Перейти до вмісту

Яаков Ланда

Матеріал з Хабадпедії
Рав Яаков Ланда
Основна інформація
Дата народження5653
Місце народженняКорніц, Росія
Дата смерті26 швата 5746 (5 лютого 1986)
Місце смертіБней-Брак
Місце похованняЄврейське кладовище на Оливковій горі[В]
КраїнаРосійська імперія, Ізраїль[В]
Місце діяльностіКорніц, Ростов-на-Дону, Бней-Брак
НалежністьХасидизм Хабад
Рід діяльностірабин[В]
Освіта«Томхей Тмімім Любавич»
Посадарабин Корніца, придворний рабин Ребе Рашаба в Ростові-на-Дону, хабадський рабин Лібави, рабин Раматаїма (нині Ход-га-Шарон), рабин Бней-Брака (5696—5746), член Бейт-дину хабадських рабинів у Святій Землі
Інші посадиРабин
УчителіРебе Рашаб, Ребе Раяц, Ребе
Сім'я
БатькоХаїм-Моше-Єгуда-Лейб Ланда
МатиГіта-Фейга
ДружинаХая-Міна (з родини Рабинович)
ДітиМоше-Єгуда-Лейб Ланда, Аврагам-Хаїм-Еліягу Ланда, Гіта-Фейга
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Яаков Ланда (5653 — 26 швата 5746 (5 лютого 1986)) був рабином міста Корніц, «придворним рабином» у домі Ребе Рашаба, а згодом рабином міста Бней-Брак. Один із найвідданіших хасидів Ребе Рашаба.

Біографія

Його юність

Рав Ланда в період служіння рабином Лібави

Народився 5653 року (1892/1893) у містечку Корніц у родині рава Хаїма-Моше-Єгуди-Лейба Ланди, який був рабином містечка, і Гіти-Фейги. По батькові походив зі знатного роду великих хасидів — рава Мордехая-Зіскінда Ланди і рава Залмана Корніцера.

5668 року (1907/1908) почав навчатися в єшиві «Томхей Тмімім Любавич».

Після смерті батька 5673 року (1912/1913) був призначений рабином містечка — згідно з прямою вказівкою Ребе Рашаба[1].

Через кілька років після вступу на посаду рабина, побоюючись доносу, залишив рідне місто і свою рабинську посаду в ньому та переселився до міста Ростов на річці Дон, ближче до двору Ребе Рашаба. Ребе, зі свого боку, любив і наближав його, поселив його у своєму домі в окремій кімнаті, яку виділив для нього, і призначив придворним рабином. Своїй дружині, ребецн, він велів усі питання, що виникають у домі, ставити йому. Суботні та святкові трапези він їв за столом Ребе і був у його домі буквально своєю людиною.

Міква за методом Хабаду, відома як «бор аль габей бор», була тоді запроваджена в Ростові-на-Дону Ребе Рашабом і збудована ним на подвір'ї дому Ребе в Ростові-на-Дону. Це була перша міква, збудована за цим методом.

Як рабинові, Ребе доручив йому відповідати за жнива пшениці для маци шмура для нього і докладно настановив його щодо всього порядку нагляду. Крім того, він за його дорученням провадив широку діяльність із поширення юдаїзму по всій Росії, особливо у зв'язку зі становищем біженців після Першої світової війни.

Заснував також єшиву «Тіферет бахурім» у Москві, призначену для місцевих студентів, щоб наставляти й виховувати їх на шляху Тори і заповідей.

5687 року (1926/1927) переїхав до Латвії. До списків членів родини, які супроводжували його під час виїзду з Росії і які Ребе Раяц подав владі після звільнення з радянської в'язниці того ж року, Ребе Раяц хотів включити й рава Яакова Ланду. Але оскільки рав Ланда вже отримав окремий дозвіл на виїзд у той самий період, він сказав Ребе, що шкода включати його до списку супровідників Ребе — замість нього можна вивезти когось іншого.

У період перебування в Латвії був близький до Рогачовського гаона рабі Йосефа Розіна, який дуже наблизив його і розмовляв із ним про Тору. У місяці кислеві 5690 року (грудень 1929) одружився з Хаєю-Міною з родини Рабіновичів. Весілля відбулося у Двінську, а обряд шлюбу здійснював Рогачовер[2].

Рабин у Лібаві

Деякий час був хабадським рабином у місті Лібава в Латвії.

Ребе Раяц просив призначити його рабином хабадської громади в Лібаві; рав Шмуель Хасдан, один із поважних членів громади, разом зі своїм племінником равом Ісраелем Хасданом та іншими громадськими діячами діяли згідно з вказівками Ребе Раяца, щоб призначити рава Ланду рабином хабадської громади в Лібаві, і підтримували його, щоб зміцнити його становище.

Відтоді між равом Ландою і равом Ісраелем Хасданом зав'язалася міцна дружба, і, попри відстані, — рав Хасдан жив у Європі та в Південній Африці, а рав Ланда в Бней-Браку, — дружба тривала в листуванні з питань Галахи, хабадської та загальної громадської діяльності, а також родинних справ. Рав Ісраель Хасдан і члени його родини під час своїх поїздок до Святої Землі бували в домі рава Ланди, де їх приймали як членів родини[3].

У Землі Ізраїлю

Рав Яаков Ланда після прибуття до Святої Землі

Після кількох років у Латвії переселився до Землі Ізраїлю. 5695 року (1934/1935) служив рабином міста Раматаїм (нині Ход-га-Шарон), потім протягом 50 років був рабином міста Бней-Брак — від 5696 року (1935/1936) до свого відходу з життя 26 швата 5746 року (5 лютого 1986).

У Бней-Браку налагодив справи маасрот, дотримання Шабату, мікв, еруву, уроків Тори. Був відомий своєю непохитністю в дотриманні та зміцненні релігії в місті, поряд із діями лагідними шляхами. Сам ходив крамницями, щоб відокремлювати десятину від овочів, а часом навіть сам ставав у Шабат на вулиці й просив машини, що проїжджали дорогою в Шабат, їхати назад до виїзду з міста, оскільки це релігійне місто, яке дотримується Шабату. Жителі міста особливо любили його і дуже до нього прив'язалися.

З роками поселення розрослося й перетворилося на місто, кількість жителів збільшилася, і, оскільки потреби міста зросли, він створив систему релігійних служб і кашруту в ширшому і більшому масштабі.

Був відомий тоді своїми широкими знаннями і геніальністю в Торі, регулярно виголошував проповідь у Шабат га-Гадоль і Шабат Тшува, виступав на зібраннях зі зміцнення стіни Бней-Брака, щотижня вів уроки за книгою «Танія», а також щосуботи говорив слова Тори в годину «Раава де-раавін».

Протягом багатьох років носив звання «старійшина» і був членом Рабинського суду Хабаду у Святій Землі.

Удостоївся великої пошани з боку всіх великих мудреців Ізраїлю з усіх громад і кіл.

Був також із шанувальників адмора з Амшинова рабі Єрахміеля-Єгуди-Меїра Каліша і був близький до адмора рабі Ісраеля з Гусятина.

З нашими Ребе, провідниками поколінь

У Ребе Рашаба

Рав Ланда був молодий, коли Ребе призначив його на посаду рабина міста, але військова влада переслідувала його, і він був змушений поневірятися. Тоді він вирушив до Ростова-на-Дону і залишався поряд із Ребе Рашабом до дня його відходу з життя 2 нісана.

Ребе, зі свого боку, дуже любив і наближав його, поселив його у своєму домі в окремій кімнаті, яку виділив для нього, і призначив придворним рабином. Своїй дружині, ребецн, він велів усі питання, що виникають у домі, ставити йому. Суботні та святкові трапези він їв за столом Ребе і був у його домі буквально своєю людиною.

Щоранку рав Ланда чув зі своєї кімнати в домі Ребе, яка була під кімнатою Ребе Рашаба, як Ребе Рашаб промовляє ранкові благословення.

У Ростові-на-Дону рав Ланда був одним із хозрім і заходив на повторення до кімнати Ребе Рашаба. Траплялося, що навіть коли була не його черга повторювати маамар, Ребе велів, щоб повторював саме він.

Там же він служив «бааль коре» в міньяні Адмора (хай перебуває душа його в раю). У зв'язку з цим Ребе Рашаб одного разу сказав йому: «Доки ти не прийшов, я тримав Хумаш під час читання. Відколи ти прийшов і почав читати ти, я покладаюся на тебе!»

З різних нагод і в різних бесідах чув від Ребе вказівки та різні речі, зокрема й особисті.

Міква за методом Хабаду, відома як «бор аль габей бор», була тоді запроваджена в Ростові-на-Дону Ребе Рашабом і збудована равом Яаковом Ландою на подвір'ї дому Ребе в Ростові-на-Дону. Це була перша міква, збудована за цим методом. (Нині цю мікву знайшли в доброму стані й заново відремонтували.)

Як рабинові, Ребе доручив йому відповідати за жнива пшениці та її помел для маци шмура для нього і докладно настановив його щодо всього порядку нагляду.

Крім того, він за його дорученням провадив широку діяльність із поширення юдаїзму по всій Росії, особливо у зв'язку зі становищем біженців після Першої світової війни.

Про його рабинство Ребе Рашаб одного разу висловився і сказав: «А рав бісту шойн, ес фелт нор ді ецім ва-аваним...» [= «рабин» ти вже є, бракує тільки «дерев і каміння» ( = міста, в якому служитимеш). Іншого разу сказав йому: «Ти будеш поневірятися й поневірятися, але зрештою станеш рабином». І справді, хоча з різних нагод у подальшому житті він намагався займатися іншими справами і не шукав рабинської посади, зрештою слова Ребе справдилися, і він став рабином.

Це було на фарбрейнгені свята Сімхат Тора. Рава Ланду, який доти не залагодив свого становища щодо російської армії, Ребе Раяц поставив серед співаків, і на фарбрейнгені Ребе Раяц звернувся до свого батька, Ребе Рашаба, і сказав: «Дер „дворцовер рав“ штейт ін капелє ун ер дарф а єшуа» [= «палацовий рабин» стоїть у хорі, і він потребує порятунку]. Малося на увазі — врятуватися від небезпеки призову до армії. Відповів Ребе Рашаб і сказав: «Вер? Янкл? Ер із а кошерер!» [Хто? Янкл? Він кошерний!]. Відтоді рав Ланда бачив явні чудеса — і в самому отриманні звільнення від військової повинності, і взагалі, коли від нього не вимагали пред'явити документи, яких у нього не було...

Завдяки величезній відданості Ребе Рашабу він удостоївся отримувати від нього вказівки і настанови й після відходу з життя Ребе (хай перебуває душа його в раю). Наприклад, він розповідав: через деякий час після відходу з життя Ребе (хай перебуває душа його в раю) він написав у підйон нефеш, що в нього більше немає бажання жити і що він просить, щоб його поховали в межах 50 ліктів від Огелю... Потім до нього звернувся Ребе Раяц і сказав йому: «Батько просив переказати тобі, щоб ти не писав дурниць..» Запитав його рав Яаков Ланда: «Які дурниці я написав?» Відповів йому Попередній Ребе: «Це ти знаєш...»

Коли Ребе хотів з'ясувати, як чинили в галахічних питаннях у Ребе Рашаба, він звертався до нього і з'ясовував у листах. А одного разу, 5721 року (1960/1961), на Рош га-Шана, коли на трапезі в Ребе сидів його син, рав Еліягу, хай живе він, Ребе запитав його, як чинить його батько під час сурмління (шварім). А потім написав про це його батькові.

У Ребе Раяца

Хоча він відкрито не взяв на себе бути прив'язаним до Ребе Раяца як справжній хасид, він був із ним у тісному зв'язку і, звісно, надзвичайно його шанував[4] . Ребе Раяц навіть радився з ним щодо різних питань, пов'язаних зі становищем юдаїзму в Росії. Одного разу рав Яаков Ланда навіть удостоївся врятувати Попереднього Ребе від смертного вироку, коли солдати прийшли робити обшук у домі Ребе, а там був лист, що починався словами «Встань, Ізраїлю, до спокою твого», зміст якого був спрямований проти влади... Рав Яаков Ланда, який знав про лист і його зміст, оскільки Ребе Раяц показав його йому, щоб той зробив свої зауваження, якщо вони є, подбав сховати його і під час обшуку пройшов повз Ребе і шепнув йому на їдиші: «Дер „Кума“ із бай мір» (цей маамар у мене). Тим самим обличчя Ребе, яке було блідим, одразу змінилося і повернулося до природного вигляду. Завдяки своїй кмітливості він навіть подбав зберегти маамар, щоб Ребе побачив, що його справді не забрали. Після того як солдати залишили місце, він віддав його в руки Ребе, Ребе подивився на нього і кинув у палаючу піч.

Ребе Рашаб (хай перебуває душа його в раю) одного разу настановляв свого сина, Ребе Раяца, щодо рава Яакова Ланди: «Як я високо ставив його, так і ти чини, оскільки він — іскра дорогоцінного світла»...

Одного разу Ребе Раяц звернувся до нього і сказав: «Я хотів, щоб усіма моїми особистими справами займався ти» (тобто хотів призначити його своїм секретарем). Рав Ланда, зі свого боку, вже почав до цього готуватися, але на ділі це не здійснилося. Трохи згодом рав Ланда поїхав до Москви, де заснував «Тіферет бахурім». Крім того, з найвищою самопожертвою він пробрався до місцевого поштового сортувального відділення, куди заходив щодня. З часом там завелася звичка, що кожен лист, пов'язаний зі справами юдаїзму та євреїв, «треба» показувати йому. Звідти він повідомляв Ребе Раяцу про суттєві справи з прочитаного.

У Ребе

І під час перебування в Росії, і потім, перебуваючи у Святій Землі, він був у тісному зв'язку з Ребе. Одного разу Ребе зустрівся з ним у кімнаті рава Яакова Ланди, вони сиділи разом на ліжку рава Яакова Ланди, і Ребе навчав його «астрономії» і навіть показав йому на зорях «Великий Віз і Малий Віз». Крім того, між ними було широке листування з різних питань громадської діяльності та хабадської діяльності у Святій Землі, і особливо у зв'язку з різними звичаями Хабаду, свідком яких він був, будучи «придворним рабином» у Ребе Рашаба.

В одному з листів Ребе пише йому: «Так само, як ти зустрічав мене в Росії, так і сьогодні я не маю жодної частки й причетності до громадської діяльності»... В іншому листі Ребе вимагає від нього, щоб він вів уроки хасидуту і тим самим наблизив багатьох (звісно, завдяки його становищу, і тямущому досить). І справді, протягом тривалого часу він вів уроки «Танії» у Великій синагозі в Бней-Браку.

Ребе незмінно надсилав йому кожну книгу, що виходила з учення Ребе Рашаба.

На схилі років, коли Ребе виступив із постановою про щоденне вивчення Рамбама, він приєднався до святої постанови, неухильно дотримуючись щоденного вивчення, і навіть удостоївся першим завершити Рамбам у «Біньяней га-ума» в Єрусалимі.

Його онук, рав Шломо-Залман Ландо, перебуваючи в 770 у рік «Квуци», надсилав йому листи про все, що відбувалося в «Бейт хаєйну». Одного разу на фарбрейнгені в синагозі Хабаду в Бней-Браку він узяв із собою лист і прочитав його привселюдно, сказавши: «Дивіться, що пише онук, — так само й у нас було ставлення до Ребе Рашаба (хай перебуває душа його в раю): кожне слово, кожен рух зважувався і не забувався повіки»...

Відхід з життя і заповіт

Рав Ланда в пізні роки

Рав Ланда помер у глибокій старості, у віці 93 років, 26 швата 5746 року (5 лютого 1986). Перед його відходом з життя жителі міста прийшли попрощатися зі своїм улюбленим рабином, і він також попрощався з членами своєї родини — синами та онуками, благословивши кожного з них, перебуваючи при ясній свідомості до останньої хвилини.

Перед відходом з життя, лежачи на своєму ліжку в оточенні членів родини і друзів, він попросив покликати до нього голову міста рава Моше Ірнштейна і попросив його пообіцяти, що той подбає призначити його наступником на посаді рабина міста його старшого сина, рава Моше-Єгуду-Лейба Ланду, як він написав і у своєму заповіті.

Перед виходом похоронної процесії з його дому на вулиці Єхезкель, за участі десятків тисяч проводжальників, голова міста рав Ірнштейн підвівся і проголосив: «Згідно із заповітом рава ми цим проголошуємо його старшого сина його наступником на посаді рабина міста і мара де-атра Бней-Брака!» — і зібрані проводжальники вигукнули: «Мазл тов! Мазл тов!»

Після відходу з життя рава Ланди Ребе написав про нього[5]: «Що прославився ім'ям і хвалою своїми великими справами тощо, наш учитель рав Яаков».

Після його відходу з життя його син, рав Моше-Єгуда-Лейб Ланда, служив головою рабинського суду і рабином міста Бней-Брак і твердою рукою керував справами релігії та кашруту в місті. Після відходу з життя сина нагляд за системою кашруту перейшов до його онука, рава Хаїма-Іцхака-Айзика Ланди, шліта.

Родина

  • Його брат, Дов-Бер. Помер у дитинстві.
  • Його брат, рав Аврагам-Мешулам-Залман. У Вілейці. Першим шлюбом був одружений із Хасею Позняк, другим шлюбом — із Хаєю-Етл, донькою р. Сендера. Його діти: Моше, Меїр, Сара-Бея, Рахель.
  • Його дружина, ребецн Хая-Міна, померла 16 тамуза 5737 року (2 липня 1977).
  • Його син, рав Моше-Єгуда-Лейб Ланда — колишній рабин міста Бней-Брак.
  • Його син, рав Аврагам-Хаїм-Еліягу Ланда — голова єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабада.
  • Його донька, пані Гіта-Фейга, померла 11 сівана 5762 року (22 травня 2002), — дружина рава Шломо-Ноаха Кроля, рабина мошаву Хемед і голови єшиви «Хемдат Шмуель», який помер 3 тішрея 5759 року (23 вересня 1998).

Серед його визначних онуків:

Додаткова література

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Так він описав це в листі: «Під тиском друзів батьківського дому і під впливом Любавицького Адмора я був змушений узяти на себе рабинство як наступник батька, попри мій молодий вік. Коли посланці громади поїхали туди — р. Шалом-Іцхак Беккер, р. Мордехай Гурвіц (загинув під час Голокосту) і р. Лейб Матусов (також загинув під час Голокосту) — до Адмора Рашаба з Любавичів, я теж поїхав із ними і пояснив Адморові (хай перебуває душа його у вищих скарбницях), як тяжко мені це буде, але взяла гору наді мною постанова Ребе, і я ввійшов під це ярмо з тяжким серцем...».
  2. ^ Замітка в газеті «Фрімаргн».
  3. ^ Свідчення про дружбу, широке листування і зустрічі опубліковано в книзі «Хасдей Ісраель» — життєписі рава Ісраеля Хасдана.
  4. ^ Одного разу він висловився, що цінує Ребе Раяца більше, ніж усі віддані йому хасиди, але що вдієш, якщо в нього лише одна душа, і її він уже віддав Ребе Рашабу, — гаон і хасид[потрібне уточнення].
  5. ^ «Ємей мелех», том 2, с. 895
Упоминается также в статье «Дом Ребе Рашаба в Ростове-на-Дону».
Яаков Ланда згадується ще в 111 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5162566400

Повідомити про помилку на цій сторінці