Нігун «Хоч мі худі»
Нігун «Хоч ми худи» — короткий нігун білоруською мовою[1]. Переклад слів: хоча ми худі, але батьки наші добрі. Нігун виражає радість з того, що хоча ми негідні (חוטש מי חודי), батьки наші добрі (נאשי באטקי דוברי), і ми удостоюємося успадкувати їм завдяки малій праці.
Цей нігун є нігуном 112 у «Сефер га-нігуним».
Слова нігуну
Слова нігуну, як його співали в Ребе:
Хоць мы худыя, хоць мы худыя,
Бацькі нашы добрыя.
Хоць мы худыя, хоць мы худыя,
Бацькі нашы добрыя.
- Транскрипція на іврит
חוֹטְשְׁ מִי חוּדִי, חוֹטְשְׁ מִי חוּדִי, / Хоч ми худи, хоч ми худи,
בַּטְקִי / Батьки[2] נַשִי דוֹבְּרִי. / наши добри.
חוֹטְשְׁ מִי חוּדִי, חוֹטְשְׁ מִי חוּדִי, / Хоч ми худи, хоч ми худи,
בַּטְקִי נַשִי דוֹבְּרִי. / Батьки наши добри.
- Переклад на іврит
Хоча ми худі (тобто нікчемні), батьки наші добрі.
У «Сефер га-нігуним» наводиться версія: «חוֹטְשְׁ מִי חוּדִי, חוֹטְשְׁ מִי בְּיֶעדְנִי, בַּטְקִי נַשִי דבְּרִי; חוֹטְשְׁ מִי חוּדִי, חוֹטְשְׁ מִי בְּיֶעדְנִי, בַּטְקִי נַשִי דבְּרִי» / «Хоч ми худи, хоч ми бедни, батьки наши добри; хоч ми худи, хоч ми бедни, батьки наши добри» (бедни — бідні)
Одного разу Ребе заспівав його зі словами «Ми не худі, ми не бідні» («Ми не худи, ми не бедни»), значення яких — ми не худі й не нещасні\бідні.
Пояснення Ребе до нігуну
Ребе пояснює[3]: радість з того, що ми успадковуємо нашим добрим батькам, є змістом вірша: «Щасливі ми і т. д. і яка прекрасна наша спадщина», і як сказано в «Танії»: «Як людина веселиться й радіє спадщині, що їй дісталася, величезному багатству, над яким вона не трудилася»[4]. З одного боку, кожен єврей має право на спадщину, а з іншого боку, тут є і перевага подарунка, який приходить після того, як той, хто отримує подарунок, доклав зусилля[5]. Це тому, що навіть коли людина докладає небагато зусиль, «лише як вістря голки», вона отримує весь подарунок і спадщину «величезне багатство, над яким вона не трудилася». Коли єврей виконує Тору та заповіді навіть тоді, коли його до цього не тягне саме по собі, він робить це лише тому, що так його навчили Ребе, меламед, рабин або його батько, це мале зусилля є посудиною для отримання подарунка, який є також спадщиною.
Додаткова література
- Сіха Шабату глави «Берешит», благословення місяця хешвана, (фарбрейнген 1), 5714
- Сіха 13 тамуза, 5719 (19 липня 1959)
Зовнішні посилання
- Прослухати нігун на сайті «Гейхал га-негіна»
- Прослухати нігун з альбому «Авіну малкейну» у виконанні Аврагама Фріда
- Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца
Примітки
- ^ Мова Білої Русі
- ^ 'ט' вимовляється з натиском, трохи схожим на 'צ' 'בצ'קי
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Берешит», благословення місяця мархешван, (фарбрейнген 1), 5714)
- ^ Танія
- ^ Як сказано в Гемарі: «І лав де-авід лей нияха ле-нафшей, ла ава яев лей матната» – а в перекладі з арамейської: «Якби він не завдав йому задоволення, він не дав би йому подарунка»)