Бенкет і веселощі (Пурим)

Бенкет і веселощі — основна заповідь свята Пурим. Загалом обов'язок цієї заповіді — пити й радіти протягом усього дня, який установлено в Мегілі[1] як «дні бенкету і веселощів»; але основне її виконання — у трапезі, час якої — вдень Пурима. Хазаль встановили, що обов'язок пити вино на Пурим — це «доки не перестане розрізняти між проклятий Гаман і благословенний Мордехай».
Пуримська трапеза
Обов'язок бенкету і веселощів полягає в тому, щоб влаштувати пуримську трапезу. Час трапези — вдень Пурима, і хоча й у ніч Пурима слід влаштувати рясну трапезу — цим обов'язок не виконується[2]. Протягом дня її час — опівдні, після Мінхи[3]. Однак на думку Шла[4] слід влаштовувати трапезу рано-вранці, бо це час трапези царів, і тоді влаштувала цариця Естер свою трапезу з Ахашверошем і Гаманом.
Перед трапезою добре трохи повчити Тору, але не надто багато — щоб не забути про трапезу[5]. Цю трапезу слід влаштовувати після молитви Мінха (щоб не сп'яніти і не забути помолитися). Починати трапезу слід іще завидна (і з'їсти тоді щонайменше кезайт), а продовжувати можна в ніч на вихід Пурима; і більше того — такий звичай на ділі[6], щоб продовжити пуримську радість і на ніч. І також у Біркат га-мазон на виході Пурима кажуть «Аль га-нісім».
Законовчителі обговорювали, чи є обов'язок їсти хліб, а також їсти м'ясо в цій трапезі. В «Ігрот кодеш»[7] Ребе обговорює це і схиляється до висновку, що на думку Алтер Ребе обов'язку їсти хліб немає, — з того, що той написав, що не потрібно повторювати, якщо не сказав «Аль га-нісім».
Ізраїль має звичай їсти в цій трапезі «крепхін», і такий самий звичай Хабаду. Також заведено їсти цього дня «вуха Гамана», і такий звичай Ребе.
У вченні Ребе
Ребе пояснює[8], що обов'язок «бенкету і веселощів» відрізняється від інших заповідей Пурима тим, що він не зводиться до одноразового виконання заповіді, а є обов'язком, що триває протягом усього дня, оскільки вся суть цього дня — «день бенкету і веселощів». І з цього обов'язку бенкету і веселощів відгалужуються також інші заповіді цього дня, мета яких — примножити радість.
«ад де-ло яда»
Сказали Хазаль:
Сказав Рава: зобов'язана людина сп'яніти на Пурим, доки не перестане розрізняти між проклятий Гаман і благословенний Мордехай"
- [-зобов'язана людина сп'яніти на Пурим, доки не перестане розрізняти між проклятий Гаман і благословенний Мордехай]
— Мегіла 7, б
Однак про ці слова Гемари міркували багато хто з рішонім і ахаронім, і є серед них такі, хто по-різному від цього дистанціювався.
На думку рабейну Ефраїма[9], розповідь, яку Гемара наводить слідом за цим, про Рабу, який сп'янів і зарізав рава Зейру, означає, що на ділі слова Рави відкидаються і обов'язку напиватися на Пурим немає. І так само є ті, хто пояснює, що обов'язок сп'яніння — лише для виконання заповіді найкращим чином, але не є необхідною умовою[10].
А Рамбам[11] постановив: «Яким чином виконується обов'язок цієї трапези.. і п'є вино, доки не сп'яніє і не засне у своєму сп'янінні тощо». І так само написав Магаріль[12], що обов'язок пиття — доки не засне, і тоді не розрізнятиме між проклятий Гаман і благословенний Мордехай.
Так само є ті, хто обмежує обов'язок пиття: «Дехто каже, що не потрібно напиватися так сильно, а хай п'є більше, ніж звик»[13]. Згідно з цією думкою, дехто пояснював[14], що «ад де-ло яда» означає «до, але не включно», тобто він має сп'яніти трохи, але остерігатися й обмежити це так, щоб не дійти до стану, в якому забуде, що «проклятий Гаман і благословенний Мордехай».
Однак вислів Рави наведено в «Шулхан арусі»[15] прямо як галаху, і також Бах там написав, що «потрібно пити багато більше, ніж звик, щоб стало добре на серці його від бенкету, і щоб був напідпитку або навіть п'яним настільки, що не може говорити перед царем, аби лише розум його був при ньому». І так само докладно пояснив Абудрагам про Пурим, що на Пурим є обов'язок напитися, попри побоювання спотикання, — як подяка Всевишньому за чудеса Пурима, які прийшли через винні бенкети. І так само є ті, хто пояснював[16], що визначення «доки не перестане розрізняти між проклятий Гаман і благословенний Мордехай» означає, що він сп'яніє настільки, що не зможе порахувати, що слова «проклятий Гаман» мають ту саму гематрію, що й «благословенний Мордехай».
І так само написав Ребе Мелех га-Мошіах шліта[17]: «Як галаху в „Шулхан арусі“ постановлено, що є обов'язок сп'яніти на Пурим до того, щоб не розрізняти, і не побоюються, що з цього відгалузиться щось небажане тощо». Кілька разів він говорив у жартівливій формі про те, що є такі, хто виконує обов'язок «ад де-ло яда» сном, і ясно постановив, що цей обов'язок — у його буквальному значенні:
Радість, що вища за міру й обмеження, «ад де-ло яда», і в цьому самому — не лише як ті, хто виконує обов'язок «ад де-ло яда» за допомогою сну (як наведено в «Шулхан арусі»), а виконує повеління «сп'яніти тощо доки не перестане розрізняти» у буквальному значенні (не шукаючи «дозволів», «компромісів» і тому подібного), і щаслива його доля, і велика його заслуга, і хай буде воля Його, щоб від нього бачили і так само чинили. І є обіцянка, що напевно не буде від цього нічого небажаного...
— Сіха Пурима 5749 (21 березня 1989), «Гітваадуйот», ч. 2, с. 454
Хоча це було сказано лише у зв'язку з Пуримом 5749 року (1988/1989), однак у деякі роки Ребе говорив, що й на Пурим потрібно дотримуватися постанови, (хоча є машпіїм, які стверджують, що Ребе скасував заборону в пізніші роки [Потрібне джерело]).
Постанова про міцні напої на Пурим
Основна стаття – Постанова про міцні напої
Щодо постанови про міцні напої, яка обмежує пиття машке і вина малою кількістю, Ребе кілька разів вказував, що ця постанова діє і на Пурим; з другого боку, були висловлювання Ребе, з яких кілька разів можна було зрозуміти, що на Пурим дозволено пити без обмежень.
«ад де-ло яда» в хасидуті
У вченні хасидуту пояснюється значення вислову «доки не перестане розрізняти між проклятий Гаман і благословенний Мордехай» не в буквальному значенні, і кількома способами. а. Що в словах «не перестане розрізняти» мається на увазі не те, що він не розрізняє між благословенним і проклятим, а те, що це розрізнення випливає з того, що він відчуває Б-жественний вибір добра. Тобто навпаки: він піднявся на такий щабель, що різниця в нього між добром і злом не обмежена рамками розуму, а абсолютна і «безмежна»[18]. б. На Пурим людина здатна повністю анулювати свою сутність настільки, що вона відчуває Б-жественну мету навіть у негативних речах — «проклятий Гаман», — що і в них є той самий Б-жественний задум, що в «благословенний Мордехай». Тобто сила перетворити і найнижчі речі на добро і святість[19].
Так само пояснює Ребе, що навіть коли людина доходить до стану, в якому в неї немає розрізнення між «проклятий Гаман» і «благословенний Мордехай», то щодо практики напевно її поведінка полягає в тому, щоб відкидати погані речі (Гаман) і наближатися до добрих речей (Мордехай) — і навпаки: ця її поведінка приходить не через її розумове знання, а з боку розкриття внутрішньої сторони її душі — сутності душі, — яка природним чином тягнеться до Б-жественності[20].
Зв'язок між питтям і суттю свята
Ребе докладно пояснює суть свята Пурим — що воно є повнотою прийняття Тори, на основі слів Гемари[21] про те, що сини Ізраїлю «встановили і прийняли» на Пурим з бажанням і з радістю те, що почали робити під час Дарування Тори (коли це було лише у вигляді примусу, бо Святий, благословенний Він, «перекинув над ними гору, як чан»), і суть «ад де-ло яда» полягає в тому, щоб прийти до бітулю, бо саме через бітуль можливо прийняти Тору[22].
Трапеза Раби і рава Зейри
Далі в Гемарі, після обговорення обов'язку сп'яніння «ад де-ло яда», наводиться розповідь:
Раба і р. Зейра влаштували пуримську трапезу разом, сп'яніли [напилися — Раші], встав Раба і зарізав р. Зейру, назавтра попросив милосердя і оживив його. Наступного року сказав йому: хай прийде пан, і влаштуємо пуримську трапезу разом; сказав йому: не щогодини трапляється диво
І дивувалися з цього коментатори[23]: як можна сказати, що Раба зарізав рава Зейру, і навіть у сильному сп'янінні. У вченні хасидуту наведено кілька пояснень цієї розповіді шляхом таємниці[24], але неминуче, що на додачу до духовного змісту ця розповідь сталася і в буквальному значенні — адже її наведено в Гемарі як частину галахічного обговорення, і справді законовчителі виводять із неї галаху для практики[25].
Ребе пояснює[26], що ця розповідь справді сталася в буквальному значенні і рав Зейра справді помер на ділі. Але водночас у цьому немає жодної вади, і навпаки: сп'яніння Раби і рава Зейри було сп'янінням не від вина просто, а від вина Тори, таємниць Тори[27]. Під час трапези Раба розкрив такі чудесні й піднесені таємниці Тори, що лише він міг осягнути їх і залишитися цілим у своєму тілі, попри своє піднесення, — але не рав Зейра[28]. Тому душа рава Зейри вилетіла з його тіла від великого його прагнення прилучитися до Всевишнього, доки Раба не помолився за нього і той не повернувся до життя.
Ребе додає, що можливість прийти до цього стану розкриття таємниць Тори дана на Пурим кожному, так само як обов'язок «сп'яніти, доки не перестане розрізняти» покладено на кожного.
Фарбрейнген у Ребе
Ребе мав звичай влаштовувати фарбрейнген на Пурим на виході дня, о 9:30; і пояснив, що це — щоб дати хасидам можливість влаштувати трапезу в колі своєї родини і лише після цього прийти на фарбрейнген. Крім того, він пояснив, що те, що публіка вже сп'яніла «ад де-ло яда» у себе вдома, а після цього збирається знову на цей фарбрейнген, доводить, що на фарбрейнгені потрібно і є сила прийти до щабля, вищого за щабель, усередині самого виходу за обмеження[29].
Ще пояснив Ребе[30], що є перевага в призначенні фарбрейнгену саме в ніч між 14-м і 15-м, яка є ніччю, що поєднує Пурим із Шушан Пуримом, — через те, що вона на щаблі, вищому за них обох: на Пурим є обов'язок «сп'яніти», а також на Шушан Пурим зобов'язані трохи примножити трапезу. Але фарбрейнген у цю ніч — не з боку обов'язку, а з доброї волі, дозволене, що вище за обов'язок!
Також і після 5748 року (1987/1988), коли припинилися фарбрейнгени на Пурим (і в будні взагалі), Ребе вказував, що, крім трапези кожного у себе вдома, слід влаштувати після цього ще додатковий фарбрейнген прилюдно[31]. А в 5749 році (1988/1989)[32] Ребе говорив про звичай на Пурим переходити з дому в дім, щоб брати участь у радості інших євреїв[33]. Так само Ребе вказував влаштовувати ще фарбрейнгени радості у зв'язку з днями Пурима[34].
Ребе мав звичай виголошувати маамар хасидуту і проводити збір коштів для «Купат Рабейну» на цьому фарбрейнгені[35]. Також було заведено співати нігун «Гоп, козак»[36].
Ад де-ло яда в Ребе
Багато разів Ребе вказував на цьому фарбрейнгені казати «лехаїм» і вийти за обмеження, щоб виконати «ад де-ло яда», і висловлював своє невдоволення тим, що публіка все ще перебуває в обмеженнях... Так само він зазвичай вказував, щоб хтось із публіки зголосився добровільно виконати за громаду обов'язок сп'яніння «ад де-ло яда»[37], але роз'яснив[38], що йдеться лише про випадок, коли неможливо виконати це в буквальному значенні, а від початку обов'язок полягає в тому, щоб людина пила сама.
У 5718 році (1957/1958) пуримський фарбрейнген був у четвер, наливав Ребе р. Мордехай Ментлік, який наливав Ребе без обмежень (а коли рабини намагалися зупинити його, Ребе це відчув і відреагував: «А Мордехай не схилявся і не падав ниць»), і це на додачу до кількох великих склянок машке, які Ребе взяв іще вдома перед фарбрейнгеном (так розповідала пізніше ребецн). У маамарі на фарбрейнгені Ребе пояснив дуже глибокий предмет (предмет бажання, в якому є підстава) протилежним чином порівняно з усіма іншими місцями, де цей предмет пояснюється в хасидуті. У Шабат після молитви Ребе покликав до своєї кімнати р. Берла Шем-Това і р. Йоеля Кагана і попросив їх повторити маамар, і було помітно, що частини сказаного Ребе зовсім не пам'ятав, і навіть про певний предмет він перепитував кілька разів, чи впевнені вони, що він так сказав (а коли вони відповіли ствердно, відреагував, що якщо так, то потрібно пошукати на це джерело). Коли р. Йоель Каган розповідав про це, він пояснив, що це і є «ад де-ло яда» в буквальному значенні: що Ребе анулював не лише своє тіло і свою силу дії (тобто бітуль меркави), а й силу свого розуму, а це бітуль іще піднесеніший, ніж бітуль органів тіла перед душею: бо те, що органи тіла анульовані, означає, що вони не мають жодної самостійної сутності взагалі, але тут Ребе ж розумів і заглиблювався в дуже глибокий предмет — тобто, з одного боку, в нього була сутність розуму в найбільшій силі, а з другого боку, ця сама сутність була в абсолютному бітулі, до такої міри, що ніби не він розумів, а в ньому розкрилося Б-жественне розуміння. І це і є «ад де-ло яда», як пояснюється в хасидуті: що сутність світу відчувається людиною не з боку її розуму і її сутності, а «в окулярах Святого, благословенний Він», так би мовити[39].
У 5742 році (1981/1982) після фарбрейнгену один із рабинів, які брали в ньому участь, написав Ребе листа, у якому наводить джерело в рішонім для можливості, що один виконає за багатьох обов'язок «сп'яніти, доки не перестане розрізняти». Ребе відповів йому листом, у якому обговорює цю тему і пояснює, що хоча від початку обов'язок «сп'яніти» лежить на кожному, в усякому разі є певна користь і в тому, що один виконує його за багатьох[40].
У 5745 році (1984/1985) він навіть вказав доповнити справу «сп'яніти, доки не перестане розрізняти» в Шабат після Пурима. Протягом кількох сіхот він докладно говорив про це, принагідно даючи пояснення про кожен із видів учасників фарбрейнгену, чому і вони зобов'язані брати участь в «ад де-ло яда», — сойферів стам, рабинів сефардських і рабинів ашкеназьких[41].
Водночас Ребе сказав одного разу[42], що щодо кількості пиття на ділі достатньо навіть однієї краплі, щоб привести людину до стану «ад де-ло яда», якщо вона лише анулює свою сутність.
Додаткова література
- Колісниця Б-жественності, а не колісниця машке в склянці, у рубриці «Хаєй Рабі» тижневика «Кфар-Хабад», випуск 2053, сторінка 50 (частина 2)
Зовнішні посилання
- Рав Менахем-Мендл Рейцес Хасидське «ад де-ло яда»

- Рав Йоель Каган, Між «яда» і «ло яда», на сайті «Торат Хабад лі-вней га-єшивот»
- Пуримська трапеза: «Махон галаха — Хабад» у серії відеороликів про закони свята

- Як «вихоплюють» заповідь «ад де-ло яда»

| Свято Пурим | ||
|---|---|---|
| Дні Пурима | Пурим катан · Шабат Захор · Піст Естер · Пурим · Шушан Пурим · Потрійний Пурим | |
| Заповіді Пурима | Мішлоах манот · Бенкет і веселощі · Подарунки бідним · Читання Мегіли · «Ве-аль га-нісім» | |
| Звичаї Пурима | На згадку про половину шекеля · Креплах · Маскарадний костюм · «Ад де-ло яда» · Вуха Гамана | |
| Мегілат Естер (Сувій Естер) | Ахашверош · Гаман · Естер · Мордехай-юдей · Бігтан і Тереш · Вашті · Харвона · Зереш | |
| Теми Пурима | Мівцо Пурим · Свято Пурим і Гакгель | |
| Пуримські фарбрейнгени | Пурим 5713 (1 березня 1953) · Диво мівцо Пурим 5736 (16 березня 1976) | |
| Нігуни Пурима | «Ва-єгі біймей Ахашверош» · «Шошанат Яаков» (1) · «Шошанат Яаков» (2) · «Шошанат Яаков» (3) · «Біймей Мордехай ве-Естер» · «Шошанат Яаков» (Ходаков) | |
Примітки
- ^ Естер 9, 22.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 695, пункт 1, і в Рами там само.
- ^ Рама, там само.
- ^ Трактат «Мегіла», «Амуд га-цдака».
- ^ Рама. Згадано в обговоренні між Ребе і равом Мордехаєм Еліягу, 5746.
- ^ Див. «Нітеей Гавріель» — закони Пурима, у частині респонсів, розділ 23.
- ^ «Ігрот кодеш», ч. 5, с. 256.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 7, сіха «Ваїкра 3», перекладена святою мовою в «Шаарей га-моадім — Пурим». Частина 16, сіха «Пурим 2», перекладена святою мовою в «Шаарей га-моадім — Пурим».
- ^ Наведено в «Рані» до «Мегіли» там само, і в «Бейт Йосефі» до «Туру», «Орах хаїм», розділ 695, пункт 2.
- ^ «Агаот маймонійот» до Рамбама, що наводиться далі, від імені Рав'ї. Респонси Магаріля, розділ 56.
- ^ Закони Мегіли, розд. 2, галаха 15.
- ^ Наведено в Рами, «Орах хаїм» там само, пункт 2. І написав «При мегадім»: «І так належить чинити».
- ^ Рама там само, з «Коль бо» (розділ 45), і так само написав «Орхот хаїм» (закони Мегіли і Пурима, пункт 38), наведено в «Бейт Йосефі» до «Туру» там само.
- ^ Так пояснив «Яд Ефраїм» до «Шулхан аруху» там само, і передмовив: «А мені, молодому, було роз'яснено в нічному видінні».
- ^ Там само, пункт 2.
- ^ «Абудрагам», Пурим. «Агуда», наведено в Магаріля, закони Пурима (і там написано, що людина легко може прийти до цього, і це не сильне сп'яніння), і в «Даркей Моше» та «Баху» до «Туру», розділ 695, і в «Маген Аврагамі» до «Шулхан аруху» там само. Докладно роз'яснено в «Лікутей сіхот», частина 7, там само, і ще.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 31, сіха «Пурим 2».
- ^ «Га-моадім бе-хасидут» (р. Йоель Каган), і зазначені там джерела.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 7, згадана вище. «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Тіса» 5752, примітка 166. І ще.
- ^ Із сіхи Пурима 5718 (6 березня 1958), надрукована в «Лікутей сіхот», частина 4, у доповненнях, с. 1280.
- ^ У трактаті «Шабат», 88.
- ^ Маамар, що починається словами «Ве-кібель га-єгудім», 5711.
- ^ Магарша і «Агаот Яавец» до «Мегіли» там само, наведені й відкинуті в «Лікутей сіхот», частина 31, що наводиться далі.
- ^ Зазначені в примітці 11 у «Лікутей сіхот», що наводяться далі.
- ^ Див. також сіху 13 нісана 5746 (22 квітня 1986).
- ^ «Лікутей сіхот», частина 31, сіха «Пурим 2». Надрукована також (у первинній редакції) в «Лікутей сіхот», частина 27, у доповненнях, с. 267. І згідно з його поясненням розв'язуються ще кілька подробиць у цій розповіді, див. там.
- ^ Подібно до пояснення хасидуту («Лікутей сіхот», частина 27, с. 121, частина 12, с. 55) про смерть Надава і Авігу, синів Агарона, які були «напідпитку від вина», — що вони піднеслися у своїй великій близькості до Святого, благословенний Він, до того, що досягли клот га-нефеш.
- ^ Адже «Раба» означає велич, а «рав Зейра» (від слова «зеіра», «зеїр») означає малість. Тобто в Раби були «мохін де-гадлут» більші, ніж у рава Зейри.
- ^ Сіха Пурима 5745 (7 березня 1985).
- ^ Сіха Пурима 5719 (24 березня 1959).
- ^ Сіха Пурима 5748 (3 березня 1988).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваїкра» 5749.
- ^ І пов'язав це зі звичаєм на гакафот у Сімхат Тора, що «навіть якщо він уже зробив так у своїй синагозі, якщо йде до іншої синагоги, де не закінчили, хай тріумфує і радіє також і з ними» (сидур Алтер Ребе перед «Седер гакафот»).
- ^ Протягом усієї доби — із сіхи Шабату тижневої глави «Тецаве», Шабату «Захор» 5748. І три фарбрейнгени, що становить хазаку, — із сіхот Шабату тижневої глави «Тецаве», переддня Пурима і виходу Пурима 5750 (11 березня 1990), пункт 11.
- ^ «Сефер га-мінгагім». І див. «Лікутей сіхот», частина 2, с. 537. І ще.
- ^ Сіха Пурима 5732 (29 лютого 1972).
- ^ Сіхот Пурима 5712 (11 березня 1952) (і там він вказав, що бахурім виконають обов'язок малими посудинами, але слід протестувати проти решти публіки, яка не п'яніє). 5715 (і там, далі в сіхі, він палко говорив про те, що потрібно забути про всі матеріальні, а також духовні справи й розрахунки і прийти до «ад де-ло яда»). 5716 (і там він звернувся до кількох з учасників, щоб вони зголосилися на це, а потім звернувся до багатьох і вказав їм казати ще і ще «лехаїм», і у великих склянках). 5718 (і там він звернувся до багатьох і вимагав від них виконати «ад де-ло яда», а також сам багато разів казав «лехаїм» і висловився: «Можливо, я вже тримався б на рівні „ад де-ло яда“, але ви мене затримуєте»...). 5719. 5720 (і там він завершив фарбрейнген своїми словами: «Ті, хто зобов'язаний промовити завершальне благословення, — хай промовлять завершальне благословення. Ті, хто хоче продовжити фарбрейнген, — хай прийде на них благословення. Ті, хто в становищі і стані „ад де-ло яда“, — хай продовжують... доки не прийде Мошіах, незабаром, у наші дні»). І ще.
- ^ Лист, надрукований у передмові до збірника «Гаарот у-біурім бе-торат кевод кдушат Адмор шліта», Пурим 5781 (26 лютого 2021).
- ^ «Бе-даркей га-хасидім» / р. Йоель Каган.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 21, у доповненнях, с. 492.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Тіса» 5745, «Гітваадуйот», ч. 3, с. 1478 і далі, у кількох сіхот.
- ^ Сіха Пурима 5717 (17 березня 1957), і згадав про неї в листі Ребе від 23 адара II того самого року.