Перейти до вмісту

Пурим де-мукафін

Матеріал з Хабадпедії
Єрусалим — місто, оточене муром від часів Єгошуа бін Нуна, у якому святкують Пурим де-мукафін

Пурим де-мукафін святкують у день 15 адара, коли мудреці постановили мешканцям міста Шушан, а також міст, оточених муром з часів Єгошуа бін Нуна, святкувати Пурим. В інших містах, які називаються «неукріпленими містами», цей день є днем радості, і в нього не кажуть Таханун, і він називається Шушан Пурим.

Джерело

У Мегілат Естер (Сувої Естер)[1] розповідається про скасування указу Гамана і про перемогу євреїв, які розбили своїх ворогів у день 13 адара, а наступного дня відпочили і зробили 14 адара днем бенкету і веселощів. У місті Шушан цар Ахашверош на прохання цариці Естер дав ще один день для битви, і євреї розбили своїх ворогів також 14 адара, і відпочили, і зробили 15 адара днем бенкету і веселощів. У зв'язку з цим сказано:

Тому євреї неукріплених місць, що живуть у неукріплених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем веселощів і бенкету, і святом, і посилають частування одне одному:

— Естер 9, 19

Далі розповідається, як Мордехай га-Єгуді встановив свято Пурим для поколінь:

І записав Мордехай ці події, і послав листи всім євреям, які в усіх областях царя Ахашвероша, близьким і далеким: щоб зобов'язати їх святкувати чотирнадцятий день місяця адара і п'ятнадцятий день його щороку:

— Естер 9, 20-21

У Мегілі прямо не згадано, яка різниця між святкуванням Пуриму «євреями неукріплених місць» 14 адара і святкуванням Пуриму, яке встановив Мордехай 14 і 15 адара. Однак у Гемарі довели, що сенс віршів у тому, що є два окремі дні Пуриму — 14 адара для міст, не оточених муром, і 15 адара для міста Шушан і для міст, оточених муром[2].

Міста, що святкують Пурим де-мукафін

Міста, оточені муром з часів Єгошуа бін Нуна, — це міста, про які існує переказ, що засвідчує, що за часів Єгошуа бін Нуна, під час завоювання Країни (2489 рік), вони були оточені муром. У Мішні згадано перелік таких міст: «Стара фортеця Ціпорі, і фортеця Гуш-Халава, і старий Йодфат, і Гамла, і Гдуд, і Хадід, і Оно, і Єрусалим, і подібні до них»[3], а в Гемарі рабі Єгошуа бен Леві згадує міста «Лод, і Оно, і Гей-га-Харашім»[4]. Однак з плином поколінь було втрачено достовірне ототожнення всіх міст, крім Єрусалима, місце якого ясне.

Щодо інших міст, про які є сумнів, чи оточені вони муром з часів Єгошуа, постановлено за галахою, що Мегілу читають в обидва дні — 14 і 15 адара — 14-го з благословенням, а 15-го без благословення[5]. Також слід виконувати через сумнів інші заповіді: мішлоах манот, подарунки бідним і бенкет і веселощі[6].

Ребе вказав раву Танхуму Дуніну святкувати через сумнів у місті Хайфа Пурим в обидва дні. І також згадав це в листі[7] і у своїх словах р. Реувену Дуніну на фарбрейнгені[8]. В іншій сіхі згадав міста Хеврон, Цфат і Тверію[9].

Пурим мешулаш

Основна стаття – Пурим мешулаш

Коли 15 адара припадає на Шабат, то заповіді свята розподіляються на три дні: п'ятницю, Шабат і неділю (за календарних поєднань єврейського календаря, прийнятого в наш час, така ситуація можлива лише в Пурим де-мукафін, оскільки 14 адара, коли святкують Пурим де-прузім, не може випасти на Шабат). За такого поєднання свято називається «Пурим мешулаш».

Порядок заповідей у Пурим мешулаш такий:

Разом із тим Ребе закликав і в неділю додавати й давати подарунки бідним[10].

За такого календарного поєднання Ребе вказав об'єднатися з мешканцями Єрусалима у виконанні відповідних звичаїв Пуриму і в додаванні агават Ісраель, як у дні Естер і Мордехая, в дні Шабату і в неділю, у проведенні зібрань для дітей та іншому[10].

Пурим мешулаш є порівняно рідкісною подією, що трапляється лише в 11% років, у ті роки, коли перший день свята Песах припадає на неділю. За роки від початку проводу Ребе Пурим припадав на таке календарне поєднання в роки: 5710, 5714, 5734, 5737, 5741, 5754, 5761, 5765, 5768 і 5781.

«Шушан Пурим»

У неукріплених містах 15 адара називається «Шушан Пурим». Цей день є днем радості, і в нього не кажуть Таханун, і заборонено постити й виголошувати надгробні промови.

Ребе навів із «Шеїлтот»[11] і «Багаг»[12], що і Шушан Пурим є як день, коли було дано Тору, і тому заповідано збільшувати в ньому трапезу, і хоча в галахі наводиться лише, що треба трохи збільшити трапезу[13], проте «І ті, й інші — слова Б-га живого»[14].

У вченні хасидизму

Троянда

Ребе пояснює, що назва Шушан походить від слова шошана: як троянда видає свій аромат, коли її колють колючки, що її оточують, так через тяжкість поневолення це розкриває приховані сили в євреях.

Ребе пояснює[15] сенс цього дня:

Пояснено в «Тора ор»[16], що «Шушан» є «від слова шошан емек аюма[17], що є аспектом як троянда серед терну[18].

Троянда за суттю червона, але через вогонь, духовний вогонь святості, вогонь любові до Всевишнього, який спалює і знищує вогонь чужої любові до матеріальних речей, — біліє, що є розкриттям аспекту хасадім, у духовному і також у матеріальному. Тобто через вигнання в Мадаї були очищені душі Ізраїлю.

Назва, якою вона зветься, — «Аюма» — від поняття сили, щоб захищати їх від зовнішніх сил. І не лише від «зовнішніх» у прямому сенсі, а й від таких речей, які щодо його становища і стану є «колючками». І в такому становищі й стані є дарування сил Пуриму, суть якого — «поки не перестане розрізняти», вище за розум і знання. Адже, згідно з розумом і знанням, неможливо не перейнятися «брудом», у якому перебуває він і все оточення, — хіба що через вихід зі свого «я» і піднесення на щабель, що вищий за розум і знання.

Це також сенс «жеребу»[19], який вищий за розум і знання, і, як відомо[20], «жереб» Пуриму пов'язаний із «жеребом» Йом Кіпуру[21], який є «Кіпурім» (з кафом уподібнення), як Пурим[22], і тим паче сам Пурим[23].

Як день, коли було дано Тору

Оскільки два дні Пуриму є як день, коли було дано Тору[24], то Шушан Пурим подібний до другого дня Шавуоту. Як є перевага в другому дні Шавуоту, в якому підкреслюється аспект оселі в нижніх світах[25], так у Шушан Пурим є перевага, в якій підкреслюється аспект оселі в нижніх світах[14].


Примітки

  1. ^ 9, 5 і далі.
  2. ^ Мегіла 2, б.
  3. ^ Арахін 31, а.
  4. ^ Мегіла, 4а.
  5. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 688, пункт 4.
  6. ^ «Каф га-хаїм» 688, 23. І див. «Мішна брура» там само, сеіф катан 10.
  7. ^ «Лікутей сіхот», т. 29, с. 423.
  8. ^ Шабат тижневої глави «Тецаве» 5737.
  9. ^ Сіха святого Шабату тижневої глави «Цав», Шушан-Пурим 5741 (20 березня 1981).
  10. ^ 1 2 «Лікутей сіхот» т. 21, с. 489. Сіха Шабату тижневого розділу «Цав», Шушан Пурим 5741 (21 березня 1981).
  11. ^ Шеїлта 67.
  12. ^ Кінець законів Мегіли.
  13. ^ Рама, «Орах хаїм», розділ 697.
  14. ^ 1 2 «Сіхот кодеш» 5737, с. 508 і далі.
  15. ^ «Торат Менахем» 5711, ч. 1, с. 323.
  16. ^ Доповнення до Мегілат Естер (Сувою Естер), на початку (116, в). І див. також «Ор га-Тора», Мегілат Естер (Сувій Естер) (видання 5750), с. 255.
  17. ^ Текст піюта в молитві мусаф Йом Кіпуру.
  18. ^ Шир га-Ширім 2, 2.
  19. ^ «Пур — це жереб».
  20. ^ Див. «Тора ор», «Мегілат Естер (Сувій Естер)», 92, г і далі. «Сефер га-маамарім — Мелукат», т. 5, кінець с. 189 і далі. І вказане там.
  21. ^ І жереб, який у Його правій руці, «один жереб для Гаває», і жереб, який у Його лівій руці, «один жереб для Азазеля», як пояснено в Зогарі (ч. 3, 62, б і далі), що й у цапа для Азазеля зростає перевага тощо, і більше того, про нього сказано «буде поставлений живим перед Гаває»*, вище за Ім'я Гаває (див. «Ор га-Тора», Ахарей, 80, а).
  22. ^ «Тікуней Зогар» 21 (57, б). І див. «Тора ор» там само, 95, кінець сторони г і далі. «Сефер га-маамарім — Мелукат» там само (і в примітці 9 там). І в багатьох місцях.
  23. ^ Див. «Тора ор» там само, 121, а. «Сефер га-маамарім — Мелукат» там само. І вказане там.
  24. ^ «Шеїлтот», шеїлта 67.
  25. ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 4, с. 1028 і далі.

Повідомити про помилку на цій сторінці