Перейти до вмісту

Шмуель

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю слід спростити: статтю сформульовано в торанічній манері та надто високою мовою, і її важко зрозуміти широкому загалу. Причина: розділ «Пророк Шмуель у вченні Каббали».
Необхідно додати інтуїтивно зрозумілий вступ, який пояснить ідеї та поняття простіше, бажано з прикладами. Якщо ви вважаєте, що стаття недостатньо ясна або в ній є незрозумілий вам момент, вкажіть це на її сторінці обговорення. Слід зазначити, що багато статей, які пояснюють поняття хасидуту, потребують попередньої підготовки.
Цю статтю слід спростити: статтю сформульовано в торанічній манері та надто високою мовою, і її важко зрозуміти широкому загалу. Причина: розділ «Пророк Шмуель у вченні Каббали».
Необхідно додати інтуїтивно зрозумілий вступ, який пояснить ідеї та поняття простіше, бажано з прикладами. Якщо ви вважаєте, що стаття недостатньо ясна або в ній є незрозумілий вам момент, вкажіть це на її сторінці обговорення. Слід зазначити, що багато статей, які пояснюють поняття хасидуту, потребують попередньої підготовки.
Запит «Шмуель» перенаправляється сюди. Якщо ви мали на увазі інше значення, див. Шмуель (значення).
Пророк Шмуель
Усипальниця пророка Шмуеля
Основна інформація
Дата народження2830
Дата смерті2883
Роки діяльностіШофтім
ПосадаПророк і суддя Ізраїлю
УчителіЭли-коэн
Сім'я
БатькоЕлкана
МатиХана
Родовід

Пророк Шмуель — останній з провідників народу Ізраїлю в добу Суддів і найкращий з них[1], який помазав на царство Шаула і Давида, перших царів народу Ізраїлю, пророк і ланка ланцюга передання традиції, переданої йому від Елі-когена і переданої ним цареві Давиду[2]. Написав книгу Шофтім і книгу Шмуеля з розділу Пророків Танаху, а також Сувій Рут з розділу Писань Танаху[3].

Біографія

Усипальниця з боку жінок

Народився в Елкани, сина Єрохама, з гори Ефраїм, якого вірш називає «ефраті». Батько жив на горі Ефраїм через належність до коліна Леві, яке не отримало наділу в Землі Ізраїлю і було розпорошене серед інших колін[4], а звання «ефраті» — вираз значущості й шляхетності[5]. Шмуель — з нащадків Кораха, а його батько Елкана теж був пророком[6] і найзначнішим із мешканців гори Ефраїм[7]. Вірш описує діяння Елкани і пише, що він організовував масове паломництво до Скинії в Шіло, хоча в той час Ізраїль не дотримувався суворо цієї заповіді; мудреці тлумачать, що в нагороду за це він удостоївся сина Шмуеля[8]. Мати Шмуеля, Хана, теж була пророчицею і була безплідною довгі роки, доки після її молитви в Скинії Елі-коген не благословив її, щоб її прохання було виконане і її було згадано. У Гемарі наводиться, що Хану було згадано в Рош га-Шана[9]. Шмуель народився обрізаним[10] і, як обіцяла в обітниці Хана у своїй молитві, був назиром від утроби матері[11]. Хана назвала свого сина Шмуелем, «бо в Г-спода я випросила його» (розділ 1, вірш 20); Раші пояснює, що в його імені натякається на дві речі: перша — що він названий за іменем Б-га, і друга — що його випрошено для його матері в Г-спода.

Мідраш розповідає[12], що в період перед народженням Шмуеля щодня лунав небесний голос і казав, що має народитися праведник і ім'я його Шмуель, і всі жінки покоління називали своїх синів Шмуелем у надії, що їхній син і є той праведник, але коли дитина виростала, бачили, що її діла не відповідають, і розуміли, що говорилося не про неї, доки Хана не народила Шмуеля, і коли побачили його діла, зрозуміли, що, мабуть, про нього говорив небесний голос.

Коли йому виповнилося два роки[13], мати привела його до Храму[14]. Гемара[15] розповідає, що, коли він уперше прибув до Храму, він постановив у присутності Елі-когена, що шхіта, здійснена не-когеном, кошерна, і тому Елі засудив його до смерті за законом того, хто виносить галахічне рішення в присутності свого вчителя, але завдяки благанням його матері він був урятований. Після цього його мати промовила про нього молитву Хани.

Елкана і Хана залишили Шмуеля в Скинії, де він служив Елі-когену і вчив у нього Тору та служіння Всевишньому. Служіння Шмуеля в Скинії полягало в співі вустами і на інструменті[16]. Щороку, коли його батьки приходили до Скинії приносити жертви Г-споду, мати приносила йому плащ, що підходив за розміром його тіла. Цей плащ і далі супроводжував Шмуеля в подальшому житті і згадується в книзі Пророків ще кілька разів; у мідраші розповідається, що його й поховали в його плащі, і навіть коли Шаул викликав його через викликача мертвих, він з'явився як «чоловік, зодягнений у плащ»[17].

Пророк Шмуель у вченні Каббали

Шмуель був на найвищому щаблі серед душ пророків, разом із Моше та Аароном, яким відкрився аспект внутрішньої суті імені Гаває[18].

Пророк Шмуель трохи виправив ваду Нецах, а повністю її буде виправлено з приходом Мошіаха, і в цьому причина тривалості нинішнього вигнання. Спосіб, яким він виправив Нецах святості, — це розтрата всіх скарбів[19].

Шлях служіння Шмуеля полягав у виконанні заповідей у смиренні, без жодного пояснення, лише з бажання виконати заповіді Всевишнього, завдяки чому удостоюються також зрозуміти всі таємниці[20].

Ребе про пророка Шмуеля

Лист Ребе від 8 тевета 5714 (14 грудня 1953), звернений до д-ра Міхаеля Іш-Шалома, який опублікував книжку «Ківрей авот»[21], і в ньому — зауваження до його книжки. Спочатку Ребе передмовляє:

До сьогодні євреї сотнями й тисячами приходять припасти і помолитися біля святих могил у Землі Ізраїлю, і це справа, пов'язана не лише з розумом, а й із внутрішнім почуттям у душі, і це важлива подія в житті єврея, коли він удостоївся припасти до святих місць; і також з-за кордону надсилають прохання і молитви, щоб їх промовили там, як відомо і загальновідомо..

У зв'язку зі встановленням і з'ясуванням місць святих могил Ребе підкреслює:

Її передано від святого Арі в «Шаар га-гілгулім», а також книга «Глілот Ерец Ісраель», яку автор «Седер га-дорот» поширив у всіх місцях розсіяння Ізраїлю в минулих поколіннях..

Щодо «Шаар га-гілгулім» Ребе цитує, що її основа вища за розум — «що він бачив і споглядав душі праведників і завдяки цьому.. знав могилу кожного праведника»[22]

.

Також щодо поховання Елкани (батька пророка Шмуеля) Ребе пише:

У «Шаар га-гілгулім» наводиться місце його поховання, а не так, як кажуть люди, що його поховано з його сином пророком Шмуелем у його місті в Рамі

.

Зовнішні посилання


Статтю засновано на статті у Вікіпедії, кредит,
список авторів

Примітки

  1. ^ За словами Абарбанеля у його передмові до книги Єгошуа: «Найдосконаліший із суддів — Шмуель, мир праху його».
  2. ^ За думкою Рамбама в передмові до «Мішне Тора». А за іншими думками — була передана пророкові Гаду або пророкові Натану.
  3. ^ Згідно з Вавилонським Талмудом, трактат Бава батра, аркуш 14, сторінка б, а за думкою Абарбанеля в його передмові до Єгошуа, він написав також книгу Єгошуа, тоді як книгу Шмуеля склав пророк Ірміягу.
  4. ^ Як наводиться в книзі Єгошуа, розділ 21.
  5. ^ Раші, книга Шмуель I, розділ 1, вірш 1.
  6. ^ Див. Раші, книга Шмуель I, розділ 2, вірш 27.
  7. ^ Алших, книга Шмуель I, розділ 1, вірш 1.
  8. ^ «Ялкут Шимоні», Шмуель I, ремез 77.
  9. ^ Вавилонський Талмуд, трактат Рош га-Шана, аркуш 11, сторінка а.
  10. ^ «Авот де-рабі Натан», розділ 2, 5.
  11. ^ Книга Шмуель I, розділ 1, вірш 11.
  12. ^ «Мідраш Шмуель», параша 3, 4.
  13. ^ Раші, книга Шмуель I, розділ 1, вірш 22, а за іншою версією — у 22 місяці.
  14. ^ Доти вона утримувалася від цього, бо він був дуже ніжним, див. Вавилонський Талмуд, трактат Хагіга, аркуш 6, сторінка а.
  15. ^ Вавилонський Талмуд, трактат Брахот, аркуш 31, сторінка б.
  16. ^ Радак, книга Шмуель I, розділ 2, вірш 18.
  17. ^ «Танхума» на тижневу главу «Емор»: «Вчили: у плащі він виріс, у ньому був похований, у ньому піднявся».
  18. ^ Мітлер Ребе, «Торат хаїм».
  19. ^ Мітлер Ребе, «Торат хаїм», Шмот, тижнева глава «Бешалах», «Цідкот пірзоно бе-Ісраель», 228, а.
  20. ^ Мітлер Ребе, «Торат хаїм», Шмот, частина 1, тижнева глава «Бешалах», «Ва-яр Ісраель ет га-яд га-гдола», 157, а.
  21. ^ Єрусалим 5708
  22. ^ «Шаар га-гілгулім», передмова 37
Шмуель згадується ще в 41 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8451100001

Повідомити про помилку на цій сторінці