«Барух кевод Гашем мі-мекомо»
| Ангели |
|---|
| Види ангелів |
| Офаним · Святі хайот · Серафими |
| Різні поняття |
| «Маті ве-ло маті» · Рацо і шов · «Кадош, кадош, кадош» · «Барух кевод Гашем мі-мекомо» · «Кадош» і «Барух» |
«Барух кевод Гашем мі-мекомо» — вірш із книги Єхезкеля, який промовляють у кількох місцях молитви.
Джерело
І підняв мене дух, і почув я позаду себе звук великого гуркоту
- Благословенна слава Гаває з місця Його.
— Єхезкель 3, 12
І підняла мене сила духу, і почув я позаду себе голос великого струсу тих, хто прославляє і каже:
- Благословенна слава Г-спода з місця оселі Шхіни Його.
— Таргум Йонатан
Зміст хвали
Барух — від виразу «що відводить виноградну лозу», тобто той, що притягує.
Кевод Гаває — «Пояснення: слава Всевишнього — це аспект Мемале коль алмін, слава Його — це сяйво Його величі. І це аспект якості Його царства, благословенний Він, яка називається також Нижньою Хохмою, що є джерелом БЕА. Але її корінь і джерело — від аспекту Вищої Хохми (Вища слава — 32 шляхи мудрості), яка називається Вищою славою; і в ній перебування світла Ейн Соф, благословенний Він, воістину, про що сказано: Покажи мені славу Твою» [1].
Мі-мекомо — звідти, де Він перебуває, оскільки знизу Його місце не помітне. Алтер Ребе пише, що «мі-мекомо означає: з джерела, з якого він висічений, в Ацмуті».
Основна стаття – Слава.
Пісня офаним
Офаним перебувають у нижчих світах, там вони отримують життєвість від мідот НеГІ, і тому вони служать Всевишньому природними мідот. А їхнє осягнення — у вигляді кіл, тобто охопним чином. Бо в них немає осягнення світла Ейн Соф, але вони служать шляхом визнання буття Творця загалом, а не за щаблями і притяганнями (що є служінням серафимів у їхньому проголошенні „Святий“).
Вони «з великим шумом підносяться назустріч серафимам», тобто коли вони чують, як серафими прославляють Святого, благословенний Він, то, подібно до людини, яка чує щось вище за неї саму, але не здатна цього зрозуміти, хоча й знає, що це щось велике, вона приходить у сильне хвилювання. І так серафими приходять у сильне хвилювання і тому шумлять назустріч їм. «Що є аспектом їхнього бітулю перед їхнім джерелом, якістю Його царства, благословенний Він, як сказано: Царство Твоє — царство всіх світів тощо, що вони анулюються в бутті через свій корінь».
І ось, ангели внаслідок величі сили свого осягнення, бо їхня шефа і життєвість притягуються лише від аспекту Його Імені, яке святе і відокремлене; тому вони в аспекті рацо і шов — рацо в огняних іскрах полум'я, що розгоряється, щоб розчинитися в Його світлі, благословенний Він. І шов у трепеті, бо через трепет вони повертаються і відступають назад, як сказано: І побачив народ, і здригнулися, і стали віддалік. І кажуть «Благословенна слава Г-спода з місця Його», щоб вона благословилася і притяглася вниз також в аспекті розкриття, як вона є нагорі.
— «Лікутей Тора», «Теце», аркуш 35, сторона а.
Її дія
Алтер Ребе роз'яснює: «Суть у тому, що джерело місця слави Всевишнього, яке є вищезгаданим аспектом „ана емлох“, що постав у думці та простій волі, — воно вже поєднане і включене в прихованому вигляді в Ацмут світла Ейн Соф воістину, тільки воно вийшло з прихованості до розкриття в цій думці тощо.. І тому кажуть: Благословенна слава Г-спода з місця Його — з джерела її місця, аспекту розкриття цієї думки з прихованості Ацмуту» [2]. Тобто дія проголошення — це розкриття і притягання волі загалом у світи.
І продовжує: «Те, що ангели освячують, звеличують і кажуть: Благословенна слава Г-спода з місця Його», — це те, що вони притягують розкриття слави Всевишнього в БЕА, це «як сказано: А Ти, Святий, сидиш. Пояснення: аспект сидіння — сходження, що аспект „Святий“ принижує Себе, щоб сидіти і притягуватися вниз саме через хвали Ізраїлю». І це саме через парсу, а світло пробиває її[3].
Притягання, що здійснюється через неї, — це притягання від охопного світла, оскільки притягання відповідає способу служіння, і подібно до того як у „Святий“ притягується згідно з порядком сходження світів, так тут, оскільки це у вигляді кола — совев, тому притягується від охопного світла.
Цемах Цедек каже: «Щоб було „Благословенна слава Г-спода з місця Його“, це через „всю землю“ (тобто піднесення літер розбиття посудин, що перебувають у землі, завдяки чому і наповниться вищезгадана слава), і через це відступила тінь (зовнішніх сил, бо коли з них вибираються літери, що впали під час розбиття посудин, то відступила тінь тощо..)»[4]. Тобто, щоб слава могла поширитися, потрібне піднесення літер через мовлення про святе, і особливо проголошення цієї пісні.
Маккабі
Ім'я Маккабі утворене з перших літер вірша «Хто як Ти серед сильних, Г-сподь», а також вірша «Благословенна слава Г-спода з місця Його».
Елім — як Ім'я Елокім, а в Імені Елокім є сто двадцять сполучень Імені. А «Хто як Ти серед сильних, Г-сподь» — це єднання Імен Гаває та Елокім. Тобто притягують світло Ейн Соф також у найнижчі щаблі Малхут, бо кожне сполучення — це сходження, а 120 сполучень — це сходження до нижніх щаблів Малхут, і також у них поєднується Ім'я Гаває.
І це також зміст «Благословенна слава Г-спода з місця Його»: слава Всевишнього — це аспект Його царства, благословенний Він, а мі-мекомо — це сутнісний корінь життєвості, тобто Ацмут Ейн Соф, благословенний Він. І це притягується — барух — униз.