Бідняк
Бідняк — людина, у якої немає грошей (згідно з галахою — людина, у якої немає двохсот зуз). Згадується в Гмарі переважно у зв'язку із заповіддю цдаки.
Багато танаїв і амораїв були бідняками. Серед них: рабі Ханіна бен Доса, Гілель га-Закен (до того як був призначений насі), рав Гуна (до того як на ньому сповнилося благословення Рава), рав Єгуда, Раба бар Нахмані.
Рабі Йонатан каже: кожен, хто виконує Тору в бідності, зрештою виконуватиме її в багатстві, а кожен, хто нехтує Торою в багатстві, зрештою нехтуватиме нею в бідності[1]. У книгах мусару і хасидуту наводиться, що мається на увазі не обов'язково бідність у грошах, а й бідність у знанні, як сказали мудреці: «Бідний лише той, хто бідний знанням».
Ані, евйон, даль і раш
Поняття «ані» має близькі поняття, такі як «евйон», «даль» і «раш». Різниця між ані та евйоном у тому, що, хоча і ані, і евйон — люди, у яких немає грошей, достатніх для прожитку, «ані» не означає, що в нього немає нічого; можливо, у нього є інші речі, але щодо цієї справи він «ані», подібно до того як ми знаходимо в словах мудреців[2] «бідний знанням». Інакше з «евйоном»[3], який «прагне всього»[4].
Раш стоїть нижче за даля, як написано: «А в бідняка немає нічого[5]», і він перебуває в стані крайньої бідності. У духовному плані раш пов'язаний з літерою реш, а даль пов'язаний з літерою далет, у якої ззаду є точка, що вказує на єврейську точку, яка пов'язує єврея з вищим впливом, що стає «гмоль далім»[6].
Випробування бідністю
У Талмуді ми знаходимо два види випробувань: випробування багатством і випробування бідністю. Про випробування бідністю сказано: «Гілель звинувачує бідних»[7], тобто людина не може виправдати себе тим, що не служила Всевишньому і не вчила Тору, бо була бідна, адже Гілель га-Закен був украй бідний і, попри це, виріс і став найбільшим із мудреців Ізраїлю у своєму поколінні, так що його призначили насі Ізраїлю.
Коли рабі Аврагам-Єгошуа-Гешель з Копичинців сказав Ребе, що «багатство — це випробування, і я боюся випробування багатством», Ребе сказав йому, що й бідність — випробування, і більше того, випробування бідністю, що спричиняє тяжку працю і страждання, гірше і тяжче[8], до такої міри, що мудреці сказали[9], що бідність позбавляє людину її розуму і розуму її Творця! А коли так, то нехай уже краще буде випробування багатством!...[10].
Див. також
Примітки
- ^ Трактат «Авот», розділ 4.
- ^ Ктубот, 68а, наприкінці. Див. також Недарім, 41а, на початку.
- ^ Згідно з тлумаченням Раші, Мішпатім 23, 6. Глава Ре'е 15, 4. Теце 24, 14.
- ^ «Торат Менахем» 5714, частина 2, с. 142.
- ^ Шмуель II 12, 3.
- ^ «Двар малхут» Трума § 9.
- ^ Йома, 35б.
- ^ Див. також «Торат Менахем», том 21, початок с. 275. І вказане там.
- ^ Див. Ерувін, 41б.
- ^ «Торат Менахем», том 23, с. 206.