Шмуель
Цю статтю слід спростити: статтю сформульовано в торанічній манері та надто високою мовою, і її важко зрозуміти широкому загалу. Причина: розділ «Пророк Шмуель у вченні Каббали».
| ||
| Цю статтю слід спростити: статтю сформульовано в торанічній манері та надто високою мовою, і її важко зрозуміти широкому загалу. Причина: розділ «Пророк Шмуель у вченні Каббали». | |
| Пророк Шмуель | |
|---|---|
Усипальниця пророка Шмуеля | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2830 |
| Дата смерті | 2883 |
| Роки діяльності | Шофтім |
| Посада | Пророк і суддя Ізраїлю |
| Учителі | Эли-коэн |
| Сім'я | |
| Батько | Елкана |
| Мати | Хана |
| Родовід | |
Пророк Шмуель — останній з провідників народу Ізраїлю в добу Суддів і найкращий з них[1], який помазав на царство Шаула і Давида, перших царів народу Ізраїлю, пророк і ланка ланцюга передання традиції, переданої йому від Елі-когена і переданої ним цареві Давиду[2]. Написав книгу Шофтім і книгу Шмуеля з розділу Пророків Танаху, а також Сувій Рут з розділу Писань Танаху[3].
Біографія

Народився в Елкани, сина Єрохама, з гори Ефраїм, якого вірш називає «ефраті». Батько жив на горі Ефраїм через належність до коліна Леві, яке не отримало наділу в Землі Ізраїлю і було розпорошене серед інших колін[4], а звання «ефраті» — вираз значущості й шляхетності[5]. Шмуель — з нащадків Кораха, а його батько Елкана теж був пророком[6] і найзначнішим із мешканців гори Ефраїм[7]. Вірш описує діяння Елкани і пише, що він організовував масове паломництво до Скинії в Шіло, хоча в той час Ізраїль не дотримувався суворо цієї заповіді; мудреці тлумачать, що в нагороду за це він удостоївся сина Шмуеля[8]. Мати Шмуеля, Хана, теж була пророчицею і була безплідною довгі роки, доки після її молитви в Скинії Елі-коген не благословив її, щоб її прохання було виконане і її було згадано. У Гемарі наводиться, що Хану було згадано в Рош га-Шана[9]. Шмуель народився обрізаним[10] і, як обіцяла в обітниці Хана у своїй молитві, був назиром від утроби матері[11]. Хана назвала свого сина Шмуелем, «бо в Г-спода я випросила його» (розділ 1, вірш 20); Раші пояснює, що в його імені натякається на дві речі: перша — що він названий за іменем Б-га, і друга — що його випрошено для його матері в Г-спода.
Мідраш розповідає[12], що в період перед народженням Шмуеля щодня лунав небесний голос і казав, що має народитися праведник і ім'я його Шмуель, і всі жінки покоління називали своїх синів Шмуелем у надії, що їхній син і є той праведник, але коли дитина виростала, бачили, що її діла не відповідають, і розуміли, що говорилося не про неї, доки Хана не народила Шмуеля, і коли побачили його діла, зрозуміли, що, мабуть, про нього говорив небесний голос.
Коли йому виповнилося два роки[13], мати привела його до Храму[14]. Гемара[15] розповідає, що, коли він уперше прибув до Храму, він постановив у присутності Елі-когена, що шхіта, здійснена не-когеном, кошерна, і тому Елі засудив його до смерті за законом того, хто виносить галахічне рішення в присутності свого вчителя, але завдяки благанням його матері він був урятований. Після цього його мати промовила про нього молитву Хани.
Елкана і Хана залишили Шмуеля в Скинії, де він служив Елі-когену і вчив у нього Тору та служіння Всевишньому. Служіння Шмуеля в Скинії полягало в співі вустами і на інструменті[16]. Щороку, коли його батьки приходили до Скинії приносити жертви Г-споду, мати приносила йому плащ, що підходив за розміром його тіла. Цей плащ і далі супроводжував Шмуеля в подальшому житті і згадується в книзі Пророків ще кілька разів; у мідраші розповідається, що його й поховали в його плащі, і навіть коли Шаул викликав його через викликача мертвих, він з'явився як «чоловік, зодягнений у плащ»[17].
Пророк Шмуель у вченні Каббали
Шмуель був на найвищому щаблі серед душ пророків, разом із Моше та Аароном, яким відкрився аспект внутрішньої суті імені Гаває[18].
Пророк Шмуель трохи виправив ваду Нецах, а повністю її буде виправлено з приходом Мошіаха, і в цьому причина тривалості нинішнього вигнання. Спосіб, яким він виправив Нецах святості, — це розтрата всіх скарбів[19].
Шлях служіння Шмуеля полягав у виконанні заповідей у смиренні, без жодного пояснення, лише з бажання виконати заповіді Всевишнього, завдяки чому удостоюються також зрозуміти всі таємниці[20].
Ребе про пророка Шмуеля
Лист Ребе від 8 тевета 5714 (14 грудня 1953), звернений до д-ра Міхаеля Іш-Шалома, який опублікував книжку «Ківрей авот»[21], і в ньому — зауваження до його книжки. Спочатку Ребе передмовляє:
До сьогодні євреї сотнями й тисячами приходять припасти і помолитися біля святих могил у Землі Ізраїлю, і це справа, пов'язана не лише з розумом, а й із внутрішнім почуттям у душі, і це важлива подія в житті єврея, коли він удостоївся припасти до святих місць; і також з-за кордону надсилають прохання і молитви, щоб їх промовили там, як відомо і загальновідомо..
У зв'язку зі встановленням і з'ясуванням місць святих могил Ребе підкреслює:
Її передано від святого Арі в «Шаар га-гілгулім», а також книга «Глілот Ерец Ісраель», яку автор «Седер га-дорот» поширив у всіх місцях розсіяння Ізраїлю в минулих поколіннях..
Щодо «Шаар га-гілгулім» Ребе цитує, що її основа вища за розум — «що він бачив і споглядав душі праведників і завдяки цьому.. знав могилу кожного праведника»[22]
.
Також щодо поховання Елкани (батька пророка Шмуеля) Ребе пише:
У «Шаар га-гілгулім» наводиться місце його поховання, а не так, як кажуть люди, що його поховано з його сином пророком Шмуелем у його місті в Рамі
.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ За словами Абарбанеля у його передмові до книги Єгошуа: «Найдосконаліший із суддів — Шмуель, мир праху його».
- ^ За думкою Рамбама в передмові до «Мішне Тора». А за іншими думками — була передана пророкові Гаду або пророкові Натану.
- ^ Згідно з Вавилонським Талмудом, трактат Бава батра, аркуш 14, сторінка б, а за думкою Абарбанеля в його передмові до Єгошуа, він написав також книгу Єгошуа, тоді як книгу Шмуеля склав пророк Ірміягу.
- ^ Як наводиться в книзі Єгошуа, розділ 21.
- ^ Раші, книга Шмуель I, розділ 1, вірш 1.
- ^ Див. Раші, книга Шмуель I, розділ 2, вірш 27.
- ^ Алших, книга Шмуель I, розділ 1, вірш 1.
- ^ «Ялкут Шимоні», Шмуель I, ремез 77.
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат Рош га-Шана, аркуш 11, сторінка а.
- ^ «Авот де-рабі Натан», розділ 2, 5.
- ^ Книга Шмуель I, розділ 1, вірш 11.
- ^ «Мідраш Шмуель», параша 3, 4.
- ^ Раші, книга Шмуель I, розділ 1, вірш 22, а за іншою версією — у 22 місяці.
- ^ Доти вона утримувалася від цього, бо він був дуже ніжним, див. Вавилонський Талмуд, трактат Хагіга, аркуш 6, сторінка а.
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат Брахот, аркуш 31, сторінка б.
- ^ Радак, книга Шмуель I, розділ 2, вірш 18.
- ^ «Танхума» на тижневу главу «Емор»: «Вчили: у плащі він виріс, у ньому був похований, у ньому піднявся».
- ^ Мітлер Ребе, «Торат хаїм».
- ^ Мітлер Ребе, «Торат хаїм», Шмот, тижнева глава «Бешалах», «Цідкот пірзоно бе-Ісраель», 228, а.
- ^ Мітлер Ребе, «Торат хаїм», Шмот, частина 1, тижнева глава «Бешалах», «Ва-яр Ісраель ет га-яд га-гдола», 157, а.
- ^ Єрусалим 5708
- ^ «Шаар га-гілгулім», передмова 37
Код особи: № 8451100001