Перейти до вмісту

«Яале ве-яво»

Матеріал з Хабадпедії
יַעֲלֶה וְיָבוֹא

אֱלֹקֵינוּ וֵאלֹקֵי אֲבוֹתֵינוּ, יַעֲלֶה וְיָבוֹא וְיַגִּיעַ, וְיֵרָאֶה וְיֵרָצֶה וְיִשָּׁמַע, וְיִפָּקֵד וְיִזָּכֵר זִכְרוֹנֵנוּ וּפִקְּדוֹנֵנוּ, וְזִכְרוֹן אֲבוֹתֵינוּ, וְזִכְרוֹן מָשִׁיחַ בֶּן דָּוִד עַבְדֶךָ, וְזִכְרוֹן יְרוּשָׁלַיִם עִיר קָדְשֶׁךָ, וְזִכְרוֹן כָּל עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאֵל לְפָנֶיךָ, לִפְלֵיטָה לְטוֹבָה, לְחֵן לְחֶסֶד וּלְרַחֲמִים וּלְחַיִּים טוֹבִים וּלְשָׁלוֹם, בְּיוֹם / Елокейну ве-Елокей авотейну, яале ве-яво ве-ягіа, ве-єрае ве-єраце ве-їшама, ве-їпакед ве-їзахер зіхронейну у-фікдонейну, ве-зіхрон авотейну, ве-зіхрон Мошіах бен Давид авдеха, ве-зіхрон Єрушалаїм ір кодшеха, ве-зіхрон коль амха бейт Ісраель лефанеха, лі-флейта ле-това, ле-хен ле-хесед у-ле-рахамім у-ле-хаїм товім у-ле-шалом, бе-йом / Б-же наш і Б-же батьків наших! Хай підніметься, і прийде, і досягне, і постане, і буде благоугодна, і буде почута, і згадається, і буде пом'янута пам'ять наша і поминання наше, і пам'ять батьків наших, і пам'ять про Мошіаха, сина Давида, слугу Твого, і пам'ять про Єрусалим, місто святості Твоєї, і пам'ять про весь народ Твій, дім Ізраїлю, перед Тобою — для порятунку, для блага, для милості, для доброти і для милосердя, для доброго життя і для миру, в день

У Рош ходеш: רֹאשׁ הַחֹדֶשׁ הַזֶה / Рош га-ходеш га-зе / цього Рош ходешу; у Песах: חַג הַמַּצּוֹת הַזֶה / Хаг га-мацот га-зе / цього свята маци; у Шавуот: חַג הַשָּׁבוּעוֹת הַזֶה / Хаг га-Шавуот га-зе / цього свята Шавуот; у Рош га-Шана: הַזִּכָּרוֹן הַזֶה / Га-зікарон га-зе / цього Дня пам'яті; у Сукот: חַג הַסֻּכּוֹת הַזֶה / Хаг га-Сукот га-зе / цього свята Сукот; у Шміні Ацерет: שְׁמִינִי עֲצֶרֶת הַחַג הַזֶה / Шміні Ацерет га-хаг га-зе / цього свята Шміні Ацерет

זָכְרֵנוּ ה' אֱלֹקֵינוּ בּוֹ לְטוֹבָה, וּפָּקְדֵנוּ בוֹ לִבְרָכָה, וְהוֹשִׁיעֵנוּ בוֹ לְחַיִּים טוֹבִים. וּבִדְבַר יְשׁוּעָה וְרַחֲמִים, חוּס וְחָנֵּנוּ, וְרַחֵם עָלֵינוּ וְהוֹשִׁיעֵנוּ, כִּי אֵלֶיךָ עֵינֵינוּ, כִּי אֵ-ל מֶלֶךְ חַנּוּן וְרַחוּם אָתָּה. / Захрейну Гашем Елокейну бо ле-това, у-факдейну во лі-враха, ве-гошіейну во ле-хаїм товім. У-ві-двар єшуа ве-рахамім, хус ве-хонейну, ве-рахем алейну ве-гошіейну, кі ейлеха ейнейну, кі Ель мелех ханун ве-рахум Ата. / Згадай нас, Г-споди, Б-же наш, у цей день на благо, пом'яни нас у цей день для благословення і спаси нас у цей день для доброго життя. І словом спасіння і милосердя пощади і помилуй нас, і змилуйся над нами, і спаси нас, бо до Тебе звернені наші очі, бо Ти — Б-г, Цар милостивий і милосердний.

Сідур Алтер Ребе
Шамаш синагоги 770 рав Нахум Каплінський вішає табличку, що нагадує промовляти «Яале ве-яво», у Великій залі 770. 5782

«Яале ве-яво» — це уривок молитви, який додають до Біркат га-мазон і до молитви Аміда, що промовляються у свята та в Рош ходеш (крім Хануки і Пуриму). Цю молитву встановили мудреці, і її зміст — прохання, щоб Всевишній згадав нас на добро, про відновлення Храму і повернення жертовного служіння.

Це додавання промовляють у благословенні «Рце» (благословенні «Авода») молитви Аміда в Арвіт, Шахаріт і Мінху (але не в Мусаф) та в благословенні «Боне Єрушалаїм» у Біркат га-мазон. У Рош га-Шана, у Йом Кіпур і в Йом тов цю молитву промовляють у середньому благословенні молитви Аміда.

Місце додавання — у благословенні, присвяченому відновленню Храму і поновленню служіння в ньому, і у відповідному йому благословенні в Біркат га-мазон — «Змилуйся, Г-споди, Б-же наш, над Ізраїлем, народом Твоїм... і над великим і святим Домом, над яким наречено Ім'я Твоє...». Сенс вибору цього місця в тому, що, згадуючи свято в молитві та в Біркат га-мазон, єврей молиться своєму Б-гу, щоб Він поновив служіння в Храмі, і так стане можливим первісне вираження свята — принесення особливих для нього жертв у Храмі[1].

Коли Храм існував, служіння в ньому в Рош ходеш і у свята включало сурмління в сурми, щоб піднести пам'ять про нас перед Всевишнім разом із жертвами. Як сказано в Торі[2]: «І в день радості вашої, і у свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть у сурми .. і будуть вони вам нагадуванням перед Г-сподом». Після зруйнування Храму молитва «Яале ве-яво» прийшла на зміну сурмлінню в сурми в Храмі[3].

Галахот і звичаї Хабаду

У Рош ходеш у молитві Арвіт промовляють «Яале ве-яво», навіть якщо моляться Арвіт ще вдень[4].

У ніч Рош ходешу не перериваються перед Шмоне есре[5], щоб оголосити «Яале ве-яво» вголос, але стукають по столу тощо, щоб нагадати про це[6].

Якщо забув промовити «Яале ве-яво» в молитві Арвіт, не повертається. У Шахаріт і в Мінху — якщо згадав (або засумнівався) після промовляння «Г-сподь» у «що повертає Свою Шхіну до Ціону», хай закінчить благословення, промовить «Яале ве-яво» і продовжить благословенням «Модім». Якщо вже почав «Модім» і до закінчення другого «Їгйу ле-рацон» — повертається до «Рце» (а тільки якщо згадав після того, як промовив Ім'я Всевишнього наприкінці благословення «Модім» або «Сім шалом», хай скаже «Ламдені хукеха» і повернеться до «Рце»)[7]. Якщо згадав після закінчення другого «Їгйу ле-рацон» — повертається до початку молитви і не промовляє «Ад-най, сфатай тіфтах»[8]. І йому дозволено вийти до амуду для повторення молитви хазаном замість цього. Але якщо згадав після молитви Мусаф, не повертається[9]. У Біркат га-мазон, якщо згадав до благословення «Га-тов ве-га-метів», навіть уночі, хай скаже за текстом, наведеним у сідурі, а якщо згадав після цього — не повертається[10].

Примітки

  1. ^ Раші і Тосафот у Гемарі, Шабат, 24а.
  2. ^ Бемідбар 1, 8.
  3. ^ «Левуш», Орах хаїм, розділ 487.
  4. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розд. 108, п. 13. І див. докладно «Діней у-мінгагей Рош ходеш — Хабад», гл. 7, прим. 2, і вказане там.
  5. ^ Сідур Алтер Ребе.
  6. ^ «Діней у-мінгагей Рош ходеш — Хабад», гл. 7, прим. 4: Ребе чекав на це, щоб відступити назад перед молитвою Шмоне есре. У другу ніч по столу не стукали, і Ребе на це не чекав (принаймні до 5725 року (1964/1965) — «Гіткашрут», випуск 118, с. 20; див. там, що в останні роки в Бейт хаєйну постійно стукали і в другу ніч, але невідомо, чи чекав на це Ребе). І в усякому разі, через зниження рівня поколінь і посилення забудькуватості, мабуть, є підстава стукати і в другий день, і навіть у Шахаріт і в Мінху бажано, щоб один із габаїв тощо промовив слова «Яале ве-яво» гучно, і при всьому цьому — можливо. І див. примітки Магаршаля до «Туру», розд. 237, і «Мате Моше», розд. 519, у яких не було заведено оголошувати «Яале ве-яво», а хазан або шамаш починав молитися пошепки раніше за громаду і, дійшовши до «Яале ве-яво», промовляв це гучно. І див. «Мінгагей Магаріль», закони Рош ходешу (с. 5), що в другу ніч Рош ходешу оголошували «Рош ходеш». І вказують на «Мінгагім святої громади Вормса» р. Юзпи Шамаша, розд. 62, і на книгу «Діврей Когелет», с. 63, 78.
  7. ^ За «Кцот га-шулхан», розд. 47, у «Бадей га-шулхан», підп. 7. І див. докладно в «Гіткашрут», випуск 800.
  8. ^ «Шаарей тшува» тощо, там само, від імені Рітви. (І див. також «Кцот га-шулхан» у «Бадей га-шулхан», кінець розд. 78).
  9. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розд. 126, п. 3.
  10. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розд. 188, п. 10.

Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.

Повідомити про помилку на цій сторінці