Перейти до вмісту

Естер

Матеріал з Хабадпедії
Естер
Основна інформація
Рід діяльностіцариця, пророчиця
Сім'я
БатькоАвіхаїль
ЧоловікАхашверош
ДітиДар'явеш (за мідрашем)
Родовід

Естер, дочка Авіхаїля (її інші імена та прізвиська: Гадаса[1], Аєлет га-шахар[2], цариця Естер) була двоюрідною сестрою Мордехая-юдея і героїнею історії Мегіли та чуда свята Пурим. Естер вийшла заміж за царя Ахашвероша проти своєї волі після того, як останній стратив свою попередню царицю, Вашті. У її поколінні було видано указ про винищення всього народу Ізраїлю, і завдяки своєму шлюбові з царем вона привела до порятунку всього народу Ізраїлю від винищення і знищення.

Естер була також однією із семи пророчиць, які були в народу Ізраїлю[3]. І однією з чотирьох найвродливіших жінок усіх часів[4].

Її назва

Є кілька думок про те, яким було її справжнє ім'я: Естер, або Гадаса, або Істахар. І так Гемара пояснює її різні імена:

Навчали: рабі Меїр каже: Естер її ім'я, а чому її називали Гадаса? На ім'я праведників, яких називають миртами, і так сказано[5]: «І він стояв серед миртів».

Рабі Єгуда каже: Гадаса її ім'я, а чому її називали Естер? Бо вона приховувала свої слова, як сказано: «Естер не розповідала про свій народ» тощо.

Рабі Нехемья каже: Гадаса її ім'я, а чому її називали Естер? Бо народи світу називали її на ім'я Істахар (— місяць[6] або планета Венера[7]).

Бен Азай каже: Естер була ні високою, ні низькою, а середньою, як мирт.

Рабі Єгошуа бен Карха сказав: Естер була зеленуватою (як мирт), і нитка милості була простягнута над нею.

— Вавилонський Талмуд, трактат «Мегіла», 13а

Гемара[8] каже: «Звідки Естер у Торі? Як написано: „А Я приховати приховаю“»[9]. Магарша пояснює, що причина, з якої Гемара з'ясовує це, у тому, що є ті, хто має по кілька імен, і треба знати, чому обрали саме це ім'я, щоб воно було основним? І тим паче тут, де ім'я Естер — перське ім'я. І на це відповідають, що основне її ім'я — Естер, оскільки в її поколінні здійсниться цей вірш, який каже, що Святий, благословенний Він, приховає Своє обличчя від синів Ізраїлю. Ребе[10] наводить зі згаданої Гемари доказ на слова Магарші про те, що це перське ім'я.

Її походження

Естер була дочкою Авіхаїля, дядька Мордехая, і походила від царя Шауля, і він удостоївся того, щоб вона походила від нього, завдяки своїй великій скромності[11].

Естер осиротіла з дитинства, як написано: «Бо немає в неї ні батька, ні матері.. а коли померли її батько і мати»[12]. Гемара пояснює, що подвійний вислів про відсутність її батьків був для того, щоб сказати, що «коли її було зачато — помер її батько, коли народилася — померла її мати»[3]. Мідраш[13] пояснює, що це внаслідок скарги Ізраїлю Святому, благословенний Він, що «сиротами стали ми, без батька»[14]; сказав їм Всевишній: «Присягаюся вашим життям, у визволителя, якого Я поставлю над вами, немає ні батька, ні матері».

Мегіла розповідає, що після смерті її батьків «узяв її Мордехай собі за дочку». Тлумачення, яке вивчають у простому сенсі, — що це було взяття на удочеріння, але справжнє тлумачення[15] — як пише Гемара: «Навчали від імені рабі Меїра: не читай „за дочку“, а „за дім“».

Приховування її походження

Коли Естер була взята царськими урядовцями, Мордехай звелів їй не розповідати про своє походження і про свій народ. Причина цього:

  • Щоб думали, що причина її мовчання — її сором, оскільки вона походить з презренної родини або взагалі є «підкидьком», і таким чином її відішлють. Бо якби дізналися, що вона з родини царя Шауля, її б затримали[16].
  • Є тлумачі, на думку яких причина була в тому, щоб вона могла царювати, оскільки якщо стане відомо, що вона єврейка, вельможі не погодяться зробити її царицею[17].
  • Інші казали, що шляхом пророцтва або уві сні він дізнався, що через неї прийде порятунок Ізраїлю[18].
  • А деякі додають, що якби стало відомо, що вона єврейка і родичка Мордехая, Гаман не заздрив би Мордехаю, і не було б указу, і не сталося б чудо[17].
  • А є тлумачі, на думку яких Мордехай сказав їй так, щоб у неї була можливість таємно дотримуватися Тори і заповідей і щоб слуги не помітили, бо якби це стало відомо, можливо, цар примусив би її або стратив би її, оскільки її було взято проти її волі[19].

У домі Ахашвероша

Після того як цар Ахашверош стратив свою першу дружину і почав пошуки нової дружини, він наказав зібрати всіх дівчат, щоб він міг вибрати з них одну. Естер не прагнула піти туди, але коли вона пішла до однієї зі своїх подруг, царські слуги викрали її силою. І хоча Мордехай знав, він не хотів нічого казати, щоб не стало відомим її походження[18].

Прибувши до дому жінок, вона знаходить ласку в очах усіх і в очах Гегая, царського євнуха, наглядача, і він поспішає дати їй усе необхідне[20]. І дає їй сім дівчат із царського дому, щоб прислуговувати їй. З їхньою допомогою вона могла лічити дні тижня і знати, коли Шабат. Гегай також дає їй особливу їжу, і амораї розходяться в думках, що це було: «Сказав Рав: він годував її єврейською їжею. А Шмуель сказав: він годував її свинячими окостами. А рабі Йоханан сказав: насінням»[3]. Причина, з якої він виокремлював її на краще, була в тому, що він був певен, що її оберуть царицею. І тому він: 1. Поспішив дати їй її натирання, щоб вона якнайшвидше ввійшла до царя. 2. Особливо дбав про її харчування. 3. Дав їй — на відміну від інших дівчат, які отримали просто сім дівчат, — саме сім дівчат «із царського дому», які личитимуть їй і тоді, коли вона царюватиме. 4. І він виокремлював на краще і її дівчат — кращими кімнатами й вишуканішими стравами[21].

Після того як вона пробула там рік, коли їй було — «Рав сказав: їй було сорок років. А Шмуель сказав: вісімдесят років. А мудреці кажуть: сімдесят п'ять.. за числовим значенням слова „Гадаса“»[22] — настав її час піти до царя в місяці теветі.

Естер не жертвувала життям, щоб не піддатися співжиттю з Ахашверошем, оскільки вона була «землею світу»[23], тобто вона не вчиняє при цьому жодної дії. Однак у «Зогарі»[24] наводиться, що Естер насправді не ходила до Ахашвероша, а була демониця, яка ходила замість неї, а вона ходила до Мордехая. Арізаль пояснює, що це була, по суті, зла частина душі Естер, яка відокремилася від неї[25].

У продовженні історії Мегіли Естер відіграє центральну роль: вона входить до Ахашвероша і на другому бенкеті з вином змушує його розгніватися на Гамана, який хотів убити її народ, і так домагається його повішення. А потім вона приводить Мордехая до Ахашвероша і благає його скасувати указ. Також вона дає змогу євреям Шушана ще один день убивати своїх ворогів і повісити десятьох синів Гамана.

Її царювання

Причина, з якої Естер царювала над 127 країнами, була в тому, що праматір Сара прожила 127 років[26].

І справді, в Ахашвероша спочатку було лише сто шістнадцять областей, а завдяки Естер до нього додалося ще 11[27].

Написання Сувою

Після того як євреї перемогли, цариця Естер попросила записати Мегілу:

Сказав рав Шмуель бар Єгуда: послала їм Естер, мудрецям: «Установіть мене на покоління».

Рав, і рав Ханіна, і рабі Йоханан, і рав Хавіва навчали:.. послала їм Естер, мудрецям: «Запишіть мене на покоління».

— «Мегіла», 7а

Різниця між проханнями така: установлення — це свято, а запис — це щоб вона була включена до числа Священних Писань. Першого прохання мудреці не прийняли, а друге прохання прийняли і записали Мегілу.

Ребе пояснює[28], що причина, з якої саме Естер була тією, хто просив про запис Мегіли, на відміну від Мордехая, який просив лише про встановлення свята[29], у тому, що різниця між Мордехаєм і Естер — це різниця між душею і тілом: Мордехай — це душа, а Естер — тіло. І тому і в історії Мегіли Мордехай дбав про повернення синів Ізраїлю до тшуви, а Естер пішла клопотатися про порятунок матеріального тіла синів Ізраїлю. І тому Мордехай задовольнився духовним боком Пурима — закріпленням чуда в думках синів Ізраїлю; але Естер хотіла також і дії, і тому вона просила про запис чорнилом у книзі та про читання Мегіли (адже «рух губ вважається дією»[30]).

Її син

Мідраш[31] розповідає, що в Естер народився син від Ахашвероша на ім'я «Дар'явеш», і саме він дав дозвіл заново відбудувати Другий Храм[32].

Гемара каже[11], що вона «вставала з лона Ахашвероша, занурювалася і сідала на лоно Мордехая». А Тосафот пояснюють, що вона користувалася мохом з Ахашверошем, а завагітніла від Мордехая. А причина, з якої він називається «сином Ахашвероша», хоча був сином Мордехая, у тому, що він виріс у його домі[33].

Однак є ті, хто вважає, що хоча вона й користувалася мохом з Ахашверошем, це було лише до того, як вона пішла до нього під час указу, коли сказала: «А якщо загину — загину», і тоді вона справді завагітніла від Ахашвероша[34]. Однак проти цього є складність з розрахунку часу, адже в такому разі Дар'явешу було б лише два роки на час смерті Ахашвероша, а це неможливо[35].

Натомість, згідно з тлумаченням Арізаля[25], що в Ахашвероша була демониця, зрозуміло, що він народився від неї, але він називається сином Естер, оскільки вона (демониця) була зі злої частини Естер.

У вченні хасидизму

У Гемарі наводиться, що джерело імені «Естер» у Торі — це вірш «А Я приховати приховаю обличчя Моє того дня». Іншими словами, суть Естер, яку уподібнено до Кнесет Ісраель[36], — це приховування Б-жественності під час вигнання, на ім'я якого кажуть «того дня» — розкриття відбувається у формі «той», що є формою третьої, «прихованої» особи, оскільки розкриття відсутнє (на відміну від прийдешнього майбутнього, коли скажуть: «Того дня: ось, це Б-г наш»[37])[38].

Щабель Естер — це сфіра Малхут світу Ацилут, яка стає Атіком для світу Брія і приховується, сходячи туди[39].

Ім'я «Гадаса», що походить від слова «гадас», пояснюється в «Пардесі»[40] і в «Меорей ор»[41]: це ім'я вказує на сфіру Малхут, коли вона з'єднується зі сфірою Тіферет, яка є сукупністю сфірот, і особливо сукупністю сфірот ХаГаТ; такий сенс мирта, який є «гілкою дерева густолистого»[42], і заповідь — трьома миртами[43], що відповідають трьом сфірот Хесед, Гвура, Тіферет, і коли Малхут з'єднується й отримує від трьох миртів, тоді вона називається ім'ям Гадаса[44].

А причина того, що Мегіла каже «І був він вихователем Гадаси, вона ж Естер», у тому, що Гадаса — вищий щабель, що називається на ім'я праведників, а Естер — нижчий щабель, і в ній теж є Гадаса. Іншими словами, Гадаса натякає на «сутність душі», з якої походить сила самопожертви в єврея. І вона ж — сутність також і нижньої частини[45]. А ця дія — з'єднання «Гадаси» з «Естер» — здійснюється Мордехаєм, який був її «вихователем»[46].

Суть Естер у тому, що хоча сама вона належить до аспекту «обличчя», вона перебуває в образі «астір», тобто прихована; але в ній є і «нитка милості», як написано: «І здобувала Естер прихильність в очах усіх, хто бачив її» тощо[47]. І тому вона називається лише «доброю на вигляд»[12], а не «прекрасною на вигляд»[48], оскільки «добре» означає за суттю, а оскільки її суть — приховування, тому це «добре», щоб вказати, що це розкрилося після приховування[49], і тоді вона називається ім'ям «Естер», яка «була зеленуватою»[3], що протилежне красі.

Причина, з якої чудо сталося природним чином, так що не було видно оку, що це понад природу, а здавалося, що це сталося через любов Ахашвероша до Естер, у тому, що коли розкриття Б-жественності відсутнє, розкриття має скоротитися через Ім'я «Елокім», гематрія якого — «природа»[36].

У хасидських маамарах[36] наводиться щодо «поведінки Естер, яка зробила все сама, без поради Мордехая». І хоча, на перший погляд, це незрозуміло: адже ім'я «Естер» вказує на становище і стан, коли неясно, що треба робити і чого не треба робити тощо. А якщо так, то в такому стані Естер напевно мала б запитати і з'ясувати думку Мордехая, а не робити все сама? Але пояснення таке (як роз'яснюється там): оскільки вона «господиня дому», «усі справи управління світом належать до неї, а її чоловік Мордехай.. „покладається на неї серце її чоловіка“[50], що вона, звісно, не зробить нічого негідного, Б-же борони, і тому вона зробила сама тощо»[51]; а причина цього в тому, що вона була настільки самоусунена, що сама собою робила потрібне без допомоги[52].

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Див. Мегілат Естер (Сувій Естер) (Естер, розділ 2, вірш 7): «І був він вихователем Гадаси, вона ж Естер, дочки його дядька, бо немає в неї ні батька, ні матері; і дівчина була вродлива станом і добра на вигляд, і коли померли її батько і мати, узяв її Мордехай собі за дочку», і багато хто має звичай при народженні дочки називати її двома іменами Естер-Гадаса
  2. ^ Див. Вавилонський Талмуд (трактат «Йома», аркуш 29, сторінка а): «Керівникові хору. На аєлет га-шахар» (Тегілім, розділ 22, вірш 1) — як у лані роги розгалужуються туди й сюди, так і зоря пробивається туди й сюди. Сказав рабі Зейра: чому «Естер» уподібнено до «лані»? Щоб сказати тобі: як у лані лоно вузьке і вона мила своєму самцеві щогодини, як у першу годину, так і Естер була мила Ахашверошу щогодини, як у першу годину. Сказав рабі Асі: чому Естер уподібнено до зорі? Щоб сказати тобі: як зоря — кінець усієї ночі, так і Естер — кінець усіх чудес
  3. ^ 1 2 3 4 «Мегіла», аркуш 13, сторінка а.
  4. ^ «Мегіла», 15б.
  5. ^ Зхарья 1:8.
  6. ^ Раші.
  7. ^ «Ялкут Шимоні».
  8. ^ «Хулін», 139б.
  9. ^ Ваєлех 31:18.
  10. ^ «Шаарей мегіла», с. 91. І див. те, що пише «Манот га-Леві» щодо зміни імені Естер на перське ім'я.
  11. ^ 1 2 «Мегіла», 13б.
  12. ^ 1 2 Естер 2:7.
  13. ^ «Ейха раба» (Бубер), розділ 5.
  14. ^ Ейха 5:3.
  15. ^ Тлумачення р. Й. ібн Нахміаса. Ібн Езра і Мальбім зрозуміли як просте тлумачення, але р. Й. відкидає це тлумачення.
  16. ^ Раші та Мальбім.
  17. ^ 1 2 Р. Й. Кара.
  18. ^ 1 2 Тлумачення р. Й. ібн Нахміаса.
  19. ^ Ібн Езра.
  20. ^ Р. Й. Нахміас пояснює, що в інших жінок він брав, щоб мати побічний заробіток, а їй він дав усе, що було виділено для неї.
  21. ^ Мальбім.
  22. ^ «Берешит раба», розділ 39:13.
  23. ^ «Сангедрін», 74б.
  24. ^ Ч. 3, 276а. «Тікуней Зогар», тікун 20.
  25. ^ 1 2 Наводиться в «Мідраш Талпіот», літера «гей», гілка «Гаман».
  26. ^ «Берешит раба», розділ 58:3.
  27. ^ «Оцар га-мідрашім» (Ейзенштейн), «Десять царів», с. 463.
  28. ^ «Лікутей сіхот», т. 16, перша сіха до Пурима. Надруковано в перекладі на лашон га-кодеш у «Шаарей мегіла»
  29. ^ Єрусалимський Талмуд, «Мегіла», розділ 5, галаха 1.
  30. ^ Думка рабі Йоханана — «Бава мециа», 90б. «Сангедрін», 65б. І так у нас прийнято.
  31. ^ «Ваїкра раба», розділ 13:5. «Естер раба», розділ 8:3.
  32. ^ Див. Раші до Езри 1:1. І слід зауважити його тлумачення до Даніеля 9:1 — що був Дар'явеш, син Ахашвероша, який був до Ахашвероша з історії Мегіли.
  33. ^ «Тосафот га-Рош».
  34. ^ Магарша.
  35. ^ «Яарот дваш», ч. 2, друш 9.
  36. ^ 1 2 3 «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), 93г.
  37. ^ Єшаягу 25:9.
  38. ^ «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), 90г.
  39. ^ «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), 92а.
  40. ^ Брама 23 (Брама значень прізвиськ), стаття «Мирт».
  41. ^ Розділ «гей», пункт 17.
  42. ^ Емор 23:40.
  43. ^ «Сука», 34б.
  44. ^ Маамар, що починається словами «Ба-лайла га-гу», 5719. І див. маамар, що починається словами «Ва-єгі омен ет Гадаса», 5679 («Сефер га-маамарім 5679», с. 308 і далі). І див. також згаданий маамар 5713, 5724.
  45. ^ Маамар, що починається словами «Ва-єгі омен ет Гадаса», 5713.
  46. ^ Маамар, що починається словами «Ба-лайла га-гу», 5719.
  47. ^ «Тора ор», доповнення до Мегілат Естер (Сувою Естер), 121в.
  48. ^ Берешит 39:6; 29:17.
  49. ^ «Маамарей Алтер Ребе» 5569, маамар, що починається словами «Легавін шорашей га-дварім».
  50. ^ Мішлей 31:11.
  51. ^ Сіха свята Пурим 5717 (17 березня 1957), пункт 35.
  52. ^ «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), 100в.
Естер згадується ще в 40 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1689100000

Повідомити про помилку на цій сторінці