Ахія га-Шилоні
Ахія га-Шилоні (названий так за Шило, містом його проживання) був пророком з коліна Леві[1][2] за часів царя Шломо, учнем Амрама (батька Моше Рабейну) і вчителем Еліягу[1].
У ланцюгу передавання традиції Тори
Був з тих, хто вийшов з Єгипту, учителем царя Давида і пророка Еліягу[1], пророком за днів Шломо та одним з передавачів традиції згідно з Рамбамом[3], але Раавад там сперечається з Рамбамом і каже, що він був суддею лише в суді царя Давида, але не передавав Тору наступним поколінням.
Його пророцтва
Ахія був учителем Єровама бен Навата і пророкував про його царювання ще за життя царя Шломо:
Пророцтво[4] було передано після того, як Єровам бен Нават повстав проти царя Шломо. Єровам служив тоді збирачем податків від імені царя з колін Ізраїлю. Причиною його повстання було або те, що податки, накладені на коліна Ізраїлю, були надто високі, або те, що Шломо замурував проходи в стінах Єрусалима, щоб збудувати дім для доньки фараона, і тим самим утруднив прохід паломників до міста, або те, що він виснажував народ тяжкою працею на будівництві Мило і палацу доньки фараона, що стояв на ньому. Ахія знайшов Єровама на дорозі, коли той виходив з Єрусалима, і відкрив йому в пророцтві, що йому судилося царювати над десятьма колінами; довід Ахії полягав у тому, що цар Шломо згрішив перед Всевишнім і служив іншим богам, і покаранням буде те, що царство над колінами Ізраїлю буде відібране в нього та в його нащадків, але не навіки.[5] Ахія взяв нову симлу[6], в яку був одягнений, розірвав її на дванадцять частин на знак дванадцяти колін і дав Єровамові десять частин. Він пообіцяв йому, що якщо Єровам ходитиме шляхами Всевишнього, його царство утвердиться надовго [але не навіки]. Єровам не скористався цією можливістю. Він скасував паломництво до Єрусалима і призначив час свята Сукот на місяць хешван (замість тішрея), через місяць після первісного свята, яке відзначали в Юдеї, і святкував його паломництвом до двох золотих тельців, яких поставив у Дані і в Бейт-Елі. Мідраш розповідає, що задум Шломо стратити Єровама, через який Єровам утік до Єгипту,[7] виник після того, як Шломо почув про пророцтво Ахії.[8]
Друге пророцтво Ахії[9] було передано, коли захворів первісток Єровама. Єровам послав свою дружину до Ахії, щоб запитати його, що станеться з його сином. Дружина Єровама перевдяглася, щоб Ахія її не впізнав, але Ахія отримав пророцтво, що вона збирається прийти до нього, і щойно вона ввійшла, передрік їй, що царство більше не буде в руках династії Єровама і що кожного чоловіка в його родині буде винищено, що й сталося, коли Бааша повстав проти Надава бен Єровама і вбив усіх нащадків царського роду.
А після того, як Єровам зацарював і згрішив тельцями, яких поставив на виклик Храму, Ахія запропонував йому повернутися, і «він і син Ішая гулятимуть у Ган Едені», а коли Єровам запитав: «Хто попереду?» — і отримав відповідь, що син Давида, він не захотів повернутися, і тому він не матиме частки у світі прийдешньому.
Бааль-Шем-Тов
Ахія га-Шилоні відкрився Бешту починаючи з його двадцять шостого дня народження, 18 елула 5484 року (6 вересня 1724), і навчив його всього П'ятикнижжя Тори з тлумаченням вчення Каббали і таємницями Тори.
Через десять років, у 5494 році (1733/1734), він звелів йому розкритися[10].
Ахія га-Шилоні називається в книзі «Шівхей га-Бешт» «мій учитель»; першим, хто називає його на ім'я, є рабі Яаков-Йосеф з Полонного у своїй книзі «Толдот Яаков Йосеф».
У «Га-Тамім», у частині 1, наводиться один з листів «Херсонської генізи», який за своїм змістом є листом Бешта до його учня рабі Яакова-Йосефа з Полонного (автора «Толдот»), від вівторка тижневої глави «Мікец» 5513 року (1752/1753), в якому він виконує свою давню обіцянку відкрити йому, в який день і в якому році йому відкрився його вчитель і наставник. Бешт пише там: «Мені, в день, коли виповнилося мені 26 років, у день 18 елула в 5484 році (1723/1724) у місті Окопи, близько півночі він відкрився мені. Перше вивчення було в тижневій главі «Берешит», і коли ми завершили святу Тору, до „на очах усього Ізраїлю“, мені було 36 років, і я розкрився». Період до розкриття Бааль-Шем-Това,{{הערה|коротко згадується в календарі «Гайом йом» у день 18 елула,
Серед наших Ребе, провідників поколінь, було в ужитку прізвисько «Бааль ХАЙ» — абревіатура частин душі «хая єхіда»[потрібне джерело].
Ребе сказав про кілька речей, що чув їх від Ребе Раяца, який чув це від свого батька, Ребе Рашаба, який чув від свого батька, Ребе Магараша, і так від Ребе до Ребе до Алтер Ребе, який чув від Магіда з Межиріча, який чув від Бааль-Шем-Това, який отримав від Ахії га-Шилоні, який отримав від Моше Рабейну[11].
Примітки
- ^ 1 2 3 Трактат «Бава батра» 121б
- ^ «Мідраш га-гадоль», Бемідбар 26, 63; Діврей га-ямім I, глава 26, вірш 20 (згідно зі словами Рашбама в трактаті «Бава батра» там само)
- ^ Згідно з передмовою Рамбама до «Мішне Тора», див. про це докладно в «Седер га-дорот», у статті про нього.
- ^ Книга Мелахім I, глава 11, вірші 29–39
- ^ Книга Мелахім I, глава 11, вірші 33–34
- ^ Симла, що згадується в Писанні, — це простий шматок тканини з чотирма кутами, в який загортаються (подібно до таліту). Сучасний одяг у Писанні називається ктонет.
- ^ Книга Мелахім I, глава 11, вірш 40.
- ^ Таргум на Шир га-ширім, 8, 12
- ^ Книга Мелахім I, глава 14, вірші 5–16
- ^ Календар «Гайом йом», 18 елула
- ^ Див., наприклад, у сіхі 15 швата 5737 року (3 лютого 1977)