Омивання рук
Омивання рук перед їжею хліба — це заповідь мудреців, згідно з якою треба омити руки перед їжею хліба або влаштуванням трапези.


Встановлення омивання
Про причину встановлення пише Алтер Ребе у «Шулхан арух»: кожен, хто їсть хліб, на який вимовляють благословення «га-моці», мусить спершу омити руки, навіть якщо вони не забруднені й йому не відомо про їхню нечистоту, бо звичайні руки, за збереженням яких він перестав стежити, мають другий ступінь нечистоти й роблять непридатною труму за постановою книжників, доки він не омиє їх водою як належить, і встановили це навіть при їжі звичайної їжі заради схожості з трумою8, щоб звикли омивати руки при всякій їжі й не забували омивати їх для труми, і не хотіли робити різницю між когенами та ісраелітами, які не їдять труми.
І також тепер, коли когени не їдять труми через нечистоту, це встановлення не скасувалося, щоб сини Ізраїлю були звиклі, коли буде відбудовано Храм незабаром, у наші дні, їсти в чистоті11.
Види їжі, перед якими встановили омивання рук
І встановили це тільки для хліба, бо більша частина труми — у хлібі, адже за Торою трума діє тільки щодо зерна, молодого вина і свіжої олії, як сказано: «Перше від зерна твого, молодого вина твого і свіжої олії твоєї». Зерно — це п'ять видів злаків[1], і спосіб його вживання — робити з нього хліб, а молоде вино і свіжа олія — це вино та олія, їх п'ють з посудини, і людина зазвичай не торкається їх руками, тому для них не вимагали омивання рук навіть у випадку труми, і тим паче нема потреби говорити про звичайну їжу.
І також для звичайного хліба вимагали цього тільки для хліба, на якому зазвичай постійно влаштовують трапезу, але для борошняних виробів і тонких булочок, на які не вимовляють «га-моці», оскільки на них зазвичай не влаштовують трапези, омивання рук не потрібне, так само як воно не потрібне для зерна до того, як з нього зробили хліб, хоча трума з нього — за Торою, але вона не така звична й поширена в домі, тому заради неї не постановили цього для звичайної їжі.
Ребе Рашаб пише в одному зі своїх листів: «Згідно з „Гагаот Ашрі“ — омивання рук перед трапезою три рази поспіль; так робив Адмор (Магараш, хай перебуває душа його в раю) і залишав від третього поливання трохи води на долоні лівої руки й нею розтирав обидві руки». У всякому разі, якщо він влаштував трапезу на борошняних виробах і тонких булочках, то так само, як це встановлення діє щодо «га-моці», воно діє і щодо омивання рук, щоб не проводити між ними різниці зі справжнім хлібом, оскільки він влаштовує трапезу на них, як на справжньому хлібі, і вимовляє також благословення «аль нетілат ядаїм»[2].
Звичаї Хабаду
При омиванні рук — наш звичай: спершу перевіряють і пересвідчуються в чистоті рук.
Беруть посудину в праву руку й передають її в ліву руку. Остерігаються вологи на руках. Наш звичай — тримати посудину рушником[3], і цей звичай у наші дні поширився й серед жінок і дівчат Хабаду. Безперервно поливають водою з посудини три рази (на праву руку, а потім на ліву руку). На долоні лівої руки залишають трохи води від третього поливання. Піднімають руки й добре розтирають їх.
Благословення «аль нетілат ядаїм» починають після початку розтирання, потім закінчують благословення й добре витирають руки[4].
Зовнішні посилання
- Як омивають руки перед їжею хліба?
виробництво каналу «Ягадутон»
- Іссер Шпрінгер, «Ва-їнатлем ва-їнасем», додаток «Бейт Мошіах» «Га-Тамім», випуск 60, шват 5786 (січень–лютий 2026), сторінка 26
Примітки
- ^ П'ять видів злаків.
- ^ «Орах хаїм», розділ 159, параграф 1.
- ^ Омивання рук із рушником, збірник нотаток «Ле-афша ла» «Томхей Тмімім Любавич» Квінс, випуск 26, 20 ава 5782 (17 серпня 2022), сторінка 80
- ^ Брошура «Песах хасиді», рав Аврагам-Шмуель Букієт