Рік Гакгель

Рік Гакгель — так називається рік, що настає після року шміти, і він вирізняється церемонією «Гакгель», яку проводять у свято Сукот цього року. Ребе пояснив, що хоча церемонія Гакгель проводиться лише раз на рік, сама заповідь і її суть тривають упродовж усього року. Ребе також пов'язав події і свята року з темою Гакгелю.
Передісторія
Коли існував Храм, сини Ізраїлю піднімалися на восьмий рік після року шміти до Храму, де проводилася церемонія Гакгель, на якій цар читав Тору перед народом. У 5748 році (1987/1988) Ребе розпочав мівцо «Гакгель» і вказав проводити впродовж цього року зібрання Гакгель як частину заповіді Гакгель, якої дотримувалися за часів Храму.
Ребе закріпив за цим роком назву «рік Гакгель» і пояснив, що хоча ми не знаходимо цієї назви ні в Письмовій, ні в Усній Торі, у світі заведено, що рік, у якому є щось особливе, увесь цілком згадується у зв'язку з цим, і так само рік називається на ім'я церемонії Гакгель, і завдяки цьому впливають на всіх синів Ізраїлю у справі «щоб слухали і щоб училися боятися Г-спода, Б-га вашого»[1].
Ребе також пояснив, що причина, яка стоїть за назвою «рік Гакгель», у тому, що, попри обмеження заповіді Гакгель у «часі» (вихід сьомого року) і «місці» (Храм), сама заповідь і її суть — упродовж усіх днів року, «року Гакгель», як сказано в Торі: «боятися Всевишнього завжди, усі дні». Тобто мета заповіді Гакгель — «зміцнення істинної віри», і не лише в «день Гакгель», але «усі дні» після церемонії Гакгель, аж до всього року цілком і аж до всіх семи років після нього[2], і тому він називається цією особливою назвою.
У холь га-моед свята Сукот 5741 року Ребе почав проводити фарбрейнген щоночі холь га-моеду у зв'язку з роком Гакгель. На цих фарбрейнгенах Ребе розпочав великий «кох» теми Гакгелю. На загальному єхідуті, проведеному для гостей 770 наприкінці місяця тішрея 5748 року (вересень–жовтень 1987)[3], Ребе побажав кожному ду золст тон ін гакгель [= займайся Гакгелем]. Особливість року Гакгель виражається в повсякденному житті єврея до такої міри, що, коли людина зустрічається з другом, вона повинна благословити його побажанням успіху в Гакгелі, ще до привітання чи «хаг самеах»[4]. Зміст благословення Ребе — щоб у нього був великий успіх у заходах Гакгель, які він організовує для чоловіків, жінок і дітей, і оскільки він — цар над ними, — великий успіх у його царюванні та в його діяльності зі зміцнення і пробудження євреїв до додавання в трепеті перед Всевишнім «завжди, усі дні».
Гакгель і свята року
У сіхот і листах Ребе, присвячених заповіді Гакгель у наші дні, і головним чином у сіхот 5748 року (1987/1988), який був роком Гакгель, Ребе пов'язував кожне свято і пам'ятний день із заповіддю Гакгель та її змістом.
Цей факт вписується в підхід Ребе в його вченні, що ґрунтується на вислові Алтер Ребе про те, що треба «жити з часом», і служить прямим прикладом висловлювання Ребе про те, що заповідь Гакгель має бути «брамою», крізь яку «піднімаються» і проходять усі справи Тори і заповідей упродовж усіх днів року Гакгель. Сіхот і листи Ребе в роки Гакгель освітили особливим світлом служіння Всевишньому і діяльність хасида в дні року Гакгель, і нові вказівки в служінні Всевишньому були вивчені й вивчалися слідом за «роком Гакгель» і в його перебігу.
Рош га-Шана
У Рош га-Шана, — вказує Ребе, — треба скористатися можливістю — щоб кожен був царем для свого оточення, — використати пробудження до тшуви і проводити якомога більше зібрань Гакгель.
На єхідуті Ребе якось висловився: яким виглядає Гакгель у Рош га-Шана, таким він виглядає весь рік[5]
Крім того, Ребе сказав, що в Гакгелю і Рош га-Шана є спільне — як у Рош га-Шана під час коронування Царя сини Ізраїлю перебувають у «бітулі» і стають «однією точкою», щоб коронувати Царя, так і в Гакгелі всі стають однією точкою — «боятися Всевишнього».
Піст Гдальї
Суть року Гакгель виражається особливим чином у пості Гдальї, у духовному і матеріальному аспекті — у сутності посту і в тому, що він припадає на третій день від початку року[6].
Духовний зв'язок
Піст Гдальї настав унаслідок розсіяння синів Ізраїлю, скасування царства дому Давида і припинення милості народів світу (оскільки призначення Гдальї царем Ізраїлю було наслідком милості Навуходоносора).
А суть «Гакгелю» — виправлення цих трьох речей: у «Гакгелі» весь народ Ізраїлю збирається разом, на противагу розсіянню після смерті Гдальї; зібрання відбувається саме силами царя; а час заповіді Гакгель — саме у свято Сукот, коли приносять сімдесят биків відповідно до сімдесяти народів світу, і коли визнають народи світу, це допомагає їм виявляти милість до синів Ізраїлю.
Матеріальний зв'язок
Рік Гакгель хоча й починається від дня Рош га-Шана, по закінченні року шміти, як сказано: «Наприкінці семи років, у строк року шміти». Помітна і явна відмінність між роком шміти і роком Гакгель — в обробітку землі, а оскільки ця відмінність починається й існує лише починаючи з посту Гдальї, початок і відкриття року Гакгель особливо помітні в піст Гдальї, бо він — фактичний і матеріальний початок року Гакгель.
Йом Кіпур
Суть «Гакгелю» — те, що весь народ стає однією громадою і однією сутністю, — виражається також у «самій суті дня» — у самій суті Йом Кіпуру, який називається днем «раз на рік». Йом Кіпур — єдине з усіх свят Тори, яке триває один день і в Землі Ізраїлю, і в діаспорі.
Йом Кіпур весь народ Ізраїлю в усьому світі завершує однаково і проголошує з глибоким піднесенням і гучним голосом: «Шма Ісраель», «Барух шем» і «Г-сподь — Він Б-г» — прийняття ярма Царства Небесного, що і є змістом заповіді Гакгель.
Свято Сукот
Свято Сукот і Гакгель — речі, пов'язані між собою багатьма способами:
- Уся тема церемонії Гакгель — у Сукот.
- Сукот — це також тема Гакгелю і єдності в чотирьох видах рослин[7].
- Ребе пояснює, що в кожного з ушпізін є особливий зв'язок із Гакгелем[8].
Гошана раба
У Гошана раба підкреслюється тема Геули, і тому Ребе каже, що треба додати в усіх справах Гошана раба, виходячи з теми Геули і з особливим наголосом на темі Гакгелю, як підготовку до Гакгелю в прийдешній Геулі[9].
А в Гошана раба варто додати в Гакгелі головним чином у дусі «кожен допоможе ближньому своєму».
А оскільки Геула на порозі, то у свято, що натякає на Геулу, треба примножувати Гакгель — підготовку до Геули, і це прискорить прихід Геули негайно і невідкладно, воістину[10].
Шміні Ацерет, Сімхат Тора
Оскільки у свято Сукот є особлива тема Гакгелю, то й у день Шміні Ацерет, який є його продовженням, теж є тема Гакгелю, і більше того — у ще піднесенішому вигляді, бо «у святості піднімаються»[11].
Оскільки у свято Сукот є тема Гакгелю, а в Шміні Ацерет, який є його продовженням, — тема ще більша, бо «у святості піднімаються», то, безсумнівно, і в Сімхат Тора, яка є їхнім продовженням, теж є ця тема — і сама по собі, і через те, що вона продовження Сукоту і Шміні Ацерет, — і, як ми сказали про Шміні Ацерет, Сімхат Тора ще піднесеніша, адже «у святості піднімаються» і т. д.
Тижнева глава «Ноах»
У тижневій главі «Ноах» Тора розповідає нам про особливий «Гакгель», який був у ковчезі Ноаха: у ковчезі перебували вид, що говорить, і тваринний вид, які стали основою для всього світу і для поколінь, що прийшли після цього. А отже, це був «Гакгель» усього світу.
Ті, хто ввійшов до ковчега, бачили покарання покоління потопу і те, що сталося з ними через їхні гріхи і через те, що вони не вчинили тшуви, — і це вплинуло на них, щоб «боятися Всевишнього» в досконалій повноті.
А оскільки потоп тривав цілий рік, що охоплює всі сезони і всі зміни часів, то дія трепету перед Всевишнім, спричинена потопом, була на «усі дні».
Місяць хешван
Рош ходеш має особливий зв'язок із Гакгелем, оскільки Рош ходеш, даючи життєвість усьому місяцю, дає також додаткову силу кожному цареві Гакгелю — кожному з нас у справі Гакгелю.
І з особливим наголосом — у Рош ходеш хешван, оскільки заповідь Гакгель виконувалася в Храмі, а завершення будівництва (Першого) Храму було в хешвані, і також освячення Третього Храму буде в хешвані, амен, хай буде така воля, — і в Гакгелю в хешвані більше сили привести до освячення Храму в цьому місяці.
19 кислева
19 кислева — день, у який Алтер Ребе був визволений зі стану «багатьох» — відокремленості від Святого, благословенний Він, і з положення і стану спуску, перебування в ув'язненні — і був викуплений з миром. Істинна суть миру в тому, що всі деталі, які раніше були ніби розділені, — не лише не заперечують одна одну, але більше того — об'єднані й підносяться разом до однієї точки.
Так само і в «Гакгелі»: з одного боку, підкреслюються «багато» — чоловіки, жінки і діти. А з іншого боку, усі об'єднуються і слухають Тору з уст царя, що є найпіднесенішою справою.
Ханука
Ханука має особливий зв'язок із роком «Гакгель» і зі змістом цієї заповіді в наші дні, як Ребе зазначає у своїх святих сіхот.
Оголошення чуда
Головне чудо Хануки було в духовних справах — оскільки війна греків була за те, щоб «змусити їх забути Твою Тору і відвернути їх від законів Твоєї волі», — їм заважало, що це Тора Святого, благословенний Він, і заповіді Святого, благословенний Він, і оголошення чуда здійснюється додаванням у вивченні Тори і виконанні заповідей з думкою про Святого, благословенний Він, і постійною пам'яттю про те, хто навчає Тори і заповідає заповіді.
Такий і зміст «Гакгелю» — пробудити всіх, чоловіків, жінок і дітей, зміцнитися в трепеті перед Всевишнім завжди, усі дні, і у виконанні Його волі у вивченні Тори і виконанні заповідей.
Ханука і Сукот
Час заповіді Гакгель, коли існує Храм, — на виході першого святкового дня свята Сукот, а дні Хануки пов'язані з днями свята Сукот:
- За кількістю — днів Сукоту вісім, і днів Хануки вісім.
- У читанні «Галелю» — і у свято Сукот, і в Хануку читають повний Галель.
- За змістом — освячення Першого Храму було у свято Сукот, а свято Ханука назване за освяченням жертовника і Другого Храму.
- За додаванням — у дні свята Сукот щодня додають бика під час принесення жертв у вигляді «у святості піднімаються», а в Хануку щодня додають свічку під час запалювання ханукальних свічок, «поступово додаючи».
Олія — бітуль
Одне з чудес Хануки — знаходження глечика олії, запечатаного печаткою первосвященника.
Олія, як роз'яснюється в ученні хасидуту, указує на аспект Хохми, за допомогою якої здійснюється бітуль, «щоб трепет перед Всевишнім був на обличчі його, вищий трепет і т. д.». Такий зміст «Гакгелю» — «боятися Всевишнього, Б-га вашого».
Чоловіки, жінки і діти
Ханука безпосередньо пов'язана з жінками і дітьми. Жінки зобов'язані запалювати ханукальну свічку, бо «і вони були в тому чуді»[12], і «через жінку сталося чудо»[13], а Ханука — свято виховання, яке особливо стосується виховання дітей Ізраїлю.
Заповідь «Гакгель» також призначена для жінок і дітей (окрім чоловіків, як в усіх заповідях) — «і жінок, і дітей».
Вічність заповіді
Про обіцянку Святого, благословенний Він, Агаронові-когенові, що «ці свічки ніколи не будуть скасовані», Рамбан[14] пояснює, що маються на увазі ханукальні свічки, які існують за будь-якого становища, — тобто, хоча в прийдешньому майбутньому заповіді будуть скасовані, проте ханукальні свічки будуть вічними.
Так і щодо «Гакгелю» — оскільки суть цієї заповіді пов'язана з єдністю громади — «збери народ, чоловіків, і жінок, і дітей», а про громаду мудреці кажуть: «немає смерті для громади», — тому й заповідь Гакгель, як і Ханука, належить до вічності.
Піст 10 тевета
10 тевета пов'язане із суттю заповіді «Гакгель», оскільки 10 тевета розкривається вища «сутність» у кожному єврейові, так само як у «Гакгелі» розкривається сутність, що є в усіх євреїв однаковою мірою, і тому збираються «чоловіки, жінки і діти» без жодної різниці.
Крім того, подія посту 10 тевета — наслідок облоги Єрусалима, який є столицею всього народу Ізраїлю, де б вони не перебували, і в ньому розташований Храм, у якому проводився «Гакгель», — там збиралися «чоловіки, жінки і діти», коли існував Храм.
Заходи «Гакгелю» в цей день — з більшою силою і більшою міццю, щоб виправити «Гакгель» протилежного боку — вавилонян — проти Єрусалима.
Пурим
Усе чудо Пуриму відбулося через Гакгель — коли було видано указ Гамана, Естер сказала Мордехаєві: «Піди збери всіх євреїв», — Мордехай зібрав усіх дітей і навчав їх Тори, — і так було скасовано указ Гамана.
І вказівка для наших днів: коли «встають на нас, щоб знищити нас», відповідь — якомога більше зібрань Гакгель, і так ми врятуємося.
Песах
Свято Песах увесь народ Ізраїлю святкує щороку і згадує свободу і визволення з-під ярма фараона і Єгипту в перший Песах. Тоді вийшли всі сини Ізраїлю з землі Єгипетської — чоловіки, жінки і діти, як сказано: «З юнаками нашими і зі старими нашими, із синами нашими і з доньками нашими», — з метою отримати Тору і бути пов'язаними зі Святим, благословенний Він, серцем і душею: «Коли виведеш народ з Єгипту, служіть Б-гові на цій горі».
У рік Гакгель єврей звільняється від усіх обмежень, що заважають йому служити Всевишньому, і об'єднується з усіма євреями у зв'язку і єднанні зі Святим, благословенний Він. Він докладає зусиль, щоб засвоїти послання заповіді Гакгель, «боятися Всевишнього», і виконувати Його заповіді з відчуттям свободи від лихого начала і від «Єгипту», які заважають йому виконувати волю Творця і «отримати Тору».
І цією силою єврей виконує всі заповіді Тори Святого, благословенний Він, із прийняттям ярма і зустрічає свято Песах з душевним піднесенням. Така поведінка є гідною підготовкою до істинної і повної Геули — тоді ми виконаємо заповідь Гакгель у її повноті, і не лише матеріально — зібранням усього народу Ізраїлю разом у Храмі, — але також і головним чином духовно, звільнені від усякого ярма «Єгипту» і «фараона», пов'язані і злиті зі Святим, благословенний Він, найвідчутнішим чином, «завжди, усі дні».
Трапеза Мошіаха
Трапеза Мошіаха проводиться в «Ахарон шель Песах». А рік Гакгель — на виході сьомого року, час, слушний для приходу Мошіаха.
Песах шені
Песах шені — заповідь, яка спочатку не була записана в Торі, доки не прийшли євреї, які не могли принести жертву в перший Песах, і завдяки їхньому доводу, вимозі й наполяганню удостоїлися і отримали додаткову заповідь «Песах шені», у який вони могли надолужити виконання заповіді принесення жертви і принести її через місяць після першого Песаху.
Відтоді ця заповідь набула вічної сили, і весь народ Ізраїлю отримав додаткову заповідь у рахунку заповідей і удостоюється святкувати щороку Песах шені.
З цього факту ми дізнаємося про силу кожного з Ізраїлю, який здатен вплинути на якомога більше євреїв — чоловіків, жінок і дітей — додати у виконанні заповідей у вічний спосіб, так само, як вплинули одиниці, перебуваючи в пустелі, у перший Песах шені.
І такий же зміст заповіді Гакгель у наші дні: у силах єврея вплинути на іншого єврея, щоб той додав у виконанні заповідей у вічний спосіб, як сказано у вірші: «завжди, усі дні».
Лаг ба-Омер
У Лаг ба-Омер прийшло виправлення за те, що «вони не виявляли пошани одне одному», і учні рабі Аківи перестали помирати. Зрозуміло, що виправлення цього прийшло через зміцнення трепету перед Небесами, любові до Тори і агават Ісраель, зміцнення вічного зв'язку, що об'єднує євреїв зі Святим, благословенний Він, Торою і народом Ізраїлю, які «все єдине».
І такий же зміст заповіді Гакгель — поєднання всього народу Ізраїлю через зміцнення зв'язку зі Святим, благословенний Він, зміцнення трепету перед Небесами, любові до Тори і агават Ісраель під час їхнього спільного зібрання. А якщо так, то в Лаг ба-Омер року Гакгель особливо підкреслюється вічний зміст заповіді Гакгель — зміцнити Б-жественну душу, яка є «воістину частиною Б-га згори», так, щоб «завжди, усі дні» єврей був пов'язаний зі Святим, благословенний Він.
Свято Шавуот
Свято Шавуот і заповідь Гакгель мають спільний зміст, бо в отриманні Тори жінки взяли активну участь, і так само в заповіді Гакгель жінки брали активну участь.
а) У дні, що передували Даруванню Тори, об'єднався весь народ Ізраїлю, «як одна людина з одним серцем», чоловіки, жінки і діти. Так само і на церемонії Гакгель повеління: «Збери народ, чоловіків, жінок і дітей».
б) Під час підготовки до Дарування Тори Святий, благословенний Він, сказав Моше, нашому вчителеві: «Так скажи домові Яакова і сповісти домові Ізраїлю», і, як пояснюють на місці, насамперед Святий, благословенний Він, звертається до жінок («дому Яакова»); а якщо так, то під час отримання Тори підкреслюється центральне становище жінки, як ми знаходимо в заповіді Гакгель, у якій підкреслюється її центральне становище в участі в заповіді особливим чином, якого не знаходимо в інших заповідях.
Місяць сіван
У Рош ходеш сіван, у рік виходу з Єгипту, зібралися всі сини Ізраїлю і розташувалися табором «навпроти гори», перед горою Синай, на якій мало відбутися Дарування Тори, — «як одна людина», бо були «з одним серцем».
А оскільки щороку все повторюється так, як було вперше, тим паче коли йдеться про рік Гакгель, коли цього року кожен єврей докладає всіх зусиль, щоб виконати заповідь Гакгель у своїй душі і об'єднатися з іншими євреями, то в Рош ходеш сіван особливо підкреслюється зміст цього року — об'єднатися, щоб виконувати заповіді Святого, благословенний Він, разом, увесь народ Ізраїлю в усіх його розрядах — і чоловіки, і жінки, і діти.
Піст 9 ава
Гемара підкреслює: «І коли було зруйновано Храм, той день був 9 ава... був вихід сьомого року».
І з того, що Гемара це підкреслює, випливає, що вона натякає на те, що відбудова Храму наново відбудеться через додавання в єдності Ізраїлю і в справах Гакгелю, що скасує руйнування і перетворить 9 ава на «веселощі й радість».
Елул
Праця хешбон нефеш у місяці елулі року Гакгель набуває глибокого й особливого виміру, коли підсумок служіння єврея впродовж року, що минає, такий, що він об'єднує, збирає і поєднує всі свої часткові «думку, мовлення і дію» у своєму внутрішньому «Храмі» з повною відданістю Цареві — Святому, благословенний Він, щоб належним чином підготуватися до першого дня наступного року, Рош га-Шана, — днів, у які з більшою силою виявиться трепет перед Всевишнім, увібраний євреєм упродовж року Гакгель, у вигляді «тривалої дії».
Крім того, оскільки це останній місяць року Гакгель, його треба використати, оскільки це останній час і останні дні року Гакгель, — примножувати в ньому справи Гакгелю.
І все це — з наголосом на справах місяця елулу — темі тшуви.
Протягом років
Ребе Раяц виголосив кілька сіхот на теми Гакгелю (які було надруковано в «Сефер га-сіхот» (Ребе Раяц)). Ребе і його батько тоді трохи листувалися на теми Гакгелю — надруковано в «Лікутей Леві-Іцхак», «Ігрот кодеш».
У свято Сукот Ребе включив у сіхот свята торанічні теми Гакгелю. У цих сіхот, як і в сіхот 5720 року (1959/1960), містяться корені й основи, на яких пізніше було побудовано «лікутім», присвячені визначенню заповіді Гакгель.
Ребе закликав до мівцо «Тфілін» і додав, що це має бути з наголосом на темі Гакгелю в душі людини. Крім того, він закликав до накладання тфілін біля Західної стіни в Єрусалимі, що створює також тему Гакгелю.
5741 рік був роком, у якому Ребе багато разів підкреслював тему «Гакгелю». У «Шалшелет га-яхас» у «Гайом йом» про цей рік наводиться: «закликає, що цей рік — рік „збери народ, чоловіків, і жінок, і дітей“». На церемонії «Біркат га-хама» на подвір'ї 770 Ребе виголосив особливу сіху, що пов'язує Біркат га-хама із заповіддю «Гакгель» тим, що на цю рідкісну подію зібралися чоловіки, жінки і діти для благословення, суть і зміст якого — трепет перед Всевишнім. Вийшла друком брошура «Ялкут Гакгель», що впорядковує джерела заповіді Гакгель на основі сіхот і листів Ребе.
5748 рік був роком, у якому заповідь Гакгель у наші дні набула особливого розмаху у світлі оголошення Ребе про мівцо «Гакгель» в останні місяці попереднього року. Штаб Гакгель випустив листок «Ітахед ба-Гакгель», що збирає висловлювання із сіхот Ребе про Гакгель.
Оскільки це було після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994), хасиди Хабаду зібралися на «Гакгель» довкола точки, що залишилася, — зустрічі нашого праведного Мошіаха, з проголошенням «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» з глибини серця і зміцненням в усіх мівцоїм Адмора шліта, і особливо в «мівцо Гакгель», що стосується цього року. 25 адара I відбулося величезне зібрання в палаці «Синерама» в Тель-Авіві. 2 нісана відбулося величезне зібрання «Гакгель» у Яд-Еліягу в Тель-Авіві, організоване «Організацією за Визволення». 28 сівана відбулося зібрання Гакгель на Площі Царів Ізраїлю в Тель-Авіві, організоване «Організацією за справжнє і повне Визволення». За участі десятків тисяч людей. Ця подія широко висвітлювалася в усіх засобах масової інформації. Під гаслом — «Єдине рішення — Мошіах, син Давида!»
Основна стаття – З'їзди Геули і Мошіаха — 5755
Уперше вийшов друком «Тохен у-мафтеах бе-іньяней Гакгель» силами «Ваад хаялей Бейт Давид» (770).
Вийшли друком: «Тохен у-мафтеах бе-іньяней Гакгель», «Сугійот бе-іньяней Гакгель» і книжка «Кагаль гадоль». 7 швата відбулося «загальнонаціональне зібрання Гакгель» у палаці культури в Тель-Авіві, силами «Організації за справжнє і повне Визволення». 11 нісана відбувся захід Гакгель у парку Яркон у Тель-Авіві силами організації «Штаб Мошіаха у Святій Землі», а в Сполучених Штатах відбулося зібрання в залі «Бруклін-коледжу» в Нью-Йорку.
У холь га-моед Сукот відбулося велике зібрання Гакгель на вулиці Істерн-Парквей.

«Гітахадут га-хасидім» запустило проєкт під назвою «Гакгель йомі», у межах якого щодня розсилається щоденне повідомлення — електронною поштою або у WhatsApp — з учення Ребе на теми Гакгелю.
До 11 нісана відбулися день «Цівос Гашем» разом із загальнонаціональним зібранням хасидів Хабаду в розширеному форматі, за участі 20 000 чоловіків, жінок і дітей на двох зібраннях одне за одним, у палаці «Менора Мівтахім» у Яд-Еліягу в Тель-Авіві. Крім того, до 11 нісана було проведено особливий Шабат для тмімім у розкішному кампусі — Кфар-Пінес у Пардес-Хані.
4 тамуза відбулося грандіозне зібрання Гакгель — «Зустрічаємо Мошіаха на площі» — силами «Організації за справжнє і повне Визволення», на площі Рабіна в Тель-Авіві, за участі десятків тисяч людей, чоловіків, жінок і дітей, з усіх верств суспільства.
- У Шабат тижневої глави «Матот», 24 тамуза, штабом «Мамаш» і Об'єднанням аврехів у Святій Землі було проведено «Шабат „У-фарацта“» у Кір'ят-Тівоні за участі рабинів і машпіїм.
- Наступного Шабату, у Шабат тижневої глави «Масей», 2 менахем-ава, від імені Штабу Мошіаха було проведено Шабат, цілком присвячений Мошіаху, у святому місті Тверії.
20 менахем-ава біля Західної стіни відбулася грандіозна церемонія внесення сувою Тори дітей Ізраїлю.
26 елула відбулося велике зібрання Гакгель на вулиці Істерн-Парквей.
У холь га-моед Сукот і 11 нісана відбулося велике зібрання Гакгель на вулиці Істерн-Парквей.
«Гітахадут га-хасидім» запустило проєкт під назвою «Гакгель ід» — щомісячну брошуру з посібниками для проведення зібрань Гакгель.
До 11 нісана відбулися день «Цівос Гашем» разом із загальнонаціональним зібранням хасидів Хабаду в розширеному форматі, за участі 15 000 чоловіків, жінок і дітей на двох зібраннях одне за одним, у палаці «Арена» в Єрусалимі. Крім того, до 11 нісана було проведено особливий Шабат для тмімім у розкішному кампусі — Гіват-Вашингтон.
Див. також
Примітки
- ^ «Діврей Мошіах» 5748, т. 3, с. 381 і далі.
- ^ Див. фарбрейнген Шабату Берешит (2) 5748 року (1987/1988) («Діврей Мошіах», т. 1, с. 393 і далі).
- ^ Через кілька днів після початку «мівцо Гакгель».
- ^ Сіха ночі на четвер свята Сукот 5748 року (8 жовтня 1987) («Діврей Мошіах», т. 1, с. 238 і далі).
- ^ За усним переказом.[потрібне джерело]
- ^ «Діврей Мошіах» 5748, т. 1, с. 76.
- ^ Благословення Ребе шліта (Адмора шліта) після роздавання чотирьох видів рослин, переддень свята Сукот 5748 року (7 жовтня 1987) («Діврей Мошіах», т. 1, с. 168).
- ^ «Діврей Мошіах» 5748, т. 1, с. 173 і далі.
- ^ «Діврей Мошіах» 5748, т. 1, с. 301.
- ^ «Діврей Мошіах» 5748, т. 1, с. 313 і далі.
- ^ Фарбрейнген ночі Сімхат Тора перед гакафот 5748 року (1987/1988) («Діврей Мошіах», т. 1, с. 315).
- ^ Шабат, 23а.
- ^ Коментар Раші там.
- ^ У його коментарі до Тори, тижнева глава «Бегаалотха».