутіель попросив авреха повторити перед ним маамари знову і знову і пояснити їх йому, і той справді намагався йому пояснити, але р. Єкутіелю не вдалося нічого зрозуміти. Аврех поїхав, а р. Єкутіель лишився, мов корабель посеред моря, і тому вирішив поїхати до Любавичів.
Коли він прибув до Любавичів — до Любавичів він прибув у середу, — перед зустріччю Шабату Ребе виголосив маамар. У святий Шабат Ребе виголосив маамар і пояснення до маамару; маамар р. Єкутіель зрозумів, а пояснення не зрозумів. Але, на свій подив, побачив, що аврехи зрозуміли пояснення. Р. Єкутіель дуже тужив, що не зрозумів пояснення, і всю ніч плакав із глибини серця.
У понеділок він увійшов на єхідут і розповів про все, що з ним сталося. Ребе відповів йому: «Немає нічого, що встояло б перед бажанням... І коли бажають по-справжньому, розширюються і здібності». Почувши це від Ребе, він вирішив залишитися в Любавичах, доки не почне розуміти. Близько чотирьох місяців р. Єкутіель трудився величезною працею, працею душі і працею плоті, привчаючи себе думати про один предмет по кілька годин і повторювати одне й те саме багато разів.
Аврех р. Ефраїм зі Смілян повторював із ним маамари багато разів, поки той не зумів їх зрозуміти. У місяці тішрей р. Єкутіель відчув себе новим творінням, став посудиною для сприйняття і тоді поїхав додому. Відтоді він став великим знавцем хасидуту, так що Мітлер Ребе склав для нього «Імрей біна», а Ребе Цемах Цедек посилав Ребе Магараша ставити йому запитання з хасидуту. Але у справах світу і в нігле він і далі мав досить прості знання.
У Цемах Цедека
Після відходу з життя Мітлер Ребе прив'язався і став хасидом Цемах Цедека і багато разів їздив перебувати під його сінню. Ребе Цемах Цедек хотів «вдягнути» р. Єкутіеля в «шати» і дав йому розпорядок дня: вчити Хумаш з Раші на їдиші і «Кав га-яшар» на їдиші, але це давалося йому нелегко.
У Ребе Магараша
Коли відійшов Ребе Цемах Цедек, р. Єкутіелю про це не повідомили (йому було тоді за дев'яносто, і, очевидно, боялися повідомляти йому через його здоров'я). Коли він дізнався про це, то почав кричати: «Дурні, чому ви дозволили Ребе піти? Ховайте сувої Тори, ховайте самих себе». Він розбив усі вікна і пішки вирушив до Любавичів.
Прибувши до Любавичів, сказав: «Нічого не робитиму, не молитимуся тощо; спочатку я хочу почути, що скаже мені Ребе». Він попрямував до святої могили Цемах Цедека і припав до могили на цілий день. Зрештою його винесли звідти, після того як він знепритомнів. Опритомнівши, він сказав: «Треба пуститися в танок».
Коли рав Єкутіель з Лепеля прибув до Любавичів, він побажав обрати адмора з-поміж синів Цемах Цедека. Він прийшов до шести синів і просив їх сказати хасидут. Коли він дійшов до наймолодшого сина, рабі Шмуеля, то застав його, коли той сидів у кипі. Він сказав йому: «Вдягни капелюх і скажи хасидут». Р. Єкутіель був старим хасидом і одним із найшановніших хасидів, і відмовити йому було неможливо. Рабі Шмуель погодився і виголосив маамар хасидуту. Коли він закінчив говорити, р. Єкутіель озвався і сказав: «Ти мій Ребе».
Завдяки благословенню Алтер Ребе він прожив довге життя і помер у добрій старості, у віці близько ста років.
Родина
- Його онуком був банкір Соловей з Вітебська. Відомий Шимон, син р. Шмар'ї Соловея, у якого були сини: Мендл, Єкутіель, Іцхак.
Додаткова література
- «Хасид, який став „мевіном“ у хасидуті», Рафаель Бахар, книжка «Дмуто шель хасид», с. 89–95.
- Книжка «Перші хасиди», с. 29–40
- Рав Еліягу-Йоханан Гурарі, «Оцар хасидей Хабад», ч. 1, с. 149 і далі
- Хананья Зогар, «Р. Єкутіель Лепелер», у «Голех хасид — брошура для вивчення і завдань», 5784, сторінка 53
- derher Reb Yekusiel Leipler
Див. також
Примітки
Код особи: № 5169603500