Перейти до вмісту

Барух шеамар

Матеріал з Хабадпедії

«Барух ше-амар» — благословення, яке промовляють перед читанням «Псукей де-зімра».

Джерело цього благословення — записка, що впала з небес, у якій було 87 (87) слів, і її мнемонічний знак: «голова його — щире золото[1]».

Це промовляння — ніби початок «Псукей де-зімра». Адже зміст читання «Псукей де-зімра» ґрунтується на вислові мудреців: «Спершу хай людина викладе хвалу Всюдисущому» — про велич і піднесеність Ейн Софа, благословенний Він, — щоб пробудити прагнення і спрагу у тваринній душі, щоб вона споглядала славу Царя, викладаючи Його хвали: як Він — «Благословенний Той, Хто сказав — і постав світ», тобто одним реченням і одним висловом, і як написано в Зогарі, що однією думкою Він створив світ, бо Він бачить і споглядає до кінця всіх поколінь і кличе покоління від початку, і всі вони охоплюються одним поглядом.

Це й продовження благословення: «Єдиний, Життя світів, Цар», яке пояснює поняття єдності Всевишнього. І про це говориться «Єдиний», що означає: Він, благословенний, існує один точнісінько так, як до створення світу, і як ми говоримо в молитві: «Ти Той самий до створення, і Ти Той самий після створення світу» — без жодної зміни; і як говорить пророк: «Я, Г-сподь, не змінився», — адже й після створення світу немає нічого, крім Нього. А пояснення цього в тому, що «Життя світів, Цар», тобто життєвість усіх духовних світів і матеріального світу, — адже життєвість усіх світів («і Ти оживляєш їх усіх») походить не інакше як від аспекту «Цар» — сфіри Малхут, яка є нижчим щаблем у Ньому, благословенному, і вона подібна до мовлення в людині щодо її суті та сутності, з якою воно зовсім непорівнянне; а якщо так — зрозуміло, як світи зовсім не займають місця щодо Нього, благословенного.

Продовження благословення про велич Всевишнього — «вихвалюваний і прославлений повіки», що означає: угору — до безкінечності, і вниз — до безмежності, піднесення за піднесенням до безкінечності й безмежності, як говорять у молитві: «Усі звеличать Тебе, села, і всі живі дякуватимуть Тобі, села, і святі щодня вихвалятимуть Тебе, села»; значення слова «села» — без перерви, до найвищих висот.

Силою цього споглядання — перетворити тваринну душу, щоб вона прийшла в хвилювання від величі Ейн Софа, благословенний Він, і Його піднесеності, доки не запалиться й не загориться прагненням і спрагою до Всевишнього та до злиття з Ним, благословенним, доки не повернеться й не обернеться сила жадання в ній на любов до Всевишнього[2].


Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці