Аба-Давид Гуревич
| Аба-Давид Гуревич | |
|---|---|
Шаліах Ребе в державі Узбекистан і головний рабин Середньої Азії | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 кислева 5697 (12 грудня 1936) |
| Місце народження | Москва |
| Дата смерті | 16 швата 5785 (14 лютого 2025) |
| Місце поховання | Кір'ят-Малахі |
| Країна | СРСР, Ізраїль, США, Узбекистан |
| Місце проживання | Львів, Ташкент, Нахалат-Гар-Хабад, Краун-Гайтс |
| Місце діяльності | Середня Азія |
| Рід діяльності | шаліах, рабин, сойфер СТАМ |
| Посада | шаліах Ребе в Узбекистані, головний рабин Середньої Азії, викладач «Бухарської єшиви» |
| Учителі | Хаїм-Дов-Бер Хен |
| Сім'я | |
| Батько | рав Рафаель-Дов-Бер Гуревич |
| Мати | Сара-Естер Гуревич |
| Дружина | Малка |
| Діти | Барух Гуревич, Йосеф-Іцхак Гуревич, Браха |
| Брати й сестри | Шмуель Гуревич (Кфар-Хабад) |
| Родовід | |
Рав Аба-Давид Гуревич (28 кислева 5697 (12 грудня 1936) — 16 швата 5785 (14 лютого 2025)) — шаліах Ребе в державі Узбекистан і головний рабин Середньої Азії.
Біографія


Рав Аба-Давид Гуревич народився в Москві, Радянський Союз, 28 кислева 5697 (12 грудня 1936) в родині рава Рафаеля-Дов-Бера Гуревича. У його дитинстві родина втекла під час Голокосту і дісталася Самарканда. Навчався в підпіллі в Самарканді в хасида р. Берке Хена.
Одружився з пані Малкою, і вони жили у Львові і в Ташкенті.
У 5728 році (1967/1968) удостоївся знайти надгробки Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша в Любавичах і, із самопожертвою, звести навколо них огорожу після руйнувань, які залишили нацисти на цьому місці.
Виїхав із Радянського Союзу з хвилею алії 5731 року (1970/1971), оселився в Нахалат-Гар-Хабаді і викладав у «Бухарській єшиві»; через кілька років переїхав до Краун-Гайтс і займався писанням СТАМ. У 5750 році (1989/1990) вирушив на шліхут Ребе до Ташкента, столиці Узбекистану.
Шаліах у Середній Азії
Рав Гуревич багато зробив у місці свого шліхуту в Ташкенті, і багато євреїв брали участь у його заходах. Щороку він проводив публічний седер за участю сотень місцевих євреїв[1], а також заснував там єврейську школу «Бейт Менахем»[2].
Ще до остаточного падіння комунізму в Радянському Союзі, коли проросли перші зерна «перебудови», до Ташкента повернувся один з його колишніх мешканців, рав Аба-Давид Гуревич, на шліхут Ребе, щоб зберегти і посилити єврейське життя в місті. З часом його було призначено шаліахом і головним рабином Середньої Азії.

У наступні роки до Ташкента прибули інші шлухім Ребе, які допомагали головному шаліахові, і серед них — онуки хабадських активістів, що діяли в місті в роки війни в підпільних умовах.
У статті на сайті «Хабад он-лайн» було описано його діяльність у країнах Середньої Азії: у роки свого шліхуту він їздив по всій Середній Азії, яка охоплює п'ять держав: Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан і Киргизстан, і в кожній державі та в кожному місті, де є євреї, діяв відповідно до можливостей і потреб — від роздавання пар тфілін, лулавів і маци до направлення тмімім-шлухім на короткі й тривалі періоди. Також головний шаліах у Казахстані рав Шіє Коген проїжджав через Ташкент, коли вирушав на шліхут у 5754 році (1993/1994), і після проміжної зупинки, що тривала кілька днів, поїхав разом із равом Гуревичем до Алма-Ати, де той допоміг йому закласти основи шліхуту.[3]
Зв'язки з рабинами та високопосадовими громадськими діячами
Упродовж багатьох років у рава Гуревича були дружні зв'язки з місцевими й закордонними організаціями, як, наприклад, організація «Джойнт», яка надавала велику допомогу євреям Узбекистану у співпраці з равом Гуревичем. І з особливого провидіння Причини всіх причин «Джойнт» направив до Ташкента двох давніх і досвідчених працівників — пана Стенлі Абрамовича і рава Ісраеля Шифа; обидва ще в 5710-ті роки удостоїлися працювати з шаліахом Ребе в Марокко равом Шломо Матусовим і за підтримки Ребе, а через десятки років доля привела їх до Ташкента, і вони працювали з Хабадом в іншій мусульманській державі.
Паралельно в нього були важливі зв'язки з високопосадовими рабинами, які діяли в різних галузях у регіонах, де рав Гуревич діяв на шліхуті Ребе. Наприклад, у складних галахічних питаннях він був на зв'язку з равом Азріелем Хайкіним, шліта, якого вважають законовчителем шлухім у СНД, а також був у постійному зв'язку з високопосадовими рабинами Великого рабинського суду Головного рабинату Ізраїлю, що діє в Єрусалимі, які займалися питаннями розлучень, і деякі з них відвідували Ташкент, як, наприклад, Рішон ле-Ціон рав Шломо-Моше Амар, шліта; з іншого боку, були й візити ізраїльських депутатів Кнесету, і водночас склалася група місцевих багатіїв, з якими рав Гуревич установив настільки тісний зв'язок, що вони відчували себе частиною шліхуту і спрямовували пожертви та зв'язки як частину звичайного розпорядку.
Вигнання
У 5768 році (2007/2008), після низки утисків рава[4][5], рава було вислано з країни після того, як йому не продовжили візу[6][7][8]. Після вислання він надсилав до країни шлухім для зміцнення єврейської діяльності на місці[9][10]. У 5769 році (2008/2009) громада призначила рабином громади шаліаха рава Давида-Аврагама Колтона[11], і через короткий час його теж було вислано. А сьогодні в Ташкенті діяльністю Хабаду керує шаліах рав Хаїм Шейкевич.
В останні роки жив у Нахалат-Гар-Хабаді.
Рав Гуревич підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах.
Після нетривалої хвороби помер 16 швата 5785 (14 лютого 2025); похорон відбувся того ж дня, і його поховано на кладовищі в Кір'ят-Малахі.
Родина
- Його батько, рав Рафаель-Дов-Бер Гуревич — помер 6 менахем-ава 5747 (1 серпня 1987). — Був засланий до Сибіру разом із р. Мендлом Футерфасом
- Його мати, пані Сара-Естер Гуревич — померла 18 тішрея 5737 (12 жовтня 1976)
- Його брат, рав Шмуель Гуревич (мир праху його), директор талмуд-тори в Кфар-Хабаді
- Його брат, рав Аврагам Гуревич — помер 9 нісана 5761 (2 квітня 2001) — Кфар-Хабад
- Його син, рав Барух Гуревич, шаліах у Чикаго
- Його син, рав Йосеф-Іцхак Гуревич, шаліах Ребе в Лос-Анджелесі
- Його дочка, Браха, дружина рава Аврагама-Шломо Ганзбурга, Кфар-Хабад
- Його онука — дружина рава Шраги Крумбі
Додаткова література
- «Лулав і сука під носом у співробітників КДБ», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1135

- «Солдат-генерал на службі Ребе», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1448

Зовнішні посилання
- Жалоба в Хабаді: шаліах рав Аба-Давид Гуревич (мир праху його)

- «Я був змушений покинути місце свого шліхуту» інтерв'ю

- Щоденник польоту: мівцо тфілін на висоті 36 000 футів

- Шнеур Бергер, «Встановлення огорожі біля надгробків наших Ребе, провідників поколінь», інтерв'ю з равом Давидом-Абою Гуревичем, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 8 тевета 5763 (13 грудня 2002), с. 24.
- Життя шліхуту: документальна розповідь про життя шаліаха рава Гуревича (мир праху його)

- Рав Гуревич у поїздці до Ташкента

- «Лулав і сука під носом у співробітників КДБ», рав Гуревич в інтерв'ю про святкування Сукот за часів комуністичної влади і на шліхуті

- «Рав Гуревич — шаліах за будь-яких умов і в будь-якому становищі», Шнеур-Залман Бергер

Примітки
- ^ Пасхальний седер у Ташкенті
- ^ Єврейські діти в Ташкенті відсвяткували «свято сидура»
- ^ «Рав Гуревич — шаліах за будь-яких умов і в будь-якому становищі»
- ^ ЮНЕСКО проти знесення синагоги в Таджикистані
- ^ Дочка президента хоче елітний квартал; шліхут під загрозою
- ^ Ексклюзив: шлухім вислано з Ташкента
- ^ Деякі стверджують, що йдеться про утиски на фінансовому ґрунті
- ^ WikiLeaks розкриває: що призвело до вислання шаліаха?
- ^ Викриття: попри утиски — Хабад повернувся до Узбекистану
- ^ З Нахалат-Гар-Хабада до Ташкента, шлях шліхуту
- ^ Ташкент: шаліаха призначено рабином громади
Код особи: № 1440254200