Перейти до вмісту

Розділ про зв'язування Іцхака

Матеріал з Хабадпедії
Глава про зв'язування Іцхака

1 І було після цих подій, і Б-г випробував Аврагама, і сказав йому: Аврагаме, і він сказав: ось я. 2 І сказав Він: візьми ж сина твого, єдиного твого, якого ти любиш, Іцхака, і йди в землю Морія, і піднеси його там на всепалення на одній із гір, про яку Я скажу тобі. 3 І встав Аврагам рано вранці, і осідлав свого осла, і взяв із собою двох своїх отроків та Іцхака, сина свого, і нарубав дров для всепалення, і встав, і пішов до місця, про яке сказав йому Б-г. 4 Третього дня підвів Аврагам очі свої і побачив те місце здалеку. 5 І сказав Аврагам отрокам своїм: залиштеся тут з ослом, а я і отрок підемо туди, і поклонимося, і повернемося до вас. 6 І взяв Аврагам дрова для всепалення, і поклав на Іцхака, сина свого, і взяв у руку свою вогонь і ніж, і пішли вони обидва разом. 7 І сказав Іцхак Аврагаму, батькові своєму, і сказав: батьку мій, і він сказав: ось я, сину мій, і він сказав: ось вогонь і дрова, а де ягня для всепалення. 8 І сказав Аврагам: Б-г нагледить Собі ягня для всепалення, сину мій, і пішли вони обидва разом. І прийшли вони на місце, про яке сказав йому Б-г, і збудував там Аврагам жертовник, і розклав дрова, і зв'язав Іцхака, сина свого, і поклав його на жертовник поверх дров 10 І простяг Аврагам руку свою, і взяв ніж, щоб заколоти сина свого. 11 І покликав до нього ангел Г-сподній з небес, і сказав: Аврагаме, Аврагаме, і він сказав: ось я. 12 І сказав він: не піднімай руки твоєї на отрока і не роби йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Б-га і не пожалів сина твого, єдиного твого, для Мене. 13 І підвів Аврагам очі свої, і побачив: і ось баран, після того заплутаний у хащах рогами своїми, і пішов Аврагам, і взяв барана, і підніс його на всепалення замість сина свого. 14 І дав Аврагам ім'я місцю тому: Г-сподь нагледить, як кажуть нині: на горі Г-сподній з'явиться. 15 І покликав ангел Г-сподній до Аврагама вдруге з небес. 16 І сказав: Мною присягаюся, слово Г-споднє, що за те, що ти зробив цю справу і не пожалів сина твого, єдиного твого, 17 благословлю Я тебе, і примножу потомство твоє, як зорі небесні і як пісок на березі моря, і заволодіє потомство твоє брамами ворогів своїх. 18 І благословляться потомством твоїм усі народи землі за те, що ти послухався голосу Мого. 19 І повернувся Аврагам до отроків своїх, і встали вони, і пішли разом до Беер-Шеви, і оселився Аврагам у Беер-Шеві.

Берешит 22, 10-19

Глава про зв'язування Іцхака — уривок, що описує випробування зв'язуванням праотця Аврагама. Цей уривок промовляють щодня в ранковій молитві після «Адон олам», а також читають на другий день Рош га-Шана.

Його промовляння

Алтер Ребе пише в «Шулхан арух га-Рав»[1], що добре промовляти щодня главу про зв'язування Іцхака, щоб пам'ятати про заслугу праотців[2], а також щоб підкорити свою схильність служінню Всевишньому, подібно до того як праотець Іцхак віддав свою душу.

І пояснює[3], чому глава про зв'язування Іцхака стоїть на початку молитви, і наводить, що цю главу треба промовляти, крім іншого, з метою, щоб людина підкорила свою схильність служінню Святому, благословенний Він. Однак разом із тим, у світлі того, що в третій редакції Алтер Ребе опустив довід про самопожертву, видається, що причина промовляння глави про зв'язування Іцхака на початку молитви полягає в тому, що порядок молитви паралельний порядку жертовного служіння, а на початку порядку принесення жертв у Храмі запитували: «Чи освітився весь схід аж до Хеврона, і він каже: так»[4]. Коментатори пояснили[5], що «кажуть йому „до Хеврона“, щоб благословитися пам'яттю про Хеврон заради шановних, які там спочивають, мир їм усім, а також сказали, щоб згадати заслугу тих, хто спить у Хевроні». І на початку молитви, яка стоїть на місці служіння, справді починають із заслуги праотців.

На Рош га-Шана читають у Торі главу про зв'язування Іцхака, тому що на Рош га-Шана Всевишній згадав про Сару[6].

Коли кажуть Таханун, перед главою про зв'язування Іцхака додають: אֱ-לֹהֵינוּ וֵא-לֹהֵי אֲבוֹתֵינוּ, זָכְרֵנוּ בְּזִכָּרוֹן טוֹב לְפָנֶיךָ, וּפָקְדֵנוּ בִּפְקֻדַּת יְשׁוּעָה וְרַחֲמִים מִשְּׁמֵי שְׁמֵי קֶדֶם, וּזְכָר לָנוּ ה' אֱ-לֹהֵינוּ אַהֲבַת הַקַּדְמוֹנִים אַבְרָהָם יִצְחָק וְיִשְׂרָאֵל עֲבָדֶיךָ, אֶת הַבְּרִית וְאֶת הַחֶסֶד וְאֶת הַשְּׁבוּעָה שֶׁנִּשְׁבַּעְתָּ לְאַבְרָהָם אָבִינוּ בְּהַר הַמּוֹרִיָּה, וְאֶת הָעֲקֵדָה שֶׁעָקַד אֶת יִצְחָק בְּנוֹ עַל גַּבֵּי הַמִּזְבֵּחַ, כַּכָּתוּב בְּתוֹרָתֶךָ: / Елокейну ве-Елокей авотейну, захрену бе-зікарон тов лефанеха, у-фокдену бі-фкудат єшуа ве-рахамім мі-шмей шмей кедем, у-зхор лану Гашем Елокейну агават га-кадмонім Аврагам Іцхак ве-Ісраель авадеха, ет га-бріт ве-ет га-хесед ве-ет га-швуа ше-нішбата ле-Аврагам авіну бе-гар га-Морія, ве-ет га-акеда ше-акад ет Іцхак бно аль габей га-мізбеах, ка-катув бе-торатеха: / «Б-же наш і Б-же батьків наших, згадай нас добрим спогадом перед Тобою і відвідай нас відвіданням спасіння і милосердя з давніх вищих небес; і згадай заради нас, Г-споди, Б-же наш, любов праотців — Аврагама, Іцхака та Ісраеля, рабів Твоїх, — союз, і милість, і клятву, якою Ти присягнувся Аврагамові, батькові нашому, на горі Морія, і зв'язування, коли він зв'язав Іцхака, сина свого, на жертовнику, як написано в Торі Твоїй:».

Її перевага

Алтер Ребе пояснює в «Ігерет га-кодеш»[7] перевагу зв'язування Іцхака. Адже главу про зв'язування Іцхака промовляють щоранку перед молитвою, як вступ до молитви, яка є основою служіння всього дня, — головна перевага в цьому полягає в тому, що «праотець наш Аврагам, мир праху його, зробив це з дивовижною запопадливістю, щоб показати свою радість і бажання». Тобто, хоча з боку природи тощо, проте, знаючи, що це воля і намір Святого, благословенний Він, він зробив це з радістю.

У вченні хасидизму

Ребе пояснив[8] відмінність між першою редакцією і другою редакцією щодо причини промовляння глави про зв'язування Іцхака щодня: у першій редакції сказано «щоб згадати заслугу праотців перед Святим, благословенний Він, а також щоб підкорити свою схильність служінню Всевишньому, благословенний Він, подібно до того як Іцхак віддав свою душу», а в другій редакції сказано лише «щоб згадати заслугу праотців».

Самопожертва — це поняття скасування буття, що є щаблем у служінні Всевишньому, який не так стосується практичної поведінки[9], бо, хоча в «Танії»[10] пояснюється причина того, що «наказав Моше-рабейну .. поколінню, яке увійшло в Країну, читати „Шма“ двічі щодня, щоб приймати на себе владу Небес із самопожертвою .. тому що виконання Тори та її заповідей залежить від того, щоб він завжди пам'ятав про свою самопожертву заради Всевишнього тощо», проте ж може бути виконання Тори і заповідей і без пробудження почуття самопожертви, як пояснюється в «Танії»[11] у темі «той, хто не служив Йому»[12], який тримається виконання Тори і заповідей без пробудження любові й трепету[13], а лише завдяки прихованій любові, що в серці всього Ізраїлю, — це і є «заслуга праотців», адже прихована любов — це «спадок нам від наших праотців»[14]. І тому в другій редакції Алтер Ребе згадує лише тему заслуги праотців, без теми самопожертви, тобто його служіння — у виконанні Тори і заповідей лише завдяки прихованій любові, а не так, щоб виходити зі свого буття, аж до того, що він називається «тим, хто не служив Йому», оскільки залишається таким, яка його природна вдача. Але в першій редакції, де Алтер Ребе згадує також тему самопожертви Іцхака, — відповідно, і в темі заслуги праотців, яку він тут згадує, він має на увазі не лише приховану любов, а й щабель служіння праотців у вигляді колісниці, тобто скасування буття (самопожертву).

Див. також


Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.

Примітки

  1. ^ «Орах хаїм», ч. 1, закони ранкового пробудження, пункт 1.
  2. ^ У першій редакції, розділ 11, написано додаткову причину. І див. «Ігрот кодеш», т. 3, с. 263.
  3. ^ «Шулхан арух», перша редакція, розділ 1, пункт 10; у другій редакції, пункт 5.
  4. ^ Трактат Тамід 3, 2, і на початку глави 3 трактату Йома.
  5. ^ Коментар до Мішни Рамбама, Йома, там само.
  6. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», ч. 4, закони Рош га-Шана.
  7. ^ Розділ 21 (133, кінець стор. а).
  8. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Бешалах», 15 швата 5723 (9 лютого 1963). «Торат Менахем», т. 36, 5723, ч. 2.
  9. ^ Подібно до віри
  10. ^ Кінець глави 25.
  11. ^ Кінець глави 15.
  12. ^ Малахі 3, 18.
  13. ^ І тим більше без пробудження почуття самопожертви
  14. ^ «Танія», початок глави 18.

Повідомити про помилку на цій сторінці