Перейти до вмісту

Корбан тамід

Матеріал з Хабадпедії
Очищення багаття на жертовнику від попелу і додавання двох полін уранці перед принесенням корбан тамід.

Корбан тамід — громадська жертва, яку приносять щодня вранці та в передвечірній час.

І в той час, коли Храм зруйновано, існує заповідь молитви: молитва Шахаріт відповідає ранковому корбан тамід, молитва Мінха відповідає передвечірньому корбан тамід, а молитва Маарів відповідає частинам і жиру, які не згоріли і спалюються впродовж усієї ночі. Тому й час молитов відповідає часу принесення жертв[1].

Час заколювання

Ранковий корбан тамід від початку (лехатхіла) заколюють на початку його часу, тобто на початку ранку, незадовго до сходу сонця, коли на небі вже є трохи світла, а в крайньому разі (бедіавад) його час — до кінця чотирьох часових годин.

Час передвечірнього корбан тамід починається трохи після середини дня, коли сонце, що перебуває в зеніті, починає хилитися на захід, — цей час називається «мінха гдола», і він триває до заходу сонця. Передвечірній тамід зазвичай заколюють о восьмій з половиною годині, а приносять о дев'ятій з половиною (у часових годинах).

Хоча після передвечірнього таміду не починають приносити жертви, впродовж усієї ночі можна продовжувати спалювати частини жертв, кров яких була окроплена до принесення таміду.

Той, хто приносить

Перед принесенням жертви виконували роботу з очищення жертовника від попелу; її виконував той, хто виграв перший жереб. Робота полягає в тому, щоб прибрати дешен — попіл жертв — з жертовника і винести його за межі табору в чисте місце.

Також перед принесенням корбан тамід коген додавав два поліна. У передвечірній час є особлива заповідь додати ще два поліна, і саме двома когенами.[2]

Саме принесення жертви відбувалося за другим жеребом, яким визначали:

  1. Хто заколює.
  2. Хто окроплює.
  3. Хто очищає від попелу внутрішній жертовник.
  4. Хто очищає менору,
  5. Хто відносить частини на схил.
  6. Голову і ногу.
  7. І дві передні ноги.
  8. Курдюк і ногу.
  9. І грудину та шию.
  10. І два боки.
  11. І нутрощі.
  12. І тонке борошно, і хавітін.
  13. І вино — тринадцять когенів вигравали його. Той, хто виграв жереб, брав із собою дванадцять когенів, які були з ним у його зміні, щоб вони допомагали йому в решті робіт, оскільки для цього потрібні були 13 когенів.[3].

Возливання вина

Разом з принесенням жертви возливали вино на жертовник.

Вино виливали в чаші, встановлені для цього на верху жертовника всеспалення, і воно стікало через отвір, який був у жертовнику (у шітін). Дія виливання називається «возливанням вина».

Зміст заповіді

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Алтер Ребе пише[4], що за допомогою жертвоприношень усе живе підносилося до Всевишнього через одну тварину, а все рослинне — через одну десяту ефи тонкого борошна, змішаного з олією, тощо.

У молитві

Заведено читати уривок про тамід (Бемідбар, 28, 1–8) як частину порядку жертвоприношень перед молитвою Шахаріт і Мінха.

У хасидуті пояснюється, що корбан тамід — як і його назва — виражає служіння Всевишньому в аспекті «постійно», без перерви і змін. Тоді як інші жертви приносять за певний гріх або в особливий час, корбан тамід символізує сам зв'язок душі з Творцем, який вищий за зміни часу і почуття[5].

Ранковий тамід символізує служіння в аспекті «правого боку» і наближення, запал серця на початку дня. А передвечірній тамід символізує бірур іскор, що здійснюється впродовж дня, і служіння Всевишньому також у часи «темряви»[6]. Тому заведено читати уривок про тамід, адже він нагадує, що за допомогою цього читання єврей підносить свою тваринну душу до Всевишнього, як це робилося при принесенні ягняти на жертовнику в Храмі насправді.

Зовнішні посилання



Примітки

  1. ^ Брахот, 8
  2. ^ Йома, 26б.
  3. ^ Йома, 25а.
  4. ^ «Лікутей амарим», розділ 34
  5. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Пінхас», аркуш 77а і далі
  6. ^ «Тора ор», тижнева глава «Тецаве», аркуш 82в і далі

Повідомити про помилку на цій сторінці