Пісня біля моря
Пісня біля моря
|
|---|
|
א אָז יָשִׁיר מֹשֶׁה וּבְנֵי יִשְׂרָאֵל אֶת הַשִּׁירָה הַזֹּאת לַה' וַיֹּאמְרוּ לֵאמֹר / 1 Аз яшір Моше у-вней Ісраель ет га-шіра га-зот ла-Гашем ва-йомру лемор / 1 Тоді заспівав Моше й сини Ізраїлю цю пісню Г-сподові, і сказали так: |
Пісня біля моря (називається також «Аз яшір») — це пісня, яку проголосили Моше-рабейну і сини Ізраїлю після великого дива розступлення Червоного моря, і вона одна із серії дев'яти пісень, записаних у ТАНАХу, а десята пісня буде під час Геули[1].
Пісня біля моря записана в сувої Тори особливою формою пісні й читається в Торі публічно особливим наспівом двічі на рік: у Шабат глави «Бешалах» і в Швії шель Песах, коли сталося диво розступлення Червоного моря.
Пісню проголошують щодня в молитві Шахаріт на завершення «Псукей де-зімра».
Зміст пісні
Пісня наводиться в книзі Шмот у главі «Бешалах», і її проголосили Моше-рабейну і сини Ізраїлю після дива розступлення Червоного моря, під час якого сини Ізраїлю пройшли морем, що розступилося, а після них у ньому потонули єгиптяни.
Зміст пісні — головно подяка й хвала Всевишньому за диво розступлення Червоного моря та за розкриття царства Всевишнього, яке було під час нього й унаслідок нього. Пісня продовжується розповіддю про майбутнє, яке станеться при вході до Ерец-Ісраель і будівництві Мішкану і Храму.
Початок пісні Моше
У Гемарі[2] наводиться, що є три думки про спосіб проголошення Пісні біля моря: думка перша — що на все, що говорив Моше, народ Ізраїлю відповідав «Ашіра ла-Шем». Думка друга — що кожну річ, яку говорив Моше, вони повторювали за ним. Думка третя — що Моше почав пісню, а решту пісні проголосили всі разом.
Ребе пояснює[3] спільне між думками: пісню почав Моше-рабейну, щоб Пісня біля моря була в повній єдності синів Ізраїлю, і це здійснилося через Моше — голову покоління, який містить у собі все покоління[4], і в цьому є три способи: один спосіб — народ зовсім не виражає свого буття, а лише відповідає «Ашіра»; другий спосіб — єдність відчувається й усередині їхнього буття, коли вони самі говорять, як Моше; а третій спосіб — відчувається єднання Моше та Ізраїлю, коли обидва говорять разом.
І як описує «Ор га-хаїм»[5]: «Щоб вони проголосили пісню разом без аспекту зміни й розділення, так щоб були як одна людина, хоча їх було багато, і вони мали один намір, і так і зробили, і сказали Ашіра в однині, ніби вони одна людина, бо інакше сказали б Нашіра»».
Участь жінок
В одній подробиці Пісні біля моря видно, що радість у жінок (на чолі з пророчицею Мір'ям) була більшою, ніж у чоловіків, — у тому, що саме жінки вийшли з тимпанами й хороводами[6], і причина цього в тому, що й страждання жінок було більшим через укази, спрямовані проти їхніх дітей у Єгипті.
Але, попри це, у Пісні біля моря все ж помітно, що головною була пісня чоловіків, особливо якщо зіставити це з Піснею Двори, де головною була пісня жінки. Ребе виніс із цього урок[7]: як у становищі синів Ізраїлю в пустелі — поза їхнім домом — головними були чоловіки, і лише в період, коли сини Ізраїлю були в себе вдома, у Землі Ізраїлю, тоді головними були жінки, так має бути в кожному єврейському домі: справи, пов'язані із зовнішнім світом, належать до чоловіка, а справи, пов'язані з домом, належать до дружини.
Натяк на воскресіння мертвих
На початку Пісні біля моря написано «Тоді заспіває Моше»[8], і в Гемарі[9] з того, що написано «заспіває» в майбутньому часі, вивели доказ того, що буде воскресіння мертвих.
Причина того, що на воскресіння мертвих натякається саме в Пісні біля моря, у тому, що під час розступлення Червоного моря розкрився щабель Всевишнього, на якому Він був, є і буде як одне, і до Пісні біля моря було включено пісню прийдешнього майбутнього при воскресінні мертвих.
Форма її написання
Пісня записана в сувої Тори особливим чином, який мовою мудреців називається «півцеглина на цеглині», як споруда, зроблена з півцеглин і цеглин, довжина яких неоднакова, на відміну від «півцеглина на півцеглині», де кожен рядок ідентичний сусідньому, як споруда, збудована з півцеглин, які всі однакові між собою за довжиною[10]. У кожному рядку є один або два пропуски між уривками.
Читання пісні та її проголошення
Під час читання Тори
Пісня міститься в главі «Бешалах», що в книзі Шмот, і Шабат, у який її читають як частину тижневої глави, називається також «Шабат шира» за нею. Є ті, у кого заведено читати її особливим наспівом, що відрізняється від звичайного читання Тори. У цей Шабат читають як гафтару Пісню Двори. Пісню біля моря читають також у Швії шель Песах, коли відбулися розступлення Червоного моря й первісне проголошення пісні синами Ізраїлю. Гафтара цього читання — Пісня Давида, у якій містяться натяки на розступлення Червоного моря[11].
У різних хасидських громадах заведено в ранковій молитві Швії шель Песах і Ахарон шель Песах змінювати наспів пісні або спосіб її проголошення — усієї або її частини — вірш за віршем тощо[12]. У Хабаді не заведено змінювати проголошення Пісні біля моря порівняно з тим, як воно звучить кожного Шабату й свята[13].
Під час читання пісні заведено стояти[14]. У роки, коли Ребе мав звичай стояти весь час читання Тори, він повертався обличчям до бааль коре. У роки, коли він мав звичай сидіти під час читання (починаючи з 5738), він вставав спеціально для читання пісні, обличчям до сувою Тори. Іноді вставав на початку читання вірша «І спас», іноді на словах «І побачив Ізраїль», а іноді на інших словах. Багато разів траплялося, що під час читання пісні він час від часу підводив очі від Хумаша й дивився на бааль коре.
Як правило, вставши для читання пісні, він уже не сідав знову, а лише повертався — по завершенні читання пісні — у бік сходу й стояв, доки його не викликали піднятися до «Мафтіра»[15].
У молитві
У Гемарі[16] наводиться, що Пісню біля моря проголошували в пісні левітів у Шабат при принесенні постійної жертви передвечірнього часу.
Рамбам написав так: «Є місця, у яких заведено читати щодня, після того як благословляють Іштабах, Пісню біля моря»[17].
З часом звичай проголошувати Пісню біля моря поширився в розсіяннях Ізраїлю, і сьогодні він включений до сидуру всіх громад, причому після неї додають різні вірші.
Алтер Ребе навів у «Шулхан арусі» причину проголошення «Аз яшір» перед благословенням «Іштабах»:
«І заведено додавати перед благословенням Іштабах Ва-єварех Давид до меалелім ле-шем тіфартеха, як це в книзі Діврей га-ямім, Ве-єварху шем кводеха до Пісні біля моря, як це в книзі Нехемії, і Пісню біля моря, бо всі ті 15 виразів хвали, упорядковані в благословенні Іштабах, мудреці вивели з Пісні біля моря й із тих віршів Ва-єварех Давид».
Як сгула
У багатьох громадах заведено проголошувати пісню як сгулу для шідуху та для інших речей.
9 кислева 5707 року (2 грудня 1946) велика група хасидів Хабаду перетнула російський кордон з підробленими польськими паспортами, прямуючи до Парижа, у межах Великої втечі з Росії. Зі слів Ребе розповідають, що того дня Ребе Раяц сидів у своїй кімнаті і з двейкутом знову і знову промовляв Пісню біля моря, доки не зітхнув з полегшенням, тихо сказавши: «Слава Б-гу, вони перейшли, вони перейшли, досить». Наступного дня прийшла телеграма про те, що вони благополучно перетнули кордон Росії і прибули до Перемишля в Польщі. Ребе пояснив це тим, що в Пісні біля моря є вірш «доки не пройде народ Твій, Г-споди»[18].
Див. також
Зовнішні посилання
- Рав Єхіель Глуховський, Пісня біля моря: пізнати Б-га на сайті Бейт Хабаду
Примітки
- ^ Мехілта, Шмот, 15, 1.
- ^ Сота, 30б.
- ^ «Лікутей сіхот», том 31, с. 69.
- ^ Як каже Раші, Бемідбар 21, 21.
- ^ Про слова вірша «Заспіваю Г-сподеві», «і сказали так».
- ^ Шмот 15, 20.
- ^ «Лікутей сіхот», том 36, с. 233.
- ^ Шмот 15, 1.
- ^ Сангедрін, 91б.
- ^ Подібно до переліку тридцяти одного царя, яких переміг Єгошуа, десяти синів Гамана й будови всієї книги Тегілім.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», 490, 13.
- ^ Див. у книзі «Нітей Гавріель» (3, с. 60).
- ^ «Оцар мінгагей Хабад», Швії шель Песах.
- ^ «Сефер га-мінгагім», за календарем «Гайом йом», с. 47.
- ^ «Оцар мінгагей Хабад».
- ^ Рош га-Шана, 31а.
- ^ Закони молитви й благословення коенів, 7, 13.
- ^ Сіха Ребе під час його перебування в Парижі, Лаг ба-Омер 5707 (8 травня 1947). «Сіхот кодеш» до прийняття проводу, сторінка 119.