Гріх золотого тельця
Гріх золотого тельця був одним із найтяжчих гріхів, у яких спіткнулися сини Ізраїлю. Гріх стався на сороковий день сходження Моше Рабейну на гору Синай. Ті, хто спіткнувся, були страчені трьома видами смерті. Унаслідок цього гріха були розбиті Скрижалі Завіту, а всі сини Ізраїлю були покарані сорока роками в пустелі[1].
Цей гріх паралельний гріхові Дерева пізнання, бо при Даруванні Тори скверна змія відійшла від синів Ізраїлю і була скасована в них смерть, але після гріха золотого тельця скверна повернулася, і на них була накладена смерть, як було накладено на першу людину і її потомство[2].
Передісторія
Після того як сини Ізраїлю вийшли з Єгипту 15 нісана, вони вирушили в путь завдовжки п'ятдесят днів, причому частину днів — у переході, а частину — на стоянці. У новомісяччя сівана вони прийшли до Синайської пустелі і розташувалися біля підніжжя гори Синай з її східного боку. У п'ятдесят перший день відліку Омеру (є суперечка між танаями, чи було це 6 сівана, чи 7 сівана) уранці Шхіна зійшла на гору, і сини Ізраїлю пережили стояння біля гори Синай[3], почули десять речень, і душі їхні відлетіли від їхніх тіл, доки Святий, благословенний Він, не послав їм росу оживлення, якою Він у майбутньому оживить мертвих, і оживив їх. Після цього вони звернулися до Моше Рабейну і попросили його, щоб він був посередником між ними і Всевишнім, бо вони побоюються ще одного переживання клот га-нефеш[4].
Наступного ранку Моше піднявся на гору Синай, щоб отримати додаткові подробиці про заповіді Тори і щоб спустити Скрижалі Завіту. Перед своїм сходженням Моше повідомив, що він піднімається на сорок повних днів, після яких він спуститься зі скрижалями.
Були такі серед синів Ізраїлю, і переважно з ерев раву, які помилилися і вважали, що день сходження Моше включено до відліку, хоча він і повідомив, що йдеться про повні дні, які включають «ніч і день». Ці люди чекали Моше 16 тамуза, а коли настав полудень, почали говорити про те, що Моше напевно помер. Крім того, Сатан зробив так, що світ виглядав «сплутаним», і показав їм видовище, у якому ангели несуть ложе Моше, тобто що Моше помер і ангели влаштовують йому похорон[5].
Виготовлення тельця
Коли ерев рав побачили це, вони зібрали народ навколо Агарона-когена і попросили його зробити їм «інших богів». Ребе пояснює, що насправді вони хотіли, щоб була заміна Моше Рабейну, а не Святому, благословенний Він[6], а оскільки на людей покладатися не можна, а вони вже бачили, що служителі Всевишнього в Меркаві мають лик бика, вони попросили таку заміну.
Агарон, побачивши, що народ дуже збуджений і відкласти його не можна, попросив їх принести золоті прикраси з вух жінок і дітей, щоб затримати виготовлення тельця. Жінки відмовилися віддавати своє золото на виготовлення тельця, і тому чоловіки зняли з себе сережки, які були в їхніх вухах, і зібрали їх в одному місці[7]. Агарон кинув золото у вогонь, і чаклуни, що були серед ерев раву, зробили образ тельця чаклунством. За іншою думкою[8], Міха взяв пластинку, на якій Моше Рабейну написав слова «але шор», щоб підняти труну Йосефа з Нілу, кинув її у вогонь, і тієї ж миті з вогню вийшов золотий телець, здатний ходити і їсти.
Ерев рав, які побачили цей успіх, проголосили: «Ось бог твій, Ізраїлю, який вивів тебе з землі Єгипетської»[9].
Після того як телець був зроблений, Агарон хотів відкласти синів Ізраїлю ще трохи і тому проголосив: завтра буде свято Всевишньому. Агарон мав намір відкласти їх наскільки можливо і тому почав навмисно повільне будівництво жертовника в надії, що Моше спуститься і зупинить їх. Він боявся зупинити їх після того, як побачив, що вони вбили Хура, сина Мір'ям, який їм дорікав.
Наступного ранку Сатан підганяв синів Ізраїлю встати, щоб вони встигли згрішити, перш ніж Моше спуститься з гори. Сини Ізраїлю принесли жертви, сіли їсти і святкували.
Гнів Всевишнього
День, у який Моше Рабейну дійсно мав спуститися, був 17 тамуза; саме тоді, коли Всевишній подав Моше Скрижалі Завіту, сини Ізраїлю почали святкувати з тельцем. Святий, благословенний Він, тієї ж миті сказав Моше: «Іди, спустися, бо зіпсувався народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської»[10], тобто: усе твоє звеличення — заради синів Ізраїлю, а тепер, коли вони згрішили через народ, який Моше вивів з Єгипту, — «ерев рав», — спустися з цього свого звеличення.
Всевишній хоче винищити всіх синів Ізраїлю і створити з Моше новий народ, але Моше благає Всевишнього не робити цього з двох причин: 1. Фараон говорив Моше, щоб він не виходив у пустелю, бо він бачить зірку «Раа», що сходить навпроти них, і тепер вийде, що Фараон мав рацію, — що, коли сини Ізраїлю будуть у пустелі, прийде на них винищення. 2. Заради заслуги праотців, яким Всевишній присягнувся, що створить з них народ, який успадкує Ерец-Ісраель.
Всевишній почув слова Моше і «скасував» рішення винищити всіх синів Ізраїлю[11].
Див. також
Додаткова література
- Перші реформісти були поклонниками золотого тельця, лист Ребе від Рош ходеш шват 5730 (січень–лютий 1970), надруковано в тижневику «Кфар-Хабад» 1962, сторінка 8
Зовнішні посилання
- Спосіб спокути половиною шекеля за гріх золотого тельця, збірник «Пілпула де-орайта», «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат, 11 нісана 5784 (19 квітня 2024) (випуск 4), сторінка 305
Примітки
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Мішпатім», глави «Шкалім», 5718.
- ^ Трактат «Шабат» 146, сторона а. «Зогар», частина 1, 52, б.
- ^ Шмот 19, 20.
- ^ Шмот 20, 16.
- ^ Трактат «Шабат» 89, а.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 11, тижнева глава «Кі тіса».
- ^ «Мідраш Танхума», тижнева глава «Кі тіса», розділ 19.
- ^ Раші, Шмот 32, 4.
- ^ Шмот 32, 4.
- ^ Шмот 32, 7.
- ^ Шмот 32, 14.