Чотири пари тфілін
Чотири пари тфілін — це назва чотирьох підходів до розташування уривків у тфілін: Раші, Рабейну Тама, «Шимуша раба» і Раавада.
Передісторія
Існують чотири підходи до розташування уривків у головному тфілін — підхід Раші, підхід Рабейну Тама, підхід Раавада і підхід «Шимуша раба». На практиці встановлено прийняту галаху за підходом Раші, і це ті тфілін, які накладає весь Ізраїль. Є ті, хто з прагнення до гідуру накладає на додачу до цього також тфілін за підходом Рабейну Тама, і Ребе вказав так усім хасидам Хабаду. Обрані одиниці мають звичай накладати також тфілін за підходом Раавада і «Шимуша раба», духовний рівень яких високий і для накладання яких потрібна особлива обережність. І також наші Ребе, провідники поколінь, мали звичай їх накладати. У Геулі всі сини Ізраїлю накладатимуть чотири пари тфілін[1].
Тфілін
Основна стаття – Тфілін
Написано в Торі, у книзі Шмот[2]: «І буде тобі знаком на руці твоїй і пам'яттю між очима твоїми, щоб була Тора Всевишнього в устах твоїх..» «І буде знаком на руці твоїй і тотафот між очима твоїми..»
Тобто є обов'язок від Тори, щоб слова Всевишнього були на руці й між очима (що означає — на голові (у місці, де лоб немовляти м'який) навпроти очей), і звідси вивели мудреці заповідь тфілін.
Водночас немає точного галахічного опису, що треба прив'язувати до руки, що треба класти між очима тощо. Лише в Усній Торі роз'яснено всі подробиці заповіді тфілін.
У тфілін є батім — свого роду коробочки, всередину яких слід вкласти уривки з Тори — уривок «Кадеш», уривок «Ве-гая кі євіаха», уривок «Шма» і уривок «Ве-гая ім шамоа»[3]. Уривки слід писати за їхнім порядком у Торі[4]: «Кадеш», «Ве-гая кі євіаха», «Шма» і «Ве-гая ім шамоа». Уривки слід писати письмом СТАМ[5]. Одна з його характерних особливостей — «тагім» над літерами.
У ручному тфілін уривки написано на одній смузі пергаменту, на відміну від головного тфілін, у якому уривки написано чотирма різними уривками й розміщено в чотирьох різних батім-порожнинах у корпусі тфілін[6] .
Розташування паршійот
Тоді як щодо порядку написання уривків є обов'язок писати їх за порядком[7], то щодо розміщення уривків (у ручному тфілін — їх розміщення на пергаменті; а в головному тфілін — їх розміщення в різних батім-порожнинах) немає обов'язкового порядку від Тори, і лише в мудреців була суперечка щодо порядку уривків[8].
Перше джерело, що відкрито обговорює питання розміщення уривків (головного — але вчать також і щодо ручного тфілін) і з якого походять чотири підходи, — це Гемара в трактаті Менахот[9]:
Навчали наші мудреці: який їхній порядок? «Освяти Мені» та «І буде, коли приведе тебе» — праворуч, «Слухай» та «І буде, якщо послухаєте» — ліворуч. Але ж навчали навпаки?! Сказав Абає: це не складність! Тут — праворуч від того, хто читає, тут — праворуч від того, хто накладає, і той, хто читає, читає за порядком.
Пояснення: мудреці запитали: який порядок розташування уривків? І відповіли: порядок такий: «Кадеш» і «Ве-гая кі євіаха» праворуч, а «Шма» і «Ве-гая ім шамоа» ліворуч. Запитує Гемара: але ж ми вчили в іншій барайті інший порядок уривків? Відповідає Абає: обидві барайти правильні. Питання лише в тому, з якого боку визначено праве й ліве. Або з погляду того, хто читає, — тобто того, хто стоїть навпроти того, хто накладає тфілін, і «читає» — дивиться на уривки, що на голові того, хто накладає, — або з погляду людини, яка накладає тфілін (головний). Тобто праве того, хто накладає, — це ліве людини, що «читає», яка стоїть навпроти нього.
З цього обговорення в Гемарі випливає важливий принцип порядку розміщення паршійот у тфілін:
Чотири уривки головного тфілін не утворюють одного ряду з чотирьох одиниць, що йдуть одна за одною (а, б, в, г), а поділяються на два чіткі крила: два уривки праворуч («Кадеш», «Ве-гая кі євіаха») і два уривки ліворуч («Шма», «Ве-гая ім шамоа»). Але й у цих крилах можна розташувати уривки двома різними способами: зсередини назовні — коли «всередину» означає серединну лінію (уявну, звісно), що розділяє праве («Кадеш лі» і «Ве-гая кі євіаха») і ліве («Шма Ісраель» і «Ве-гая ім шамоа»), тобто з правого боку ми розташуємо уривки в напрямку всередину, а з лівого боку розташуємо уривки в напрямку назовні. Або ззовні всередину, тобто і з правого боку, і з лівого боку спосіб розташування уривків буде в напрямку ззовні всередину[10]. Так само й визначення «праворуч» і «ліворуч» не є однозначним визначенням, оскільки це залежить від того, з якої точки зору визначають бік: з точки зору того, «хто накладає», чи з точки зору того, «хто читає».
Чотири підходи

Ці чотири підходи надзвичайно давні, але назву їм встановлено за їхнім відкритим і основним джерелом; слід зазначити, що носії наведених нижче підходів отримали свої підходи за традицією від своїх учителів — від гаонів і від раббанан савораї. Прийнято також, що від Моше Рабейну і до гаонів накладали тфілін Раші та Рабейну Тама[11]. Також наводиться в книзі «Шеелот у-тшувот мін га-Шамаїм»[12], що суперечка про те, чи «гавайот посередині», чи «за порядком», — це суперечка також між Святим, благословенним Він, і Вищим сонмом.
Підхід Раші
Порядок уривків з правого боку — ззовні всередину, а з лівого боку — зсередини назовні (див. вище), тобто за порядком їх написання в Торі («Кадеш», «Ве-гая кі євіаха», «Шма», «Ве-гая ім шамоа») з правого боку того, хто читає (людини, що перебуває навпроти того, хто накладає). За підходом Раші, пояснення слів «Кадеш лі, Ве-гая кі євіаха праворуч, Шма, Ве-гая ім шамоа ліворуч» означає, що вони розміщені в правій і лівій частині батім.
Підхід Раші — найбільш прийнятий підхід, і, на думку більшості законовчителів, щоб виконати обов'язок заповіді, слід накладати саме їх[13].
Згідно з підходом Раші, слід особливо ретельно стежити, щоб тфілін були точно посередині голови, оскільки за його підходом різниця між правим боком і лівим боком вкрай мала (борозенка між корпусом уривка «Ве-гая кі євіаха» і корпусом уривка «Шма»)[14].
Одна з ознак тфілін Раші — місце виходу «телячої волосини»[15]. Місце виходу волосини — від уривка «Ве-гая ім шамоа» в бік уривка «Кадеш», і в тфілін Раші виходить, що вона виходить між останнім корпусом ліворуч від того, хто читає, і попереднім до нього.
Підходу Раші дотримуються також[16]: Рі Алфас (за підходом «Мігдаль оз»), Рі бен Мігаш, Рі бен Мігат, Рамбам, Рашба, рабейну Йона, Рамбан, «Бейт Йосеф», «Мігдаль оз», Магаріль[17] та інші. Рамбам[18] наводить навіть, що тфілін рава Гая були як у Раші. Однак Тосафот наводять, що підхід рава Гая — як у Рабейну Тама, а Раавад наводить, що підхід рава Гая — як його власний. Дехто пояснив, примиряючи суперечність, що рав Гай накладав тфілін за всіма підходами[19]. Також із кількох місць у Зогарі[20] випливає, що основний підхід — що уривки мають бути «за порядком», а на думку «Мішмерет шалом»[21], мається на увазі «праворуч від того, хто накладає», як підхід Раші.
Підхід Рабейну Тама
Основна стаття – Тфілін Рабейну Тама
Порядок уривків — ззовні всередину, тобто порядок уривків такий: «Кадеш», «Ве-гая кі євіаха», «Ве-гая ім шамоа», праворуч від того, хто читає. За підходом Рабейну Тама пояснення слів «Кадеш, Ве-гая кі євіаха праворуч» — що «Кадеш» і «Ве-гая» розташовують справа наліво, а «Шма, Ве-гая ім шамоа ліворуч» означає, що їх розташовують зліва направо. Рабейну Там доводить свої слова з Гемари в трактаті Менахот[22].
Ознака, якою часто користуються для порядку уривків за підходом Рабейну Тама (і Раавада), — це[23] «гавайот посередині», тобто уривки «Ве-гая ім шамоа» і «Ве-гая кі євіаха» перебувають посередині. І також є ознака за «шинін» — що уривки «Шма» і «Кадеш» розташовані поруч із «шиним», які виступають на головному тфілін.
Одна з ознак підходу Рабейну Тама — місце виходу телячої волосини: за підходом Рабейну Тама воно точно посередині — між уривком «Ве-гая» і уривком «Кадеш».
Думки Рабейну Тама дотримуються також[24]: рав Шріра Гаон, Рабейну Хананель, Рі Тов-Елем, Ріф (згідно з Рамбамом[25]), Рі Барцелоні, «Га-Ешколь». (Але слід зазначити, що, можливо, частина з них можуть бути і як Раавад.) Також доводиться з кількох місць у Зогарі, що слід накладати також тфілін Рабейну Тама, і в цьому є навіть обов'язок (хоча випливає, що основні тфілін за Зогаром — це тфілін Раші).
Підхід «Шимуша раба»
Думка[26] «Шимуша раба»[27] полягає в тому, що порядок уривків — зсередини назовні, тобто порядок такий, як їхній порядок у Торі («Кадеш», «Ве-гая кі євіаха», «Шма», «Ве-гая ім шамоа»), однак є суперечка, чи його підхід — «праворуч від того, хто читає», чи «праворуч від того, хто накладає». Тосафот, «Гагаот маймонійот», «Сефер га-Трума», «Мордехай», «Бейт Йосеф» та інші зрозуміли, що його підхід цілком як у Раші, але в «Шеелот у-тшувот Рамаа з Фано», «Мацат шмурім», «Мішмерет шалом», «От хаїм» написали, що його підхід — «праворуч від того, хто накладає», і такий самий підхід Ребе[28]. Також розійшлися в думках щодо підходу Арізаля: «Олат тамід», «Мішнат хасидім», сідур Арізаля (рава рабі Шабтая), Рамаз (у «Лахмей тода»), «От хаїм» і «Бен Іш Хай» вважають, що думка Арі — що «Шимуша раба» цілком як у Раші; на відміну від них Рамаа з Фано, «Мацат шмурім», «Лахмей тода», «Мішмерет шалом», Рамаз, як його зрозумів «От хаїм», і «Ашкавта де-Рабі» вважають, що думка Арізаля щодо «Шимуша раба» — «праворуч від того, хто накладає».
Є й інші особливості в тфілін за підходом «Шимуша раба»: а. У тагім — що за його підходом увінчують тагім додаткові літери (навіть із літер «Мелехет софер») і додають тагім (понад 3 тагім для літер «Шаатнез гец» і понад 1 таг для літер «Бадак хая»). б. Розмір тфілін має бути «два пальці на два пальці» (=4 см на 4 см).
Одна з ознак тфілін «Шимуша раба» — місце виходу «телячої волосини. Місце виходу волосини — від уривка «Ве-гая ім шамоа» в бік уривка «Кадеш», і в тфілін «Шимуша раба» виходить, що вона виходить між останнім корпусом праворуч від того, хто читає, і попереднім до нього.
Ручний тфілін за підходом «Шимуша раба» — як у Раші.
Підхід Раавада
Порядок уривків — ззовні всередину, тобто порядок уривків такий: «Кадеш», «Ве-гая кі євіаха», «Ве-гая ім шамоа», «Шма», праворуч від того, хто накладає. Ручний тфілін за підходом Раавада — як у Рабейну Тама.
Їхня суть згідно з хасидутом і Каббалою
Чотири мохін
- Тфілін Раші — мохін де-Іма — мохін, що притягуються до Зеїр Анпіна від сфіри Біна де-Ацилут.
- Тфілін Рабейну Тама — мохін де-Аба — мохін, що притягуються до Зеїр Анпіна від сфіри Хохма де-Ацилут[29].
- Тфілін «Шимуша раба» — із сіхи Ребе випливає, що їхній щабель — Аріх Анпін.
- Тфілін Раавада — із сіхи Ребе випливає, що їхній щабель — Атік Йомін[30].
Чотири способи притягнення Імені Гаває
Уривки тфілін відповідають Гаває: уривок «Кадеш лі» — навпроти літери «йуд» Імені Гаває, уривок «Ве-гая кі євіаха» — навпроти першої літери «гей» Імені Гаває, уривок «Шма» — навпроти літери «вав» Імені Гаває, а уривок «Ве-гая ім шамоа» — навпроти літери «гей» Імені Гаває[31]. Виходить, що через накладання тфілін людина притягує Ім'я Гаває[32]. Однак у притягненні Імені Гаває є кілька способів, відповідно до способу сполучення Імені Гаває, що виражаються в чотирьох парах тфілін:
Тфілін Раші — сполучення Імені Гаває у вигляді Й-Г-В-Г. Порядок уривків у тфілін Раші — за їхнім порядком у Торі, і тому також притягнення Імені Гаває в них — у звичайному сполученні, в якому літери Імені Гаває йдуть за порядком. Цей порядок виражає звичайний порядок у всякому Б-жественному впливі: цімцум, поширення, притягнення і поширення[33]. А оскільки це звичайний порядок у сходженні шефа у світ, галаха — як у Раші. Це в простоті сполучення в тфілін «Шимуша раба».
Тфілін Рабейну Тама — сполучення Імені Гаває у вигляді Й-Г-Г-В. Таке сполучення у світі прийдешньому[34]. Це в простоті сполучення в тфілін Рабейну Тама[35].
Їх накладання
Накладання тфілін Рабейну Тама
У «Шулхан арусі» «Бейт Йосеф» пише[36]: «Богобоязливий виконає обов'язок за обома і зробить дві пари тфілін, і накладе обидві». А в «Шулхан арусі Алтер Ребе» написано: що «всякий богобоязливий виконає обов'язок за обома і зробить 2 пари тфілін і накладе їх».
Згідно з внутрішньою частиною Тори, тфілін Рабейну Тама вимагають особливої святості від людини, яка їх накладає, і тому в багатьох громадах прийнято починати накладати їх лише після весілля.
Хасиди Хабаду в минулому мали звичай починати накладати тфілін Рабейну Тама лише за особливою вказівкою Ребе, коли кожен бахур (приблизно у віці вісімнадцяти років) питав про це Ребе. Іноді Ребе вказував порадитися про це з машпіа. У Пурим 5736 року (16 березня 1976) Ребе вказав, щоб починали накладати їх починаючи з бар-міцви, і навіть ще раніше — з того часу, коли починають звикати накладати тфілін, особливо для того, щоб подолати темряву вигнання і пришвидшити Геулу. Відтоді в громадах Хабаду прийнято починати накладати тфілін Рабейну Тама разом із тфілін Раші в період перед бар-міцвою.
Накладання чотирьох пар

Накладання чотирьох пар тфілін стосується саме прийдешнього майбутнього, коли буде повнота справи підкорення мозку й серця[37], а нині це стосується виключно лише обраних одиниць. У хасидизмі Хабад остерігалися цього надзвичайно, до такої міри, що Ребе називає поіменно тих небагатьох, хто мав звичай їх накладати: наші Ребе, провідники поколінь[38], і родина дому Ребе[39]. А в сіхі 14 швата 5710 року (1 лютого 1950)[40] Ребе додає, що так чинили також сини Ребе Цемах Цедека, р. Гілель з Паричів, р. Іцхак-масмід і р. Цві-Гірш Гурарі. Також відомо про інших особистостей, які їх накладали: рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон[41], р. Дов-Бер Хен[42] та інші. Раза накладав чотири пари, але згодом здійснив із цього приводу скасування обітниць[39]. Р. Баруху Парізу Ребе написав, що він може почати накладати чотири пари у віці сорока років[43].
Сам Ребе розповідав, що побоювався їх накладати і зробив це лише після ясної вказівки від Ребе Раяца[40]. Ребе Раяц замовив для Ребе тфілін «Шимуша раба» і Раавада, щоб справу було зроблено таємно. З листа батька Ребе — рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона — зрозуміло, що Ребе почав їх накладати близько 5699 року (1938/1939). Однак Ребе Раяц написав Ребе листа про порядок поведінки під час накладання чотирьох пар перед Мусафом уже 3 нісана 5696 року (26 березня 1936). Коли він написав своєму батькові рабі Леві-Іцхаку, що почав накладати, рабі Леві-Іцхак написав йому: о, якби ж ми вберігалися від відволікання уваги в тфілін Раші та Рабейну Тама[44].
У календарі «Гайом йом»[45], який є календарем «Ор заруа» для хасидів Хабаду, — а Ребе свідчив, що до нього не вносили нічого, крім того, що є вказівками для багатьох, — Ребе наводить порядок накладання для тих, хто молиться в чотирьох парах тфілін[46].
У сіхі Шабату глави Ваетханан 5749 року (1988/1989) Ребе каже: «І особливо, що також і щодо золота й чистого золота — адже потреба в них для єврея — заради справ Тори і заповідей . . наприклад, щоб купити тфілін мегадрін, і не лише тфілін Раші та Рабейну Тама мегадрін, а й тфілін Раавада і «Шимуша раба» мегадрін (як відома велич справи накладання чотирьох пар тфілін)»[47].
Після цієї сіхи рав Зімроні Цик запитав у Ребе, чи може він почати накладати чотири пари тфілін також з огляду на те, що йому виповнилося сорок років, і Ребе відповів: «Стосується його машпіа, хай живе він, у Святій Землі». Після дозволу свого машпіа[48] (р. Мендла Футерфаса) рав Зімроні Цик почав накладати чотири пари тфілін.
Приблизно двадцять років потому рав Зімроні Цик почав агітацію серед своїх близьких і спонукав їх накладати чотири пари тфілін. За його словами, його запитання не було приватним, а він мав намір побачити, чи є в словах Ребе в згаданій сіхі справді зміна «лінії», і відповідь йому вказує на загальну зміну — що в повноваженнях машпіїм дозволяти накладання чотирьох пар. Водночас цей його підхід не був прийнятий у загальному хабадському середовищі, яке продовжує чинити згідно зі словами Ребе, що їх накладання стосується обраних одиниць. Так постановили й кілька рабинів Хабаду, до яких зверталися з цим питанням[49].
Див. також
Додаткова література
«Тфілін Днів Мошіаха» рава Зімроні Цика.
Зовнішні посилання
- Іссер Шпрінгер «Порядок уривків у тфілін», у додатку до тижневика «Бейт Мошіах», «Га-Тамім», випуск 45
- Чи можна накладати чотири пари тфілін щодня? — рав Йосеф-Єшая Браун.
- Накладання тфілін «Шимуша раба» і Раавада — рав Єгуда-Лейб Нахмансон.
- Виступи рабинів на з'їзді з нагоди виходу книги «Тфілін Днів Мошіаха».
| СТАМ — сувої Тори, тфілін і мезузи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Заповіді Тори та постанови мудреців | Написання сувою Тори · Коректура СТАМ · Перевірка тфілін і мезуз · Читання Тори · Накладання тфілін · Прикріплення мезузи | |||
| Написання СТАМ | Сойфер СТАМ · Шрифт Алтер Ребе · Сувій Тори · Тфілін · Мезуза · Мегілат Естер (Сувій Естер) · Великі літери · Малі літери · ТАНТА · Тагін · Масора | |||
| Особливі священні рукописи | Сувій Тори Мошіаха · Сувій Тори Ребе · Сувої Тори в «770» · Мегіла Ребе Магараша | |||
| Близькі поняття | Мівцо «Літера в сувої Тори» · Загальні сувої Тори · Завершення сувою Тори · Мівцо «Тфілін» · Мівцо «Мезуза» · Тфілін Рабейну Тама · Чотири пари тфілін | |||
Примітки
- ^ Див. сіху Шабату тижневої глави Трума 5752 року (1991/1992) («Сіхот кодеш» 5752, ч. 2, с. 708, невідредагована): «Повнота справи підкорення серця й мозку буде саме в істинній і повній Геулі. І на додачу до повноти в намірі заповіді, адже й виконання заповіді тфілін буде тоді в повноті — „як заповідано волею Твоєю“, оскільки тоді всі сини Ізраїлю накладатимуть 2 пари тфілін, і більше того — 4 пари тфілін: Раавада і „Шимуша раба“, Рабейну Тама і Раші».
- ^ Глава Бо, 13, 9. Там само 13, 16,. І див. також Дварім, 6, 8. Дварім 11, 18.
- ^ Це виводиться з того, що в цих уривках Тора говорить про заповідь тфілін
- ^ Згідно зі словами Мехілти в тижневій главі «Бо» — параша 18, що починається словами «Ва-єгі кі»
- ^ Особливе письмо, яким пишуть сувої Тори, тфілін і мезузи
- ^ Це виводять мудреці з того, що написано «ле-тотафот» 3 рази, а один раз написано з додаванням «вав» — тобто 4 рази. Або що «тат» і «пат» — це два чужими мовами
- ^ Див. примітку 2
- ^ Див. «Мішмерет шалом», розділ 4, с. 20, що починається словами «Ве-гіне ім»
- ^ 34б. 35а.
- ^ Це визначення зовнішнього і внутрішнього згадується в Тосафот до «Менахот», аркуш 34б, що починається словами «Ве-га-коре коре ке-сідран».
- ^ «Бен Іш Хай», тижнева глава Ваєра, 21 від імені Арізаля.
- ^ Розділ 3
- ^ «Шулхан арух» (розділ 34, сеіф 1): «А звичай світу — як Раші й Рамбам», а в «Шулхан арусі га-Рав» («Орах хаїм», закони тфілін, розділ 34, сеіф 4): «А основне — як Раші і ті, хто з ним, і так написав Рамбам». А в «Мішмерет шалом» (розділ 4, с. 11, починаючи словами «Ве-гіне»): «Безсумнівно, що не слід думати зовсім, Б-же збав, що галаха — як Раші й Рамбам, бо так погодилися законовчителі й увесь світ, і так написано кілька доказів із цього святого Зогару, що тфілін, передані нам, щоб виконати обов'язок, — саме як Раші й Рамбам», і див. у книзі «От хаїм» гаона-праведника з Мукачева, розділ 34, 1
- ^ Закони тфілін у сідурі Алтер Ребе (наводиться в доповненнях до «Шулхан аруху», «Орах хаїм», с. 8 (312).
- ^ Галаха Моше із Синаю — обмотувати уривки телячою волосиною, а в головному тфілін — щоб вона виходила з тфілін; і є суперечка, чи має вона виходити з уривка «Ве-гая ім шамоа», чи з уривка «Кадеш», і тому слід чинити як в основному тексті
- ^ Як зазначають «Бейт Йосеф» («Орах хаїм», розділ 34, сеіф 2), «Мігдаль оз» (на книгу Рамбама — закони тфілін, розділ 3, галаха 5), «Шулхан арух га-Рав» у посиланнях на джерела («Орах хаїм», розділ 34, сеіф 2)
- ^ «Шеелот у-тшувот Магаріль», респонс 137
- ^ У його відповіді мудрецям Люнеля, яка наводиться в «Кесеф мішне», закони тфілін, розділ 3, галаха 5
- ^ «Шеелот у-тшувот Рамаа з Фано», розділ 107; «Шулхан га-тагор» адмора з Комарно, розділ 34, с. 40, починаючи словами «У-меата»
- ^ Див. «Тікуней Зогар», тікун двадцять другий, аркуш 65, с. б; вступ до Зогару, Берешит 13, б; «Раая меемна», Пінхас 252, б; «Раая меемна», Пінхас 258, а; Зогар, Ваетханан 269, кінець сторони а; вступ до «Тікуней Зогар» 9, б; «Тікуней Зогар хадаш» 120, кінець сторони а
- ^ Розділ 4, с. 79
- ^ Менахот, 98б.
- ^ Ці ознаки надзвичайно давні й з'являються, наприклад, у Зогарі («Раая меемна», тижнева глава Пінхас 258, а; вступ до «Тікуней Зогар», аркуш 9, с. а і с. б; «Зогар хадаш — Тікуним», том 2, аркуш 69, с. б) і в «Шулхан арусі Алтер Ребе» (закони тфілін 34, 3); у Зогарі роз'яснюється також питання «гавайот посередині» у внутрішньому вимірі речей, що вказує на піднесений порядок у літерах Імені Гаває, див. там
- ^ Як зазначив Бах
- ^ У його відповіді мудрецям Люнеля, наведеній у «Кесеф мішне» до Рамбама, розділ 3, галаха 5
- ^ У творі «Шимуша раба», що наводиться в «Роша» в трактаті Менахот наприкінці законів тфілін
- ^ Його автор нам поки що невідомий, хоча більшість рішонім відносять його до початку епохи гаонів, імовірно, до епохи р. Шимона Каяри, автора «Галахот гдолот». Деякі кажуть, що це рав Сар-Шалом Гаон.
- ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 11, с. 361; т. 14, с. 381
- ^ «При ец хаїм», «Шаар га-тфілін», розділ 9; «Дерех міцвотеха», заповідь тфілін, с. 17
- ^ У «Лікутей сіхот», частина 2, с. 507, Ребе пише, що «Шимуша раба» і Раавад — це Кетер. І вказує на «Емек га-Мелех» («Шаар Кір'ят-Арба», розділ 68), де написано: «А треті тфілін — це тфілін Аріха, що осягає Зеїр Анпін, і така думка автора „Шимуша раба“». І додає там Ребе: «А може, можна сказати: Атік і Аріх». А в простоті мається на увазі, що «Шимуша раба» — це аспект Аріха, а Раавад — аспект Атіка
- ^ Зогар, Мішпатім 119, с. б. І див. також вступ до Зогару, Берешит 13, б. Зогар, тижнева глава Пінхас 252, б
- ^ Див. «Сідур ім ДАХ», «Шаар га-тфілін» (с. 14) та інші
- ^ Див. «Гемшех 5666», с. 9
- ^ «Раая меемна», том 3 (Бемідбар), Пінхас 258, а
- ^ Рав Зімроні Цик у своїй книзі «Тфілін Днів Мошіаха» (с. 377 і далі) пояснив, що сполучення Імені Гаває в Раші та Рабейну Тама — в Імені Гаває ді-лтата, а в «Шимуша раба» і в Раавада — в Імені Гаває ді-лейла.
- ^ Розділ 34, пункт 2.
- ^ Сіха Шабату глави Трума 5752, «Сіхот кодеш», с. 708
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», ч. 1, с. 169: «У „Шулхан арусі“ роз'яснюється, що слід накладати 2 пари тфілін, а всі провідники поколінь накладали 4 пари».
- ^ 1 2 «Сефер га-сіхот 5704», с. 14.
- ^ 1 2 «Лікутей сіхот», ч. 2, с. 507.
- ^ Свідчення р. Олександра Бен-Нуна — див. «Толдот Леві-Іцхак», с. 278.
- ^ Він накладав безліч пар. Окрім 4 пар він накладав тфілін великі й малі, письма Арізаля та Алтер Ребе та інші.
- ^ «Ігрот кодеш», ч. 5, с. 128.
- ^ «Лікутей Леві-Іцхак», «Ігрот кодеш», с. 422.
- ^ Вислів на день 19 менахем-ава.
- ^ У згаданих «Лікутей сіхот», ч. 2, Ребе розповідає, що коли друкували «Гайом йом», Ребе Раяц погодився опублікувати порядок накладання чотирьох пар тфілін.
- ^ Згідно з версією в доповненнях до сіхи — невідредаговане («Гітваадуйот 5749», ч. 4, с. 147).
- ^ З'їзд 11 нісана 5774 (11 квітня 2014), хвилина 19:00.
- ^ Див. відповіді рава Нахмансона і рава Брауна в зовнішніх посиланнях.