Читання Мегіли
Читання Мегіли — одна з чотирьох заповідей Пурима, згідно з якою слід прочитати Мегілат Естер (Сувій Естер) у ніч Пурима (13 адара увечері, після закінчення посту Естер) і в день Пурима (14 адара, після молитви).
Його походження
У Гемарі, Мегіла[1], наводяться слова рабі Єгошуа бен Леві[2], згідно з якими людина зобов'язана прочитати Мегілу вночі й повторити її вдень, і він виводить це з вірша в Тегілім[3]: «Б-же мій, я кличу вдень — і Ти не відповідаєш, і вночі — і немає мені спокою», сказаного в псалмі «Керівникові хору, на „Аєлет га-шахар“», як сказала це[4] цариця Естер про порятунок народу Ізраїлю від указу Гамана вдень і вночі; і цей закон встановлено також у Шулхан арусі[5]. Щодо визначення обов'язку читання Мегіли розійшлися рішонім: чи цей обов'язок походить зі слів переказу[6], чи ж з постанови мудреців. Рамбам у законах про Мегілу[7] вважає, що читання Мегіли у свій час — це заповідь-повеління зі слів книжників і що відомо, що це постанова пророків; тобто читання Мегіли, на його думку, — обов'язок зі слів переказу, і так само він вважає і в Шулхан арусі[8]. Водночас Ран не погоджується і вважає[9], що обов'язок читання Мегіли — від мудреців.
Його час
Мішна[10] наводить, що час читання Мегіли — 14 адара для звичайних міст, а в містах, оточених мурами, читають 15-го (Шушан Пурим). Далі Мішна наводить можливості читання Мегіли в різні дати, починаючи з 11 і лише до 15 адара, наприклад, села, які можуть перенести час читання Мегіли на «день збору» — день, коли жителі села зазвичай приїжджають до великих містечок, щоб забезпечити продовольством і товарами жителів своєї округи[11][12], а це другий і п'ятий дні, і це для того, щоб вони забезпечили водою й продовольством жителів свого міста.
Після молитви Арвіт читають Мегілу, і не можна їсти до її читання (як у ніч Пурима, так і в день Пурима)[13].
Під час молитви Шахаріт дня Пурима читають у Торі в тижневій главі «Бешалах» уривок про стирання Амалека[14] і пам'ять про нього. До Тори викликають трьох осіб, і кожному читають три вірші; також той, хто не чув глави «Захор», може виконати свій обов'язок цим читанням Тори; також можна дати половину шекеля, якщо не дали в піст Естер[15], а після цього читають Мегілу (і залишаються ще в тфіліні Раші[16]).
Ті, хто зобов'язаний її читати
Мішна в трактаті Арахін[17] наводить барайту, згідно з якою весь народ Ізраїлю зобов'язаний читати Мегілу і навіть придатний для її читання. Гемара там пояснює, що ця барайта включає й жінок — з огляду на причину, яку навів рабі Єгошуа бен Леві: оскільки й вони були в тому самому чуді, вони зобов'язані її читати[18]. Водночас Тосефта[19] наводить інший закон, згідно з яким не всі придатні до того, щоб своїм читанням виконати обов'язок за інших, і є навіть такі, що не зобов'язані її читати[20]; і так само написав Тур[21]: «І жінки теж зобов'язані її читати, і Раші пояснив, що вони виконують обов'язок за чоловіків».
Алтер Ребе постановив у своєму Шулхан арусі[22], що в будь-якому разі, коли один звільняє іншого від благословення на насолоду — через те, що вони сидять разом, або через те, що насолоджуються разом, — заповідь полягає в тому, щоб один благословив за всіх, а не кожен за себе, бо сказано: «У множинності народу — велич царя»; але в благословеннях на заповіді, якщо кожен виконує заповідь сам по собі, хоча все це одна заповідь, — наприклад, кожен загортається в ціціт або накладає тфілін, — право в їхніх руках: якщо хочуть, один благословляє за всіх, щоб виконати «У множинності народу — велич царя»; а якщо хочуть, кожен благословляє за себе, щоб примножити благословення, бо завжди людина має примножувати необхідні благословення. І хоча той, хто слухає, — як той, хто відповідає, все ж той, хто благословляє, — головний, бо він стає посланцем усіх, щоб виконати їхній обов'язок, і всі виконують заповідь благословення через нього, і ніби всі благословляють одним благословенням, що виходить з уст того, хто благословляє, чиї уста — як їхні уста.
І гідніше, щоб кожен виконував заповідь благословення сам, ніж виконував її через посланця, бо оскільки кожен зобов'язаний у цьому благословенні сам, це є примноженням необхідних благословень. І це зовсім не подібне до повторення молитви хазаном і до благословення зимуна, про яке пояснено в розділі 192. На відміну від благословень на насолоду, коли всі сидять разом, бо вони вважаються одним тілом, що насолоджується, і тому їм достатньо одного благословення[23].
Закони читання Мегіли
Людина має вимовити перед її читанням уночі три благословення: благословення «на читання Мегіли», «Який створив чудеса батькам нашим у ті дні в цей час» і благословення «Шегехеяну». Удень вона не вимовляє знову «Шегехеяну», а вимовляє два перші благословення; і є місця, де заведено благословляти після неї благословенням «Га-рав ет рівейну»[24].
Перед читанням Мегіли слід скласти Мегілу, як лист[25], на три частини[26]. Також Ребе слухав Мегілу стоячи[27].
У разі, коли людина не почула слова чи вірша, вона має прочитати ці слова чи вірші одразу ж, до того місця, на якому перебуває «бааль коре», щоб їй не довелося обтяжувати себе й шукати додаткового читання, яке тримається на місці, де вона зупинилася[28].
Стукають щоразу, коли в Мегілі згадується слово «Гаман», однак лише якщо воно з'являється з додатковим прізвиськом, наприклад «га-Агагі», «га-ра» тощо[29].
Також читають у Мегілі у двох варіантах: «лагарог у-леабед / у-лагарог у-леабед»[30], «ве-іш ло амад біфнейгем / ве-іш ло амад ліфнейгем»[31][32]
А вірші «Іш єгуді»[33], «У-Мордехай яца»[34], «Ла-єгудім»[35], «Кі Мордехай»[36] читають гучним голосом. І бааль коре повторює та читає їх. Десять синів Гамана слід прочитати на одному диханні, від слів «хамеш меот іш»[37] до кінця слова «асерет»[38]. І громада читає їх першою.
У вченні хасидизму
Зовнішні посилання
- Читання Мегіли з Ребе — Пурим 5751 (28 лютого 1991), сайт Бейт Хабаду
- Рав Міхаель Славін, Читання Мегіли за хабадською традицією,


| Свято Пурим | ||
|---|---|---|
| Дні Пурима | Пурим катан · Шабат Захор · Піст Естер · Пурим · Шушан Пурим · Потрійний Пурим | |
| Заповіді Пурима | Мішлоах манот · Бенкет і веселощі · Подарунки бідним · Читання Мегіли · «Ве-аль га-нісім» | |
| Звичаї Пурима | На згадку про половину шекеля · Креплах · Маскарадний костюм · «Ад де-ло яда» · Вуха Гамана | |
| Мегілат Естер (Сувій Естер) | Ахашверош · Гаман · Естер · Мордехай-юдей · Бігтан і Тереш · Вашті · Харвона · Зереш | |
| Теми Пурима | Мівцо Пурим · Свято Пурим і Гакгель | |
| Пуримські фарбрейнгени | Пурим 5713 (1 березня 1953) · Диво мівцо Пурим 5736 (16 березня 1976) | |
| Нігуни Пурима | «Ва-єгі біймей Ахашверош» · «Шошанат Яаков» (1) · «Шошанат Яаков» (2) · «Шошанат Яаков» (3) · «Біймей Мордехай ве-Естер» · «Шошанат Яаков» (Ходаков) | |
Примітки
- ^ Аркуш 4а.
- ^ І так само слова рабі Хельбо: «Сказав Улла».
- ^ Тегілім 22, вірш 3.
- ^ Бавлі, Йома, аркуш 29а.
- ^ Орах хаїм, розділ 687, пункт 1.
- ^ А якщо так, його закон — як загальне правило обов'язків Тори.
- ^ Розділ 1, закон 1.
- ^ «Є той, хто каже, що онену дозволено м'ясо і вино, бо не приходить заповідь-повеління одного — жалоба — і не відсуває заповіді-повеління багатьох з Тори — радіти в Пурим, бо це слова переказу, які як слова Тори». Орах хаїм, розділ 696, пункт 7.
- ^ Мегіла, там само.
- ^ Мегіла, розділ 1, мішнайот 1–2.
- ^ Гемара там, аркуш 4а–б.
- ^ Згідно з тлумаченням Раші, маються на увазі дні, в які засідали суди, оскільки жителі сіл не обізнані в читанні Мегіли, і тому мудреці не стали їх обтяжувати.
- ^ «Шулхан арух» і Рама, § 682, п. 1, і «Шулхан арух» Алтер Ребе, зазначений вище в примітці 61.
- ^ Шмот 17, 8–16.
- ^ Календар «Колель Хабад» ,на думку «Маген Аврагама», § 694, це від початку приписаний час її давання.
- ^ «Гіткашрут», випуск 40, с. 18
- ^ Розділ 2, мішна 2.
- ^ І як чітко сказано в Мегілі, аркуш 4а.
- ^ У Мегілі 2, 7.
- ^ Автор «Галахот гдолот» розв'язує цю суперечність тим, що жінки й діти справді вільні від її читання, але зобов'язані її слухати (закони про Мегілу, що починаються словами «Тану рабанан»).
- ^ Орах хаїм, розділ 689.
- ^ Розділ 213, пункт 6.
- ^ Як написано в розділі 167.
- ^ Рамбам, закони про Мегілу і Хануку, розділ 1, закон 3.
- ^ Шулхан арух, розділ 690, пункт 17, і див. «Каф га-хаїм» там, сеіф катан 102. І написано там, сеіф катан 103, від «Пері мегадім», що слід остерігатися, щоб вона не волочилася по землі й навіть не звисала зі столу.
- ^ «Сефер га-мінгагім», «Оцар», с. 255.
- ^ «Оцар», с. 255 (і, здається, так поширено серед анаш. І див. «Каф га-хаїм» 690, сеіф катан 2).
- ^ Див. Шулхан арух, розділ 690, пункти 3–6 і носей келім, «Мішна брура» там, сеіф катан 19.
- ^ «Сефер га-мінгагім» там. Описано, що часто Ребе вдаряв ногою (правою чи лівою) на кожному «Гаман», а в місці, де він згаданий з якимось прізвиськом, удар був відчутнішим і тривав довше (див. в «Оцар», с. 257, і в «Гіткашрут» попередніх років).
- ^ Мегілат Естер (Сувій Естер), 8, 11.
- ^ Там само, 9, 2.
- ^ «Сефер га-мінгагім» там.
- ^ Мегілат Естер (Сувій Естер) 2, 1.
- ^ 8, 15.
- ^ 8, 16.
- ^ 10, 3.
- ^ Там само 9, 6.
- ^ 9, 10.