Сойфер стам

Сойфер стам — це єврей, який займається ремеслом написання сувоїв Тори, тфілін і мезуз (абревіатура: СТАМ), а також мегілот і книг Пророків та Писань.
Міра богобоязливості сойфера та його духовний рівень надзвичайно важливі, оскільки існує безліч законів, пов'язаних із написанням, недотримання умов яких робить написане непридатним, і немає змоги виявити це після написання[1].
Наші Ребе, провідники поколінь, вимагали від сойферів стам установити щоденний урок вивчення вчення хасидуту[2]. А також стежити за зануренням у мікву перед написанням.
За галахою сойфер має бути євреєм, чоловіком і повнолітнім (старшим за 13 років). Сувої, написані єретиком, непридатні, і їх належить спалити. Сувої, написані жінкою, або неєвреєм, донощиком, або глухим, недоумкуватим і малолітнім, непридатні, і їх належить поховати.
Ребе Магараш був обізнаним і вправним сойфером стам[3], і кожному зі своїх синів він подарував Мегілат Естер (Сувій Естер), написаний його святою рукою[4].
Кавана
Своїм наміром, своєю мовою і своїми діями сойфер освячує матерію тим, що пов'язує матеріальні предмети з духовними світами. Тому сойфер зобов'язаний вимовити вголос на початку написання: «Ось я пишу во ім'я святості сувою Тори / мезузи / тфілін / мегіли»[5]. Крім того, щоразу, коли він пише азкару (Ім'я Всевишнього), він має сказати прямо: «Ось я пишу во ім'я святості Імені». Ім'я Гаває, згідно з Каббалою, належить писати з розділеннями, і для кожного етапу його написання є особливий намір.
Перо
Щоб написання вважалося кошерним, сойфер має писати й виправляти лише своєю сильною рукою, тобто правша — правою рукою, а лівша — лівою. Сойфер зобов'язаний писати пером; перо може бути зроблене з будь-якого матеріалу, більшість сойферів користуються пером з індичого пір'я, частина — очеретом. Для виготовлення й загострення пера потрібне особливе вміння, і тому є сойфери, які користуються перами інших видів, наприклад пластиковим або керамічним пером, хоча вони й вважаються менш мегадрін, — оскільки вони не стираються так швидко, як пташине перо.
Є такі, що користуються пером з алюмінію, але на думку Бешта та його учнів для написання не користуються тим, що є залізом, оскільки із заліза виготовляють ніж, який вкорочує життя, і тому за нашим підходом користуватися ним не слід. Але на думку сефардів немає жодної проблеми в пері із заліза.
Пергамент
У давнину було заведено використовувати різні шари шкіри тварини для написання різних видів сувоїв. Нині заведено, що всі вироби СТАМ пишуться на пергаменті, зробленому зі шкіри кошерної тварини, з якої видалено волосся і яку оброблено в усіх її шарах. Пергамент має бути оброблений саме з метою написання у святості, щоб написаному на ньому було надано силу.
Ребе Раяц під час написання сувою Тори Мошіаха вказав на особливу суворість та особливий гідур у тому, щоб шкури були від тварин, зарізаних за законом.
Чорнило
Для написання сойфер користується особливим чорнилом чорного кольору, приготованим за давньою традицією відповідно до правил, записаних у книгах галахи.
Сойфер переписує текст із «Тікун софрім», у якому слова надруковано впорядковано й точно, щоб його написання було з письмового тексту, згідно з вимогою галахи, а також щоб зберегти однаковий і впорядкований вигляд письма.
Ктав кабала
Протягом багатьох років більшість євреїв жила в замкнених громадах, і всі їхні потреби, матеріальні й духовні, забезпечувалися з самої громади. Тфілін і мезузи купували в сойфера стам громади, якого всі знали як богобоязливого єврея.
За останні сто років єврейські громади зросли й розширилися, і вироби СТАМ, які пишуться в одному місці, продаються в іншому. А також з огляду на становище, коли виявилося багато сойферів, що не відповідали умовам галахи або не були обізнані в ремеслі, чимало рабинів, і на чолі з «Хатам софером», запровадили обов'язок купувати вироби СТАМ виключно в сойфера, який має посвідчення від рабинського суду.
Унаслідок цього у Варшаві у 5695 році (1934/1935) було засновано товариство «Шомрей стам» равом Цві-Єхезкелем Міхельзоном[6] та його свояком равом Цві-Гіршем Фрідлінгом[7]. Товариство видавало сойферам, які склали теоретичний і практичний іспит, «ктав кабала». Відозву, яку вони опублікували в місяці адар того самого року, підписали вісімдесят сім адморів і рабинів з-поміж великих того покоління, і серед них також Ребе Раяц[8].
Нині існує кілька організацій, що видають «ктав кабала» сойферам, які виявляють достатнє знання відповідних книг галахи і складають теоретичний і практичний іспит перед рабином.
Вказівки та звичаї
Щодо місця написання Імені «Ш-д-й» на мезузі Ребе написав з'ясувати в рабина з анаш, чи не заведено дотримуватися точності в тому, щоб воно було написане саме навпроти того місця, де на внутрішньому боці написано «Ве-гая ім шамоа»[9].
Ребе Раяц вказав сойферові раву Шнеуру-Залману Вайнштейну, щоб п'ятниця і вихід Шабату вважалися одним повним днем у нормі написання[10].
Сойфери наших Ребе, провідників поколінь
- Рав Реувен-писар — сойфер Алтер Ребе.
- Рав Зундл-писар — сойфер Ребе Цемах Цедека, учень р. Реувена-писаря.
- Рав Моше Аксельрод — сойфер Ребе Магараша, учень р. Зундла-писаря.
- Рав Шнеур-Залман Вайнштейн — сойфер Ребе Раяца і Ребе.
- Рав Єшая Матлін — сойфер Ребе.
- Рав Еліезер-Цві-Зеев Циркінд — сойфер Ребе.
- Рав Шмар'я Фактор — у 5712 році (1951/1952), коли виникла потреба в мезузах, Ребе направив свого помічника р. Дов-Бера Юніка до Фактора[11].
Див. також
- Перевірка тфілін і мезуз
- Шрифт Алтер Ребе
- Мегілат Естер (Сувій Естер) Ребе Магараша
- Давид-писар з Ганнополя
Зовнішні посилання
- Розслідування «Бейт Мошіах»: мезузи за вигідною ціною чи непридатні мезузи?
- Сефардське письмо, кошерне постфактум для ашкеназа, «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора», випуск 1267, сторінка 53
| СТАМ — сувої Тори, тфілін і мезузи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Заповіді Тори та постанови мудреців | Написання сувою Тори · Коректура СТАМ · Перевірка тфілін і мезуз · Читання Тори · Накладання тфілін · Прикріплення мезузи | |||
| Написання СТАМ | Сойфер СТАМ · Шрифт Алтер Ребе · Сувій Тори · Тфілін · Мезуза · Мегілат Естер (Сувій Естер) · Великі літери · Малі літери · ТАНТА · Тагін · Масора | |||
| Особливі священні рукописи | Сувій Тори Мошіаха · Сувій Тори Ребе · Сувої Тори в «770» · Мегіла Ребе Магараша | |||
| Близькі поняття | Мівцо «Літера в сувої Тори» · Загальні сувої Тори · Завершення сувою Тори · Мівцо «Тфілін» · Мівцо «Мезуза» · Тфілін Рабейну Тама · Чотири пари тфілін | |||
Примітки
- ^ «Прі мегадім» пише, що сойфер стам, який випустив з-під своєї руки некошерні тфілін, гірший за шойхета, який схибив і випустив з-під своєї руки трефне. Бо ті, хто їсть трефне, порушують один раз заборону, а ті, хто накладає непридатні тфілін, втрачають щодня виконання заповіді-повеління, а також порушують щодня заборону марного благословення.
- ^ Наприклад, в «Ігрот кодеш» Адмора шліта, лист 6322.
- ^ Через стан його здоров'я лікарі приписали йому займатися ручною працею.
- ^ «Сефер га-толдот» Ребе Магараша
- ^ У «Танії», розділ 41, Алтер Ребе пояснює, що цей намір — на початку написання, і ось його слова: «як відомо, що головне в підготовці „лі-шма“, яка необхідна, — це на початку навчання в бейноніїм, як у розлучному листі та сувої Тори, які потребують „лі-шма“, без чого вони непридатні, і досить, щоб він сказав на початку написання: „ось я пишу во ім'я святості сувою Тори“», а далі пояснює, що в кожну годину з годин дня панує інше сполучення Імені Гаває та інша життєвість, і тому, коли людина вчить Тору, їй слід щогодини спрямовувати намір на те, що вона вчить Тору «лі-шма». І, можливо, слід сказати так само і щодо написання СТАМ
- ^ Голова рабинського суду Плоньська, а потім — у Раді рабинів у Варшаві.
- ^ Голова рабинського суду Босковиць
- ^ Див. у книзі «Ялкут цурат га-отійот», Бруклін, 5743, с. 753-743
- ^ Згідно з постановою «Шулхан аруха» і на відміну від Рами, який постановляє: «навпроти проміжку між уривками, і так чинять». Тижневик «Бейт Мошіах», 17 менахем-ава 5780 (7 серпня 2020), сторінка 10.
- ^ «І нехай пише, блі недер, не менше 4 мезуз на день; день переддня святого Шабату [= день шостий, переддень святого Шабату (= п'ятниця)] і вихід святого Шабату нехай вважаються за один день». «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, с. 375.
- ^ Запис р. Дов-Бера Юніка від понеділка тижневої глави «Мікец», 1-го дня Хануки 5712 (24 грудня 1951).