Десять днів каяття

Десять днів каяття — перші десять днів місяця тішрей, сприятливі для наближення до Всевишнього, для тшуви, для звіту душі та для того, щоб просити пробачення одне в одного. Перші два дні з Десяти днів каяття — це Рош га-Шана, десятий і останній день із Десяти днів каяття — Йом Кіпур, що припадає на 10 тішрея.
Інша назва цих днів — «Бейн кесе ле-асор», за віршем у Тегілім (81, 4): «Сурміть у шофар у новомісяччя, у кесе — на день свята нашого». Згідно з мідрашем, Рош га-Шана називається «кесе» від слова «покриття», бо, на відміну від більшості свят, його відзначають на початку місяця, у день, коли місяця зовсім не видно (він покритий), а Йом Кіпур називається «асор», бо він припадає на десяте число місяця тішрей.
Тшува в ці дні
У кількох місцях у Талмуді мудреці обговорювали суперечність між віршем, який сказав Моше Рабейну: «Бо який народ великий, до якого Б-г близький... в усьому, в чому ми взиваємо до Нього»[1], і віршем, який сказав пророк Єшаягу: «Шукайте Г-спода, поки Його можна знайти, взивайте до Нього, поки Він близько»[2], і пояснили: «Немає труднощів: одне — про окрему людину, інше — про громаду. Окрема людина — коли? Сказав рав Нахман, сказав Раба бар Авуга: це десять днів між Рош га-Шана і Йом Кіпуром»[3]. Зміст цих віршів не обов'язково стосується саме заповіді тшуви, однак талмудичне обговорення присвячене спокуті гріхів і скасуванню небесного вироку.
Наводиться в мідрашах мудреців[4] і в трактаті Рош га-Шана[5]: «Сказав рав Круспедай, сказав рабі Йоханан: три книги розкриваються в Рош га-Шана: одна — завершених грішників, одна — завершених праведників і одна — середніх. Завершені праведники записуються і скріплюються печаткою негайно для життя, завершені грішники записуються і скріплюються печаткою негайно для смерті, середні — висять і очікують від Рош га-Шана до Йом Кіпуру: удостоїлися — записуються для життя, не удостоїлися — записуються для смерті».
Ще одна барайта наводиться там у Гемарі про особливі властивості тшуви в ці дні: «Повернувся в проміжку — прощають йому; не повернувся в проміжку — навіть якщо він приніс усіх баранів Невайота на світі, не прощають йому», і, як пояснює Гемара, слова барайти стосуються окремої людини, що повернулася від своїх гріхів, якій тільки в цей час — «у проміжку» — прощають, і рішонім пояснили, що мається на увазі час між Рош га-Шана і Йом Кіпуром[6]. А дехто пояснює, що це саме щодо середньої людини — бейноні, — яка не праведник і не грішник, чий вирок ще не винесено до Йом Кіпуру, і в її руках ще змінити вирок (на відміну від молитви громади, якою розривають вирок[7])[8], однак зі слів інших рішонім випливає, що різниці немає[9].
І так само це наведено як закон у книзі Рамбама: «Хоча тшува і волання прекрасні завжди, у десять днів між Рош га-Шана і Йом Кіпуром вони особливо прекрасні й приймаються негайно, як сказано: „Шукайте Г-спода, поки Його можна знайти, взивайте до Нього, поки Він близько“».[10].
Від імені Арізаля наводиться, що ці дні між Рош га-Шана і Йом Кіпуром подібні до холь га-моеду[11].
У вченні хасидизму
У ученні хасидуту пояснюється, що десять днів із Десяти днів каяття відповідають десяти сфірот і десяти силам душі, і людина має виправити в них те, що вона пошкодила: у Рош га-Шана — те, що вона використовувала свою мудрість не для святості, і так далі, а в Йом Кіпур — якість гордині; і тому в Йом Кіпур відбувається підйом Малхут[12].
У ці дні відбувається Б-жественне розкриття, за якого в душі кожного єврея світить світло Ейн Соф, що пробуджує в ньому бажання наблизитися до Б-га. Такий внутрішній зміст слів мудреців, що ці дні — час, коли «Він близько» до кожного єврея, і, як висловлюється хасидут, «наближення Світила до іскри»[13]. І тоді «всі іскри самі собою тягнуться за ним»[14], і тому це дні тшуви — і з боку душі, яка пробуджується більше внаслідок Б-жественного розкриття, і з боку дії тшуви, яка в цей час приймається більше[15].
Тшува в ці дні — це тшува з боку єхіди, і таке внутрішнє пояснення наведеного вище вислову мудреців: «одне (у Десять днів каяття) — про окремого (з боку єхіди), інше (протягом року) — про громаду (в інших силах душі)», бо Б-жественне світло, що світить у ці дні, пробуджує сутнісну точку душі[16]. Суть цієї тшуви — не виправлення шкоди і спокута, а сходження від сили до сили в прилепленні душі до її кореня і джерела. Тому головна тшува в ці дні — на щаблі вищої тшуви[17].
У ученні хасидуту пояснюється, що суть Десяти днів каяття — «ітарута ді-лейла», тобто «пробудження згори» в людині від Всевишнього, і це в заслугу її служіння в місяці елул. І ось слова Алтер Ребе в його книзі «Лікутей Тора».
..А річ у тім, що в елулі починається аспект «Я — коханому моєму», тобто аспект ітарута ді-лтата, до Рош га-Шана і Йом Кіпуру, які є аспектом низведення Його, благословенного, Б-жественності вниз в аспекті розкриття, як написано: «Ліва рука його в мене під головою, а права обіймає мене»; адже від Рош га-Шана до Йом Кіпуру — це аспект «лівої руки його», аспект трепету, бо тоді час розкриття Його, благословенного, царства.. І від цього притягується також униз на всі душі Ізраїлю — прийняти на себе ярмо Царства Небесного, і щоб трепет перед Ним був на їхніх обличчях увесь рік..
— «Лікутей Тора», тижнева глава «Реє», 32б.
У ці дні в ранковій молитві промовляють псалом «Пісня сходження. З глибин взиваю до Тебе, Г-споди». В ученні хасидуту пояснюється, що зміст слова «з глибин» — у множині — стосується двох глибин. Найглибша глибина душі єврея розкривається через найглибшу глибину в Б-жественності, яка явно світить у ці дні[18].
Ребе звернув увагу на те, що сім днів між Рош га-Шана і Йом Кіпуром відповідають усім дням тижня минулого року і слугують підготовкою до днів тижня наступного року. Тому людина має в неділю виправити всі неділі минулого року й підготуватися до всіх неділь наступного року, і так далі в наступні дні.
Усе, що виправляють у ці десять днів, триває й розкривається потім у свято Сукот, у Шміні Ацерет і Сімхат Тора, і через них низводять радість на всі дні наступного року.
Зміни в молитві
- У молитві «Аміда»
Згідно з Гемарою, у Десять днів каяття змінюють два благословення в молитві «Шмоне есре», щоб відзначити царство Всевишнього у світі. На завершення третього благословення промовляють «Святий Цар» замість «Святий Б-г», а на завершення одинадцятого благословення промовляють «Цар правосуддя» замість «Цар, що любить справедливість і правосуддя».
Крім того, з часів гаонів додають до молитви чотири фрази, в яких той, хто молиться, просить, щоб вирок Ізраїлю завершився на добро: «Згадай нас для життя, Царю, що бажає життя, і запиши нас у книгу життя заради Тебе, Б-же живий» — у благословенні «Авот», першому благословенні. «Хто подібний до Тебе, милосердний Отче, що згадує Свої створіння для життя в милосерді» — у благословенні «Гвурот», другому благословенні. «І запиши для доброго життя всіх синів Твого союзу» — у благословенні подяки, вісімнадцятому благословенні. «І в книзі життя, благословення і миру, і доброго прожитку, спасіння і втіхи, і добрих постанов хай будемо ми згадані й записані перед Тобою, ми і весь Твій народ, дім Ізраїлю, для доброго життя і для миру» — у благословенні «Сім шалом», дев'ятнадцятому благословенні.
Крім того, заведено промовляти наприкінці молитви «Осе га-шалом» замість «Осе шалом», як увесь рік[19]. Ця зміна діє також під час промовляння кадишів[20].
У частині громад Ізраїлю заведено ще одну зміну в кадиші — промовляння «ле-ейла у-ле-ейла» замість «ле-ейла», що промовляється весь рік. У Хабаді подвоюють слово «ле-ейла» лише в молитві «Неїла» наприкінці Йом Кіпуру.
- В інших частинах молитви
Молитву «Авіну малкейну» промовляють після «Шмоне есре» в молитвах Шахаріт і Мінха протягом Десяти днів каяття. Під час промовляння «Авіну малкейну» відчиняють Ковчег Тори, а в Шабати її не промовляють.
Зі слів рішонім — Рамбама та інших — випливає, що звичай промовляння сліхот призначений головним чином для цих днів, у які множать благання, і в багатьох громадах у ці дні читають сліхот довше, ніж сліхот, що промовляються перед Рош га-Шана. Звичай у Хабаді — у Десять днів каяття сліхот не промовляють (за винятком Посту Гдальї, що припадає на 3 тішрея). У Любавичах були хасиди, які все ж промовляли сліхот, і також відомо про ребецн, які їх промовляли. Ребе наводить вислів Цемах Цедека з цього приводу: є час, коли треба говорити, і є час, коли треба робити. Ще одне пояснення: до Рош га-Шана служіння — у мовленні, а звідти й далі, до Йом Кіпуру, служіння — у думці[21].
У ці дні в ранковій молитві після благословення «Іштабах» промовляють псалом «Пісня сходження. З глибин взиваю до Тебе, Г-споди».
А також промовляють у ці дні, як і весь місяць, псалом «Ле-Давид. Г-сподь — світло моє і спасіння моє» в молитвах Шахаріт і Мінха.
Коли Цемах Цедекові було дев'ять років, Алтер Ребе сказав йому: я отримав від мого вчителя (рава Магіда з Межиріча), який отримав від свого вчителя (Бешта) від імені його відомого вчителя, що з другого дня Рош ходешу елула до Йом Кіпуру слід промовляти щодня протягом дня три розділи Тегілім, а в Йом Кіпур — тридцять шість розділів[22]. Так завершують усю книгу Тегілім.
Звичаї
Дехто мав звичай постити всі Десять днів каяття[23].
Навіть той, хто зазвичай виявляє поблажливість протягом усього року, має бути суворішим і не їсти хліба неєвреїв у Десять днів каяття[24].
Бажають «хатіма ве-гмар хатіма това» між Кесе і Асор — і усно, і письмово.
У Десять днів каяття Ребе Рашаб мав звичай говорити менше[25].
Шабат Тшува
Основна стаття – Шабат Тшува
У десять днів між Рош га-Шана і Йом Кіпуром («між Кесе і Асор») завжди є один Шабат, який називається Шабат Шува за першим словом особливої гафтари, що читається в цей Шабат і починається словами: «Повернися, Ізраїлю, до Г-спода, Б-га твого, бо ти спіткнувся у гріху своєму» (Гошеа 14, 2). В ученні хасидуту пояснюється, що цей Шабат — на щаблі вищої тшуви.
Текст молитви в цей Шабат той самий, що й в інші Шабати року, за винятком змін у молитві, заведених в інші з Десяти днів каяття; крім того, у молитві Арвіт у благословенні «Меейн шева» кажуть «Святий Цар, Якому немає подібного» замість постійного тексту «Святий Б-г, Якому немає подібного».
Цей Шабат називається також «Шабат Тшува», бо він припадає на час Десяти днів каяття.
Заведено, що рабин у цей Шабат виступає з проповіддю перед громадою і закликає до тшуви.
Звичай дому Ребе — запалювати особливу свічку для Шабату Тшува, «а тшува ліхт».
Зібрання дітей у дні Сліхот і в Десять днів каяття
У загальному листі Ребе[26], адресованому діячам освіти в усьому світі, Ребе написав, що в один із днів Сліхот і Грізних днів слід проводити зібрання дітей і молоді, які не досягли віку бар-міцви і бат-міцви, і промовляти на них «Авіну малкейну».
У «Бейт хаєйну» в один із Десяти днів каяття відбулося зібрання, і на ньому дітям пояснили, згідно з вказівкою Ребе, що про ці дні сказано: «Шукайте Г-спода, поки Його можна знайти, взивайте до Нього, поки Він близько», і як пояснює це Алтер Ребе, що тоді це подібно до наближення Світила до іскри — Б-жественної душі, яка є в кожному й кожній із синів Ізраїлю.
В одному з щоденників з 770 у 5734 році (1973/1974) один із тмімім[27] написав, що на міньян прибули учні навчальних закладів «Огалей Тора» і «Оушен-Парквей» на прохання Ребе в листі до вихователів від [виходу] 18 елула.
Р. Дов-Бер Хен промовив із дітьми вірші й уривок, які Ребе просив промовити з дітьми: 1) «Тору заповідав... Яакова». 2) «Слухай, Ізраїлю... єдиний». 3) «Благословенне ім'я... навіки». 4) «Отче наш, Царю наш... заради Твого великого імені, і спаси нас». 5) Сказав Бааль-Шем-Тов: кожен єврей приходить у цей матеріальний світ з певною місією Тори-світла і т. д., і з цією місією Тори і заповідей він ходить і їздить довкола — і у своєму місті, і куди б і з якої б нагоди він не їхав.
Захід відбувався, коли Ребе вже був присутній у синагозі, і після молитви Мінха він дав усім дітям по 2 монети в 10 центів: одну — у подарунок із пропозицією (але не умовою), щоб вони віддали її на цдаку, і одну — з проханням, щоб вони передали її як посланці цдаки[28]. Після цього він роздав монети дівчаткам.
Додаткова література
- «Шулхан арух», «Орах хаїм», 602–603.
- «Мішне Тора», Закони про тшуву, розділи 2–3
- «Сефер га-маамарім» — Десять днів каяття, Йом Кіпур, Інститут поширення учення Мошіаха
Зовнішні посилання
- «Лікутей сіхот — Моадім» — Десять днів каяття

- Чудова галерея Десяти днів каяття в Ребе — на сайті «Хабад Інфо»

- У чому служіння Десяти днів каяття? — на сайті col

- Який вигляд має «тшува» хасидів Хабаду? ● Захопливе інтерв'ю — на сайті «Штурем»
- Ребе для дітей: коли Всевишній близько • Вказівки для життя

Примітки
- ^ Книга Дварім, розділ 4, вірш 7.
- ^ Книга Єшаягу, розділ 55, вірш 6.
- ^ Трактат Рош га-Шана, аркуш 18а, трактат Євамот, аркуш 49, сторона а, і аркуш 105, сторона а.
- ^ «Ялкут Шимоні», розділ 582.
- ^ Аркуш 16б.
- ^ Рабейну Хананель, Раші, там само.
- ^ Рош га-Шана 18а.
- ^ Рабейну Хананель, там само.
- ^ Див. «Мішнат Яаков» на Рамбама, Закони про тшуву, розділ 2, закон 6.
- ^ «Яд га-хазака», Закони про тшуву 2, 8
- ^ Сіха Посту Гдальї 5743, і там роз'яснено.
- ^ «Лікутей Тора», глава «Ахарей».
- ^ «Дерех хаїм» 13г. І подібне там само, на аркуші 21б.
- ^ «Дерех хаїм» 91а.
- ^ «Сефер га-маамарім» 5670, с. 232.
- ^ «Лікутей Тора», «Таво» 43, кінець сторони г. «Хана Аріель» («Гаазіну» 44г) від імені Алтер Ребе.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 14, с. 145.
- ^ «Шір га-маалот» 5748, «Сефер га-маамарім — Мелукат», т. 2
- ^ Див. у «Каф га-хаїм», що джерело звичаю — у словах каббалістів, що «Осе га-шалом» у гематрії — Сафріель, ангел, призначений на запис для доброго життя.
- ^ Це на відміну від звичаю каббалістів, які чинять так лише під час промовляння «Осе га-шалом» наприкінці молитви «Шмоне есре».
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», 2, с. 22
- ^ Календар «Гайом йом», 1 елула
- ^ Рама, розділ 581, пункт 2, від імені «Мордехая».
- ^ «Шулхан арух», розділ 603
- ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 3
- ^ Після Шабату 18 елула 5733 (15 вересня 1973), «Ігрот кодеш», т. 28, с. 324
- ^ У середу, 7 тішрея 5734 (3 жовтня 1973)
- ^ Див. також «Лікутей сіхот», т. 14, с. 266