Малі літери
| Малі літери | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| [[Файл: Слово «Ваїкра» з малою א|150px]] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Літери абетки | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||
| 7 | 8 | 9 | 10 | 20 | 30 | ||||||||||||||||||||||||
| מ | נ | ס | ע | פ | צ | ||||||||||||||||||||||||
| ק | ר | ש | ת | ||||||||||||||||||||||||||
| Кінцеві літери | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Нотарикон — заміна літер | |
|---|---|
| Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі · 231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи | |
| Види літер | |
| Великі літери · Малі літери · Коронки Думка · Мова · Висікання · Письмо Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь | |
Атван зеїрін (з арамейської: маленькі/крихітні літери), що їх називають також атван дакікін (тонкі/витончені), — це літери абетки в ТАНАХу, які, згідно з мудрецями масори, мають писатися меншими порівняно з рештою звичайних літер. У цих літерах приховано різні натяки і внутрішній зміст.
Історія
Мудреці масори перелічили певні літери в ТАНАХу, які слід писати в сувої Тори меншими за розміром порівняно з рештою літер, і, на думку частини рішонім, написання цих літер у такий спосіб — галаха, дана Моше на Синаї[1].
У всьому ТАНАХу є повна абетка малих літер[2].
За галахою, зміна в написанні літер потрібна лише від початку, але постфактум дозволено читати із сувою Тори, у якому малі літери написані як звичайно, того самого розміру, що й решта літер, — а від початку, якщо є інший сувій Тори, цей сувій не виносять, доки його не виправлять.
Уже в мідрашах мудреців є звернення до значення зміни в цих літерах у масорі[3].
Щодо цих літер Рамбам постановив як галаху:
І хай остерігається щодо великих літер, малих літер, літер із крапками та незвичайних літер, як-от закручені літери פ і вигнуті літери, як переписували софери — людина з вуст людини.
— Рамбам, «Яд га-хазака», Закони про тфілін, мезузу і сувій Тори, розділ 7, закон 8
У вченні хасидизму
Вчення хасидуту пояснює, згідно зі сказаним у Зогарі[4], що місце цих літер — у сфірі Малхут світу Ацилут, яка сходить і стає «головою лисам» для світів, що перебувають нижче від неї[5], і коли в Торі написано малими літерами, це вказує на приховування Б-жественної життєвої сили[6], і це силою Імені Елокім[7], що натякає на їхуда таата.
Приклад цього, що пояснюється в хасидуті, — з вірша «Ось походження неба і землі בהבראם», у якому написано малу ה, — оскільки Б-жественна життєва сила у світах прихована і походить від аспекту Малхут[6].
Після церемонії введення до хедеру Ребе Цемах Цедека його дідом Алтер Ребе, під час якої з ним почали вивчати перші вірші книги Ваїкра, онук запитав діда, чому літера алеф у слові «Ваїкра» — маленька літера, і дід відповів йому, що Адам га-Рішон був творінням рук Святого, благословенний Він, і Святий, благословенний Він, свідчить про нього, що його мудрість більша за мудрість ангелів-служителів, і він усвідомлював свою гідність і цінував себе, і тому спіткнувся в гріху Дерева пізнання. На противагу йому, Моше-рабейну теж усвідомлював свою гідність, але не тільки не загордився цим, а, навпаки, це викликало в нього розбите і смиренне серце, і він був низьким у власних очах, думаючи, що якби інший єврей, не син Амрама, мав таку високу душу і таку заслугу праотців, той, безсумнівно, був би кращим за нього[8].
Рабі Гілель з Паричів пояснює, що атван раврвін відповідають першому стрибку — від Ацмут у-мегут, благословенний Він, до світла Ейн Соф; звичайні літери, «середні літери», відповідають стрибку від світла Ейн Соф до світла каву, а атван зеїрін відповідають стрибку від світла каву до світів АБЕА[9].
У переносному значенні
У вченні хасидуту пояснюється[10], що літери мовлення теж називаються «атван зеїрін», оскільки вони вміщують у собі мало порівняно з літерами думки, які можуть умістити набагато більше (і тому вони називаються атван раврвін).
Також у хасидуті пояснюється, що мідот, які в серці, називаються атван зеїрін[11].
Перед від'їздом рава Лейбла Познера у шліхут він увійшов на єхідут до Ребе Раяца, який сказав йому: «У іншого треба бачити чесноти і не ігнорувати вади. У хасидів кажуть, що в Торі є „атван раврвін“ і „атван зеїрін“: чесноти іншого треба бачити в „атван раврвін“, а його вади треба бачити в „атван зеїрін“».
Див. також
| СТАМ — сувої Тори, тфілін і мезузи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Заповіді Тори та постанови мудреців | Написання сувою Тори · Коректура СТАМ · Перевірка тфілін і мезуз · Читання Тори · Накладання тфілін · Прикріплення мезузи | |||
| Написання СТАМ | Сойфер СТАМ · Шрифт Алтер Ребе · Сувій Тори · Тфілін · Мезуза · Мегілат Естер (Сувій Естер) · Великі літери · Малі літери · ТАНТА · Тагін · Масора | |||
| Особливі священні рукописи | Сувій Тори Мошіаха · Сувій Тори Ребе · Сувої Тори в «770» · Мегіла Ребе Магараша | |||
| Близькі поняття | Мівцо «Літера в сувої Тори» · Загальні сувої Тори · Завершення сувою Тори · Мівцо «Тфілін» · Мівцо «Мезуза» · Тфілін Рабейну Тама · Чотири пари тфілін | |||
Примітки
- ^ «Мордехай» до трактату Менахот, розділ 3.
- ^ Ці літери перелічено в Масорі Гдола — Ваїкра, а також у «Мідраш отійот» і у «Маасе Рокеах» на відповідному місці, а також у «Махзор Вітрі», сторінка 683: א у «ויקרא»; ב у «הב הב»; ג у «וגוש עפר»; ד у «אדם עשק, або у «עשק בדם»; ה у «בהבראם», а деякі кажуть — у «וכבשה», або у «ונפשו לא חיה»; ו у «בריתי שלום» і у «לשוא», або у «נפשו», або у «בנפשו», а деякі кажуть — у «ונפשו לא חיה», а деякі кажуть — у «נעו עורים», а деякі кажуть — у «לא יגרע מצדיק עינו»; ז у «ויזתא»; ח у «חף אנכי»; ט у «טבעו בארץ», або у «יסר מעלי שבטו», а деякі додають — у «וטהרתם ואחר תבאו», або у «וטהרתם מכל טומאותיכם»; י у «צור ילדך תשי», або у «ילדך», а деякі кажуть — у «פינחס»; כ у «ולבכתה»; ל у «לוא», або у «אליכם»; מ у «על מוקדה», і перша מ у «ממרים», а деякі додають — у «מפריד אלוף»; ם у «וטהרתם», або у «וטהרתים מכל נכר»; נ у «נטע ארן», і у «ונבושזבן», або у «נעו עורים», або у «ונרגן», або у «דברי נרגן», і у «נפתלי אילה שלוחה», і у «נפלה ולא תוסיף»; ן у «נטע ארן», і у «ונבושזבן» і у «ונרגן מפריד אלוף», або у «דברי נרגן», а деякі кажуть — у «נבחן»; ס у «יצפנני בסכה», і у «בסופה ובשערה דרכו»; ע у «לעות אדם בריבו»; перша פ у «בשפרפרא», а деякі додають — у «וכפר אדמתו עמו», і у «פיה פתחה בחכמה»; צ у «וצוחת ירושלים», а деякі кажуть — у «ובחוצות ירושלים», а деякі додають — у «צדיק לעולם בל ימוט», і дві צ у «וצדקה תציל»; ץ у «על פני פרץ», а деякі кажуть — у «יפרצני פרץ»; ק у «קצתי בחיי», і у «לשמצה בקמיהם», а деякі додають — у «וקברום», і у «בהולד לו את יצחק», і у «ויזרע יצחק»; ר у «יערי, а деякі кажуть — у «כמנור אורגים», а деякі кажуть — у «ואורגים חורי», а деякі кажуть — у «פרמשתא, а деякі кажуть — у «פרשנדתא», а деякі кажуть — у «ראשית בכורי»; ש у «פרשנדתא», а деякі кажуть — у «פרמשתא», а деякі кажуть — у «עשו», ת у «פרמשתא», а деякі кажуть — у «פרשנדתא», а деякі кажуть — друга ת у «ותכתב אסתר».
- ^ Див., наприклад, «Ялкут Шимоні», Йов, ремез 905, на вірш «Скелю, що породила тебе, ти забув» (а в «Ор га-Тора», Бемідбар, т. 1, с. 8, цю відмінність зіставлено з «Хай же звеличиться сила Г-спода», де стоїть велика йуд.
- ^ Книга Шмот, Ітро, 72б. Трума, 132а. Тецаве, 180б. Пкудей, 260б. Бемідбар, глава Шлах, 165а. Та ін.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе» 5568, ч. 2, с. 671.
- ^ 1 2 «Маамарей Алтер Ребе» 5568, ч. 2, с. 737.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе» 5567, с. 259.
- ^ Наведено і пояснено в «Лікутей сіхот», т. 17, с. 1.
- ^ «Лікутей гагаот ле-Сефер га-Танія», с. 89.
- ^ «Лікутей Тора», глава Цав, 17б.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе» 5566, ч. 1, с. 6.