Пісня дня
Пісня дня — це псалом з Тегілім, який читають щодня ближче до завершення молитви Шахаріт. Псалом обрано відповідно до співу левітів у Храмі під час принесення постійної жертви (тамід).
Джерела в галасі
Рамбам пише[1]: «Прийнято в народі читати щодня після таханун пісню-псалом, яку левіти промовляли в Храмі цього дня».
Джерело цього — у словах мудреців у Гемарі на мішну в трактаті «Тамід»[2], де йдеться про пісню, яку левіти промовляли щодня в Храмі: у перший день — псалом 24 у Тегілім. У другий день — псалом 48. У третій день — псалом 82. У четвертий день — псалом 94. У п'ятий день — псалом 81. У шостий день — псалом 93. У Шабат — псалом 92.
У книзі «Ва-ані тфілаті» пояснюється, що причина читання «Пісні дня» наприкінці молитви, перед виходом до денних справ, — у тому, щоб пробудити в людині радість заповіді в служінні Всевишньому.
Звичаї
Псалми перед нею
Перед Піснею дня прийнято читати псалом 86 з Тегілім, вірші з пророків Єшаягу[3] і Міхи[4], псалом 124 з Тегілім.
Псалом 86 згаданий (і його зміст роз'яснено) уже в «Турі»[5], і також рішонім роз'яснювали зміст «Бейт Яаков» і «Шір га-маалот» — це прохання про те, щоб наші молитви були прийняті[6]. З погляду таємного вчення їхній зміст роз'яснено в «При ец хаїм»[7], а докладно — у «Шаар га-колель»[8].
В історії Хабаду цей псалом (86) згадується у відповіді Алтер Ребе на розслідування влади, де він згадує цей псалом як приклад відмінностей у звичаях між громадами[9].
У дні, коли не кажуть Таханун, прийнято не читати псалом 86, а починати з «Бейт Яаков» (віршів з Єшаягу і Міхи).
Є дні, коли взагалі не кажуть «Бейт Яаков» і псалом 124, а одразу починають «Сьогодні (такий-то) день, у який левіти промовляли в Храмі», і це: свята (і холь га-моед), Шабат, Рош ходеш і всякий день, коли кажуть Мусаф.
Вірші після неї («Гошієну»)
Після Пісні дня кажуть «Гошієну» — це заключні вірші четвертої і другої книг Тегілім[10], а між ними — останній вірш псалма 135.
І, можливо,[11] причина читання цих віршів подібна до того, що писав «Мате Моше»[12] про «Барух Гашем ле-олам» (який кажуть перед «Ва-єварех Давид»): що кількість слів у них натякає, згідно з таємним ученням, на Кріат Шма і на молитву Аміда[13].
У календарі «Гайом йом»[14]Ребе зазначає, що «„Гошієну“ після Пісні дня кажуть і в будні, і в Шабат, у свято, у Рош га-Шана і в Йом Кіпур». Це зауваження покликане усунути помилку, що виникла через надруковане в сідурі «Тора ор», де «Мізмор шир ле-йом га-Шабат» стоїть одразу після Шахаріт без «Гошієну»[15]
Кадиш ятом
Звичай — казати після цього кадиш ятом («Єге шлама»). Зміст цього кадиша — піднести Асію в Єціру[16].
Про необхідність і обов'язок промовляння цього кадиша (і решти кадишів наприкінці молитви Шахаріт) є довгий лист Ребе[17], висновок якого — що слід намагатися промовляти їх усі[18]. З іншого боку, точність у тому, щоб казати цей кадиш саме після Пісні дня, — для того, щоб зменшити кількість непотрібних кадишів[19].
Доповнення до Пісні дня
Прийнято з 1-го дня Рош ходеш елула до Мінхи Гошана раба додавати розділ «Ле-Давид Гашем орі ве-їші» (Тегілім 27) після «Гошієну» перед кадиш ятом.
У Рош ходеш додають розділ «Барехі нафші» (Тегілім 104).
У середу прийнято додавати вірші «Прийдіть, заспіваймо Г-сподові, вигукнімо Твердині спасіння нашого! Станьмо перед лицем Його з подякою, піснями вигукнімо Йому! Бо Б-г великий — Г-сподь, і Цар великий над усіма божествами»[20].
Ці вірші прийнято додавати тому, що в середу вже починають готуватися до справ Шабату, і оскільки «Леху неранена» пов'язане із Шабатом (Кабалат Шабат), тому додають ці три вірші.
У «Гайом йом» наводиться, що «підготовка до Шабату — із середи».
З бесід мого пана, батька, діда, учителя і наставника — елул 5635 (вересень 1875)(...)ді гахана цу Шабес із мі-йом 4, ун дер онзог із дер клейнер «Леху неранена», вос із 3 псукім.
— Шаблон:Гайом йом/23 кислеваПереклад: підготовка до Шабату — із середи, а промовляння — мале «Леху неранена», що складається з 3 віршів.
У вченні хасидизму
У вченні хасидуту пояснюється, що зміст «пісні» — привернення і піднесення, і, як сказав Алтер Ребе, це міститься натяком у вислові мішни в трактаті «Шабат»: «Усі, хто носить нашийник, виходять у нашийнику і ведені за нашийник».
Зміст читання «Пісні дня» в тому, що в кожен день тижня є привернення відповідно до змісту цього дня і до творінь, що постали цього дня; і оскільки привернення буває щодня в силу його власного змісту, без зв'язку зі святами, що припадають на нього, тому й Пісню дня читають щодня, без різниці, чи припадає він на будній день, чи на свята і пам'ятні дні.
Читанням Пісні дня в Шабат здійснюється піднесення всіх днів тижня[21].
Див. також
Зовнішні посилання
- «У-ва ле-Ціон» у книзі «Ва-ані тфілаті» на сайті HebrewBooks
- У сідурі з примітками і посиланнями (Раскін) на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ Порядок молитов року
- ^ Аркуш 33б
- ^ Доме Яакова, прийдіть, і ходімо у світлі Г-сподньому — розділ 2, вірш 5
- ^ Бо всі народи ходитимуть кожен в ім'я свого бога, а ми ходитимемо в ім'я Г-спода, Б-га нашого, повік-віків — розділ 4, вірш 5
- ^ Розділ 133
- ^ Розпорядок дня
- ^ «Шаар кріат га-Тора», розд. 4
- ^ Розд. 11, п. 23
- ^ «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, т. 2, с. 31
- ^ Закінчення псалмів 106 і 72
- ^ Сідур Алтер Ребе з примітками, Раскін.
- ^ Розділ 54.
- ^ Див. також у «Мішнат хасидім», трактат «Єрідат га-шефа», розд. 3, мішна 9.
- ^ 25 адара I
- ^ Див. «Шаар га-колель», розд. 11, п. 26 — про джерело хибного звичаю пропускати «Гошієну».
- ^ «При ец хаїм», «Шаар га-кадішім», кінець розд. 1.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 10, с. 302 і далі; надруковано в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» наприкінці.
- ^ У хасидських оповідях є кілька свідчень того, що Ребе намагався промовляти навіть кадиш де-рабанан після Тегілім — і навіть коли не було обов'язку.
- ^ «Шаар га-колель», розд. 11, п. 29; див. також згаданий святий лист, прим. 459. І в сісі останнього дня Песаху 5719 (30 квітня 1959) (п. 9 ).
- ^ Тегілім 95, 1-3.
- ^ Див. сіху другого дня Рош га-Шана 5716 (18 вересня 1955), сіху Шабату Пара 5726 та ін.