Перейти до вмісту

Закладання першого каменя

Матеріал з Хабадпедії
Закладення наріжного каменя — Ребе засипає землю на церемонії закладення наріжного каменя розширення 770

Церемонія закладення наріжного каменя — це церемонія, давній єврейський звичай: коли будують нову будівлю для Тори чи для молитви, збираються й віддають шану важливій людині, доручаючи їй закласти наріжний камінь.

Наріжний камінь — це той камінь, з якого починають будувати будівлю, і його закладення в куті випливає з будівельних міркувань, оскільки зручніше починати з кута й від нього продовжувати будівництво, ніж починати будівництво посередині, і так виходить точніша споруда, без відхилень.

Камінь у куті згадується вже в Писанні:

Камінь, яким знехтували будівничі, став головою кута

— Тегілім, 118, 22

Суть закладення наріжного каменя

На церемонії закладення наріжного каменя розширення 770 17 елула 5748 (30 серпня 1988) Ребе говорив про значення назви, яку дають подібним заходам «мовою країни», — «граунд брейкінг», розбивання землі. Ребе роз'яснив значення цих слів, що натякають на тему розбиття та скасування, яка має бути присутня на таких заходах, і що слід знати, що все дається від Святого, благословенний Він, і не дай Б-г сказати: «сила моя і міць руки моєї здобули мені це багатство». Крім іншого, Ребе торкнувся духовного значення закладення наріжного каменя, порівнявши його з Евен га-шетія, з якого був заснований увесь світ і місце якого було саме у Святеє Святих.

Як відбувалося закладення наріжного каменя: Ребе підійшов до ями, викопаної заздалегідь для наріжного каменя, взяв у руку лопату й трохи відсунув пісок на боки. Потім він нахилився на весь зріст і підняв обома святими руками великий камінь, що стояв поруч, і поклав його в яму. Знову він узяв у руку лопату й присипав камінь невеликою кількістю піску.

Сьогодні цей камінь встановлено при вході до синагоги 770. У 5765 році (2004/2005) хулігани вчинили на цьому місці вандалізм, розбили й вирвали камінь з його місця[1]. Після цього камінь було встановлено на місці знову, в новій рамі.

Звичаї закладення наріжного каменя

У своєму листі до «закладення наріжного каменя кварталу Хабаду, який буде збудовано, з Б-жою допомогою, тут, у святому місті Єрусалимі, хай буде він відбудований і утверджений»[2] Ребе написав кілька бажаних правил поведінки для церемонії закладення каменя:

  1. Виголосити слова Тори перед закладенням каменя. Бажано слова Тори, пов'язані з темою будівництва, і особливо з учення наших Ребе, провідників поколінь, наприклад маамар, що починається словами «Мізмор шір ханукат га-баїт», який у «Лікутей Тора».
  2. Личить, щоб камінь закладали маленькі діти — ті, хто не скуштував смаку гріха.
  3. Бажано, щоб наріжний камінь був каменем, створеним руками Небес (а не цеглиною, зробленою руками людини).
  4. Не рекомендується писати «мегілат єсод», і тим паче не ассирійським письмом (ктав ашурі).

Щодо «мегілат єсод» варто зазначити також, що коли рабі Пінхас-Менахем Альтер, «Пней Менахем», із Гура, відвідав Ребе, Ребе відкрив йому в одній із бесід, що колись мав намір рішуче виступити проти поганого звичаю закопувати «мегілат єсод» у землю при закладенні наріжного каменя для домів Тори й молитви, бо, на його думку, у цьому є ходіння шляхами народів світу, що заборонено Торою: «і за їхніми установленнями не ходіть», — але утримався від цього через фотографію, що потрапила йому до рук, на якій видно гаона з Чебіна, що підписує «мегілат єсод» для своєї єшиви.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці