«Емет ве-яців»
Благословення про Визволення, більш відоме як «Емет ве-яців» за початковими словами цього уривка молитви, — завершальне благословення з благословень «Шма». Благословення говорить про істинність слів Тори, які ми прочитали в читанні «Шма», а також про визволення Ізраїлю з рук його ворогів, і особливо про вихід із Єгипту. Благословення завершується благословенням «Гаал Ісраель», і як за галахою, так і за таємним та внутрішнім ученням Тори, потрібно приєднувати закінчення благословення «Гаал Ісраель» до початку молитви «Шмоне есре».
Джерело благословення та його текст
Це благословення з'являється вже в Мішні в трактаті «Тамід» як частина благословень, які когени промовляли в Храмі до і після читання «Шма»: одне благословення перед ним (а в Гемарі пояснюється, що йдеться про благословення «Агава») і три благословення після нього: «Емет ве-яців», «Авода» і «Біркат коганім».
Мудреці постановляють у Гемарі[1], що всякий, хто не промовив «Емет ве-яців» у Шахаріт і «Емет ве-емуна» в Мааріві, не виконав свого обов'язку, і виводять це з вірша «звіщати вранці милість Твою і вірність Твою ночами», оскільки зміст благословення «Емет ве-яців» говорить про милість, яку Всевишній виявив у визволенні народу Ізраїлю.
Це благословення — пряме продовження останніх уривків читання «Шма», так що останнє слово читання «Шма» («емет») — це також перше слово цього уривка молитви.
У частині сідурів уся молитва надрукована поспіль у 2 частинах, при цьому перша частина закінчується словами «і немає в нас іншого Б-га, крім Тебе, повіки», а в частині з них сам перший уривок розділений на два, і з'являється ще одна перерва після слів «і на всі покоління потомства Ізраїлю, рабів Твоїх», а після неї починається новий уривок словами «Про перших і про останніх».
У сідурі «Тора ор» немає поділу посередині першого уривка, і так само коли Ребе вів молитву перед амудом — не було чути, щоб Ребе закінчував уривок уголос.
На відміну від багатьох нусахів, Алтер Ребе опустив прийнятий текст ближче до завершення благословення: «Твердине Ізраїлю, повстань на допомогу Ізраїлю і визволи, за словом Твоїм, Єгуду й Ізраїль», — як тому, що це не відповідає внутрішньому наміру, згідно з яким остання частина благословення містить лише 41 слово, так і тому, що за простим змістом це благословення містить лише хвалу Святому, благословенний Він, а цей текст за змістом — молитва й прохання[2].
Щоб уникнути питання про «амен» на завершення благословення, яке чують від шаліаха ціббур, шаліах ціббур повинен закінчити благословення вголос, а громада повинна зосередитися й закінчити разом із ним, і так звільняється від відповіді «амен» і від потрапляння в сумніви.
Натяки в цій молитві
Перший уривок молитви відкривається шістнадцятьма виразами істини й незмінності, що відповідають 16 віршам 2 перших уривків читання «Шма», які говорять про єдність Творця і прийняття Його заповідей, що існують вічно.
Ці вирази містять 15 літер «вав» сполучного, гематрія яких усіх разом — 90 (15X6), що відповідає 3 разам Імені Гаває з його літерами (26+4).
Рабі Хаїм Віталь вказує на те, що в цій молитві ми шість разів повторюємо вираз «емет», відповідно до шести разів сполучень «емет» у главі про створення світу[3].
Примикання Визволення до молитви
Згідно з порядком молитви, мудреці встановили, що потрібно приєднувати Визволення до молитви[4] і відразу після закінчення благословення «Гаал Ісраель» починати молитву «Шмоне есре».
Суть примикання Визволення до молитви багато роз'яснюється у вченні хасидуту Хабад[5].
Додаткова література
- Благословення про Визволення, дослідження змісту й тексту благословення, «Га-Мевасер торані», глава «Шлах» 5782, сторінка 16
Див. також
Зовнішні посилання
- Молитва «Емет ве-яців» у книзі «Ва-ані тфілаті» на сайті HebrewBooks
- Молитва в сідурі з примітками й вказівками джерел (Раскін) на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ «Брахот», 12а
- ^ «Маамарей Алтер Ребе га-Кцарім», сторінка 582. «Вікуха раба», сторінка 17. «Шаар га-колель», розділ 7, § 18.
- ^ «Шаар га-кдуша», 12. Шість сполучень такі: 1) ברא אלוקים את. 2) וירא אלוקים את. 3) ויברא אלוקים את. 4) ויברא אלוקים את. 5) וירא אלוקים את. 6) ברא אלוקים לעשות.
- ^ «Брахот», 4б.
- ^ Див., наприклад, «Танія», розділ 31. «Танія», розділ 47.