Перейти до вмісту

Мед

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю слід переробити. Причина: торанічне копіювання без мінімального редагування.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Цю статтю слід переробити. Причина: торанічне копіювання без мінімального редагування.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Мед
Яблуко в меду — заведено їсти його в першу ніч Рош га-Шана

Мед — солодка рідина із семи рідин, і він може набувати нечистоти. Благословення на нього — «Шегаколь»[1].

В юдаїзмі

Є два види меду: один згадується в Торі — мед із фініків, а другий згадується переважно в словах мудреців — мед, який виробляють бджоли у вулику.

Бджолиний мед кошерний для їжі, попри те що бджола нечиста, оскільки мед не утворюється в тілі бджоли (як молоко), а є нектаром квітів, який бджола переробляє у вулику.

На Рош га-Шана заведено їсти яблуко, вмочене в мед, — щоб Святий, благословенний Він оновив нам рік добрий і солодкий.

Заведено, що, коли дитина досягає трирічного віку і початку вивчення Тори, вона злизує форму літер, покритих медом, щоб вивчення Тори було їй солодким, як мед.

У хасидуті

У хасидуті пояснюється вірш «земля, що тече молоком і медом»: природа меду — зберігати приховане в ньому, щоб воно не зіпсувалося і залишилося точно таким, як раніше. А якби не мед, їжа зіпсувалася б, бо тоді відокремилися б від неї частини чотирьох стихій, що існують у кожній речі, і вона згнила б. А причина того, що мед зберігає, в тому, що природа меду — стискати кожну річ, подібно до того, як природа оцту — стискати й стягувати[2], і оскільки він стягує і стискає, стискаються в ньому чотири стихії і не дають їм відокремитися і влитися кожній у своє джерело тощо. І ще одна дія меду — що він обертає гірке на солодке, бо він обертає річ, приховану в ньому, на мед. Тобто після дуже багатьох днів річ, прихована в ньому, обернеться і стане справжнім медом[3].

І все це через стискання, яке є в меду. Так що після багатьох днів він оберне її на справжнісінький мед. А головна причина в тому, що в меду є також гвурот — хоча він і солодкий, — бо він пече серце, і він належить до категорії підсолоджених гвурот, тобто категорії гвурот, що в хеседі, і тому своєю гвурою і своєю силою він стягує і стискає, бо категорія гвурот — це цімцум і стискання в самій своїй суті, відсутність поширення. А коли він у великому посиленні (протягом довгого часу), він переважає ту річ і обертає її на мед, тобто й підсолоджує її також, бо ж це категорія гвури, що в хеседі, яка є великим посиленням хеседа, щоб підсолодити гвурот, — як у прикладі денної спеки з боку півдня (що навпроти хеседа), де тепло є категорією гвурот хасадім, аж до того, що він обертає так, що й з боку півночі не буде холодно, і розтоплює сніги тощо, і так само підсолодження редьки від її гостроти за допомогою меду — саме через гвурот, які в меду.

На відміну від цього, річ, яка солодка за самою своєю суттю, не зможе підсолодити гвурот, як солодкість цукру тощо, яка належить до категорії хеседа, що в хеседі, і тому немає в ній сили підтримувати існування будь-якої речі, оскільки (= тому що) вона не стискає, бо вона в категорії поширення, як природа води. І тим паче — щоб вона змогла підсолодити свою протилежність, і все з однієї причини.

А сенс притчі в тому, що притягується категорія гвурот, що у вищих хасадім, щоб стиснути й стягнути Б-жественну іскру, аби вона існувала у своїй матеріальності й не влилася у свій корінь через клот га-нефеш. Приклад цього ми бачимо: адже коли душа забажає насолоджуватися Всевишнім у приємності й солодкості аж до справжнього свого зникнення — у великих праведників, як відомо, — то чим же вона повернеться до існування в їхньому тілі? Неминуче сказати, що все це лише завдяки тому, що душа бажає більше Тори і заповідей в цьому світі, ніж насолоджуватися сяйвом Шхіни, і як сказали мудреці, благословенної пам'яті: «Краща одна година в каятті й добрих справах, ніж усе життя прийдешнього світу».

І як написано: «за те, що ти не служив у радості й з добрим серцем при достатку всього», — тобто радість і добре серце Б-жественної іскри у виконанні заповідей набагато більші за радість і добре серце в сяйві Шхіни, що називається «достатком усього», як відомо. Але чому ж ця година виконання заповідей краща за достаток усього, аж до того, що через це вона повертається від своєї чудесної прилепленості й повертається у своє тіло в категорії шов, як відомо? Тому що Тора уподібнена медові, і як мед, який стискає, як сказано вище, так Тора й заповіді підтримують і стискають іскру, щоб вона зберігалася й існувала у своєму тілі багато днів тощо.

Цей щабель надзвичайно високий, і він — категорія «ле-іштааба бе-гуфа де-малка», справжнє включення в Ім'я Гаває, що називається гуфа де-малка[4].

Медовий пиріг (леках)

Основна стаття – Леках

Алтер Ребе розповідав, що, коли він був у Межирічі, чув від Магіда з Межиріча від імені Бааль-Шем-Това, що медовий пиріг зі злакового борошна — «корене леках» — пробуджує потяг серця до Тори, бо злак і мед у своєму корені є посудинами для Тори[5].

Закваска і мед

Основна стаття – Заборона спалювання закваски й меду

«Бо жодної закваски й жодного меду не спалюйте з них як вогняну жертву Г-сподові» (Ваїкра 2, 11). Про цей вірш сказав Адмор Магараш: «„Жодної закваски“ — натяк на людину, яка завжди „кисла“, вранці й увечері, у Шабат, у свято і в будні. „І жодного меду“ — натяк на людину, яка завжди „солодка“, вранці й увечері, у Шабат, у свято і в будні. Вона „солодка“ для себе і „солодка“ для інших. „Не спалюйте з них як вогняну жертву Г-сподові“ — з цих двох поведінок неможливо принести жертву Г-сподові»[6].

Примітки

  1. ^ «Седер біркат га-нехенін» Алтер Ребе, розділ 7, галаха 1.
  2. ^ Як написано в поскім у «Йоре деа» в кількох місцях, і як Ірод, який сховав її в меду (див.: Бава батра, 3б ) тощо.
  3. ^ І як написано в «Йоре деа» щодо дозволу бджолиних лапок, що в меду. А щодо шматочка забороненого, який упав у мед, див. у Роша в главі «Кейцад мевархін» від імені рава рабі Йони, і в «Турі», «Орах хаїм», сімен 216, і в «Турі», «Йоре деа», сімен 81 — думки про це.
  4. ^ «Тора ор», доповнення, Шмот, 107а.
  5. ^ «Лікутей дібурім», ч. 2, 266а. «Сефер га-сіхот» 5696, с. 91.
  6. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 151.

Повідомити про помилку на цій сторінці