Сфіра Тіферет

Сфіра Тіферет — шоста з десяти сфірот і третя зі сфірот мідот. Ця сфіра називається ім'ям «гуфа»[1]. Яаков, наш праотець, — колісниця для сфіри Тіферет.
Сфіра Тіферет — третя з трьох сфірот ХаГаТ, які є сфірот, співвіднесеними із серцем у людині. Сфіра Тіферет належить до середньої лінії і є середньою між сфірою Хесед, яка від правої лінії, і сфірою Гвура, яка від лівої лінії. Суть її — вплив мірою милосердя: хоча вплив не приходить з боку міри суду, вона впливає з боку Хеседу.
Суть сфіри Тіферет у служінні Творцеві відповідає мірі прославлення: прославляти Ім'я Всевишнього всіма видами величі й прилипати до хвал Творця в усіх аспектах душі — в гітбоненуті свого розуму і своєї думки, а також у своєму мовленні (Малхут у Тіферет). Уподібнюватися Йому в Його мідот, а також пробуджувати велике милосердя до своєї душі, яка спустилася в цей світ[2].
Суть
Сфіра Тіферет — шоста з десяти сфірот; ця сфіра належить до сфірот мідот, і вона третя з цих сфірот.
Яаков, наш праотець, був самоскасований перед сфірою Тіферет в аспекті колісниці, бо всі дні його служіння було в цій мірі. Суть сфіри Тіферет — поєднання протилежностей, і Яаков, наш праотець, намагався притягти світла Тогу в посудини Тікуну, а це — за допомогою сфіри Тіферет. Також Яаков, наш праотець, був обраним із праотців, і його рівень називається «середній засув, що проходить від краю до краю», бо сфіра Тіферет підіймається до внутрішнього боку Кетера. Пояснюється також, що ложе його було цілісним: бо від Аврагама, який в аспекті Хесед, походить Ішмаель, який в аспекті Хеседу кліпи, а від Іцхака, який в аспекті Гвури, походить Есав, який в аспекті Гвури кліпи, але в Яакова, який в аспекті сфіри Тіферет, ложе його було цілісним, бо в сфірі Тіферет менш можливе живлення зовнішніх сил.
Стосовно інших сфірот
У сфірі Тіферет є два образи: зовнішній аспект, що називається небом, і внутрішній аспект, що називається небозводом. Зовнішній бік сфіри Тіферет становить середнє між сфірою Хесед і сфірою Гвура; внутрішній бік сфіри Тіферет становить аспект сам по собі — аспект середньої лінії. Джерело зовнішнього боку Тіферет — сфіра Біна (що називається) і відповідає рівню Імені Елокім; з боку рівня Імені Елокім можна включити також гвурот, і тому цей аспект становить середнє, і називається «шамаїм» — від виразу «шам маїм» — взаємовключення вогню і води. Джерело внутрішнього боку Тіферет — сфіра Хохма, і називається «ракіа» — від виразу «рака י'». Рівень Яакова на рівні зовнішнього боку Тіферет — це аспект, у якому він містить у собі рівні Аврагама та Іцхака, взаємовключення сфірот Хесед і Гвура; рівень Яакова на рівні внутрішнього боку Тіферет — це аспект, у якому він походить від Єсод Аба, як натякається в його імені: י' עקב — י' сфіри Хохма; і аспект «ракіа» — суть внутрішнього боку Тіферет — натякається в його імені: слово יעקב містить літери ק'י'ע' слова רקיע, а літера ר' слова רקיע замінюється літерою ב' при заміні літер за «Айк бехар»[3][4]; крім того, пояснюється, що внутрішній рівень сфіри Тіферет відповідає мірі милосердя[5].
У світах
У системі сфірот сфіра Тіферет — це загальність мідот, і так само у світах: сфіра Тіферет у кожному світі — це загальність парцуфа Зеїр Анпін того світу, який є парцуфом, утвореним із взаємовключення мідот. Сфіра Тіферет світу Ацилут — це загальність Зеїр Анпіна світу Ацилут, і вона називається ім'ям «Кудша бріх Гу» стосовно Малхут де-Ацилут, що називається ім'ям «Шхінтей».
Ім'я посудини сфіри Тіферет світу Ацилут — Ім'я Гаває. Бо в усіх сфірот світу Ацилут світла — в Імені Гаває, а посудини — в окремій мірі, як Ім'я Е-ль у Хеседі та Ім'я Елокім у Гвурі, але в Тіферет, яка від середньої лінії, світить і в посудині Ім'я Гаває.
У служінні
Суть сфіри Тіферет у служінні — міра прославлення: прославляти Всевишнього і Його Тору всіма видами величі.
Людині заборонено вивищуватися і пишатися своїми чеснотами. Корінь дії прославлення пояснюється за внутрішнім ученням у поширенні міри Тіферет у світі: людина, що грішить гордістю, використовує міру Тіферет у вжитку кліпи; вона може навіть хизуватися хитрістю і похвалити іншу людину так, що це призводить до гордості її самої, — похвалити когось іншого і сказати, що лише він (той, хто хвалиться) перевершив рівень того іншого. Правильне вживання міри Тіферет — це усвідомлення людиною поширення міри Тіферет і разом із тим вживання її для святості, а не для кліпи[6].
Вживання сфіри Тіферет у духовному служінні — це дія навмисного пробудження, яку здійснює людина і якою пробуджує велике милосердя до своєї душі, висіченої з-під Престолу Слави, що спустилася в цей світ, в обитель зовнішніх сил і кліпот. Про цей аспект сказано: «Яакову, який викупив Аврагама», — бо ця міра милосердя пробуджує міру любові[7].
Її прізвиська
- «Гуфа» (тіло) — про те, що вона центр мідот та їхня основа і є середньою між двома руками — «дроа ймина», яка є сфірою Хесед, і «дроа смала», яка є сфірою Гвура, — і від неї виходить вплив до «трейн шокін», які є сфірот Нецах і Год[1].
Основна стаття – «Ле-іштаба бе-гуфа де-малка»
| Сфірот | ||
|---|---|---|
| Порядок сходження світів | Десять прихованих сфірот · Світ Акудім · Світ Некудім · Світ Брудім · БЕА | |
| Десять сфірот | Кетер · Хохма · Біна · Даат · Хесед · Гвура · Тіферет · Нецах · Год · Єсод · Малхут | |
| Поділ сфірот | Права лінія · Ліва лінія · Середня лінія · Мохін · Мідот | |
| Сфірот-пари | Кетер і Хохма · Кетер і Біна · Кетер і Даат · Хохма і Біна · Біна і мідот · Хохма і Малхут · Біна і Малхут · Нецах і Год · Єсод і Малхут | |
Примітки
- ^ 1 2 «Патах Еліягу»
- ^ «І Ісраель любив Йосефа більше за всіх синів своїх» — обробка сіхи Ребе від 19 кислева 5741 року (27 листопада 1980) з листка «Гіткашрут»
- ^ Цей спосіб заміни літер наведено в Гемарі, Шабат, 104а; Псахім, 5а; Раші, починаючи зі слова «хелек».
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак», зауваження до книги Зогар, Берешит, с. 140, і «Сефер га-маамарім» 5665, с. 59.
- ^ Див. джерела, зазначені в книзі «Седер га-гішталшелут», розділ «Тіферет».
- ^ «Кетер Шем Тов», частина 1, 153, у поясненні вірша сказано: «Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, багатий — багатством своїм, а лише тим тощо — розумінням і знанням Мене»
- ^ «Лікутей амарим» — розділ 41