Перейти до вмісту

Перевірка СТАМ

Матеріал з Хабадпедії

Перевірка святих писань, що називається перевіркою СТАМ (абревіатура слів сувої Тори, тфілін, мезузи – перевіряти їх на помилки), є галахічним обов'язком, джерело якого в Гемарі.

Джерело закону

Гемара в «Ктубот»[1] забороняє тримати неперевірений сувій Тори через «не дозволяй, щоб у наметі твоєму жила неправда»[2], і встановлено в «Шулхан арухі»[3]: а. заборонено тримати неперевірений сувій Тори понад тридцять днів (а або виправить, або віддасть у генізу). б. у сувої Тори, у якому знайдено 3 помилки, заборонено читати, доки його не перевірять, бо він вважається помилковим.

Однак ахаронім розійшлися в думках щодо причини обов'язку перевірки: чи є вона від Тори[4], чи тому що в дійсності надзвичайно часто буває, що сойфери помиляються[5]. І в усякому разі ахаронім («Агур», респонси «Шевет га-Леві» та ін.) схилялися до того, щоб бути в цьому вкрай суворими (тобто забороняти читати за сувоєм, який не було перевірено).

Перевірка в минулому

До винайдення комп'ютера порядок перевірки й коректури сувоїв Тори (як вимагає «Коль Яаков»[6]) здійснювали два сойфери, обидва обізнані, мудрі й розумні, що також мають кабалу в письмовому вигляді, а також доказ того, що вони навчилися ремесла коректури й перевірки в сойфера-фахівця, обізнаного в цьому ремеслі:

Візьмуть два сувої Тори, один у руці одного й один у руці іншого (щоб один читав, а другий слухав), і читець читатиме слова за масорою, а не за читанням, слово за словом, неквапно й зосереджено, і з трепетом перед Небесами на обличчі, і коли дійде до відкритої чи закритої параші, промовить уголос «відкрита» (або «закрита»), щоб його товариш почув і відповів йому, якщо в нього відкрита й закрита переплутані. І так само коли дійде до місця, де потрібні точки, підвищить голос і скаже «з точками», щоб його товариш почув і відповів йому, якщо в нього немає точок.

І кожну знайдену помилку відзначить на початку рядка, а потім віддасть сойферу виправити. І після того як сойфер виправив, коректор повернеться і перегляне сувій сам по собі літера за літерою і виправить, якщо в ньому є зміна літери, або злиття, або розрив. А якщо побачить у ньому ще помилку чи пошкодження – знову віддасть сойферу виправити. А потім візьме сувій другий перевіряльник і зробить йому коректуру, тобто читання, як зробив перший, а потім також зробить йому перевірку сам по собі, як зробив перший.

І якщо другий нічого в ньому не знайшов, то цей сувій Тори кошерний, але якщо другий знайшов у ньому 3 помилки, слід бути суворим і вимагати для нього ще одну коректуру, а якщо знайшов злиття чи розриви, потрібна ще одна перевірка — але в усякому разі менш ніж після двох коректур і двох перевірок двома сойферами заборонено читати за ним у громаді.

Перевірка сьогодні

Велика проблема в усіх поколіннях була в тому, що не завжди була можлива перевірка за всіма потрібними правилами, СТАМ перевіряв один коректор – і в ньому залишалося багато помилок. З'ясувалося, що людський мозок «доповнює слова» і легко «пропускає» не лише відсутні чи зайві літери, а й цілі слова і навіть цілі речення (і тим більше проблеми з інтервалами паршійот).

Благословен Всевишній, удостоїлося наше покоління[7], у якому проблему було розв'язано майже повністю[8], і сьогодні більшість рабинів вимагають[9], щоб кожен сувій Тори перевіряли окрім традиційної ручної перевірки також на комп'ютері, і багато з них вимагають комп'ютерної перевірки щонайменше двічі.

Розвиток комп'ютерних перевірок

У сіхі 10 швата 5734 (2 лютого 1974) Ребе оголосив про мівцо «Мезуза». Одразу з початком мівцо з'ясувалося жахливе становище СТАМ у наших братів, синів Ізраїлю, – як у простих євреїв, так і в гаредім та найсуворіших меадрін. Раптом разом з'ясувалося, що є потреба в написанні й перевірці мільйонів мезуз, терміново виникла потреба в багатьох сойферах і в багатьох перевіряльниках. Одну з ідей покращити й зробити ефективнішими швидкість перевірки та її надійність[10] було висунуто лише через короткий час[11] — у 5735 році (1935) професором Зеевом Левом: «побудувати програму для перевірки мезузи (зрозуміло, у великих кількостях і однотипної) на комп'ютері, треба спробувати це й з'ясувати галахічний бік ідеї». Але в розглядуваний період комп'ютери були ще в пелюшках, і програми та засоби сканування теж були громіздкими й незграбними, і ідея була цілком нездійсненною.

Зрештою тими, хто підняв рукавичку, виявилися два євреї[12], які внаслідок заклику Ребе заснували в 5736 році (1975/1976) у Нью-Йорку «Ваад Мішмерет стам», що поставив собі за мету пробудити гаредимну публіку до перевірки тфілін і мезуз. Власне розробка програми почалася лише в 5745 році (1984/1985) і тривала приблизно два роки[13].

Що перевіряє комп'ютер

Перед початком розробки «Ваад Мішмерет стам» звернувся до кількох видатних рабинів (рав Шмуель га-Леві Вознер, рав, автор «Мінхат Іцхак», гаон рав Шломо-Залман Ойербах, рабинський суд «Еда гаредіт» та ін.) за галахічним висновком. З одного боку, рабини дали дуже захоплене «благословення в дорогу» (звернулися також до Ребе, який дав купюру в 100$ як символічну участь «Друг я всім, хто боїться Тебе»[14]), але з другого боку (унаслідок низки глибоких технологічних з'ясувань) постановили однозначно: не можна використовувати комп'ютер ні для перевірки зміни форми літер, ні для знаходження злиттів чи розривів. Дозволено використовувати комп'ютер виключно для знаходження відсутніх і зайвих літер – і тільки для цього[15].

Але комп'ютери продовжували швидко розвиватися, і приблизно через десять років конкурентні компанії[16] почали поширювати нові програми, які перевіряють також форму літер тощо[17], і незабаром майже весь ринок перейшов до їх використання[18].

Однак усі програми без винятку ґрунтувалися на технології вісімдесятих років і мали багато проблем[19], що сильно знижували їхню надійність, і лише приблизно через тридцять років (наприкінці 5784 року (2023/2024)) уперше було запущено програму на основі штучного інтелекту[20], яка претендує на розв'язання всіх проблем і на надання коректору швидкої, надійної і точної інформації (у зручному, приємному й новаторському інтерфейсі) про перевірюваний СТАМ.

Примітки

  1. ^ 19б.
  2. ^ Йов 11 14.
  3. ^ «Йоре деа» 279.
  4. ^ Так випливає зі слів «Бней Йона» і «Коль Яаков» на «Йоре деа» 279, які написали, що заборона тримати сувій діє одразу, щойно сойфер закінчив писати сувій, і доки він не перевірений, у нього немає презумпції кошерності, і заборонено читати й учитися за ним.
  5. ^ Думка «Хатам софер» і «Даат кдошім».
  6. ^ Рав Яаков-Хаїм Софер, автор «Каф га-хаїм»
  7. ^ Слід зазначити, що програма перевірки «Ваад Мішмерет стам» була першою у світі програмою, яка видобувала текст із зображення.
  8. ^ Статистика перших років комп'ютерних перевірок показала, що близько 70% сувоїв Тори, за якими читали багато років, були непридатними.
  9. ^ Як рабини Хабаду, так і хасидські, ашкеназькі та сефардські рабини.
  10. ^ Під час звичайної традиційної перевірки дуже важко виявити в тексті слова/ літери відсутні/ зайві, оскільки мозок звичайного перевіряльника тексту схильний «доповнювати» відсутнє, тоді як злиття/ розриви/ зміну форми – око вловлює одразу й без труднощів.
  11. ^ У статті «Перевірка СТАМ в умовах нашого часу» у збірнику «Тора у-мада», том 6, 5736, сторінки 31–36. Ці слова написав рав Йосеф-Сімха Гінзбург у 5736 році (1975/1976) на основі доповіді, яку він зробив на конференції вчених, що дотримуються Тори, у «Бар-Ілані» наприкінці 5735.
  12. ^ Рав Давид-Лейб Грінфельд і рав Шмуель Грантштейн (не хасиди Хабаду).
  13. ^ Випуск «Га-Кулмус», іяр 5745 (квітень–травень 1985) (рекламна газета «Мішмерет стам», випуск 1, і там багато додаткових подробиць.
  14. ^ Згідно зі свідченням р. Й.-Й. Карца. І так само написав АА рав Д. Л. Грінфельд у книзі «Га-Маапах га-оламі».
  15. ^ Згідно зі статтею в газеті «Га-Модіа» 27 сівана 5774 (25 червня 2014).
  16. ^ У 5747 «Тор Таасійот Тохна», а потім інститут «Бейт Йосеф» та ін.
  17. ^ З дозволу рабинів, зрозуміло, частина яких були тими самими рабинами, що спочатку забороняли.
  18. ^ Попри повну заборону з боку кількох рабинів (див. «Га-Маапах га-оламі» Д. Л. Г.)
  19. ^ Які тут не місце перелічувати
  20. ^ Під назвою «Ле-ейней коль Ісраель».

Повідомити про помилку на цій сторінці