«Барух Гу у-варух шмо»
«Барух Гу у-Варух Шмо» — слова хвали, якими відповідають після того, як почули Ім'я Всевишнього.
Джерело звичаю
У трактаті «Йома» сказано[1]: «Вчили: Рабі каже: „Бо ім'я Всевишнього проголошу, воздайте велич Б-гові нашому“ — сказав їм Моше, Ізраїлю: тієї години, коли я згадую Ім'я Святого, благословенний Він, — ви воздайте велич. Хананья, син брата р. Єгошуа, каже: „Пам'ять праведника на благословення“ — сказав пророк Ізраїлю: тієї години, коли я згадую Праведника світів — ви воздайте благословення».
Услід за цими словами Рош[2] навів звичай відповідати словами «Барух Гу у-Варух Шмо» після того, як почули Ім'я Всевишнього, що вимовляється в кожному благословенні: «І чув я від батька від Арізаля, що він казав на кожне благословення й благословення, яке чув у будь-якому місці, „Барух Гу у-Варух Шмо“, і це те, що сказав Моше рабейну, мир йому: „Бо ім'я Всевишнього проголошу, воздайте велич Б-гові нашому“, і ще навіть коли згадують праведника з плоті й крові, слід благословити його, як сказано: „Пам'ять праведника на благословення“[3]».
Син Роша — рабі Яаков, автор «Турім», навів цей звичай у книзі «Арбаа турім», і слідом за цим постановив рабі Йосеф Каро: «На кожне благословення, яке людина чує в будь-якому місці, вона каже „Барух Гу у-Варух Шмо“»[4].
Ахаронім навели джерело цього звичаю також із мідрашу.
У Галахі
Оскільки це не постанова мудреців, а звичай, його не вимовляють усюди, де заборонено перериватися заради необов'язкової справи. Тому в Псукей де-зімра не відповідають «Барух Гу у-Варух Шмо», навіть якщо відповідають у них «амен».
На думку Алтер Ребе, не відповідають «Барух Гу у-Варух Шмо» між благословенням «Іштабах» і благословенням «Йоцер ор», але є й такі, хто дозволяє.
На всяке благословення, яке людина чує і має намір виконати ним свій обов'язок, як-от: кідуш, авдала, благословення на шофар і на Мегілу, — не відповідають «Барух Гу у-Варух Шмо», бо тут виходить переривання в благословенні й «зміна тієї форми, яку встановили мудреці в благословеннях». І треба застерігати про це багатьох, хто в цьому спотикається.
На думку Алтер Ребе, якщо він відповів «Барух Гу у-Варух Шмо» у цих благословеннях, є сумнів, чи виконав він свій обов'язок навіть постфактум. Але на думку решти законовчителів не слід бути суворим постфактум.
Див. також
Примітки
- ^ Аркуш 37а.
- ^ Рабейну Ашер бен Єхіель, один із великих законовчителів, який служив рабином в Ашкеназі і в Сфараді близько семисот років тому.
- ^ Шут «Рош», клаль 4, сіман 19.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», сіман 124, пункт 5.