Ве-арва ле-Гашем
Вигляд
«Ве-арва ле-Гашем» — вірш із книги Малахі[1], який промовляють щодня після порядку жертвоприношень у молитві Шахарит, перед промовлянням «Абає гава месадер».
У молитві
У тексті молитви, після читання глави про жертвоприношення, завершують віршем: «Ве-арва ла-Гашем мінхат Єгуда ві-Єрушалаїм кі-мей олам у-хе-шанім кадмоніот» («І буде до вподоби Г-споду приношення Єгуди та Єрусалима, як у дні давні і як у роки колишні»).
Промовляння цього вірша на цьому етапі покликане поширити обіцянку пророка на промовляння про жертвоприношення — щоб вони вважалися перед Святим, благословенний Він, як реальне принесення жертв у Храмі й були «до вподоби» (солодкі й бажані) перед Ним.
У хасидуті
- «Ве-арва ле-Гашем» — пояснюється[2], що промовляння про жертвоприношення вранці є аспектом відбору іскор. Вірш «Ве-арва ле-Гашем» — це етап, на якому відбір стає нахат руах (приємністю). І тому без цього вірша вивчення про жертвоприношення залишається в аспекті «вивчення Тори», але через промовляння «Ве-арва ле-Гашем» ми діємо так, що дія жертвоприношень (піднесення мідот до Всевишнього) здійсниться всередині самої душі тієї ж години.
- «Мінхат Єгуда» — ми просимо саме про мінху, а не про жертви тварин, оскільки жертва тварини являє відбір тваринної душі. Натомість мінха — це «мінхат ані» (приношення бідняка), вона являє цілковитий бітуль з боку творіння, стан, у якому людина відчуває себе як «аїн» і «ефес». І тому ми промовляємо цей вірш у молитві після того, як прочитали про постійні жертви, і завершуємо «мінхою», щоб указати, що мета всього — бітуль[3].
- «Єгуда ві-Єрушалаїм» — Єгуда — від слова «годаа» (визнання) і бітуль. Це сфіра Малхут, служіння знизу вгору (ітарута ді-лтата). Єрусалим — від слів «єре шалем» (цілісний трепет). Це ступінь Біни і споглядання величі Всевишнього. Поєднання «Єгуда ві-Єрушалаїм» символізує єднання Святого, благословенний Він, і Його Шхіни — поєднання виконавчої сили єврея (Єгуда) з Б-жественним осягненням (Єрусалим)[4].
- «Кі-мей олам» — стосується ступеня Зеїр Анпін (сім днів творення) — розкриття Б-жественності, обмежене за мірою світу. «Шанім кадмоніот» — стосується аспекту Атік (пнімійут кетера). «Кадмоніот» — від слів «кадмоно шель олам» (Предвічний світу), світло, яке до цімцуму. Тобто ми просимо, щоб наше служіння сьогодні, у вигнанні, пробудило таке бажання, яке притягне світло зі ступеня «кадмоніот» — світло настільки піднесене, що навіть у колишніх Храмах воно не світило з такою силою[5].
Примітки
- ^ 3, 4
- ^ Гемшех 5666, сторінка 174 (нове видання)
- ^ «Тора ор», тижнева глава «Трума», 61б і далі; 65а
- ^ «Маамарей Алтер Ребе» на тижневі глави Тори, ч. 1, стор. 252
- ^ «Ор га-Тора» Цемаха Цедека — Нах, том 2, аркуші 863–864