Мішлоах манот
Цю статтю слід відредагувати. Причина: сіха Ребе, скопійована повністю без редагування.
| ||
| Цю статтю слід відредагувати. Причина: сіха Ребе, скопійована повністю без редагування. | |

Мішлоах манот — одна із заповідей, які виконують у Пурим, поряд із заповідями читання Мегіли, бенкету і веселощів та матанот ле-евйонім. Згідно із заповіддю мішлоах манот, кожна людина має надіслати в Пурим своєму ближньому порції їжі — не менше двох порцій, принаймні одній людині.
Дехто писав, що мета заповіді — примножити любов і дружбу в народі Ізраїлю, а дехто писав, що мета — забезпечити нужденних їжею, щоб вони могли влаштувати пуримську трапезу як годиться.
Джерело заповіді
Обов'язок виконувати заповідь мішлоах манот згадується в Мегілат Естер (Сувої Естер). У вірші описується, що після чуда, яке сталося в Пурим, — коли врятувалися від указу Гамана, що бажав знищити єврейський народ, — встановили дні Пуриму днями радості. Мудреці того покоління постановили, як частину заповідей дня Пуриму, надсилати мішлоах манот своєму ближньому, і так написано в Мегілат Естер (Сувої Естер):
Тому юдеї неукріплених поселень, що живуть у неукріплених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем веселощів і бенкету, і святом, і надсилають порції одне одному... і місяць, який обернувся для них зі скорботи на радість і з жалоби на свято, — щоб зробити їх днями бенкету і веселощів, і надсилання порцій одне одному, і подарунків бідним.
Зміст заповіді
Ребе наводить[1] причину заповіді «мішлоах манот»: надсилання — кожен, хто має, повинен надсилати; або отримання — щоб кожен, хто цього потребує, отримав те, що йому потрібно; або ж потрібні обидва аспекти.
І це стосується виконання заповіді — чи виконано обов'язок отриманням без надсилання: коли людина надсилає порції своєму ближньому, а ближній відмовляється і повертає їй, — виходить, що в того, хто надсилає, нічого не убуло, тобто він не надсилав. А його ближній, який відмовився, — це вважається так, ніби він отримав, бо у владі людини сказати про себе «ось я ніби отримав»[2], тобто задоволення від того, що той йому надсилає, вважається в нього так, ніби він отримав насправді.
І подібним чином навпаки — чи виконано обов'язок надсиланням без отримання, тобто коли він надіслав порції своєму ближньому, а їх було вкрадено або вони загубилися в дорозі й не дійшли до рук отримувача.
З постанови Рами[3], що «якщо надсилає порції своєму ближньому, а той.. відмовляється від них, він виконав обов'язок», випливає, що головне, що мається на увазі в «мішлоах манот», — це отримувач[4], а щодо того, хто надсилає, — якщо посилка вийшла від нього (що в нього убуло), то дуже добре, але й якщо посилка повертається до нього, це не применшує саму заповідь.
Ребе вказав, що серед аспектів, включених у мішлоах манот, — виправити бенкет Ахашвероша через вираження вірності Святому, благословенний Він, у дотриманні законів кашруту[5].
Різниця між мішлоах манот і цдакою
І в цьому полягає різниця між мішлоах манот і цдакою:
У цдаці — якщо бідняк каже «ось я відмовляюся» або «ось я ніби отримав», заповідь цдаки не виконано. І як пояснюється в респонсах Рашби[6] у роз'ясненні причини того, що на заповідь цдаки не промовляють благословення[7], — оскільки її виконання залежить від волі інших, адже може бути, що бідняк не захоче отримати, і в його владі позбавити його цієї заповіді. Тобто відмова бідняка не вважається так, ніби він отримав, щоб завдяки цьому вважалося, ніби заповідь цдаки виконано, але відмова бідняка знімає обов'язок давати цдаку, оскільки вважається, ніби поряд з ним немає бідняка, проте тут немає виконання заповіді цдаки.
А в мішлоах манот — коли отримувач відмовляється або каже «ось я ніби отримав», заповідь виконано, і вважається, ніби він отримав і надіслав назад[8].
І це нове положення: на перший погляд, оскільки суть цдаки — оживити душу бідняка, то коли бідняк каже «ніби я отримав», тобто в нього вважається, ніби його оживили, це мало б вважатися так, ніби заповідь виконано. А в мішлоах манот, причина якої — «щоб був достаток у тих, хто святкує: може бути, йому не вистачить на трапезу, і тоді його ближній допоможе йому» (як наводиться в респонсах «Хатам софер»[9]), — доки він не отримав порції насправді (а лише каже «ніби я отримав»), у нього не з'явився достаток і т. д. І попри це закон — навпаки, як сказано вище.
Заповідь — дія з боку того, хто дає
І пояснення цього:
Суть Пуриму — як сказано — у тому, що він проникає в усі деталі, у кожну деталь відповідно до її суті, і тому є різниця між селами і містами та між містами і обнесеними стіною. І відповідно до цього також і аспект мішлоах манот залежить (не від того, хто надсилає, а) від відмінностей в отримувачів:
У того, хто надсилає, завжди є те, чого немає в отримувача, і тому саме він надсилає йому (чи то «порції» в прямому сенсі, чи то потрібний йому «достаток»);
Проте справа залежить не від того, хто надсилає, а від отримувача, і коли він відмовляється, то, хоча насправді тут немає «мішлоах манот», проте заповідь виконано, бо заповідь не в тому, щоб у того, хто надсилає, убуло, і навіть не в тому, щоб в отримувача був достаток, а в тому, щоб отримувач був пройнятий заповіддю «мішлоах манот» відповідно до своєї суті (так само як читання Мегіли в мешканців сіл має бути не як у містах і обнесених стіною, а як у селах), і оскільки отримувач каже, що він пройнятий заповіддю мішлоах манот, і відмовляється від цього, він стає пройнятим заповіддю Пуриму.
Інакше стоїть справа щодо цдаки — у Мідраші сказано[10]: «Сказав Давид перед Святим, благословенний Він.. зрівняй Твій світ — багатих і бідних, сказав йому: якщо так, милість[11] та істину — хто збереже їх?», тобто якщо не буде бідних і багатих, то в порядку сходження світів бракуватиме аспекту впливу і притягнення, і тому не важливо, чи відчуває отримувач так чи інакше; важливо те, щоб у порядку сходження світів було притягнення в прямому сенсі, і тому, якщо бідний отримувач каже, що не потребує дарування цдаки, то заповідь цдаки не виконано, оскільки бракує аспекту притягнення вниз, а отже, бракує аспекту притягнення і в сфірот нагорі.
Сенс саме дії надсилання
Проте, згідно зі сказаним, що в «мішлоах манот» головне — відчуття отримувача, то й якщо він нічого не надіслав, а лише сказав своєму ближньому, що хоче надіслати порції, а ближній каже «ось я відмовляюся», він мав би виконати обов'язок мішлоах манот. А такого закону ми ніде не знаходимо.
І причина цього в тому, що це те, що зовсім не притягнулося у світ Асія:
Через його волю і думку надіслати порції він не стає «тим, хто надсилає», а його ближній не стає «отримувачем».
Щоб був «той, хто надсилає» і «отримувач», має бути реальність «мішлоах манот», і ця реальність спричиняє застосування звання «той, хто надсилає» до людини, яка надсилає, і звання «отримувач» — до людини, якій надсилають мішлоах манот, і тоді він стає пройнятим аспектом Пуриму[12], і це відбувається й тоді, коли він каже «ось я відмовляюся», хоча він не отримав мішлоах манот насправді, як сказано вище.
Той, хто ненавидить подарунки, житиме
Хоча в інші дні року є гідність у поведінці «Той, хто ненавидить подарунки, житиме», оскільки людина повинна покладатися і бути впевненою, що Всевишній задовольнить усі її потреби, у Пурим єврей перебуває в такому піднесеному становищі й стані, що отримання «подарунка» — мішлоах манот від іншого єврея — цьому не суперечить, і більше того, це заповідь[13].
У Ребе
У свято Пурим, за постійним звичаєм упродовж років, Ребе давав мішлоах манот трьом людям, з наголосом на тому, щоб один був когеном, один леві і один ісраелем. Вручення посилки здійснювалося саме через посланця (зазвичай одного зі співробітників секретаріату Ребе). Крім того, протягом певного періоду Ребе мав звичай надсилати мішлоах манот адморам і рабинам, які не належали до хасидів Хабаду і жили в Краун-Гайтс або поблизу нього[14].
Посилка являла собою простий паперовий пакет, у якому були: випічка — «вухо Гамана» з маковою начинкою, пляшка машке — іноді пляшка «Бенедиктину», а іноді пляшка «Смірнофф», і фрукт — у більшість років яблуко.
Ребе отримував від хасидів багато мішлоах манот, більшість із них він відсилав до «Махон Хана». Серед мішлоах манот були також посилки, що не містили їжі, — наприклад, рав Шалом Гехт, який щороку купував книжки на суму 1000$ і приносив Ребе як мішлоах манот[15].
Див. також
Додаткова література
- «10 хабадських фактів про мішлоах манот Ребе», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1197, с. 43
Зовнішні посилання
| Свято Пурим | ||
|---|---|---|
| Дні Пурима | Пурим катан · Шабат Захор · Піст Естер · Пурим · Шушан Пурим · Потрійний Пурим | |
| Заповіді Пурима | Мішлоах манот · Бенкет і веселощі · Подарунки бідним · Читання Мегіли · «Ве-аль га-нісім» | |
| Звичаї Пурима | На згадку про половину шекеля · Креплах · Маскарадний костюм · «Ад де-ло яда» · Вуха Гамана | |
| Мегілат Естер (Сувій Естер) | Ахашверош · Гаман · Естер · Мордехай-юдей · Бігтан і Тереш · Вашті · Харвона · Зереш | |
| Теми Пурима | Мівцо Пурим · Свято Пурим і Гакгель | |
| Пуримські фарбрейнгени | Пурим 5713 (1 березня 1953) · Диво мівцо Пурим 5736 (16 березня 1976) | |
| Нігуни Пурима | «Ва-єгі біймей Ахашверош» · «Шошанат Яаков» (1) · «Шошанат Яаков» (2) · «Шошанат Яаков» (3) · «Біймей Мордехай ве-Естер» · «Шошанат Яаков» (Ходаков) | |
Примітки
- ^ «Торат Менахем» 5720, т. 1, с. 463.
- ^ «Недарім», 63б. І див. «Корбан Нетанель» на Роша, «Мегіла», гл. 1, п. 7 (підпункт 9).
- ^ «Орах хаїм», кінець розділу 695. І див. «Нітей Гавріель» — закони Пуриму, у частині респонсів, розділ 21. І зазначене там.
- ^ Тим, що отримує насправді, або своєю відмовою, яка вважається як «ніби я отримав».
- ^ З листа від 19 адара II 5711 (27 березня 1951), опублікованого в тижневику «Кфар-Хабад» 1901, с. 11.
- ^ Т. 1, розділ 18.
- ^ Див. також вище, початок с. 112.
- ^ Див. «Корбан Нетанель» там само. «Бірке Йосеф», «Орах хаїм», там само, підпункт 5.
- ^ Частина «Орах хаїм», розділ 196 — з «Трумат га-дешен», розділ 111.
- ^ «Танхума», «Мішпатім», 9. «Шмот раба», 31, 5.
- ^ Тегілім 61, 8.
- ^ «Він стає пуримським» (їдиш).
- ^ Сіха тижневої глави «Кі тіса» 5731.
- ^ Адмори, які отримували від Ребе, — це адмори з Амшинова, Бояна і Копичинців. Зі слів рава Йосефа Кацмана, «Опис пуримських подій при дворі Ребе впродовж років», хвилина: 21:00 (їдиш)
на сайті фільтра Хабаду для роликів YouTube.
- ^ Тижневик «Кфар-Хабад» 1898, с. 50.