«Алгемейнер журнал»

«Алгемейнер журнал» («газета всіх») — тижневик мовою їдиш, що виходить у Сполучених Штатах з 5732 року (1971/1972) як газета для всієї єврейської громадськості, з благословення і заохочення Ребе.
Передісторія
5732 року (1971/1972), коли «Тог — Морген журнал», єврейська газета мовою їдиш, єдина єврейсько-ортодоксальна щоденна газета на всі Сполучені Штати в ті дні, закрилася внаслідок краху і хвилі відходу передплатників, Ребе виступив з ініціативою відкрити газету з метою поставити ортодоксальні межі перед реформістським поширенням. На єхідуті р. Залману Гурарі після закриття газети «Дер тог — Морген» Ребе сказав йому, що настав час, щоб у Любавичів була самостійна газета. Р. Залман зібрав компаньйонів і громадських діячів, серед них свого компаньйона впродовж довгих років р. Нахума Зельдіса, р. Лейбла Мочкіна і р. Міхаеля Тейтельбойма, за підтримки яких вони заснували газету. Редактором призначили рава Гершона-Бера Джейкобсона, який до того був редактором газети «Тог — Морген журнал», що закрилася. Своєрідність нової газети полягала в тому, що вона вміщувала безліч письменників з усіх кінців спектра, серед них рав Єгошуа Дубравський, литовський рав р. Дов Голландер, який мав особливий зв'язок з Ребе, пан Елі Візель і лівий письменник пан Натан Єлін-Мор. Траплялися випадки, коли хасиди нападали на редакцію газети через написане в ній, що суперечило шляху Хабаду, і стверджували, що газета недостатньо харедимна, але Ребе підтримував її і зауважив, що справа релігійної газети — діяти так, щоб люди, які витрачають свій час і читають газети, доторкнулися до єврейства і хасидуту і пробудилися до виконання заповідей і трепету перед Небесами[1].
10 адара 5732 року (25 лютого 1972) вийшов перший випуск, який удостоївся особливого ставлення Ребе, що навіть сказав сіху слідом за однією зі статей. Листок слугував також майданчиком для мівцоїм і вказівок Ребе; так, наприклад, коли Ребе вказав, що не слід боятися в дні Війни Судного дня, редактор р. Гершон Джейкобсон опублікував у газеті статтю — заклик Ребе не боятися. Так само в дні Хануки, коли Ребе оголосив мівцо «Ханука» і роздавав ханука-гелт кожному учасникові, р. Гершон Джейкобсон підійшов отримати, і коли Ребе спитав його, у чому полягає його участь у мівцо, він відповів Ребе, що сьогодні написав у газеті заклик до мівцо «Ханука». Ребе спитав його, що він зробить завтра, і р. Гершон відповів йому, що завтра він надрукує газету... Ребе усміхнувся і дав йому ханука-гелт. Одним з рідкісних знаків наближення, які редакція отримала від Ребе, було в ніч Сімхат Тори 5737, коли Ребе удостоїв редакцію проголошення вірша «Ата гореета»[2].
Також 5727 року (1966/1967), коли Ребе вперше вказав на мівцо «Тфілін», газета взяла почесну участь у поширенні мівцо. Часто газета публікувала заохочення Ребе щодо мівцо і різні повідомлення про просування мівцо. Газета з натхненням публікувала кожне нове мівцо, встановлене Ребе, і слугувала почесним майданчиком для мівцоїм Ребе.
З 5736 року (1975/1976), коли виходили сіхот, відредаговані Ребе мовою їдиш, їх публікував в «Алгемейнер» рав Менахем-Меїр Блау, який отримав на це дозвіл Ребе.
Як і в кожній газеті, у газеті «Алгемейнер журнал» публікувалися карикатури, частина з них — на теми, що стояли на порядку денному в Хабаді[3].
Починаючи з 5747 року (1986/1987) встановився порядок, що Ребе одного тижня випускав сіху, відредаговану мовою їдиш, щоб опублікувати її в газеті «Алгемейнер журнал», а наступного тижня випускав сіху, відредаговану святою мовою, щоб опублікувати її в ізраїльській газеті «Кфар-Хабад».
Нині
Сьогодні «Алгемейнер журнал» — найпоширеніша у світі газета мовою їдиш[4]
Редакція газети працює з кількох офісів, і серед них — кімната в офісній будівлі, що прилягає до 770.
Основні зусилля газети та її головне редагування — у виданні англійською мовою.
Персонал газети
- Творець і засновник газети — р. Гершон-Бер Джейкобсон.
- Голова консультативної ради — д-р Елі Візель.
- Директор — р. Саймон Джейкобсон.
- Редактор — р. Йосеф-Іцхак Джейкобсон.
- Кореспонденти, які працювали в газеті впродовж років
- Натан Єлін-Мор.
- Професор Елі Візель.
- Єгошуа Дубравський.
- Шломо Шамір.
- Рав Давид-Дов Голландер.
- Р. Сімха Карнрейх.
Зовнішні посилання
- [algemeiner.com/epaper/ Сайт газети «Алгемейнер журнал»]
- «Ваад хаялей Бейт Давид», «Ковец Зман сімхатейну» 5781, с. 18
- Історія «Дер Алгемейнер журнал»
відеоінтерв'ю Цвії Шнеєрсон, перероблене у випуску «Га-сіпур шелі» хабадської медіакомпанії jem, переддень Рош га-Шана, 29 елула 5784 (2 жовтня 2024), випуск № 486
- «Аруц 7», «Алгемейнер» святкує 40 років

Примітки
- ^ Див. в інтерв'ю Цвії Джейкобсон .The Rebbe’s Advice on Opening a Yiddish Newspaper — Tzivia Jacobson. на сайті Chabad org
- ^ Рав Джейкобсон тоді не був присутній, і Ребе вказав, щоб рав Блау зайняв його місце як представник редакції.
- ^ Однією з карикатур була (з'явилася в листку нісана 5753 (березень–квітень 1993)) — на ній видно малюнок Моше Рабейну, який хоче визволити синів Ізраїлю з Єгипту, а ерев рав заперечує йому, що немає вигнання, і таке інше. Унизу з'являється інший приклад, у якому з'являється постать Ребе, яка каже, що настав час вашого визволення, але різні люди стверджують, «що тема Мошіаха їм шкодить», «кому потрібен Мошіах» тощо…
- ^ Вікіпедія.