Перейти до вмісту

Ерув тавшилін

Матеріал з Хабадпедії

Ерув тавшилін — це галахічна постанова на переддень свята, що прилягає до Шабату[1], призначена дати можливість готувати і приготовляти їжу у свято для потреб Шабату.

Хоча за законом Тори всяка робота задля харчування дозволена у свято[2], мудреці заборонили готувати зі свята на Шабат, якщо людина не відклала ерув тавшилін.

Джерело постанови

Мудреці розповідають[3], що Аврагам авіну виконував усю Тору цілком, і навіть ерувей тавшилін.

Про причину виділення саме цієї заповіді Раші пояснює, що вона не галаха, а «постанова софрім»[4].

Причина постанови

Про причину цієї постанови в мудреців наводяться 2 причини[5]:

1) Оскільки мудреці побоювалися, що, позаяк Тора дозволила роботу задля харчування, люди дійдуть до помилки і стануть готувати зі свята на будній день (що є повною забороною[6]), мудреці постановили і віддалили, що заборонено готувати навіть зі свята на Шабат без розпізнавального знака «ерув тавшилін». З цієї причини не треба відкладати ерув саме в переддень свята, і можна навіть зробити ерув на кілька свят.

2) Щоб пам'ятали відкласти гарну порцію на Шабат. З цієї причини ерув слід відкладати саме в переддень свята (бо якщо ні, то, можливо, він забуде вибрати гарну порцію).

За галахою спочатку приймають обидві думки і роблять ерув у переддень кожного свята. Але постфактум можна покластися на ерув, зроблений навіть задовго до того, доки він існує і придатний в їжу[7].

Причина назви

Причина того, що ця дія названа «ерув тавшилін», — з боку подібності цієї дії до дії «ерув хацерот», яка призначена зробити розпізнавальний знак і нагадування, щоб не подумали, що дозволено пекти у свято речі, які в нього не їдять[8].

Інше пояснення: дія еруву «змішує» і з'єднує страви, приготовані до свята, зі стравами, приготованими в саме свято, і як дозволено їсти в Шабат страви, приготовані до свята, так дозволено їсти і страви, приготовані в саме свято.

Рітва пише[9], що ця назва — тому, «що він ніби змішує свято і Шабат, щоб зробити їх як один день і одну святість щодо готування, ніби те, що він готує на Шабат, — це на свято».

Закони еруву

Слід взяти в переддень свята хліб у мірі «кебейца» щонайменше, придатний для Шабату (і бажано, щоб він був цілим), разом із важливою стравою, такою як м'ясо чи риба, у якій є міра «кезайт», і дати в руку іншого[10], щоб через нього передати у володіння кожному, хто побажає; і людина, яка отримала ерув, піднімає ерув на тефах, а людина, що робить ерув, знову бере його з його рук і промовляє благословення[11]:

בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלוקינוּ מֶלֶך הָעוֹלָם אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו, וְצִוָּנוּ עַל מִצְוַת עֵרוּב / Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав, ве-цівану аль міцват ерув / «Благословенний Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і наказав нам заповідь еруву».

А після цього додає і каже[12]:

בְּדֵין יְהֵא שָׁרָא לָנָא לַאֲפוּיֵי וּלְבַשּׁוּלֵי וּלְאַטְמוּנֵי וּלְאַדְלוּקֵי שְׁרַגָּא וּלְתַקַּנַא וּלְמֶעֱבַד כָּל צָּרְכָנָא מִיּוֹמָא טָבָא לְשַבַּתָּא לָנָא וּלְכָל יִשְׂרָאֵל הַדָּרִים בָּעִיר הזאת / Бе-дейн єге шара лана лаафуей у-левашулей у-леатмуней у-леадлукей шрага у-летакана у-лемеевад коль цорхана мі-йома тава ле-Шабата, лана у-лехоль Ісраель га-дарім ба-ір га-зот / «Через це нехай буде нам дозволено пекти, і варити, і зберігати гарячим, і запалювати свічку[13], і готувати, і робити все необхідне нам у свято для Шабату — нам і всьому Ізраїлю, що живе в цьому місті».

А якщо він не розуміє арамейської, нехай скаже мовою, яку розуміє: цим нехай буде дозволено нам пекти, і варити, і вкутувати (хамін), і запалювати свічку, і приготовляти, і робити всі наші потреби зі свята на Шабат, нам і всьому Ізраїлю, що живе в цьому місті.

Додаткові закони

  • Постфактум, якщо він не встиг зробити ерув до заходу сонця, він може зробити ерув у сутінки.
  • Коли є два святкові дні (у Країні — у Рош га-Шана, або в діаспорі — коли святкові дні припадають на четвер-п'ятницю), то, хоч і зробили ерув тавшилін, заборонено готувати з четверга на Шабат, а лише з переддня Шабату на Шабат.
  • Слід завершити приготування їжі завидна, таким чином, щоб, якщо прийдуть гості у свято, встигли поїсти.

Споживання еруву

Звичай, наведений у галасі[14], — що слід зберігати ерув цілим до завершення приготування всіх потреб Шабату, і найкраще використати хліб, який відклали як ерув тавшилін, для «Лехем мішне» на суботні трапези, і найкраще не розрізати його до третьої трапези, оскільки ним було виконано одну заповідь — виконати ним і інші заповіді.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Якщо свято випадає на п'ятницю і відразу впритул до нього назавтра випадає Шабат, або в діаспорі — коли свято випадає на дні четвер-п'ятниця.
  2. ^ Песахім, 46б. Або з тієї причини, що, можливо, зрештою ця їжа знадобиться для потреб їжі самого свята, якщо прийдуть гості тощо. Або з тієї причини, що нелогічно, щоб Тора заборонила цю річ і сказала людині, щоб вона насолоджувалася і їла у свято, а постилася в Шабат.
  3. ^ Йома, 28б.
  4. ^ А деякі стверджують, що його було встановлено царем Шломо, згідно зі словами Гемари в трактаті Ерувін, 21б: «Сказав рав Єгуда, сказав Шмуель: у час, коли Шломо встановив ерувін і омивання рук, вийшов небесний голос і сказав (Мішлей 23, 15): „Сину мій, якщо мудре серце твоє, зрадіє серце моє, також і моє“» (хоча за простим сенсом основні слова Гемари там — про ерувей хацерот).
  5. ^ Бейца, 15б.
  6. ^ На думку Тосафот, Бейца, 12а, — з Тори, а на думку Раші — з постанови мудреців
  7. ^ Див. про все це «Шулхан арух га-Рав», розділ 527, пункт 2
  8. ^ Рамбам, «Гілхот швітат йом тов», розділ 6, галаха 2.
  9. ^ Бейца, 15б. І так само Рашба в «Аводат га-кодеш», частина 2, «Байт у-моед», четверта брама.
  10. ^ І людина може дати в руку своєї дружини, див. у «Шулхан арух га-Рав» там само, пункт 17.
  11. ^ Алтер Ребе, «Псакей га-сідур», «Седер ерув тавшилін».
  12. ^ Див. примітку рава Алашвілі, чи затримує промовляння тексту.
  13. ^ Див. у «Шулхан арух га-Рав» там само, пункт 7, про причину того, що вказують саме ці чотири роботи.
  14. ^ Магаріль, «Гілхот ерувей тавшилін», наприкінці їх, «Беер гейтев», кінець розділу 527, «Маген Аврагам» там само, сеїф катан 15, «Шулхан арух га-Рав», пункт 25.
  15. ^ Опрацювання сіхи редакцією «Лікрат Шабат».

Повідомити про помилку на цій сторінці