Перейти до вмісту

Хазарат га-шац

Матеріал з Хабадпедії

Повторення молитви хазаном — це дійство, в якому шаліах ціббур повторює молитву «Шмоне есре» вголос, а громада бере участь у його молитві через слухання за законом «той, хто слухає, — як той, хто відповідає».

У «Кунтрес ахарон» — розділ 8 Алтер Ребе пише, що навіть тому, у кого час надзвичайно обмежений і хто ніяк не може чекати до закінчення відповіді Кдуші цього повторення молитви хазаном, «краще, набагато краще йому не чути Кдуші і Барху, ніж зазіхати на життя тих, хто бажає життя», і «змушеного Милосердний звільнив».

Крім того, Алтер Ребе ухвалює рішення, що в такому разі хазан виконує за нього його обов'язок, хоча той і не чув, — так, ніби він чув, бо він як той, хто відповідає, воістину; і як наводиться в Гемарі щодо народу, що в полях, бо вони змушені, і вони виконують обов'язок самої молитви «Шмоне есре» через повторення молитви хазаном, так, ніби чули воістину, а також Кдушу і Барху в тому числі.

Виголошення Кдуші

Основна стаття – Виголошення Кдуші

Особлива частина, яка додається лише в повторенні молитви хазаном, — це Кдуша. Виголошення Кдуші — це виголошення віршів

"Святий, святий, святий Г-сподь Ц-ваот, повна вся земля".
"Благословенна слава Г-спода з місця Його".
«Царюватиме Г-сподь повіки, Б-г твій, Сіоне, з покоління в покоління. Галелу-Я.» .

Виголошення двох віршів — це головне в Кдуші, і тому їх виголошують у будь-якому місці, на відміну від третього вірша, який виголошується лише в Кдуші, що в повторенні молитви хазаном.

Благословення когенів

Основна стаття – Благословення когенів
Церемонія біркат коганім біля Західної стіни у свято Сукот 5773 (1 жовтня 2012)

Благословення когенів — одна з 248 заповідей-повелінь, покладена на когенів, — благословляти синів Ізраїлю текстом, написаним у Торі. Від часу руйнування Храму Хазаль встановили виголошувати це як частину тексту молитви в повторенні молитви хазаном.

Текст благословення і джерело заповіді наведено у вірші в книзі Бемідбар:

І говорив Г-сподь до Моше так: Говори до Агарона і до його синів так: так благословляйте синів Ізраїлю, кажучи їм:

יְבָרֶכְךָ ה' וְיִשְׁמְרֶךָ:
יָאֵר ה' פָּנָיו אֵלֶיךָ וִיחֻנֶּךָּ: / Яер Гашем панав елеха ві-хунека. / Хай освітить тебе Г-сподь світлом лиця Свого і помилує тебе.
יִשָּׂא ה' פָּנָיו אֵלֶיךָ וְיָשֵׂם לְךָ שָׁלוֹם: / Іса Гашем панав елеха ве-ясем леха шалом. / Хай зверне Г-сподь лице Своє до тебе і дасть тобі мир.

І хай покладають Моє Ім'я на синів Ізраїлю, і Я благословлю їх.

— Книга Бемідбар, розділ 6, вірші 22–27

До того як текст молитви був установлений членами Синедріону, когени здіймали руки й благословляли Ізраїль у Храмі після принесення жертви тамід уранці[1].

Коли Хазаль встановлювали прийнятий сьогодні текст молитви, благословення когенів було вміщено наприкінці повторення молитви хазаном, між вісімнадцятим благословенням — «благословенням подяки», і дев'ятнадцятим благословенням, благословенням «Сім шалом».

У місцях, де не підносять рук щодня, а також у Мінху в громадський піст, шаліах ціббур виголошує благословення когенів. Наш звичай — відповідати «амінь» на кожне благословення, на відміну від загальноприйнятого звичаю, за яким відповідають «кен єгі рацон».

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Рамбам, «Яд га-хазака», «Сефер агава», розд. 14, § 9.

Повідомити про помилку на цій сторінці