«І благословив Давид»
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |
«Ваїварех Давид» — уривок у «Псукей де-зімра»; уривок узято зі слів царя Давида в Діврей га-ямім I, розділ 29, вірші 10-13 і далі.
«Ваїварех Давид»
|
|---|
|
וַיְבָרֶךְ דָּוִיד אֶת יְיָ לְעֵינֵי כָּל הַקָּהָל, וַיֹּאמֶר דָּוִיד: בָּרוּךְ אַתָּה יְיָ אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל אָבִינוּ, מֵעוֹלָם וְעַד עוֹלָם: לְךָ יְיָ הַגְּדֻלָּה, וְהַגְּבוּרָה, וְהַתִּפְאֶרֶת, וְהַנֵּצַח, וְהַהוֹד, כִּי כֹל בַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ: לְךָ יְיָ הַמַּמְלָכָה וְהַמִּתְנַשֵּׂא, לְכֹל לְרֹאשׁ: וְהָעֹשֶׁר וְהַכָּבוֹד מִלְּפָנֶיךָ, וְאַתָּה מוֹשֵׁל בַּכֹּל, וּבְיָדְךָ, כֹּחַ וּגְבוּרָה, וּבְיָדְךָ, לְגַדֵּל וּלְחַזֵּק לַכֹּל: וְעַתָּה אֱלֹהֵינוּ, מוֹדִים אֲנַחְנוּ לָךְ וּמְהַלְלִים לְשֵׁם תִּפְאַרְתֶּךָ: וִיבָרְכוּ שֵׁם כְּבוֹדֶךָ וּמְרוֹמַם עַל כָּל בְּרָכָה וּתְהִלָּה: אַתָּה הוּא יְיָ לְבַדֶּךָ, אַתָּה עָשִׂיתָ אֶת הַשָּׁמַיִם, שְׁמֵי הַשָּׁמַיִם, וְכָל צְבָאָם, הָאָרֶץ וְכָל אֲשֶׁר עָלֶיהָ, הַיַּמִּים וְכָל אֲשֶׁר בָּהֶם, וְאַתָּה מְחַיֶּה אֶת כֻּלָּם, וּצְבָא הַשָּׁמַיִם לְךָ מִשְׁתַּחֲוִים: אַתָּה הוּא יְיָ הָאֱלֹהִים אֲשֶׁר בָּחַרְתָּ בְּאַבְרָם וְהוֹצֵאתוֹ מֵאוּר כַּשְׂדִּים, וְשַׂמְתָּ שְׁמוֹ אַבְרָהָם: וּמָצָאתָ אֶת לְבָבוֹ נֶאֱמָן לְפָנֶיךָ / Ва-єварех Давид ет Гашем ле-ейней коль га-кагаль, ва-йомер Давид: Барух ата Гашем, Елокей Ісраель авіну, ме-олам ве-ад олам. Леха Гашем га-гдула ве-га-гвура ве-га-тіферет ве-га-нецах ве-га-год, кі холь ба-шамаїм у-ва-арец. Леха Гашем га-мамлаха ве-га-мітнасе ле-холь ле-рош. Ве-га-ошер ве-га-кавод мільфанеха, ве-ата мошель ба-коль, у-ве-ядха коах у-гвура, у-ве-ядха легадель у-лехазек ла-коль. Ве-ата Елокейну модім анахну лах у-мегалелім ле-шем тіфартеха. Ві-варху шем кводеха у-меромам аль коль браха у-тегіла. Ата Гу Гашем левадеха, ата асіта ет га-шамаїм, шмей га-шамаїм ве-холь цваам, га-арец ве-холь ашер алега, га-ямім ве-холь ашер бахем, ве-ата мехає ет кулам, у-цва га-шамаїм леха міштахавім. Ата Гу Гашем га-Елоким ашер бахарта бе-Аврам ве-гоцето ме-Ур Касдім, ве-самта шмо Аврагам. У-мацата ет леваво неєман лефанеха / І благословив Давид Г-спода на очах усього зібрання, і сказав Давид: благословенний Ти, Г-споди, Б-г Ізраїля, батька нашого, від віку й до віку. Тобі, Г-споди, велич, і могутність, і пишнота, і вічність, і слава, бо все на небесах і на землі — Твоє. Тобі, Г-споди, царство, і Ти піднесений над усім як голова. І багатство, і пошана — від Тебе, і Ти владарюєш над усім, і в руці Твоїй сила й могутність, і в руці Твоїй — звеличити й зміцнити все. А тепер, Б-же наш, дякуємо ми Тобі й вихваляємо пишне ім'я Твоє. І нехай благословлять славне ім'я Твоє, піднесене над усяким благословенням і хвалою. Ти — Г-сподь, один Ти; Ти створив небеса, небеса небес і все їхнє воїнство, землю і все, що на ній, моря і все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, і воїнство небесне Тобі вклоняється. Ти — Г-сподь Б-г, Який обрав Аврама, і вивів його з Ур-Касдіма, і дав йому ім'я Аврагам. І знайшов Ти серце його вірним перед Тобою |
| (Сідур «Тегілат Гашем») |
Пояснення уривка
Передісторія
Упродовж свого життя Давид хотів збудувати Храм, але Святий, благословенний Він, не дав. Перед смертю він збирає народ Ізраїлю і свого сина — царя Шломо — і вони «зводять» Храм: Давид збирає гроші на будівництво і готує місце для будівництва. Церемонія, що супроводжується радістю і співом, на цьому не закінчується.
Перед лицем цієї радості цар Давид молиться цією молитвою, у якій благословляє і вихваляє Всевишнього. У своїй молитві він висловлює визнання того, що все приходить із руки Всевишнього і що пожертви народу — не що інше, як повернення частини Його дарів.
Зміст за простим сенсом
У цьому уривку Давид каже народу Ізраїлю: погляньте на Всевишнього, Б-га нашого, за всі блага, які Він дав нам, що Він обрав Аврагама і вивів його з Ур-Касдіма тощо.
Тому — каже Давид — благословляйте Всевишнього і вихваляйте Його Ім'я тощо.
Зміст за хасидутом
Арізаль вказав давати цдаку під час промовляння слів «і Ти владарюєш над усім» в уривку «Ваїварех Давид»; Ребе пояснює р. Зеєву-Цві Веберу це питання:
Що стосується написаного про давання цдаки перед молитвою і точний її час, — то наведене в Шулхан аруху наприкінці розділу 92 і наведене у вступі нашого Алтер Ребе в його сідурі ґрунтується на вислові наших мудреців, благословенної пам'яті: «Дав пруту бідному і потім молиться» (Бава батра 10а); і з мови мудреців, «і потім», випливає, що це перед початком молитви, якою без уточнення є молитва Шмоне есре. І так випливає також із того, що цей закон поміщено в Шулхан аруху «Орах хаїм» між законами Шма і Шмоне есре. Але в сідурі Арізаля (і так само в «При ец хаїм», брама 7, розділ 5) написано, що це давання цдаки — під час «Ваїварех Давид», при промовлянні «і Ти владарюєш над усім», що наведено також у «При мегадім».
І можна сказати — згідно з відкритою частиною Тори, — що давання цдаки перенесли на час перед «Іштабах», щоб не переривати молитву від моменту, коли кантор спускається перед ковчегом, що відбувається до «Іштабах» (Тур і Шулхан арух, початок розділу 53).
А оскільки тепер спускаються перед ковчегом раніше цього, і дивно перериватися в проміжку, і, можливо, є також підстава сказати, що це виглядає як зарозумілість, — цим можна пояснити те, що переважна більшість мають звичай давати цдаку перед початком усієї молитви.
І зрозуміло, що давання цдаки після Шмоне есре — це окрема справа, а не та справа давання цдаки перед молитвою, яка ґрунтується на згаданому вище вислові мудреців, — хоча деякі з пізніх авторитетів наводять обидва звичаї разом.
(«Ігрот кодеш», том 13, 3710, 13 ава 5715 (1 серпня 1955))
У «Пелах га-рімон» пояснюється загальний сенс «Ваїварех Давид»:
А потім, у «Ваїварех Давид», — «Ти, Гаває, один», що є категорією відчуття бітулю і повного включення світла у світило, — що Він такий, який Він є, і немає[1] нічого, крім Нього; і тому потім згадують розділення Червоного моря, що також є категорією розкриття включення світла у світило, як сказано вище, яке називається категорією «моря» тощо; і звідси приходять потім до категорії самопожертви в «Ехад» і «Ваед», як сказано вище.
Примітки
- ^ що Він… і немає: у вид.: «що немає».