Ельханан-Дов-Бер Морозов
| Ельханан-Дов-Бер Морозов | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 кислева 5638 (11 листопада 1877) |
| Місце народження | Черкаси |
| Сім'я | |
| Батько | Гірш-Лейб |
| Діти | Давид-Лейб Морозов Йосеф-Моше Морозов Моше Морозов Мендл Морозов Пінхас Морозов Шмуель Морозов |
הרב אלחנן דובער מרוזוב (המכונה "חוני'ע", וכינויו במכתבי אדמו"ר מוהריי"צ: "אד"ם"; תרל"ח - תרח"צ) היה מזכירו של אדמו"ר הריי"צ וניהל בפועל את כל הפעילות המחתרתית בברית המועצות, כולל את ישיבות תומכי תמימים המחתרתיות, מסר את נפשו על קידוש השם.
Біографія

Народився 5 кислева 5638 року (11 листопада 1877) у Черкасах у родині р. Гірша-Лейба (Цві-Ар'є) і Рахелі-Леї. Його батьки не належали до громади хасидів, але були богобоязливими. Відомо, що його батько був меламедом.
Він був єдиним сином; у віці 12–13 років утратив батька. Мати відправила сина вчитися до міста Мінськ, де він навчався в місцевого рабина (мара де-атра) рава Перлмана, якого називали також «Гадоль із Мінська». Р. Ельханан навчався там кілька років, досяг успіхів у навчанні й був серед найкращих учнів.
Про його зближення з хасидизмом Хабаду розповідають, що наприкінці 5657 року (1896/1897) він зустрів хабадського хасида, шадара р. Єхіеля Гальперіна, який запропонував йому приєднатися до нього в поїздці до Ребе Рашаба на місяць тішрей. Він погодився, і обидва прибули до Любавичів на весілля Ребе Раяца, де він почув від Ребе Рашаба маамар (гемшех «Самеах тесамах») і вирішив залишитися. Р. Ельханан пробув там увесь місяць тішрей; звичаї хасидизму Хабаду зачарували його, а найбільше його полонили маамари. Після місяця тішрей його прийняли до єшиви «Томхей Тмімім». Тоді йому було двадцять років, і він був серед старших учнів єшиви. Після прийняття він почав усіма силами присвячувати себе вивченню нігле і хасидуту.
Приблизно після місяця тішрей 5663 року (жовтень 1902) Ребе Рашаб звернув увагу на здібності й відданість р. Ельханана та особисто подбав про те, щоб р. Ельханан навчався в парі з його єдиним сином, Ребе Раяцом (який був молодший за нього на два роки). Коли якось Ребе Рашаба запитали, що спонукало його взяти саме р. Ельханана для навчання в парі із сином, Ребе відповів: «Я не знайшов серед усіх внутрішньої людини, подібної до нього».
19 кислева 5668 року (25 листопада 1907) р. Ельханана призначили машгіахом за вивченням хасидуту учнями-«тмімім» за повної підтримки Ребе Рашаба. Перед призначенням на цю посаду Ребе Рашаб сказав тмімім: «Слухайтеся його так, як ви слухалися мене»[1]. Тим часом р. Хоне запропонували шідух із донькою р. Цві Певзнера, шойхета з Климовичів, і за згодою Ребе шідух відбувся.
З 5674 року (1913/1914) (приблизно) був секретарем і габаєм у Ребе Рашаба.
У 5674 році (1913/1914) його і р. Шилема Куратіна послали до Гадяча — до могили Алтер Ребе — як посланців усіх анаш і тмімім у межах «Орах ле-цадик».
Після одруження
Р. Хоне одружився з Естер Певзнер із Климовичів[2], і в нього народилося п'ятеро дітей; ця дружина померла під час п'ятих пологів. У записах Рабаша розповідається, що з цієї нагоди Ребе Рашаб висловився, що його дуже засмучує те, що в місті Любавичі не жив лікар, який, можливо, міг би врятувати їй життя. Р. Хоне залишився вдівцем із п'ятьма малими дітьми. Через короткий час його шурин запропонував йому шідух із його двоюрідною сестрою, донькою р. Давида-Мендла га-Коена Каца, шойхета з Почепа, і шідух відбувся. Його дружина відома як пані Хая-Браха Морозова, яка прожила довге життя й померла в Нью-Йорку в 5747 році (1986/1987), майже у віці ста років.
Спочатку їй було дуже тяжко: молода жінка, на яку разом лягла турбота про п'ятеро дітей, а чоловік, батько дітей, дуже мало буває вдома й проводить увесь свій час у Ребе. Випадок, коли спалахнула пожежа, поки вона була вагітна, а її чоловік побіг рятувати дім Ребе замість того, щоб спробувати врятувати їхній дім, змусив її вимагати від нього розлучення, але після того як ребецн Стерна-Сара пообіцяла їй синів — знавців Тори, вона відмовилася від своєї вимоги.
Кілька років потому його призначили секретарем Ребе Рашаба. Спершу він відмовлявся, стверджуючи, що «люди кажуть, що габай не може бути хасидом». Ребе серйозно вислухав і відповів йому: «Правильно, але хтось мусить пожертвувати собою заради долі габая...» Ребе сказав йому тоді: «Двері завжди відчинені перед тобою. Ти завжди зможеш запитати мене про те, що тобі незрозуміло, і про що б ти не запитав, я тобі відповім», і р. Ельханан погодився. Р. Хоне удостоївся вивчити з вуст Ребе «десять нігунів» Алтер Ребе. Вивчені нігуни він передав своїм синам, а вони передали нігуни укладачам «Сефер га-нігуним», і з їхніх слів було записано: нігун «Цеена у-реена», нігун двейкут (Алтер Ребе), нігун «Коль доді дофек» в особливому варіанті та інші.
Протягом багатьох років він давав урок Гемари для господарів у Любавичах і удостоївся за це благословень і заохочень від наших Ребе, провідників поколінь. Після того як він став більше займатися поширенням юдаїзму і хасидуту в Росії, його місце на цій посаді зайняв р. Аврагам-Сендер Немцов. Засоби до існування він заробляв як виробник талітів у Любавичах.
Ребе Раяц якось розповів, що одного разу його батько, Ребе Рашаб, хотів узяти його із собою в поїздку на курорт. Поїздка з батьком була для сина дуже дорогою і важливою, і все ж він висловився, що йому шкода переривати навчання з Хоне.
У 5678 — 5688 роках (1917–1928) жив разом із нашими Ребе в Ростові-на-Дону і Ленінграді та керував там любавицькими установами й двором Ребе. Крім того, час від часу відвідував «Томхей Тмімім» у Кременчуці і давав уроки.
У наступні роки продовжував жити в Ленінграді до свого арешту в 5698 році (1937/1938).
У Ребе Раяца
У 5681 році (1920/1921) Ребе Раяц призначив його разом із його колегою равом Єхезкелем Фейгіним відповідальним за «дмей маамад» від імені «Купат Рабейну». У той самий період він почав служити секретарем Ребе Раяца. Унаслідок цього, після того як у Радянському Союзі прийшов до влади комуністичний режим і закрив єшиви, він стояв на чолі всієї підпільної єврейської та хасидської діяльності в Росії, на чолі «Томхей Тмімім» у Росії, на чолі хедерів і на чолі єшиви «Тіферет бахурім» у Ленінграді. Був серед десяти тмімім, яких Ребе Раяц заклинав присвятити себе підтримці підпілля в Радянському Союзі до останньої краплі крові. На своїх фарбрейнгенах він мав звичай співати нігун, який згодом став нігуном 89 у «Сефер га-нігуним».
Перший арешт
14 адара I 5687 року (16 лютого 1927) по р. Хоне прийшли, щоб заарештувати його вперше, і його доставили до сумнозвісної в'язниці на Шпалерній вулиці в Ленінграді; через чотири місяці, 15 сівана, туди ж доставили й Ребе Раяца. Р. Хоне пробув там до кінця місяця ав або початку елула, а потім його засудили до трьох років заслання до Сибіру.
У той період р. Хоне почав готуватися до виїзду з Росії, але раптово отримав письмовий виклик до управління Н.К.В.С. Р. Хоне втік до Вітебська, а коли його викрили й там, утік до Москви, де р. Залман Ідл зробив йому підроблені документи (Берко Лібович Певзнер), з якими він повернувся до Ленінграда.
Другий арешт і загибель
Узимку 5698 року (1937/1938) земля почала горіти під ногами, і арешти анаш почастішали. Р. Ельханан-Дов відмовився тікати з Ленінграда, як багато інших, щоб не залишити місто без машпіа. Він скликав особливий рабинський суд, у якого просив ухвалити рішення, чи повинен він їхати, чи ні. Після того як він виклав перед ними свої аргументи, вони погодилися з ним і постановили, що він може залишитися. 2 адара I 5698 року (3 лютого 1938), у ніч «десяти страчених владою», р. Ельханана-Дова забрали разом із його сином р. Шмуелем. Лихі звістки йшли одна за одною, а потім надійшла найгірша звістка з усіх. Один із хасидів розповів, що його сина вбили в нього на очах, а в святу Суботу 8 нісана 5698 року (9 квітня 1938) розстріляли й самого його.
Відомо[3], що перед стратою йому повідомили, за який злочин його засуджено до смерті: оскільки він із Любавичів, і оскільки Ребе — представник Всевишнього на землі, і оскільки р. Ельханан-Дов — представник Ребе в Росії, проти нього винесено смертний вирок. Р. Ельханана-Дова прив'язали перед розстрільною командою, і вони вистрілили в нього й убили. Хай помститься Всевишній за його кров.
Його фотографії
Існує дві-три фотографії р. Хоне, які його друга дружина Браха передала в 5740 році (1979/1980) правнучці р. Хоне від першого шлюбу, онучці р. Пінхаса Морозова. До того часу не було опубліковано жодної фотографії.
Родина
Його шурин:
- Рав Аврагам-Давид Познер, машпіа в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» і один із хозрім Ребе Рашаба.
Його діти:
Від першого шлюбу
- Р. Давид-Лейб Морозов — жив у Монреалі до свого відходу з життя в 5728 році (1967/1968).
- Пані Рахель-Лея Блехман. Померла в 5765 році (2004/2005) у віці 100 років. Жила в Тель-Авіві
- Пані Сара Тіборська.
- Р. Шмуель Морозов — служитель Всевишнього і знавець Тори, убитий комуністами у віці 24 років.
- Р. Пінхас Морозов — зять р. Менахема-Мендла Голомбовича. Помер у Росії від голоду в 5704 році (1943/1944). Його син — р. Аврагам-Давид Морозов.
Від другого шлюбу
- Р. Мендл Морозов — жив у районі Краун-Гайтс і служив машпіа в єшиві «Огалей Тора»
- Цві-Гірш Морозов — помер у віці 7 років
- Р. Йосеф-Моше Морозов — Краун-Гайтс
- Р. Шалом Морозов — Краун-Гайтс
Додаткова література
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та Польщі, видавництво «Хазак», 5775
- «Га-Адам» — його життєпис, зібраний із книжок наших Ребе, провідників поколінь
- «Мендл Хонес»
— тшура з весілля родин Аксельрод-Гольдберг, елул 5784 (вересень–жовтень 2024) - Хоне, історії та спогади, рідкісна фотографія. Тижневик «Бейт Мошіах» 1435
Зовнішні посилання
- תולדות חיי איש מסירות הנפש הרב אלחנן דוב מרוזוב הי"ד [./חב"ד_און_ליין
] - Нігун 89 у «Сефер га-нігуним» — р. Ельханана-Дова Морозова у виконанні рава Амара, з проєкту «Гаагуїм»


- Хасид, який молився вечірню молитву «Маарів» у «звичайний» будній день довгими годинами, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

| Міньян укладення союзу | |
|---|---|
| |
| (у порядку єврейської абетки) |
Примітки
- ^ Зі слів р. Переца Мочкіна
- ^ Сестра Аврагама-Давида Познера, одного з найкращих тмімім єшиви «Томхей Тмімім Любавич», одного з хозрім учення Ребе Рашаба і машпіа в єшиві.
- ^ Згідно з документами, виявленими в архіві в Ленінграді.
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Секретарі Ребе Раяца
- Випускники «Томхей Тмімім» у Любавичах
- Персонал «Томхей Тмімім» у Любавичах
- Хасиди, вбиті або зниклі в Радянському Союзі
- Особистості в Петербурзі
- Родина Морозових
- Міньян укладення союзу
- Хасиди, що загинули за освячення Імені Всевишнього
- Особистості, що померли в 5698 році (1937/1938)