Гаман-агагієць
| Аман-агагієць | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Країна | Персія |
| Рід діяльності | цирульник, воєначальник, вельможа |
| Посада | цирульник у селі Карцум, найвищий вельможа царя Ахашвероша |
| Сім'я | |
| Батько | Гамдата |
| Мати | Амталай, дочка Орваті |
| Дружина | Зереш, Зереш |
| Родовід | |
Гаман-агагієць (якого називають також Мемухан згідно з частиною мідрашів Хазаль; його повне ім'я — Гаман, син Гамдати, агагієць) був гнобителем із сімені Амалека, який прагнув знищити народ Ізраїлю за часів Ахашвероша, але його лиходійство обернулося на його голову, його винищили зі світу і повісили його та його синів на дереві, і на згадку про диво порятунку від його указу святкують свято Пурим.
Біографія
Народився в зневажуваній родині від матері Амталай, доньки Орваті, із сімені Агага, царя Амалека, якого розрубав пророк Шмуель.
Хазаль розповідають, що після одруження зі своєю дружиною Зереш він обіймав зневажувану посаду (успадковану від батька) — був цирульником у селі Карцум протягом двадцяти двох років[1].
Попри низьке походження, після того як знайшов скарб поруч зі своїм домом[потрібне джерело], він зумів пробратися до числа вельмож царя Ахашвероша, царя Персії, завдяки своїй пихатості, гордощам і багатству та став одним із його воєначальників; а коли вийшов на війну разом із Мордехаєм, учинив нерозумно і розтратив увесь запас провізії, через що посеред шляху в загону під його командуванням закінчилася їжа, і тому він був змушений просити ласки в Мордехая, щоб той дав йому трохи зі своїх припасів, і Мордехай погодився за умови, що той напише йому грамоту про рабство на підошві сандалії[2].
У Мегілат Естер (Сувої Естер) згадується людина на ім'я «Мемухан», яка входила до числа семи радників царя, і після провини Вашті він переконує Ахашвероша стратити її і розіслати в усі підвладні йому країни указ про те, що дружині заборонено суперечити чоловікові[3]; згідно з тим, що наводиться в мідрашах, цей «Мемухан» — це «Гаман», а названий він Мемухан тому, що був уготований (мухан) до лиха[4]; згідно з іншим тлумаченням, ідеться про Даніеля, а названий він Мемухан тому, що був уготований до чудес[5].
За роки свого звеличення він накопичив величезне багатство, так що був багатий, як Корах, оскільки пограбував усі скарби царів Юдеї і скарби Святая Святих[6].
У Мегілат Естер (Сувої Естер) розповідається, як Ахашверош підніс становище Гамана і призначив його на посаду найвищого вельможі в царстві, і звелів усім кланятися йому. Хазаль додають, що причина цього була в тому, щоб усі кланялися ідолові, вишитому на його одязі.
Указ Гамана
Унаслідок відмови Мордехая га-Єгуді кланятися Гаманові в ньому прокинулася ненависть до Ізраїлю, і він вирішив знищити всіх євреїв у світі й тим самим накликав найстрашніший указ в єврейській історії, оскільки Ахашверош правив усім світом.
Після того як йому вдалося переконати Ахашвероша у своєму задумі, він кинув жереб, у якому місяці призначити дату страти єврейського народу, і жереб випав на місяць адар. Гаман зрадів, бо знав, що в цьому місяці помер Моше Рабейну, і вважав це знаком невдачі для народу Ізраїлю, але не знав, що в тому самому місяці Моше Рабейну і народився.
На початку здійснення свого задуму він став забороняти вивчення Тори маленькими дітьми в хедері, і в цьому була суть указу[7].
13 нісана 3404 року Гаман розіслав листи в усі країни, у яких призначив день 13 адара наступного року для вбивства євреїв. Слідом за оголошенням указу Мордехай вирушив у похід пробудження, зумів повернути народ до тшуви й переконати Естер задіяти свої зв'язки в царя. Після триденного посту Естер увійшла до царя і попросила влаштувати спільну трапезу з ним і з Гаманом, а коли Гаман вийшов із двору царя, він знову побачив Мордехая, який не вклонився йому, і порадився зі своїми близькими, що можна з ним зробити, і вони порадили йому приготувати для нього дерево заввишки п'ятдесят ліктів[8] і попросити в царя повісити його на цьому дереві.
Скасування указу та його страта

Дивовижним чином саме тієї ночі, коли Гаман хотів увійти й попросити повісити Мордехая, Ахашверош згадав про те, що Мордехай урятував йому життя, і вирішив звеличити його, і запитав Гамана: «Що зробити людині, яку цар бажає вшанувати?». Гаман помилився і подумав, що Ахашверош має на увазі його, і запропонував провести людину, яку цар бажає вшанувати, вулицями Шушана верхи на коні, вбрану в царський одяг і в золотій короні, а Ахашверош, який побачив у цьому знак бажання Гамана успадкувати царство, звелів Гаманові самому зробити це для Мордехая.
Удруге, коли Гаман брав участь у спільному бенкеті з Естер і Ахашверошем, Естер скористалася нагодою, щоб просити милосердя для синів Ізраїлю, і у відповідь на запитання Ахашвероша, хто задумує знищити її народ, Естер відповіла, що це Гаман. Почуте розгнівало Ахашвероша, і він вийшов до саду у дворі, щоб подихати повітрям і заспокоїтися; там він побачив ангелів в образі синів Гамана, які нищили дерева саду, що додало до його гніву на Гамана, а коли він повернувся з двору й побачив Гамана, що впав на ложе Естер і благав про своє життя, розгнівався ще більше.
Євнух Харвона[9], присутній на місці, нагадав Ахашверошу, що Гаман хотів також стратити Мордехая, його благодійника, і повісити його на дереві, яке для нього приготував, і тоді Ахашверош звелів повісити Гамана на дереві замість нього того ж дня, 16 нісана.
Унаслідок зміни ставлення Ахашвероша до єврейського народу він скасував указ, дав євреям право постояти за своє життя і передав Мордехаєві дім Гамана. Величезне багатство й майно Гамана було поділено на три частини: третина Мордехаєві та Естер, третина тим, хто трудиться в Торі, і третина на будівництво Храму[10].
Хазаль зараховують Гамана до інших нечестивців, які поклали око на те, що їм не належало: того, чого вони хотіли, їм не дали, а те, що було в їхніх руках, у них відібрали[11].
Сини Гамана
У Мегілі згадуються десять синів Гамана, які були повішені на дереві, і Хазаль установили, що це було покаранням за те, що вони написали донос на мешканців Юдеї та Єрусалима — щоб зупинити будівництво Храму[12].
Крім цих синів, Хазаль розходяться в думках, скільки синів у нього було: 40 синів[13], 100[14], 30, 70 і 208 синів — за числовим значенням слів «і безліч синів його»[15].
У мідраші розповідається, що в Гамана була також донька, яку він хотів видати заміж за Ахашвероша після страти Вашті, але сталося диво, і Ахашверош не побажав її через неприємний запах, що йшов від неї, попри її вроду. Кінець доньки був такий: коли Гаман вів Мордехая на коні вулицями Шушана, вона помилилася і вилила на свого батька відро помиїв[16], думаючи, що це Мордехай веде коня; коли вона зрозуміла, що вилила їх на свого батька, — наклала на себе руки, викинувшись із вікна.
Хазаль додають, що «з нащадків Гамана-нечестивця вивчали Тору в Бней-Браку»[17].
Стирання пам'яті про Гамана
На згадку про скасування указу Мордехай і Естер-Гадаса встановили свято Пурим, у яке прославляють порятунок від указів Гамана і стирають пам'ять про нього. Це стирання — частина загальнішої заповіді-повеління, що є заповіддю з Тори, — стирання пам'яті про Амалека, як написано в главі «Бешалах»: «Зітру Я пам'ять про Амалека»[18].
За звичаєм, під час читання Мегіли при згадці імені Гамана здіймають шум[19], і є думка, що шум походить від звичаю писати імена «Гаман» і «Амалек» на каменях і вдаряти їх один об один, щоб стерти ім'я[20].
Звичай бити Гамана привів до створення «тріскачки» — особливого інструмента для здіймання шуму, щоб стерти пам'ять про нього. Різні виробники навіть включали зображення Гамана в тріскачку, де він отримує «удар» від частини, що б'є по ньому, і здіймає шум.
Ім'я Гамана згадується в Мегілі 54 рази, і за звичаєм Хабаду шуміти слід не за кожної згадки імені Гамана, а лише тоді, коли воно згадується разом із яким-небудь епітетом (усього вісім разів протягом Мегіли). Ребе має звичай стирати пам'ять про Гамана за кожної його згадки в Мегілі, злегка вдаряючи ступнею об підлогу, а коли він згадується з епітетом — піднімаючи всю ногу[21].
Хоча у свято Пурим є особливий обов'язок стирати пам'ять про Гамана, Раба[22] сказав про обов'язок сп'яніння в Пурим: «Доки не перестане розрізняти між „проклятий Гаман“ і „благословенний Мордехай“».
Вуха Гамана

Особлива випічка свята Пурим — «вухо Гамана», трикутний виріб із пісочного тіста з начинкою з маку, шоколаду або іншої солодкої начинки. Дехто пов'язує форму тіста з вухами Гамана, якими вони виглядали після того, як його було повішено на дереві, однак багато лінгвістів стверджують, що назва випічки походить з Німеччини, де вона називається «Мон-таше» (Mohntasche), що означає «маковий кишеньок», але з роками назва випічки змінилася: на їдиші назва спотворилася в «Гаман-таш», і проповідники витлумачили її як натяк на ослаблення сили Гамана й Амалека, і тому стали їсти її в Пурим — у дусі звичаю стирання Гамана й Амалека. Івритом вона називається «Вуха Гамана» — у зв'язку з цим звичаєм і, вочевидь, тому, що форма випічки нагадує вухо.
Багато хто має звичай класти «вуха Гамана» в мішлоах манот, і так чинив і Ребе. Крім того, Ребе має звичай їсти «вухо Гамана» також під час пуримської трапези.
Коли один хасид повідомив Ребе, що завдяки «вухам Гамана» йому вдалося переконати певного єврея накласти тфілін, Ребе висловився незвичним чином: «Якщо так, треба, щоб вуха Гамана були щодня...»[23].
У хасидуті
В ученні хасидуту пояснюється[потрібне джерело], що Гаман був із сімені Агага, а Мордехай — із сімені царя Шауля, і Мордехай виправив гріх Шауля, який не вбив Агага і не стер пам'ять про Амалека.
Корінь Гамана у святості — у світі Тогу, так що в мідраші він названий «другом» Святого, благословенний Він[24], і суть Гамана у святості — це гордість, яка має бути в знавця Тори, що прикрашає його, як полова прикрашає колос, і допомагає йому не давати шефа зовнішнім силам, але при сходженні щаблів він упав на рівень крайньої грубості кліпи[25].
Гаман і Амалек — корінь усіх народів, макіф кліпи, і це рівень крайньої грубості й пихатості, зарозумілості та гордощів[26], і тому Гаман хотів піднести себе на рівень жеребу, який вищий за розум, — туди, де темрява і світло рівні, бо на цьому рівні заповіді й провини не мають значення, оскільки світ щодо нього не займає місця, і звідти Гаман хотів звести указ і погибель на народ Ізраїлю. З цієї ж причини він хотів зробити дерево заввишки п'ятдесят ліктів — це глибина зла, навпроти п'ятдесяти брам Біни, що є глибиною добра, але саме його гордість, з якою він намагався уподібнитися святості, призвела до його падіння[27].
Падіння Гамана було в другий день свята Песах, під час принесення ячмінного Омеру, оскільки Гаман — це суворі гвурот, і очистити їх можна лише через суворе очищення, що і є суттю принесення ячменю, який служить їжею для худоби; а також відлік п'ятдесяти днів, що починається з принесення Омеру, відштовхує і скасовує бажання Гамана, щоб його повісили на «дереві заввишки п'ятдесят ліктів»[28].
Бажанням Гамана було запобігти рівності, як він сказав: «І все це нічого не варте для мене», а його виправлення було в тому, що від нього походив рав Шмуель бар Шилат, який займався навчанням дітей так, що старший займається з молодшим однією і тією самою темою, і його ім'я — це початкові літери слів «Шівіті Гашем ле-негді тамід»[29].
| Свято Пурим | ||
|---|---|---|
| Дні Пурима | Пурим катан · Шабат Захор · Піст Естер · Пурим · Шушан Пурим · Потрійний Пурим | |
| Заповіді Пурима | Мішлоах манот · Бенкет і веселощі · Подарунки бідним · Читання Мегіли · «Ве-аль га-нісім» | |
| Звичаї Пурима | На згадку про половину шекеля · Креплах · Маскарадний костюм · «Ад де-ло яда» · Вуха Гамана | |
| Мегілат Естер (Сувій Естер) | Ахашверош · Гаман · Естер · Мордехай-юдей · Бігтан і Тереш · Вашті · Харвона · Зереш | |
| Теми Пурима | Мівцо Пурим · Свято Пурим і Гакгель | |
| Пуримські фарбрейнгени | Пурим 5713 (1 березня 1953) · Диво мівцо Пурим 5736 (16 березня 1976) | |
| Нігуни Пурима | «Ва-єгі біймей Ахашверош» · «Шошанат Яаков» (1) · «Шошанат Яаков» (2) · «Шошанат Яаков» (3) · «Біймей Мордехай ве-Естер» · «Шошанат Яаков» (Ходаков) | |
Примітки
- ^ Трактат «Мегіла», аркуш 16, сторона 2.
- ^ Раші до Мегілат Естер (Сувою Естер) 5:13.
- ^ Щодо його наміру в цій пораді Хазаль дали різні тлумачення: (1) що він хотів, щоб цар одружився з його донькою. (2) що його дружина панувала над ним, і він хотів, щоб цар видав указ, що чоловік — господар у домі. (3) він хотів помститися Вашті за те, що вона не запросила його дружину на бенкет, який влаштувала («Мідраш Естер», глава 4).
- ^ Так наводиться в Таргумі на Мегілат Естер (Сувій Естер)
- ^ «Батей мідрашот», частина 2
- ^ «Піркей де-рабі Еліезер», глава 50.
- ^ «Ялкут Шимоні», Естер, ремез 1057. Згадано й роз'яснено в сіхі свята Пурим 5688 (6 березня 1928).
- ^ А єдиним деревом такого розміру було дерево з ковчега Ноаха, яке приніс його син Паршандата, коли був намісником («Ялкут Шимоні», Шмот, глава 15, 256.
- ^ У «Піркей де-рабі Еліезер», глава 50, наводиться, що це був пророк Еліягу, який прийняв подобу Харвони.
- ^ «Мідраш Шохер тов», псалом 22.
- ^ Трактат «Сота», 9.
- ^ Раші до Мегілат Естер (Сувою Естер) 9:10.
- ^ «Піркей де-рабі Еліезер», глава 50.
- ^ «Мідраш Тегілім» (Бубер), псалом 22, 2.
- ^ Трактат «Мегіла» 15б.
- ^ У трактаті «Мегіла», аркуш 16, сторона 2: «Горщик з убиральні».
- ^ «Гітин» 57б.
- ^ 17:14. А в «Бааль га-Турім» там: «Стерти зітру — гематрія „це Гаман“».
- ^ Джерела звичаю на сайті «Цеїрей Хабад».
- ^ Див. у книжці «Га-Манхіг»: «Звичай дітей у Франції та Провансі — брати річкову гальку, писати на ній „Гаман“ і вдаряти камені один об один, коли читець згадує Гамана, через „а ім'я нечестивих згниє“...» (видання Іцхака Рафаеля, с. 242).
- ^ І див. у «Гітваадуйот» 5749, частина 2, с. 483: «У певних речах головний „штурем“ здіймають саме малі, як при битті Гамана: у дорослих (чоловіків і жінок) це робиться головним чином у думці й мові [а є й такі, хто бере участь і дією, як ми бачили в мого тестя, його святості Адмора, провідника нашого покоління, який при згадці Гамана з додаванням епітета („агагієць“, „злий“ і тому подібне) бив і тупав своїми святими ногами), тоді як головне в битті Гамана тріскачками та іншими подібними способами здійснюють саме малі».
- ^ «Мегіла», аркуш 7.
- ^ Випадок стався в 5727 році, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1849, с. 18. Ребе сказав ці слова з усмішкою на святих устах.
- ^ «Ор га-Тора», Мегілат Естер (Сувій Естер), с. 2421 і далі.
- ^ «Ор га-Тора», Мегілат Естер (Сувій Естер), с. 2320.
- ^ «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), 91б.
- ^ «Ор га-Тора», Мегілат Естер (Сувій Естер), 2287.
- ^ «Ор га-Тора», «Біурей га-Зогар», с. 939. Мегілат Естер (Сувій Естер), с. 2305.
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак», «Лікутім ве-ігрот», с. 267.
Код особи: № 3253306000