«Ейн ке-Елокейну»

«Ейн ке-Елокейну»
|
|---|
|
אֵין כֵּאלֹקֵינוּ, אֵין כַּאדוֹנֵינוּ, / Ейн ке-Елокейну, ейн ка-Адонейну, / Немає подібного до Б-га нашого, немає подібного до Владики нашого, |
| Сідур |
«Ейн ке-Елокейну» — уривок піюту, що промовляється наприкінці молитви Шахаріт перед «Пітум га-кторет».
Після цього промовляють «Пітум га-кторет» і завершують «Кадиш де-рабанан».
Джерела в галасі
Джерело цієї молитви наводиться в «Турі»[1] від імені сідура рава Амрама Гаона як молитва, що передує «Пітум га-кторет».
Рамбам[2] також наводить цей піют після молитви Аміда у Шахаріт, але без «Пітум га-кторет».
Згідно з переказом, піют «Ейн ке-Елокейну» рабі Аківа почув від ангелів, які співали його перед Престолом слави[3], і тому ретельно промовляють його слово за словом[4].
Магаріл пояснив, що в будній день у молитві вісімнадцять благословень, а в Шабат — лише сім, і те, чого бракує, доповнюють дванадцятьма «Ейн ке-Елокейну». І справді, Рама написав, що заведено промовляти цей піют лише в Шабат[5]. А в «Мішна брура» він пояснив його слова згідно зі словами Магаріла. Однак у «Шаар га-колель» пише, що неможливо, щоб рішонім сказали це, оскільки цей піют не доповнює ста благословень, адже він не вважається благословенням[6], а також те, що рішонім кажуть, що піют промовляють у Шабат, не суперечить нашому звичаю промовляти його і в будній день[6].
Звичаї
Слова «Каве ель Гашем» повторюють двічі, щоб показати, що якщо Святий, благословенний Він, не прийняв нашу молитву, ми молимося знову і знову[7]. І тому промовляють піют «Ейн ке-Елокейну», спрямований проти дванадцяти середніх благословень «Шмоне есре»[8], щоб із цієї причини повторити молитву знову.
У «Пітум га-кторет» після «Ейн ке-Елокейну» Ребе не відлічує пахощів на своїй святій руці[9].
У вченні хасидизму
У хасидуті пояснюється, що вислови в піюті «Ейн ке-Елокейну... ка-Адонейну... ке-Малкейну... ке-Мошієйну» відповідають чотирьом світам: Ацилут, Брія, Єціра і Асія[10].
«Ти повстанеш, помилуєш Сіон» — мається на увазі, щоб було милосердя до сфіри Малхут, що називається Сіоном, щоб у ній світило світло Кетера — її вищий корінь[11].
«Не читай „галіхот“, а „галахот“» — галахот — це великі й святі поради про те, як прилепитися до Святого, благословенний Він[12].
«Кожен, хто вивчає галахот» — які є завершенням бірурім — «кожного дня, тому обіцяно, що він — син світу прийдешнього» — який називається «світом відібраним», оскільки галахот є завершенням бірурім згори вниз і знизу вгору[13].
Геула і Мошіах
Кожен вислів у піюті «Ейн ке-Елокейну» спрямований проти іншого вигнання[14]:
- «Ейн ке-Елокейну» — проти вавилонського вигнання, оскільки Навуходоносор наказав народові Ізраїлю вклонитися ідолові, і попри це ми віримо у Всевишнього.
- «Ейн ка-Адонейну» — проти вигнання Персії й Мідії, у якому Ахашверош продав євреїв нечестивому Гаману, щоб він був (начебто) нашим владикою. І на це ми кажемо «Ейн ка-Адонейну» — що Святий, благословенний Він, залишається нашим Владикою і в цьому вигнанні.
- «Ейн ке-Малкейну» — проти грецького вигнання, коли Александр царював над усім світом, і попри це ми залишилися вірні нашому Цареві — Святому, благословенний Він, і в цьому вигнанні.
- «Ейн ке-Мошієйну» — проти вигнання Едому, нащадків нечестивого Есава, яке є найдовшим і найтяжчим вигнанням з усіх вигнань. І про це вигнання ми кажемо «Ейн ке-Мошієйну» — що, попри всі біди, які ми пережили, ми залишилися вірними тому, що Святий, благословенний Він, спасе нас в істинному і повному Визволенні негайно, просто зараз.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Тур», «Орах хаїм», § 133.
- ^ Рамбам, «Закони порядку молитов» — текст Кадиша.
- ^ «Седер гейхалот», гл. 5, 3.
- ^ «Седер га-йом».
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», § 132, п. 2.
- ^ 1 2 «Шаар га-колель», гл. 11, п. 30.
- ^ Брахот, 32б.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, § 622, п. 1.
- ^ «Маасе мелех» (Свята Земля, 5773), с. 24. Однак при промовлянні «Кторет» перед молитвою він відлічує на своїх святих пальцях — див. там, гл. 1, п. 6 і в прим. 9.
- ^ Згідно з «Сідуром Магарід», ч. 1, 130а.
- ^ Згідно з «Сідуром Магарід», ч. 2, 75б.
- ^ «Кетер Шем Тов» («Кегот», 5781), § 320 — 46а.
- ^ «Торат хаїм», «Шмот», с. 852. Див. також «Ігерет га-кодеш», розділ 29.
- ^ Хіда — «Кешер гудаль», § 20. Також наводиться в «Клі якар», «Ваїкра» 11, 4.