Перейти до вмісту

Освячення дому

Матеріал з Хабадпедії
Церемонія освячення дому в єшиві «Томхей Тмімім» Квінс. Справа наліво: рав Іцхак Шпрінгер, рав Рафаель Вільшанський, рав Йосеф-Єшая Браун, рав Агарон-Яаков Шві і рош-єшива рав Менахем-Мендл Шарф

Церемонія освячення дому — урочиста церемонія на честь вселення в нову квартиру; подібну церемонію прийнято проводити і при відкритті синагоги, Бейт Хабаду, єшиви тощо. Церемонія зазвичай вирізняється атмосферою Тори, і під час неї промовляють слова Тори і благословення, пов'язані з вселенням у новий дім.

Хасиди мають звичай поєднувати цю церемонію з хасидським фарбрейнгеном і читанням у домі Дванадцяти віршів солдатами «Цівос Гашем».

Джерело цього звичаю дуже давнє, і заходи такого роду прийнято проводити також при відкритті нових будівель установ і організацій.

Джерело звичаю

У «Шеїлтот» рава Ахая і в Мідраші Танхума написано, що «Святий, благословенний Він, спочив у день суботній, благословив його і освятив його, як людина, яка будує дім.. влаштовує свято один день» [= Святий, благословенний Він, спочив у сьомий день творіння, благословив його і освятив його, як людина, яка будує дім.. і влаштовує свято один день].

Дехто бачив у проведенні цієї трапези в Землі Ізраїлю виконання заповіді-повеління радості: людина має радіти, коли удостоюється збудувати свій дім у Землі Ізраїлю[1].

У вченні хасидизму

Згідно з хасидутом, джерело цього звичаю в тому, що найпіднесеніша з матеріальних потреб людини — придбання житла, тож Гмара в трактаті «Євамот»[2] каже, що «кожна людина, в якої немає дому, — не людина», і коли цю потребу задоволено, це викликає в людини велику радість[3].

Хасидут бачить у будівництві дому матеріальне відображення стану людини і проводить паралель між завданням дому — захищати людину від зовнішніх напастей — і завданням людини — збудувати собі духовний дім, який захистить її від небажаних впливів, здатних зруйнувати її духовний стан і охолодити її у справах святості або розпалити її у справах, що суперечать Б-жественній волі[4].

У хасидуті пояснюється, що коли людина вперше освячує дім, вона потребує додаткового благословення і сили в домі: подібно до того як при вихованні дитини в перші дні її навчання їй дають багато подарунків, щоб надати їй додаткової сили в перші дні, а мета — щоб потім вона сама йшла вчитися[5], так і освячення дому, суть якого — принести додаткову силу і благословення у впливи дому. І тому влаштовують трапезу і бенкет[6], і приходять друзі, дають подарунки і промовляють благословення, щоб завдяки цьому в нього було додаткове благословення і успіх, і це притягує від вищого мазаля силу і благословення в дім в усіх справах — дітях, житті й прожитку, і завдяки цьому притягується благословення в дім «з боку самого місця дому, щоб він мав успіх у ньому і притягувалося в ньому всяке благословення і достаток в усьому, що він робитиме в цьому домі»[7]

Звичаї Хабаду при освяченні дому

Освячення дому єшиви «Ахей Тмімім» Рішон-ле-Ціон. Справа наліво: рав Шалом-Бер Бутман, мер міста, рав Азріель-Зеліг Слонім, рав Хананья-Йосеф Гальперін, рав Шмар'я-Ноах Сасонкін, р. Йосеф Шмоткін (виступає), рав Файвл Рімлер, рав Йосеф Розенфельд (частково прихований), (?), р. Юдл Шмоткін (?), рав Хаїм-Еліезер Красик, рав Хаїм-Шауль Брук, рав Шнеур-Залман Гарелік
Запрошення 5727 року (1966/1967) на освячення першої будівлі в Шикун Хабаді в Лоді

Підготовка до освячення дому

Час урочистості

  • Згідно з вказівкою Ребе[12], слід намагатися вселятися в дім у вівторок, якщо це не пов'язано з особливим клопотом. І в усякому разі слід уникати вселення в понеділок і в середу.
  • Коли час урочистості припадає приблизно на місяць менахем-ав, краще відкласти вселення в дім до початку місяця елул, оскільки в цьому місяці світять атрибути милосердя, і це найслушніший час для вселення в нову квартиру[13].

Сама урочистість

  • Початок урочистості освячення дому — це приведення дітей, «тінокот шель бейт рабан», які не досягли віку бар-міцви, щоб вони вчили там літери алеф-бет і вірші Тори[14].
  • Освячення дому слід проводити саме з бенкетом і радістю, і бажано, щоб це було у формі хасидського фарбрейнгену, оскільки як людина ставить себе на початку всякої справи, так вона і триває, і коли на початку проживання в домі вона влаштовує хасидський фарбрейнген, вона робить так, що все її проживання в домі буде хасидським[15].
  • Прийнято, що ті, хто святкує, дарують господарям дому подарунки, наприклад книги чи продукти[16].
  • Бажано, щоб освячення дому справами, пов'язаними з примноженням у Торі та заповідях, тривало більше, ніж одну лише ніч[17], і так справді вчинив Ребе Раяц щодо своєї особистої квартири, коли протягом двох тижнів після весілля учні місцевої талмуд-тори в містечку Любавичі приходили вчитися до його нового дому[18].

Інші єврейські звичаї[19]

Благословення Ребе Раяца хедерам «Тора тміма» в Бронксі
  • Рабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай (Хіда) встановив особливий порядок навчання для урочистості, що включає молитви і прохання, близько двадцяти розділів Мішни[20] і піюти, пов'язані з подією[21].
  • Дехто має звичай установлювати мезузи в рамках церемонії освячення дому[потрібне джерело], але Ребе відкинув цей звичай і вказав установлювати мезузи в першу ж можливу мить, а через тридцять днів знімають одну мезузу, щоб перевірити її (або замінити на гарнішу), і встановлюють її з благословенням, маючи на увазі охопити всі інші мезузи[22].
  • Згідно з постановленим у «Шулхан арух»[23], що той, хто будує новий дім, має промовити благословення «Шегехеяну», багато хто має звичай промовляти його під час урочистості, однак, щоб уникнути сумніву в благословенні, — оскільки часто придбання квартири здійснюється через іпотеку, і підпис власників на ній закладає майно банкові й передає його в їхню власність до закінчення виплат за іпотекою, — прийнято вдягати новий одяг або їсти новий плід і мати на увазі в благословенні новий дім.
  • «Біур галаха» написав на слова «Шулхан арух», що коли йдеться не про одинака, який освячує дім, а про людину з родиною, слід додати і промовити благословення «Га-тов ве-га-метів», як прийнято благословляти на речі, якими насолоджуються багато хто[24], оскільки всі члени родини насолоджуються цим домом і це має статус речі, якою насолоджуються багато хто.
  • Під час церемонії дехто має звичай зішкребти фарбу з однієї зі стін дому розміром «лікоть на лікоть» (пів метра на пів метра), щоб виконати вірш: «Якщо забуду тебе, Єрусалиме, хай забуде мене правиця моя, хай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо не пам'ятатиму тебе, якщо не піднесу Єрусалим понад радість свою»[25].
  • Дехто має звичай читати уривки з книги Зогар, глава «Тазріа», де йдеться про придбання нового дому[26].

Освячення дому в наших Ребе, провідників поколінь

Наші Ребе, провідники поколінь, надавали великого значення урочистості освячення дому, самі брали участь у багатьох церемоніях і промовляли на них маамари хасидуту, присвячені роз'ясненню переваги урочистості та її внутрішнього змісту згідно з ученням хасидуту, і навіть посилали особистих посланців брати участь в урочистостях, що відбувалися у віддалених місцях.

У ніч першого дня Хануки 5566 року (15 грудня 1805) відбулася урочистість освячення бейт-мідрашу Алтер Ребе в Лядах. Алтер Ребе брав участь у події і під час неї промовив маамар хасидуту, що починається словами «Мізмор шір ханукат га-баїт ле-Давид», у якому роз'яснив перевагу служіння душ Ізраїлю над служінням ангелів і вираження цього саме в будівництві синагог і домів навчання[27].

20 тевета 5567 року (31 грудня 1806) Алтер Ребе здійснив особливу поїздку до Шклова, щоб узяти участь в урочистості освячення кам'яного будинку, який збудував собі хасид р. Пінхас Рейзес, і промовив там маамар хасидуту[28]. Оскільки в ті дні будівництво дому з каменю, а не з дерева, було доступне лише заможним людям, людина, яка володіла таким домом, природним чином ставала людиною високого становища, з думкою якої рахувалися. Ця подія була однією з віх, що пом'якшили Шклов як оплот протидії вченню хасидуту, і підготувала ґрунт для поширення ідей хасидуту серед мешканців міста.

Під час однієї з поїздок Ребе Магараша з цілющих джерел у Карлсбаді до Любавичів він проїжджав через Кишинів, і один із хасидів Хабаду, що належав до багатіїв містечка і мав освячувати свій дім, вирішив відкласти урочистість до приїзду Ребе Магараша, щоб удостоїтися його участі у своїй особистій радості.

До приїзду Ребе Магараша багатій прикрасив усю вулицю і розставив уздовж вулиці столи, повні вишуканих страв, а також музикантів і музичні інструменти, і коли прибув візок Ребе Магараша, навколо нього зібралося багато мешканців міста і чекали на його слово.

Багатій запитав Ребе Магараша, що йому робити на церемонії урочистості, і Ребе Магараш відповів йому, що йому слід порахувати, скільки дверних отворів є в домі та на подвір'ї, а після закінчення тридцяти днів установити мезузи на отворах[29]. Багатій не вдовольнився цією відповіддю і разом з одним із найстаріших хасидів намагався впросити Ребе, щоб той звелів читати псалми Тегілім і мішнайот у порядку, наведеному в сідурі Яавеца і в книгах Хіди, і як прийнято в польських хасидів, але Ребе Магараш заперечив проти цього і сказав, що в нас це не прийнято і не написано в джерелах, на які спираються хасиди Хабаду[30].

8 тамуза 5661 року (25 червня 1901) відбулося урочисте освячення залу єшиви «Томхей Тмімім» Любавич, пожертвуваного багатієм Єшаєю Берліном[31], за участю Ребе Рашаба.

Під час поїздок Ребе Рашаба за межі Любавичів, у будь-якому місці, де він зупинявся, навіть якщо це був готель, що належав неєвреєві, він мав звичай освячувати своє вселення в квартиру встановленням мезузи на дверному отворі[32].

Коли вибухнула Перша світова війна і Ребе Рашаб переїхав жити вглиб Росії, до міста Ростов-на-Дону, хасиди винайняли для його проживання квартиру, але він утримався від установлення мезузи, сказавши: «Мезуза — це макіф, і треба притягнути макіф у внутрішнє, а це вимагає праці». Лише через два тижні Ребе Рашаб установив мезузу[33].

Після весілля Ребе Раяца 17 елула 5657 року (14 вересня 1897), перш ніж вселитися у свою нову квартиру, він запросив учнів талмуд-тори містечка, які були дітьми незаможних людей, щоб вони вчилися в його домі і тим самим освятили квартиру. Лише після двох тижнів навчання в квартирі Ребе Раяц і його дружина ребецн Нехама-Діна вселилися у своє нове житло[34]. Ребе вивів із цього кілька акцентів: 1) гостинність у хасидському домі має бути такою, щоб не побоюватися, що гості забруднять чи завдадуть шкоди тощо, і так можна прищепити давання з радістю і самовідданістю іншому. 2) особливе ставлення до дітей бідняків, від яких вийде Тора, згідно з висловом мудреців «І хай бідні будуть домочадцями твоїми»[35].

19 елула 5700 року (22 вересня 1940) Ребе Раяц вселився в будівлю номер 770 на Істерн-Парквей у Брукліні, Нью-Йорк, а через два дні, 21 елула, відбулася офіційна урочистість «освячення дому», на якій Ребе Раяц промовив маамар хасидуту, що починається словами «Аль шлоша дварім га-олам омед»[36].

У 5704 році (1943/1944) у Монреалі відбулася урочистість освячення нової будівлі місцевої єшиви «Томхей Тмімім». Ребе Раяц, який не міг сам узяти участь в урочистості через стан здоров'я, послав свого зятя Рашага взяти участь в урочистості.

У місяці іяр 5706 року (травень 1946) завершилася купівля будівлі для потреб Центральної єшиви «Томхей Тмімім» у Брукліні, і за вказівкою Ребе Раяца було проведено урочистості освячення дому, що тривали цілий тиждень. Урочистості почалися 11 іяра і завершилися лише через тиждень, 18 іяра, і в них узяли участь видатні американські рабини та громадські діячі, наприклад рав Еліезер Сільвер, голова «Союзу рабинів Сполучених Штатів і Канади». До урочистості вийшла спеціальна брошура, що висвітлює шість років діяльності єшиви та її відділення на Американському континенті.

У 5716 році (1955/1956) Ребе особисто послав рава Шломо-Агарона Казарновського на урочистість освячення ремісничої школи в Кфар-Хабаді.

Близько 12 тамуза 5716 року (21 червня 1956) Ребе переїхав жити до свого приватного дому на вулиці Президент. У зв'язку з цим Ребе на фарбрейнгені промовив особливу сіху про внутрішній зміст заповіді «мааке», а також пов'язав маамар із цією заповіддю, і хасиди пов'язали це з вселенням Ребе в новий дім, за відсутності іншої причини, якою можна було б пояснити звернення до цієї теми[37].

У роки, коли Ребе роздавав напій хасидам також з нагоди особистих радощів, були такі, хто отримував від Ребе лехаїм у зв'язку з вселенням у нову квартиру[38].

У 5738 році (1977/1978) завершилося будівництво синагоги «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді — першої будівлі, що отримала згоду Ребе носити його ім'я. Будівництво почалося з ініціативи рава Зуші Рівкіна в 5733 році (1972/1973) і завершилося до 11 нісана 5738 року (18 квітня 1978), і хасиди хотіли запросити Ребе взяти участь в освяченні будівлі. Ребе попросив, щоб запрошення було письмовим, і багато хасидів із мешканців Кфар-Хабада підписали спеціальний бланк, у якому вони просять Ребе вшанувати церемонію і прибути для участі в особливій урочистості.

Насправді Ребе сам не поїхав брати участь у церемонії, але передав відповідальним за будівництво 1800$, щоб роздати кожному з хасидів, які підписали прохання, і благословив: «Щоб Святий, благословенний Він, дав їм зі Своєї повної, відкритої, святої і щедрої руки»[39], а в день, коли в Кфар-Хабаді відбувалася урочистість, Ребе брав участь у радості, згадавши урочистості під час фарбрейнгену, який він провів у 770.

Багато рабинів бачили в освяченні синагоги, названої на честь Ребе, основоположну подію і надіслали свої благословення до події. Серед них був рав Моше Файнштейн, голова «Союзу рабинів» у Сполучених Штатах і Канаді, який написав: «До дня освячення синагоги „Бейт Менахем“ у Кфар-Хабаді, названої на честь Любавицького Ребе шліта. Ми шлемо вам наші теплі благословення, хай буде воля, щоб цей дім був домом перебування, місцем співу і молитви, Тори і трепету».

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Настав час освячення дому рав Шмуель Карлінський, журнал «Кдушат Ціон», кислев 5781 (листопад–грудень 2020), с. 30, і докладніше в книзі «Бейт Реувен».
  2. ^ Аркуш 63а.
  3. ^ «Сідур ім ДАХ», с. 58.
  4. ^ З листа до відкриття «Бейт Любавич» у Парижі, «Ігрот кодеш», т. 28, лист 10597.
  5. ^ «Лікутей Тора», «Браха», 98б-в
  6. ^ Щодо статусу цієї трапези як трапези-міцви: у листі раву Ялесу Ребе вказує низку місць, з яких випливає, що ця трапеза справді має статус трапези-міцви.
  7. ^ «Сефер га-маамарім» 5666, с. 125 (нове видання — 166).
  8. ^ «Ігрот кодеш», т. 12, лист 218 (і там: сідур, Хумаш, Тегілім і «Танія»).
  9. ^ Лист від 5 менахем-ава 5720 (29 липня 1960).
  10. ^ Сіха переддня Рош га-Шана 5749 (11 вересня 1988), 29 елула 5748 (11 вересня 1988). У сіхі Ребе висловився, що «завдяки тому, що встановлюють скриньку в домі, він немов будує новий дім — „дім цдаки“, адже згідно з галахою скринька стає частиною дому.. і аж до того, що завдяки цьому додають домові існування і зміцнення.
  11. ^ Із сіхи свята Геули 13 тамуза 5709 (10 липня 1949), § 19, «Сефер га-маамарім» 5710, с. 265.
  12. ^ «Ігрот кодеш», т. 15, лист 5716.
  13. ^ «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7388.
  14. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Таво» 5748.
  15. ^ Лист від 22 кислева 5716 (7 грудня 1955). А також у листі від 2 нісана 5717 (3 квітня 1957).
  16. ^ «Сефер га-маамарім», «Гемшех „Йом тов шель Рош га-Шана“ 5666», с. 125.
  17. ^ В «Ігрот кодеш» Ребе Цемах Цедека частина 2, лист 12, він робить зауваження до слів респонсів «Хатам софер» і пише, що урочистості мають тривати «довше за деякий час».
  18. ^ Так розповів Ребе в сіхі свята Пурим 5712 (11 березня 1952), § 21.
  19. ^ У «Мігдаль оз», с. 215 розповідається, що Ребе Магараш відкинув дотримання додаткових звичаїв, не прийнятих серед хасидів Хабаду, у зв'язку з освяченням дому, сказавши: «У нас прийнято, що „написано в книгах“ кажуть лише про те, що написано в Гмарі, в Мідраші, в Зогарі та в „Ец хаїм“, а понад це немає такого поняття „написано в книгах“...» Докладніше див. у розділі У Ребе Магараша.
  20. ^ Згідно з його встановленням, слід читати розділи з трактату Брахот, трактату Йом тов (Бейца) і трактату Тамід, перші літери яких разом утворюють слово «баїт». Дехто практикує скорочену церемонію мішнайот і читає лише три мішни: одну, що починається з літери «бет», одну — з літери «йуд» і одну — з літери «тав».
  21. ^ Файл «Порядок освячення дому» за Хідою на сайті «Даат» קובץ PDF
  22. ^ Так Ребе вказав кільком людям, які купили новий дім. Див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7388. Слід зазначити, що з кількох листів (див. «Ігрот кодеш», т. 21, лист 8040) випливає, що треба встановити нову, більш мегадрін, ніж перша, а не лише повернути перевірену.
  23. ^ «Орах хаїм», розділ 223, пункт 3.
  24. ^ Подібно до благословення дерев у місяці нісан на цвітіння дерев у весняному місяці: оскільки багато створінь насолоджуються цим цвітінням, прийнято промовляти благословення «Га-тов ве-га-метів».
  25. ^ Тегілім, розділ 137, вірш 6.
  26. ^ Дехто має звичай читати з аркуша 50а від слів «Та хазі» до «ве-ло техта ктів», а дехто читає довші уривки, з § 145 по § 150.
  27. ^ Маамар у текстовій версії на сайті «Бібліотека Любавич».
  28. ^ Див. примітку видавця в «Ор га-Тора», глава «Реє», де він переписує з оригінальних біхлах текст, написаний на початку ганахи, записаної з цього маамару.
  29. ^ Відповідно до закону, постановленого в «Шулхан арух», що той, хто купує дім за межами Землі Ізраїлю, встановлює в ньому мезузи лише після закінчення тридцяти днів.
  30. ^ «Мігдаль оз», с. 215, оповідь 149.
  31. ^ «Керем Хабад», третій випуск, сторінка 49.
  32. ^ Такий звичай був лише тоді, коли він зупинявся в місці на кілька днів. Докладніше про це див. у статті рава Йосефа-Сімхи Гінзбурга, тижневик «Гіткашрут» випуск 448, примітка 14.
  33. ^ За свідченням рава Яакова Ланди, надрукованим в «Ігрот кодеш», т. 13, лист 4443, с. 169.
  34. ^ Кунтрес свята Шавуот 5709 (3 червня 1949). Сіха свята Пурим 5712 (11 березня 1952), § 21.
  35. ^ «Торат Менахем», т. 39, с. 44.
  36. ^ Надруковано в «Сефер га-маамарім» 5699–5700, с. 160 і далі.
  37. ^ Див. «Освячення дому Ребе» на сайті «Штурем», а також у примітці видавця, «Торат Менахем», т. 17, с. 39.
  38. ^ Див., наприклад, щоденник у тшурі Шустерман-Ганзбург, с. 57.
  39. ^ Повні слова Ребе надруковано в брошурі «Палац для Царя Мошіаха» קובץ PDF

Повідомити про помилку на цій сторінці