Перейти до вмісту

Міньян

Матеріал з Хабадпедії
Ребе молиться в нечисленному міньяні в Малому залі разом з членами секретаріату перед візитом прем'єр-міністра пана Менахема Бегіна, зима 5737

Міньян — це група щонайменше з десяти євреїв, старших за тринадцять років, зібраних разом. Коли збирається міньян, Шхина перебуває на учасниках з більшою силою, і так можна молитися в громаді, читати Тору й виконувати заповіді, що потребують міньяну.

Велику вагу має молитва, вивчення Тори і виконання заповідей у громаді. Крім того, є особлива перевага у вивченні тем Геули і Мошіаха, які є в Торі, удесятьох[1].

Джерело міньяну

Ребе служить шаліахом ціббур у міньяні, який відбувається у Великому залі

Мішна в трактаті «Мегіла»[2] каже: «Не промовляють „поресін аль Шма“, не підходять до амуда, не підносять руки для благословення і не читають Тору .. менш ніж удесятьох». У Гемарі роз'яснюють, що джерело цього закону — з вірша (Ваїкра 22, 32) «І освячуся Я серед синів Ізраїлю». І звідси навчають, що «будь-яке речення святості не має бути менш ніж удесятьох». Висновок робиться за гзера шава зі слів «серед» — «серед»: «Написано тут „І освячуся Я серед синів Ізраїлю“, і написано там (Бемідбар 16, 21) „Відокремтеся з-поміж цієї громади“, і виводиться „громада“ — „громада“, як написано там (Бемідбар 14, 27) „Доки цій лихій громаді“; як там десять, так і тут десять[3]».

Ребе роз'яснює, чому в Торі навчаються піднесеної теми міньяну саме від згрішилих розвідників, як пояснено в ученні хасидуту, що розвідники були на дуже високому щаблі і їхнім бажанням було продовжувати святе життя в пустелі, де вони були відсторонені від мирських турбот і від турбот про заробіток. І вони побоювалися входження до Землі Ізраїлю і необхідності почати оранку, сівбу та інші заняття, що це зашкодить їхній прихильності до Всевишнього[4].

Молитва і Тора в громаді

Мішна в трактаті «Авот»[5] каже: «Десятеро, які сидять і займаються Торою, — Шхина перебуває між ними, як сказано: „Б-г стоїть у громаді Е-ля“». Вивченням Тори десятьма людьми разом вони притягують Шхину, щоб вона перебувала між ними і в їхній внутрішній суті.

Подібно до цього є перевага в громадській молитві, яка виводиться з вірша в книзі Йова[6] «Ось, Б-г могутній і не зневажає, могутній силою серця». Гемара в «Брахот»[7] тлумачить: «Звідки відомо, що Святий, благословенний Він, не зневажає молитви багатьох? Як сказано: „Ось, Б-г, могутній і не зневажає“».

Громадською молитвою вони притягують 13 атрибутів милосердя, і це призводить до того, що молитва приймається без затримок. І так само вивченням Тори в громаді притягують з найвищого щабля святості[8].

Причина цього в тому, що в «громаді», яка охоплює десять людей, містяться всі десять видів душ у синах Ізраїлю (від «голів ваших колін» до «рубача дров твоїх і водоноса твого»). Це причина закону про «публічність», сказаного щодо Шабату тощо, у якому немає різниці між десятьма і більшою кількістю.

В «Ігерет га-кодеш», розділ 23, Алтер Ребе звеличує перевагу вивчення Тори й виконання заповідей у міньяні і розрізняє в словах Мішни в «Авот» між «десятьма, які сидять і займаються Торою», про яких «Шхина перебуває на них», і словами Мішни про п'ятьох, трьох, двох і навіть одного, де йдеться про визначення нагороди, а не про перебування Шхини, як у десятьох.

Алтер Ребе пише «Чув я від своїх учителів, що якби один ангел опинився в присутності десятьох з Ізраїлю разом, навіть якщо вони не говорять слів Тори, напав би на нього жах і страх без межі й кінця від Шхини, що перебуває на них, так що він цілком утратив би своє буття».

Ребе роз'яснив ці слова на єхідуті з равом Мордехаєм Еліягу[9], що перебування Шхини на десятьох з Ізраїлю, навіть коли вони не вчать Тору (оскільки зайняті заповіддю тощо), — через перевагу Ізраїлю, яка передує Торі і вища за неї.

У Десять днів каяття становище одинака, який молиться, — як у громади, що молиться разом. У Грізні дні має велике значення молитися в міньяні, і навіть ті, хто протягом року подовжує молитву й перебуває в міньяні лише для того, щоб відповідати на громадські обов'язки, у Грізні дні намагаються молитися в міньяні. Так само має велике значення промовляти молитву «Галель» у Рош ходеші та у свята в громаді.

Коли один хасид написав Ребе, що, оскільки в Шабат він довго вчить хасидут, він починає молитися о 13:30, Ребе різко відкинув це і вказав, що починати молитися слід тоді, коли починає громада[10].

Ребе Рашаб вказав р. Шмуелю-Іцхаку Рейцесу молитися втрьох — «мезуман», коли в нього немає можливості молитися в міньяні[11].

Заповіді, що потребують міньяну

Є певні заповіді й молитви, які промовляють лише в міньяні, а саме:

Є заповіді, у яких міньян потрібен лише від початку, однак постфактум заповідь буде виконана і якщо немає міньяну. Серед них: брит міла, кідушин, читання Мегіли в Пурим, супровід померлого і скасування обітниць.

У порядку Сліхот є уривки молитви, написані арамейською, такі як «Махей у-масі» та інші; ці прохання промовляються лише в громаді, бо ангели не зважають на арамейську мову, зневажену в їхніх очах, але в громаді Святий, благословенний Він, Сам приймає їхню молитву[12].

Умови існування міньяну

«Міньян дворів» у Кфар-Хабаді в період коронавірусу

Люди, що долучаються до міньяну:

До міньяну долучаються лише дорослі євреї-чоловіки (які досягли віку заповідей), зобов'язані в заповідях. Божевільний, глухий, який не чує і не говорить (тобто не має розуму і звільнений від заповідей), і малолітній до міньяну не долучаються. Так само у виняткових випадках є люди, про яких галаха встановлює, що вони не долучаються до міньяну, як-от відлучена людина або грішник тощо.

Так само жінку не можна долучити до чоловічого міньяну з міркувань скромності й через гідність громади.

У благословенні зимуна вдесятьох, що в «Біркат га-мазон», є ще одна причина того, що жінки не долучаються, і вона — через галахічне правило, що для того, щоб виконати за когось його обов'язок, потрібно, щоб той, хто виконує, був зобов'язаний на тому самому рівні обов'язку. Оскільки чоловіки зобов'язані в «Біркат га-мазон» за Торою, а жінки — за постановою мудреців, жінки не можуть виконати за чоловіків їхній обов'язок у «Біркат га-мазон».

Приєднання до міньяну: щоб міньян відбувся так, як від початку потрібно за галахою при промовлянні речення святості, яке не промовляють менш ніж удесятьох, учасники мають перебувати в одній кімнаті без розділового одвірка, навіть якщо вони не бачать одне одного.

За деякими думками можна скласти міньян і тоді, коли люди стоять в окремих кімнатах, але бачать одне одного[13].

Коли вже є міньян, складений разом, кожен, хто бачить або чує, може долучитися до них і отримати нагороду громадської молитви, хіба що між ним і ними є громадська дорога, нечистота або ідолопоклонство, які відокремлюють його від них, і тоді справа залежить від суперечки поським. Крім того, людині, яка з якоїсь причини не може піти до синагоги й молитися в міньяні, має сенс молитися в годину, коли молиться громада.

Щодо долучення до міньяну євреїв, які не дотримуються Шабату, Ребе відповів, що доки немає кошерних за законом свідків, які свідчать про це, немає перешкоди долучати їх до міньяну[14].

Вказівки Ребе

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

У відповіді юнакові, який пропустив один день накладання тфілін, Ребе дав тікун тшуви — ретельно дотримуватися молитви в громаді[15].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Щодо піднесення і радості в почутті серця, завдяки чому зростають і посилюються прагнення та очікування приходу Мошіаха. Шабат тижневої глави «Тазріа-Мецора» 5751
  2. ^ Мішна «Мегіла», розділ 4, мішна 3
  3. ^ «Мегіла», 23б
  4. ^ «Лікутей сіхот», частина 33, сторінка 85
  5. ^ Розділ 3, мішна 6
  6. ^ Йов 36, 5
  7. ^ «Брахот», 8а
  8. ^ Маамар «Асара ше-йошвім» «Сефер га-маамарім — Мелукат», ч. 4
  9. ^ 6 хешвана 5752 (14 жовтня 1991)
  10. ^ Відповідь Ребе, написана святою рукою. Надрукована в тижневику «Кфар-Хабад» 1905, с. 14.
  11. ^ Р. Шмуель-Іцхак розповів це р. Мендлу, а р. Мендл розповів це р. Хаїму Дельфіну, див. відео: «Хабад із равом Хаїмом Дельфіном #4 — молитися щонайменше з мезуманом» на YouTube.
  12. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», 101, 4, і в «Маген Аврагам» там же
  13. ^ У період спалаху коронавірусу зібрання були заборонені, і багато хабадських хасидів молилися через двори своїх будинків з дозволу рабинів Хабаду.
  14. ^ Тшура Сімпсон-Гурарі 5783.
  15. ^ «Тшура» Гоета 5786, сторінка 48.

Повідомити про помилку на цій сторінці