Перейти до вмісту

Відкриття арон кодеша

Матеріал з Хабадпедії
Відкриття арон кодешу під час читання Сліхот у 770. Переддень Рош га-Шана 5752 (8 вересня 1991)

Звичай відкриття арон кодешу є частиною звичаїв синагоги, і він прийнятий під час виносу та внесення сувою Тори для читання в понеділки й четверги, Шабати і свята, а також для промовляння благань і піютів у Грізні дні та в дні Сліхот.

Відкриття ковчега в різні свята вважається сгулою, і в багатьох громадах заведено продавати право на відкриття.

Закони та звичаї

Відкриття арон кодешу під час читання Сліхот у синагозі «Мар'їна Роща», Москва 5779

У пости і в дні Сліхот

В ашкеназьких громадах і в громадах Хабаду заведено відкривати арон кодеш при промовлянні віршів «Шма колейну» в порядку «Сліхот», а також для промовляння молитви «Авіну малкейну».

У Грізні дні

У Грізні дні поширився звичай відкривати арон кодеш при промовлянні різних піютів, щоб підкреслити їхню важливість, головним чином під час повторення молитви хазаном.

Хоча за законом немає обов'язку стояти, коли арон кодеш відкритий, заведено, що громада стоїть на честь Тори і, за винятком слабкого чи хворого, окремим людям не слід сидіти в цей час[1].

Також при промовлянні «Коль нідрей» на початку молитов Йом Кіпуру заведено відкривати арон кодеш, і там у його відкритті є додатковий зміст — що завдяки відкриттю посланці громади стають «важливим судом»[2].

Під час молитви «Неїла» арон кодеш залишається відкритим упродовж усього часу молитви.

Промовляння «Рібоно шель олам» у свято, що випадає на Шабат

Коли свято випадає на Шабат, не промовляють 13 атрибутів при відкритті арон кодешу, але щодо промовляння молитви «Рібоно шель олам» під час відкриття арон кодешу є розбіжності між рабинами Хабаду: є ті, хто стверджує, що такий звичай Хабаду здавна, і це випливає також зі слів Ребе в сіхі ночі Гошана раба 5722, у якій він згадав, що у свята, які випадають на будні, при відкритті арон кодешу додають 13 атрибутів милосердя і молитву «Рібоно шель олам», і звідси випливає, що коли свято випадає на Шабат, ці додатки не промовляють. Водночас решту уривків, що промовляються при відкритті арон кодешу, і серед них «Ва-єгі бінсоа» і «Бріх шмей», промовляють і у свято, що випадає на Шабат. Пізні свідчення, згідно з якими Ребе бачили, як він промовляє «Рібоно шель олам» у Шабат, не вважаються вказівкою для всіх, особливо всупереч джерелам і прямо описаному звичаю[3], на відміну від думок, які стверджують, що цю молитву слід промовляти так, як Ребе чинив насправді[4].

Текст молитви при відкритті арон кодешу

Коли відкривають арон кодеш, заведено промовляти вірші «Ва-єгі бінсоа га-арон», які промовив Моше-рабейну під час руху Ковчега Заповіту в переходах синів Ізраїлю пустелею.

Після промовляння цих віршів промовляють молитву арамейською, джерело якої в книзі «Зогар»[5], де сказано від імені рабі Шимона бар Йохая, що при відкритті арон кодешу, щоб винести сувій Тори для публічного читання, відчиняються брами милосердя на Небесах і пробуджують любов нагорі, і тому треба промовляти цей текст.

У свята і в Грізні дні додають промовляння 13 атрибутів милосердя і ще одну особливу молитву.

Якщо не встиг промовити «Ва-єгі бінсоа» під час відкриття арон кодешу, можна промовити його до розгортання сувою для читання, (і так само щодо промовляння «Ве-зот га-Тора» під час гагбаа, яке можна промовити до повернення сувою в арон кодеш)[6].

При поверненні сувою Тори

У сефардських громадах заведено при поверненні сувою Тори в арон кодеш промовляти вірші «У-внуха йомар», а в громадах Хабаду заведено промовляти вірші «Хай славлять Ім'я Г-спода, бо піднесене Ім'я Його єдиного, велич Його на землі й на небесах, і підніс Він ріг народу Своєму, хвала всім праведникам Його, синам Ізраїлю, народові, близькому Йому, Галелу-Я».

Сгулот

У книзі «Море бе-ецба» Хіди наводиться сгула, що на дев'ятому місяці вагітності слід намагатися відкривати арон кодеш, і він додав, що цей звичай має опору на шляху таємного вчення.

Хоча в кількох листах і в «Ігрот кодеш» Ребе пише приватним особам цю сгулу, але застерігає робити це так, щоб це не впадало в око[7], коли готували до друку «Збірник звичаїв Хабаду щодо вагітності й пологів» і подали його на редагування Ребе, Ребе викреслив цей звичай[8]. Через це думки розділилися, бо є ті, хто стверджує, що це не звичай Хабаду і вказівку Ребе було дано лише в певних виняткових випадках, наприклад у разі ускладнення вагітності[потрібне джерело].

Відкриття парнаси

У ніч Рош га-Шана і Йом Кіпуру перед промовлянням молитви «Алейну ле-шабеах» на завершення Арвіт заведено промовляти псалом із Тегілім «Ле-Давид мізмор», який згідно з таємним ученням сприяє притяганню парнаси[9]. Ребе Рашаб сказав, що посудиною для матеріальних благ на весь рік є намір у ніч Рош га-Шана при промовлянні «Ле-Давид мізмор», і особлива радість Торою в Сімхат Тора [10].

У книзі «Ле-шема озен» наводиться, що на виході Йом Кіпуру 5688 Ребе Раяц сказав: Сказав мені мій батько (= Ребе Рашаб): за допомогою двох речей притягують матеріальне на весь рік — промовлянням «Ле-Давид мізмор» у Рош га-Шана і в Йом Кіпур після «Шмоне есре» з величезною зосередженістю і влаштуванням трапези на виході Йом Кіпуру з розмахом».[11].

У багатьох громадах псалом промовляють, коли арон кодеш відкритий, і відкриття арон кодешу для промовляння цього псалма заведено продавати за великі гроші, і воно зветься «Відкриття парнаси».

У громадах Марокко заведено, що той, хто купив відкриття, промовляє псалом особливим наспівом, а громада повторює за ним.

У громадах Хабаду не заведено відкривати арон кодеш при промовлянні цього псалма.

У хасидуті Хабаду

У хасидизмі Хабад надавали великого значення відкриттю арон кодешу і мали звичай віддавати цю честь синам Адмора[12], і так само звелів Алтер Ребе своїм синам і Ребе Рашаб своєму синові намагатися удостоюватися в день читання честі відкриття арон кодешу[13].

Бааль-Шем-Тов сказав, що «коли єврей — навіть найпростіший — промовляє з простою вірою і з глибини серця під час відкриття арон кодешу „Благословенне Ім'я Владики світу, благословенний вінець Твій і місце Твоє, хай буде благовоління Твоє з народом Твоїм Ізраїлем повіки“, Святий, благословенний Він, виконує його прохання повністю або принаймні частково[14].

Ребе Магараш додав, що коли «відкривають арон кодеш у синагозі, нагорі відкривають світ Ковчега Заповіту Всевишнього, у якому стоять сили й самопожертва всіх сувоїв Тори, які сини Ізраїлю написали в усіх поколіннях, і ангел Міхаель проголошує „А Г-сподь у святому храмі Своєму, мовчи перед Ним уся земле“. А коли єврей у цю годину каже з глибини серця „Благословенне Ім'я Владики світу, благословенний вінець Твій і місце Твоє“, ангел Міхаель просить милосердя, щоб його прохання було виконане»[15].

Ребе пояснив, що винесення сувою Тори є наділенням силою для служіння Всевишньому загалом. Бо воно подібне до руху Ковчега, коли «і сказав Моше» — аспект Моше, що є в кожному єврею, притягує, розкриває і спричиняє «Встань, Г-споди» — приріст у всіх справах святості, чини добро. І так само справа «і розсіються вороги Твої, і втечуть ненависники Твої» — скасування й заперечення всіх небажаних речей, ухиляйся від зла[16].

Звичаї Хабаду

  • На відкриття арон кодешу посилають лише того, хто може впевнено тримати сувій Тори, а не юних хлопчиків, у яких немає сил тримати сувій Тори без допомоги[17].
  • Відкривають арон кодеш так, що відсувають праву сторону парохету ліворуч[18].
  • Коли арон кодеш відкритий, Ребе має звичай обертати своє обличчя і свій сидур у бік арон кодешу[19].
  • Після промовляння «Ва-єгі бінсоа» і «Бріх шмей» той, хто відкрив арон кодеш, передає сувій Тори в руки шаліаха ціббур, а потім закриває арон кодеш.
  • Тільки після закриття арон кодешу хазан промовляє «Шма Ісраель» (у Шабат) і «Гадлу» (у будні)[20].
  • Ребе відкинув практику знімати корону сувою Тори до того, як він доходить до біми для читання, щоб вона не впала, і закликав знімати корону лише після того, як сувій ліг на біму[21].
  • Немає зв'язку між честю відкриття арон кодешу при винесенні сувою Тори і відкриттям арон кодешу при поверненні сувою. Так само чинив і сам Ребе Раяц[22], коли йому віддавали честь відкриття арон кодешу, — не вносив назад сувій в арон кодеш по закінченні читання, і так Ребе прямо висловився, що навіть коли є якийсь сенс намагатися відкривати арон кодеш, це не стосується повернення сувою Тори в арон кодеш[23].
  • Громада і особливо маленькі діти пильно стежать за тим, щоб цілувати сувої Тори як під час їх винесення з арон кодешу, так і під час їх повернення[24].

Див. також

Додаткова література

  • Піднімання, згортання і повернення сувою Тори, «Шоне галахот», випуск 622, тижнева глава «Хаєй Сара» 5783
  • Сгулот відкриття арон кодешу, листок «Га-Мевасер торані», переддень Шабату тижневої глави «Хукат» 5784

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Мішна брура», розділ 146, у «Шаар га-ціюн», сеіф катан 18. «Псакей тшувот», розділ 134, сеіф катан 12.
  2. ^ «Га-Мелех бі-мсібо», частина 2, сторінка 216.
  3. ^ «Луах йомі, галаха ле-маасе» — тішрей, частина 2, 5787, доповнення 13 (до примітки 205), і там докладно про джерела і про з'ясування звичаю Хабаду.
  4. ^ Див., наприклад, довідник «Махон галаха — Хабад», свято Сукот 5787 (26 вересня 2026), сторінка 42.
  5. ^ Тижнева глава «Ваякгель», частина 2, аркуш 206, сторона а.
  6. ^ «Мішна брура», розділ 134, сеіф катан 13, «Псакей тшувот» там само, «Пітхей шеарім» на «Шаарей Ефраїм», брама 10, пункт 1.
  7. ^ «Ігрот кодеш», том 6, с. 27, «У відповідь на його повідомлення про те, що його дружина, хай живе вона, увійшла в дев'ятий місяць своєї вагітності . . хай намагається (без того, щоб це впадало в око) щодо відкриття арон кодешу в дні читання Тори до завершення пологів у добрий і вдалий час». А також в «Ігрот кодеш», том 7, с. 108: «І було б правильно, щоб без привернення уваги він намагався щодо відкриття арон кодешу в дні читання сувою Тори, до завершення пологів у добрий і вдалий час».
  8. ^ Свідчення рава Аврагама-Єшаї Гольцберга в листку «Іткашрут» 362, сторінка 18.
  9. ^ «Оцар мінгагей Хабад», Тішрей, с. 68. І див. там джерела цього звичаю
  10. ^ «Сефер га-сіхот» 5687, с. 112.
  11. ^ «Ле-шема озен», (видання на ідиші), с. 145.
  12. ^ «Лікутей дібурім», частина 1 (перекладена), сторінка 308. «Сефер га-мінгагім», сторінка 14. «Любавич ве-хаялея», сторінка 27. «Сефер га-сіхот» 5696-5700, сторінка 49.
  13. ^ «Решимот дварім», частина 3, сторінка 83.
  14. ^ «Лікутей дібурім» 2, с. 226.
  15. ^ «Лікутей дібурім», том 2, лікут 13, пункт 3.
  16. ^ І особливо у випадках, коли виносять три сувої Тори, — хазака в наділенні силою для служіння загалом. Сіха Шабату тижневої глави «Ваїкра» 5751.
  17. ^ «Лікутей дібурім», частина 2, сторінка 452.
  18. ^ Листок «Іткашрут», випуск 344, сторінка 18.
  19. ^ «Мінгагей мелех», сторінка 42.
  20. ^ Листок «Іткашрут», випуск 500, сторінка 16, примітка 8.
  21. ^ Сіха дня Сімхат Тора 5743, «Гітваадуйот», с. 308.
  22. ^ «Любавич ве-хаялея», сторінка 27.
  23. ^ «Решимот». Брошура 4, сторінка 16. Брошура 5, сторінка 30.
  24. ^ «Двар малхут» Ваїкра — Шабат га-Ходеш 5751, у першій примітці.

Повідомити про помилку на цій сторінці