Світ, рік, душа
Олам, шана, нефеш[1] (абревіатура: ашан[2]) — три загальні щаблі в сходженні загальної життєвої сили у світи. Олам — це місце цього світу, шана — це час цього світу, а нефеш — це творіння й створіння цього світу.
У загальному сенсі поняття «ашан» стосується єдності трьох вимірів, або центральних осей творіння: олам — вісь простору, що позначає матеріальне, фізичне буття. Шана — вісь часу, що позначає духовне часове буття. Нефеш — вісь людини, що позначає духовне вічне буття.
Оскільки ці три щаблі пов'язані один з одним, те, що є на одному щаблі, є й на іншому. Тому те, що є у світі, є й у душі. Прикладом цього слугує Мішкан: як є Мішкан у світі, так є Мішкан і в душі. І також окремі деталі Мішкану — начиння Мішкану, бруси Мішкану й покриття Мішкану — усі вони є в окремих деталях душі.
Сказано: «А гора Синай уся димілася (ашан)», і «ашан» натякає абревіатурою на олам, шана, нефеш — що всі ці щаблі перебували в повному бітулі перед Ним. І це саме на горі Синай, на відміну від гір горбатих, які є аспектом «примхи шукає відокремлений».
Йом Кіпур, який називають «раз на рік», пов'язаний з аспектом «єхіда» в усіх трьох аспектах олам, шана, нефеш. Єхіда в часі — «раз на рік», єхіда в місці — служіння у Святая Святих, єхіда в душі — Первосвященник, і подібно до цього в кожного єврея, згідно з постановою Рамбама[3]: «Не тільки коліно Леві, а й кожен чоловік і жінка, чий дух спонукав його.. — той освячується святістю Святая Святих» — епітет, сказаний про Первосвященника.