Перейти до вмісту

Чотири колонки

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.

Книга «Арбаа турім» (називається також; «Га-Тур», або скорочено; «Га-Дат») є одним із центральних творів у галахі, укладеним рабі Яаковом бен Ашером, сином рабі Ашера Ашкеназі («Рош»). Слугує основою за структурою і змістом для великих галахічних творів, що прийшли після нього, — «Шулхан аруху» рабі Йосефа Каро і Рами, і носе келім «Маген Аврагам» і «Турей загав» та інших, і «Шулхан аруху» Алтер Ребе, званого також «Шулхан арух га-Рав».

Стиль книги

«Тур» наводить також обґрунтування законів із розлогим поясненням, на відміну від «Шулхан аруху», що прийшов після нього, який стисло записав лише самі закони, оскільки спирався на коментар «Бейт Йосеф», який долучив до «Туру»[1]. Наприклад, відоме обґрунтування, яке наводить Ребе у своїх сіхот, — це слова мідрашу, наведені в «Турі»[2], що народ Ізраїлю напередодні Рош га-Шана «вдягається в біле і вбирається в біле», оскільки знає, що буде виправданий на суді Рош га-Шана. Але Ребе підкреслює, що й ці речі він наводить як посек, і включає це як частину галахи[3].

Структура книги

Унікальність книги випливає з того, що вона впорядкована систематично й організовано, що полегшує тим, хто вивчає, розуміння галахи та її застосування до практичних випадків. Також книгу написано ясною і простою мовою, щоб зробити галаху доступною для всіх, хто вивчає, — як для знавців Тори, так і для суддів і посеків.

Рабі Йосеф Каро написав на основі «Арбаа турім» книгу «Шулхан арух», включив до неї свої галахічні постанови в поєднанні з іншими постановами з галахічної літератури, що передувала йому, а Рама додав примітки до книги «Шулхан арух», щоб пристосувати її до звичаїв ашкеназьких громад, і так «Тур» є основоположною книгою в галахі впродовж усіх наступних поколінь.

Книгу поділено на чотири частини («турім»), кожна з яких займається різними галузями галахи.

Спочатку кожен «тур» було написано без поділу на розділи, а з переліком тем на початку книги, і згодом його було поділено й пронумеровано (тими, хто вивчав, або самим автором)[4]. Потім було додано довші й докладніші заголовки, написані «Бейт Йосефом», і вони охоплюють також закони, які були нововведені в його коментарі[5].

«Орах хаїм»

Основна стаття – «Орах хаїм»

Ця частина займається законами, що стосуються повсякденного життя єврея: благословення, молитва і закони Шабату та свята. І охоплює три частини[6]:

Перша частина — закони, що стосуються розпорядку дня від ранку до ночі. І в ній закони читання «Шма» і молитви, та інших молитов, як-от молитва подорожнього, ціціт, тфілін, Біркат га-мазон благословення, читання Тори, святість синагоги, омивання рук, та інші закони, що стосуються поведінки в решту часу дня, включно з їжею питтям і сном.

Друга частина — закони, що стосуються дня Шабату. Включно з підготовкою до Шабату, дотриманням шани Шабату, докладним викладом законів 39 основних видів робіт і законів швут, таких як аміра ле-нохрі і мукце, і навіть закони, що стосуються переддня Шабату і ще ранішого часу з погляду дотримання Шабату. Крім того, у ній наводиться порядок дня Шабату від кідушу і до Авдали.

Третя частина — закони, що стосуються свят Ізраїлю, установлених Торою (Песах, включно із законами хамецу і маци, відлік Омеру, Шавуот, Рош га-Шана, включно із законами сурмління в шофар і Десяти днів каяття, Йом Кіпур, Сукот, включно із законами суки і чотирьох видів рослин) і установлених мудрецями (другий святковий день, Ханука і Пурим), Рош ходеш (включно із законами благословення місяця і єврейського календаря) і пости.

Причина назви «Орах хаїм» полягає в тому, що книга займається законами, які стосуються повсякденного життя єврея, і так пише автор: «І назвав я цю книгу Орах хаїм[7], бо вона відведе від пасток смерті[8] тих, хто йде її шляхами»[6], «бо з нього виходи життя»[9].

Містить 697 розділів.

«Йоре деа»

Ця частина займається законами забороненого і дозволеного, чинними в час вигнання, — включно із загальними питаннями, як-от кашрут, чистота сімейного життя, обітниці і клятви.

Закони кашруту: закони шхіти, трефот, дарів когенам, члена від живого, лою, крові і засолювання, кашруту їжі, що походить від живих істот (ознаки риб, диких і свійських тварин тощо), заборона м'яса з молоком, їжа неєвреїв (яїн несех, пат Ісраель, халав Ісраель).

Закони, пов'язані з віддаленням від ідолопоклонства, і те, що з цього випливає: занурення посуду, віддалення від неєвреїв у торгових справах, лихварство, заборона наслідувати звичаї неєвреїв, відрощування бороди і пейсів.

Закони чистоти: закони ніди породіллі та їхнього очищення, і мікви.

Також до неї включено закони шанування батьків, вивчення Тори, мезузи, цдаки, обрізання, гіюру, трумот і маасрот, жалоби і відвідування хворих.

Причина назви «Йоре деа» в тому, що «вона навчить людину знання, щоб виносити рішення в усьому, що їй знадобиться, з речей, чинних у цей час»[10], і її мета — «наставляти синів Ізраїлю в дозволеному і забороненому, і назвав я її Йоре деа, бо вона наставить у знанні і дасть зрозуміти почуте»[9].

Містить 403 розділи.

«Евен га-езер»

Ця частина займається законами сім'ї, шлюбу і розлучення. Вона містить закони, що стосуються сімейних зв'язків, закони кідушин, шлюбу, розлучних листів і всього, що стосується єврейського сімейного життя.

Причина назви «Евен га-езер» у тому, що жінка є «помічницею, відповідною йому»[11], і автор свідчить, що в ній «Я зробив для людини допомогу заради неї, також і коли вона відсилає її, як їй розлучитися з нею. І назвав я її Евен га-езер, оскільки вона корисна також для допомоги»[9][12].

«Хошен мішпат»

Ця частина займається майновими законами, законами про шкоду і судочинством. Вона містить закони, що стосуються законів про товариство, цивільних судових законів, законів торгівлі та інших законів у цій галузі.

Причина назви «Хошен мішпат» у тому, що її названо за хошен га-мішпат, у якому були урім і тумім, через які запитували сини Ізраїлю, і також ця книга, що займається судовими законами, «потрібна кожному, хто запитує, щоб очі його були світлі і щоб відкриття уст його було прямим і бездоганним», і «там я накреслив закон і суд»[9].

Носе келім

Після того як було укладено «Шулхан арух» і помножилися коментатори до нього, їх було названо «носе келім» як продовження назви книги, яку уподібнено столу, а на ньому скатертина — примітки Рами, а на них посуд. Унаслідок цього назву було перенесено в галахічній літературі також на книги, що передували «Шулхан аруху»: «Арбаа турім» і до нього «Мішне Тора» Рамбама.

Носе келім на «Турім»:

  • «Бейт Йосеф»: після того як було опубліковано «Тур», він став основною книгою, за якою виносять галахічні постанови, проте рабі Яаков постановляв переважно згідно з думкою свого батька Роша, постанови якого були згідно з думкою баалей Тосафот, проте посекам Сфараду того покоління потрібна була книга, яка постановляла б переважно за постановами сефардів. Тому рабі Йосеф Каро написав цю свою книгу як коментар до «Туру», у якій він наводить спершу слова Гемари і рішонім, а потім постановляє за своєю думкою, на основі рішення між трьома посеками, зазвичай як двоє з них або як компроміс, який наводить. Через кілька років після написання «Бейт Йосефа» рабі Йосеф Каро вирішив виправити і поліпшити його в додатковому творі, який він уклав до нього під назвою «Бедек га-баїт», що містив виправлення і примітки до «Бейт Йосефа».
  • «Даркей Моше»: Рама уклав паралельно до «Бейт Йосефа» подібний твір, і в ньому постановляє за шляхом ашкеназів.
  • «Байт хадаш» — твір рабі Йоеля Сіркіша. На відміну від рабі Йосефа Каро, «Бейт Йосефа», який не заглиблювався у своєму творі і не спускався до суті речей, як вони наводяться в їхньому джерелі, Бах заглиблювався до самого кореня речей, дотримуючись більше постанов «Туру».

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Ребе, сіха 10 кислева 5737 (2 грудня 1976).
  2. ^ «Орах хаїм» розділ 581.
  3. ^ Див. сіху переддня Рош га-Шана 5752 (8 вересня 1991).
  4. ^ У своїй передмові написав: «І я вважав також за потрібне зробити розділи, щоб охопити кожну тему короткими словами, записавши їх на початку книги за числом і лічбою, щоб легко було знайти кожну тему». Див. обговорення цієї теми на форумі «Оцар га-хохма».
  5. ^ Як він написав наприкінці своєї передмови: «А оскільки покажчики розділів книги Турім дуже короткі, і той, хто бажає знайти якийсь закон, іноді не може розрізнити, чи міститься він у цьому розділі чи в іншому, чи наводить цей закон автор книги, тому я вважав за потрібне зробити інші покажчики, які згадують усі закони, що припадають на той розділ зокрема, а потім я записав вказівки на всі нові закони, які я навів у цьому коментарі, званому книгою Бейт Йосеф, щоб кожна людина легко знайшла закон, який забажає». У друкованому виданні (інституту «Шират Двора») покажчики було об'єднано разом.
  6. ^ 1 2 Згідно з передмовою автора до «Орах хаїм».
  7. ^ Згідно з Мішлей 5, 6. 15, 24.
  8. ^ Згідно з Мішлей 14, 27.
  9. ^ 1 2 3 4 Передмова автора до «Хошен мішпат».
  10. ^ Передмова автора до «Йоре деа».
  11. ^ Берешит 2, 20.
  12. ^ Див. докладно в передмові автора до «Евен га-езер».

Повідомити про помилку на цій сторінці