Орах хаїм («Шулхан арух»)
Стаття без джерел
| ||
| Стаття без джерел | |

Шулхан арух Орах хаїм — перша частина «Шулхан аруха», праці, яку склав рабі Йосеф Каро на основі книги «Турім» рабі Яакова бен Ашера. Ця частина налічує три томи.
Цю частину було складено заново Алтер Ребе в «Шулхан арусі Алтер Ребе» за повелінням Магіда з Межиріча, і вона налічує чотири томи.
Тема частини
Цей том присвячений повсякденним справам, таким як: закони ранкового вставання, благословення, молитва, читання «Шма», закони трапези та благословень на насолоди, закони Шабату і закони освячення місяця, свят року та постів.
На постанови цього тому є численні посилання в книгах наших Ребе, провідників поколінь, особливо в книгах Цемах Цедека, на багато тем, таких як ціціт — тфілін — благословення на Тору — читання «Шма» — благословення після їжі — благословення «зимун» — споживання маци — відлік Омеру — робота «письмо» — виливання з першої посудини — виготовлення ціціт — робота, не потрібна сама по собі — житло ідолопоклонника як житло худоби — псік рейша — ерув хацерот — сила загального — пікуах нефеш у Шабат — тінок ше-нішба — маїм ахронім — виховання — неповнолітній — сон у суці — сто благословень — робота «стрижіння» — забій — робота «вичавлювання» — синагога великих міст — робота «вибілювання» — робота «ловля» — робота «стрижіння» — робота «молотьба» — робота «жнива» — сурмління в шофар та інші.
Зміст «Орах хаїм» у «Турі» та «Шулхан арусі»
|
|
|
Слова Ребе
Ребе звернув увагу на те, що дійсність у нашому поколінні така, що навіть тих, хто вчиться старанно і наполегливо, у дусі «трудився і знайшов», важко спонукати вчити «Шулхан арух», «Орах хаїм»; і коли їм ставлять запитання, яке поставили Менаше (з якого боку розламувати хліб), вони не знають відповіді, бо відповідь написана в якомусь розділі «Шулхан арух», «Орах хаїм», а вони взагалі не вчили «Шулхан арух», «Орах хаїм». А коли їх запитують: «Хіба таке можливо?» — у них є готова відповідь: адже й амора, якому Менаше поставив згадане запитання, не знав відповіді. Причина ж, з якої Гемара розповідає цю історію, — навчити нас, наскільки необхідне вивчення «Шулхан арух», «Орах хаїм».
Ребе сказав, що треба струснути світи і зробити все, щоб у єшивах запровадили вивчення частини «Орах хаїм»; і навіть якщо не хочуть, щоб це вивчення було під час седеру єшиви, оскільки тоді хочуть займатися особливими темами — трьома бавот і «Хошен мішпат», згідно зі словами мішни «Хто хоче стати мудрим, хай займається законами майнового права», — Ребе сказав, щоб вчили це хоча б поза седером єшиви. У той час, який учень отримує для себе, щоб їсти, пити, гуляти тощо, — хоча б у цей час, який і так перебуває в його розпорядженні, хай вчать «Орах хаїм».
Ребе сказав, що значення слів «Орах хаїм» слід розуміти буквально: це шлях життя, що вказує шлях повсякденного життя. І цим він відрізняється від інших частин. Людина може прожити всі дні свого життя, не знайшовши нагоди виносити галахічні рішення в питаннях «чотирьох основних категорій шкоди» тощо, тоді як питання Шулхан аруха «Орах хаїм» — це те, з чим людина живе весь час. Неможливо, щоб людина не займалася щодня «Шівіті Гашем ле-негді тамід» («Ставлю Г-спода перед собою завжди»), промовлянням «Моде ані лефанеха», молитвою «Шмоне есре»[1].