Три свята паломництва
Шалош регалім — назва трьох свят, у які в народу Ізраїлю було прийнято здійснювати паломництво до Храму в Єрусалимі і приносити дар зі свого врожаю та плодів. Ці свята — Песах, Шавуот і Сукот.
Три свята паломництва згадуються в книзі Шмот, розділ 23:
- (14) «Тричі на рік святкуй Мені:
- (15) «Свято маци дотримуйся сім днів, їж мацу, як Я наказав тобі, у призначений час місяця Авів, бо в ньому ти вийшов з Єгипту; і хай не з'являються перед лицем Моїм з порожніми руками:»
- (16) «І свято жнив перших плодів твоєї праці, які ти посієш у полі, і свято збирання при кінці року, коли збереш плоди праці твоєї з поля:»
- (17) «Тричі на рік хай з'являється кожен чоловік твій перед лицем Владики, Г-спода:»
Основна стаття – Песах
- У Песах Ізраїль вийшов з Єгипту і став незалежним народом.
Основна стаття – Шавуот
- У Шавуот вони отримали Тору на горі Синай.
Основна стаття – Сукот
- Сукот не припадає на дату, у яку сталася якась історична подія, а святкується на пам'ять про всі 40 років, протягом яких сини Ізраїлю жили в куренях у пустелі.
Сенс паломництва

Сенс паломництва — у служінні людини: свята називаються словом «регалім» — «Шалош регалім тахог тощо» — тому, що сходження, «щоб побачити лице Всевишнього», має відбуватися саме ногами.
І це не просто «образний вислів», оскільки ходіння зазвичай здійснюється ногами, — а питання, що стосується галахи, як наводиться в Мішні: «Хто вважається малим[1]? Кожен, хто не може триматися за руку свого батька і піднятися з Єрусалима на Храмову гору, як сказано: три „регалім“», «того, хто здатен піднятися своїми ногами, Писання зобов'язує», а також у Гемарі: «кульгавий на одну ногу звільнений від з'явлення, як сказано: „регалім“», «„регалім“ — за винятком кульгавого».
Тобто лише той, хто може здійснити паломництво своїми ногами, має стосунок до паломництва, а той, хто не може піднятися своїми ногами, — хоча йому до снаги йти іншими способами, — не має до цього стосунку, оскільки суть «побачити лик Г-сподній», «як прийшов бачити, так прийшов бути побаченим», пов'язана саме зі здоровими ногами.
Сенс ноги в людині
Ребе пояснює, що поняття «ноги» в людині — це не орган, що дає людині розуміння, і навіть не орган, що дає людині почуття (поняття, яке стосується серця), і навіть не орган, що перетравлює їжу і відбирає її, щоб розрізнити, що є відходами, а що їжею і добрим; нога — це лише орган, який переносить людину з місця на місце, і сама по собі вона не має жодних бажань і понять узагалі, а лише виконує наказ, який отримує від мозку й серця, що є «володарями» в людині.
Сенс ноги в органах душі
І відповідно до цього можна зрозуміти поняття «ноги» в органах душі — адже органи тіла відповідають органам душі, бо й у ній є 248 органів і 365 жил, і кожен орган душі вбирається у відповідний орган тіла, — це поняття служіння, яке не за розумом і розумінням, а також не за почуттям (навіть природним почуттям), а служіння лише прийняттям ярма, без жодної приємності й насолоди, і оскільки він отримав «наказ» іти в таке-то місце, вийти з положення і стану, в якому перебуває зараз, і йти в інше місце, — то його служіння — це служіння «ноги», яка відводить його з місця, де він був досі, «зверну-но звідси», щоб «наблизитися туди», тож це служіння з прийняття ярма — у якому він не має ні насолоди розумом, ні почуття серця, і навіть не природного почуття, і навпаки — це для нього поняття «ярма», тобто щось важке, виконання чого лише через повеління Святого, благословенний Він, — силою самої сутності його душі, що називається «головою» душі[2].
У прийдешньому майбутньому
У «Мідраш раба» на вірш «І буде від місяця до місяця і від Шабату до Шабату» тощо наводиться, що сини Ізраїлю будуть підніматися на паломництво кожного Шабату і кожного Рош ходеша, а в Шабат Рош ходеш будуть підніматися двічі, один раз заради Шабату і один заради Рош ходеша
Примітки
- ^ Що звільнений від з'явлення
- ^ «Торат Менахем».