Хабадпедія:Гайом йом/Тевет
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |
| Тевет | ||
|---|---|---|
| 1 тевета | Рош ходеш, 6-й день Хануки
Заведено, що той, хто молиться індивідуально, промовляє благословення — у Галелі — на початку і в кінці також у дні, коли Галель не читають повністю. Текст, який промовляють: «Восхвалять Тебе, Г-споди, Б-же наш, усі творіння Твої», з пропуском слова «аль». Усі тфілін накладають перед мусафом, але уроки вивчають після закінчення всієї молитви. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 2 тевета | 7-й день Хануки
Війна греків була «щоб змусити їх забути Тору Твою і відвернути їх від законів волі Твоєї», і як сказано (Берешит раба, розділ 16): «напишіть» і т. д., «що немає у вас частки в Б-зі Ізраїлю». Уся війна була проти Б-жественності, зол мен лернен Тойре, зол мен мекаєм зайн міцвос га-мішпотім ве-га-едус, лише б не згадувати, що це Тора Б-га і що заповіді — закони Його, благословенний Він, волі, ніт дерманен ін Тойре у-міцвос дем іньен фун Г-тлехкайт (=переклад з їдишу: хай вивчають Тору, хай виконують заповіді-мішпатім і едот . . лише б не згадувати про Б-жественність, яка в Торі й заповідях). |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 3 тевета | 8-й день Хануки
У «Тора ор», маамар, що починається словами «Тану рабанан міцват нер Ханука»: «бо не варті всі суди» має бути «бо варті всі суди». Там само, коментар до маамару, що починається словами «Роні ве-сімхі», розділ, що починається «Ве-ата наво»: «що це внутрішній бік Аріх Анпін» має бути «що це внутрішній бік Ейн Соф». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 4 тевета | Провідники Хабаду проходили одну паршію або дві в четвер увечері, у ніч на п'ятницю. У п'ятницю після полудня починали знову з початку і проходили всю тижневу главу з гафтарою. У Шабат вранці перед молитвою проходили знову зі Швії. Коли випадало дві гафтари, читали гафтару тижневої глави в п'ятницю, а іншу гафтару (Шабату Рош ходеш, «Махар ходеш» тощо) — у Шабат (їдиш).
Добрі сни про справи Тори, які повідомляють уві сні, приходять здебільшого завдяки великій старанності в Торі вдень; бо коли займаються Торою з великою старанністю або займаються служінням у серці з величезною працею, то коли вночі його душа підноситься нагору і черпає собі життя з вищого життя, як роз'яснюється в Зогарі, тоді йому повідомляють нові тлумачення Тори у відкритій частині Тори або у внутрішній частині Тори, кожному — відповідно до старанності його служіння в денному служінні. Переклад з їдишу: провідники Хабаду проходили одну паршію або дві в четвер увечері (ніч на п'ятницю). У п'ятницю після полудня починали знову з початку і проходили всю тижневу главу з гафтарою. У Шабат вранці перед молитвою проходили знову зі Швії. Коли випадало дві гафтари, читали гафтару тижневої глави в п'ятницю, а іншу гафтару (Рош ходеш, «Махар ходеш» тощо) — у Шабат. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 5 тевета | Коли Мошіах прийде, побачать перевагу визнання і простодушності, що всі вірять чистою вірою в Б-га, благословенний Він, і в Його Тору і заповіді. Вивчення — розуміння — навіть найбільше розуміння має межу. Але визнання — віра — віра це почуття без межі. Мелех га-Мошіах дасть зрозуміти велике діяння простодушності — сердечного, серйозного служіння (їдиш).
Переклад з їдишу: коли Мошіах прийде, побачать перевагу визнання і простодушності, що всі визнають у чистій вірі Б-га, благословенний Він, і Його Тору і Його заповіді. Вивчення — розуміння — навіть найбільше, має межу. Але визнання — це почуття без межі. Мелех га-Мошіах дасть зрозуміти велике діяння простодушності — серйозного і сердечного служіння. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 6 тевета | Сказано: «Пізнай Б-га батька твого і служи Йому всім серцем», бо всяке знання і осягнення, навіть у найглибших речах, має прийти до служіння, тобто до дії у з'ясуванні та очищенні якостей і внутрішнього зв'язку, що мовою хасидуту називається служінням. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 7 тевета | Міра, щоб звільнитися від «Хібут га-кевер», — щоб шосту частину доби промовляв літери Тори, Тегілім тощо. Щоб удостоїтися очищення душі і звільнитися від «каф га-кела» — шляхом повторення впродовж усього дня, скільки є в його силах, Мішни, «Танії», Тегілім напам'ять. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 8 тевета | Цемах Цедек звелів усім меламедам, які навчали його маленьких онуків, щоб, крім звичайних занять, вони вивчали з ними переклад слів (простий сенс) порядку молитви. І раз на місяць вони приходили до Цемах Цедека, щоб він перевірив їх у цьому. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 9 тевета | Прийнято в тексті «Алейну» казати: «бо вони вклоняються марноті й порожнечі», — і в молитві мусаф Рош га-Шана кажуть так само, — і пильно стежать, щоб не сказати «і моляться» тощо. Спльовують після промовляння. Причина спльовування: оскільки від мовлення утворюється слина, а користуватися цією слиною не хочуть. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 10 тевета | Піст, сліхот, «Авіну малкейну».
Відповідь Цемах Цедека на єхідуті: написано: «Нехай залишить нечестивець шлях свій і муж авен — помисли свої» тощо. «Авен» — від слова «он» із холамом, що означає силу і міць. І так само як «нехай залишить нечестивець шлях свій» — це річ необхідна, бо без тшуви неможливо наблизитися до святого, так само і муж авен, тобто людина, вперта у своїй думці, має залишити свої помисли і не казати: «я кажу так, я тримаюся так» (їдиш), бо всяке «я» і відчуття свого існування — джерело зла і причина роз'єднання сердець. Переклад з їдишу: відповідь Цемах Цедека на єхідуті: написано: «Нехай залишить нечестивець шлях свій і муж авен — помисли свої» тощо. «Авен» — від слова «он» із холамом, що означає силу і міць. І так само як «нехай залишить нечестивець шлях свій» — це річ необхідна, бо без тшуви неможливо наблизитися до святого, так само і муж авен, тобто людина, вперта у своїй думці, має залишити свої помисли і не казати: «я кажу так, я тримаюся так», бо всяке «я» і відчуття свого існування — джерело зла і причина роз'єднання сердець. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 11 тевета | Життя людини залежить від повітря, в якому вона перебуває. Без повітря неможливо жити, і яке повітря, в якому живуть, таке й життя. Коли живуть у повітрі Тори і заповідей, життя здорове. Коли живуть у повітрі безбожжя, це хворе життя, і постійно перебувають у небезпеці захворіти на заразні хвороби. Перші загальні ліки — зробити чистим повітря. Робота з очищення повітря лежить на тих, хто знає книгу, і тих, хто знає Тору. Очищення повітря — за допомогою літер Тори. Коли стоять у крамниці, або коли йдуть вулицею, або коли їдуть у сабвеї й проказують літери Тори, цим роблять чистим повітря. Кожен із тих, хто знає книгу і знає Тору, має вивчити щось напам'ять: Хумаш, Тегілім, Мішну, «Танію» — так, щоб у будь-який час і в будь-якому місці він міг думати і проказувати святі літери Тори (їдиш).
Переклад з їдишу: життя людини залежить від повітря, в якому вона перебуває. Без повітря неможливо жити, і яке повітря, яким дихають, таке й життя. Коли живуть у повітрі Тори і заповідей, це здорове життя. Коли живуть у повітрі безбожжя, це нездорове життя з постійною схильністю захворіти на заразні хвороби. Перші загальні, основні ліки від цього — очистити повітря; завдання очищення повітря лежить на тих, хто знає книгу, і тих, хто знає Тору. Очищення повітря — за допомогою літер Тори. Коли перебувають у крамниці, йдуть вулицею, їдуть потягом і проказують літери Тори, цим очищають повітря. Кожен із тих, хто знає книгу і знає Тору, має пам'ятати щось напам'ять: Хумаш, Тегілім, Мішну, «Танію» — так, щоб за кожної нагоди і в кожному місці він міг думати і проказувати святі літери Тори. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 12 тевета | У 5648 році (1887/1888) мій пан, батько, учитель і наставник [Ребе Рашаб] був обраний габаєм «Хевра кадіша». І за звичаєм його вели в Сімхат Тора в супроводі безлічі народу до синагоги. Тоді він виголосив маамар «Ейн га-Кадош барух Гу ба бі-тронья». І закінчення його слів: «Також люди, що мають мохін, які є зараз, мають відкласти свій розум і не йти за міркуванням і знанням, бо можуть збочити, ідучи за своїм розумом тощо, так що, не доведи Б-же, гірко буде наприкінці тощо. І це головне в цей час, в «іквета ді-Мешиха»: не йти за розумом, міркуванням і знанням, а виконувати Тору і заповіді в простодушності і вірі простій у Б-га Ізраїлю. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 13 тевета | Коли ставлять ліхтар — предмети збираються до світла, бо світло притягує — ліхтікайт ціт цу. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 14 тевета | Дід зі Шполи — дер Шполер Зейде — був людиною дуже палкою, перевершуючи цим інших своїх товаришів, учнів Магіда. Під час відвідин Лядів, у Алтер Ребе — у 5569 або 5570 році (1809/1810), — він розповів, що коли йому було три роки, він бачив Бааль-Шем-Това, «ун ер гот мір аройфгелейгт ді гейліке гант ойфн гарцн ун фун йемолт он із мір варем» (= «і він поклав свої святі руки на моє серце, і відтоді мені тепло»).
Рух праведника, а тим паче побачене чи почутий голос, має подіяти так, щоб не забулося повік. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 15 тевета | «Тора ор», маамар, що починається словами «Осрей», розділ, що починається «Ве-іне зеу», має бути: «І піднесення іскор, які впали, навіть тварини піднесуться, як було спочатку».
Слухай і зважай, Ізраїлю: цей час — час Визволення через нашого праведного Мошіаха, а страждання, що спіткали нас, — це родові муки Мошіаха, і Ізраїль буде визволений лише через тшуву. Не вірте пророкам неправди, які обіцяють вам спасіння й утіхи після закінчення війни; пам'ятайте слово Г-спода (Ірміягу 17, 5): «Проклятий чоловік, який надіється на людину і робить плоть своєю опорою, а від Г-спода відступає серце його». Повернися, Ізраїлю, до Г-спода, Б-га твого, і приготуй себе й домочадців своїх зустріти нашого праведного Мошіаха, який прийде незабаром, просто зараз. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 16 тевета | Цемах Цедек сказав р. Генделю на єхідуті: Зогар підносить душу, Мідраш пробуджує серце, а Тегілім зі сльозами омиває посудину (їдиш).
Переклад з їдишу: Цемах Цедек сказав р. Генделю на єхідуті: Зогар підносить душу, Мідраш пробуджує серце, а Тегілім зі сльозами омиває посудину. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 17 тевета | Щодо звичаю не вчитися в Нітл я чув від мого батька, Адмора, причину: щоб не додавати життєвості. Одного разу мій пан, батько, учитель і наставник сказав: масмідів, яких ці вісім годин зачіпають за душу, я не шаную (їдиш). І це тільки до півночі.
Переклад з їдишу: масмідів, яких ці вісім годин зачіпають за душу, я не шаную. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 18 тевета | Також той, кого викликали до Тори, каже «Хазак, хазак ве-нітхазек». Промовляючи «Ві-гі ноам» на виході святого Шабату, повторюють вірш «Довготою днів» тощо, але не в ранковій молитві.
Коли Цемах Цедек був дитиною і вивчав вірш «І жив Яаков у землі Єгипетській сімнадцять років», його вчитель переклав йому — за тлумаченням «Бааль га-турім» — Янкев овіну гот гелебт ді зібецн бесте йорн ін Міцраїм (= праотець Яаков прожив свої сімнадцять найкращих років у Єгипті). Прийшовши додому з хедера, він запитав свого діда, Алтер Ребе: чи можливо, щоб у праотця Яакова, найобранішого з праотців, найкращими роками життя були 17 років, коли він жив у землі Єгипетській, наготі землі. І Алтер Ребе відповів йому: «Написано: „А Єгуду послав він перед собою до Йосефа, щоб указував перед ним шлях до Гошену“, і наводиться в Мідраші — наведено в Раші: сказав р. Нехемья: щоб влаштувати для нього дім навчання, де була б Тора і де коліна вивчали б Тору. „Щоб указував перед ним шлях до Гошену“ — аз мен лернт Тойре верт мен нентер цум Ойберштн борух гу, ун ойх ін Міцраїм із гевен „ваєхі“ гелебт» (= коли вивчають Тору, наближаються до Святого, благословенний Він, і також Єгипет стає «ваєхі»). |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 19 тевета | У хасидів Хабаду заведена з покоління в покоління постанова Алтер Ребе, що щодня треба вивчати розділ Хумаша з коментарем Раші з тижневої глави. Так поводилися і Ребе — провідники Хабаду (їдиш).
Переклад з їдишу: у хасидів Хабаду заведена з покоління в покоління постанова Алтер Ребе, що кожного дня вивчають розділ Хумаша з коментарем Раші з тижневої глави. Так поводилися і Ребе — провідники Хабаду. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 20 тевета | Мітлер Ребе відповів одному на єхідуті: коли один говорить з іншим про справи служіння і вони навчаються разом, це дві Б-жественні душі проти однієї тваринної душі (їдиш).
Переклад з їдишу: Мітлер Ребе відповів одному на єхідуті: коли один говорить з іншим про справи служіння і вони навчаються разом, це дві Б-жественні душі проти однієї тваринної душі. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 21 тевета | (Його святість Адмор шліта зустрів людину, що несла відра, повні води. І сказав:) «Коли зустрічають воду, каже Бешт: „Коли зустрічають воду, хай скажуть, що Бааль-Шем каже, що це знак благословення“» (їдиш).
Переклад з їдишу: (Його святість Адмор шліта зустрів людину, що несла відра, повні води. І сказав:) «Коли зустрічають воду, каже Бааль-Шем-Тов: „Коли зустрічають воду, хай скажуть, що Бааль-Шем каже, що це знак благословення“». |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 22 тевета | Проголошення мого батька, Адмора, на одному з фарбрейнгенів: так само як накладання тфілін кожного дня — це заповідь Тори для кожного єврея, без різниці, чи великий він у Торі, чи людина проста, так і кожен єврей цілковито зобов'язаний думати щодня пів години про виховання дітей і робити все, що в його силах зробити, і понад його сили, дбати, щоб вплинути на дітей, щоб вони йшли шляхом, яким їх наставляють (їдиш).
Переклад з їдишу: так само як накладання тфілін щодня — це заповідь Тори для кожного єврея, без різниці між великим у Торі і людиною простою, так і кожен єврей цілковито зобов'язаний думати щодня пів години про виховання дітей і робити все, що в його силах, і понад його сили, дбати, щоб вплинути на дітей, щоб вони йшли шляхом, яким їх наставляють. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 23 тевета | «Тора ор», маамар, що починається словами «Мі сам пе», розділ, що починається «А сенс притчі буде зрозумілий»: «бо є рівень переваги» має бути «і так є перевага».
Самими зітханнями ми не врятуємося. Зітхання — лише ручка замка, щоб відчинити серце і розплющити очі, щоб не сидіти склавши руки, а налагодити роботу і дію, кожен — де зможе діяти й робити в пропаганді зміцнення Тори, поширення Тори і дотримання заповідей: цей — своїм пером, цей — своїм словом, а цей — своїми грошима. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 24 тевета | Відхід Алтер Ребе в селі П'єна на виході святого Шабату тижневої глави «Шмот» 5573 року (1812/1813). І місце його спочинку — в місті Гадяч.
Мій батько, пан, дід, учитель і наставник запитав Цемах Цедека: чого хотів Дід шляхами хасидуту і чого він хотів хасидутом (їдиш). І Цемах Цедек відповів йому: шляхи хасидуту — це щоб усі хасиди були як одна родина згідно з Торою, у любові. Хасидут — це життєвість. Внести життєвість і освітити все, також і недобре, щоб знали про власне зло, яке воно, щоб виправити його (їдиш). Переклад з їдишу: мій батько, пан, дід, учитель і наставник запитав Цемах Цедека: чого хотів Дід шляхами хасидуту і чого хотів хасидутом. І Цемах Цедек відповів йому: шляхи хасидуту — це щоб усі хасиди були як одна родина згідно з Торою, у любові. Хасидут — це життєвість. Внести життєвість і освітити все, також і недобре, щоб знали, де перебуває власне зло, щоб виправити це. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 25 тевета | Благословляють Рош ходеш шват. Читання всього Тегілім рано-вранці. День фарбрейнгену.
Із сіхот мого батька, Адмора: вихід з Єгипту — це вихід з меж і кордонів, а хасидут — для виходу з меж і кордонів світу (їдиш). Є різниця: вихід з Єгипту — це справа руйнування й залишення, тому пішли з Єгипту. Вихід з Єгипту хасидуту — це бірур і виправлення, вихід з меж і кордонів світу, але у світі. Тобто, перебуваючи у світі, треба бути у виході з межі й кордону світу. Зняти межу й кордон і сприйняти істину, що сам світ насправді добрий, адже це Його, благословенний Він, воля, — це через служіння хасидуту (їдиш). Переклад з їдишу: із сіхот мого батька, Адмора: Вихід з Єгипту — це вихід з меж і кордонів, а хасидут — для виходу з меж і кордонів світу. Є різниця: вихід з Єгипту — це справа руйнування й залишення, і тому пішли з Єгипту. Вихід з Єгипту хасидуту — це бірур і виправлення, вихід з меж і кордонів світу, але всередині світу. Тобто, перебуваючи всередині світу, треба бути у виході з меж і кордонів світу. Зняти межу й кордон і сприйняти («дерхерн») істину, що сам світ насправді добрий, оскільки це ж Його, благословенний Він, воля, — це через служіння хасидуту. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 26 тевета | У благословенні «Ве-ла-малшиним» роблять невелику паузу між «ве-тамгер» і словом «ве-тахніа», відповідно до наміру, що «ве-теакер ве-тешабер ве-тамгер» — проти трьох кліпот, які треба цілковито усунути, а «ве-тахніа» — проти кліпат нога, яку треба підкорити і в якій є бірур | редагувати — шаблон — обговорення |
| 27 тевета | Алтер Ребе сказав: єврейське матеріальне — це духовне; Ойберштер дає нам матеріальне, щоб ми робили з нього духовне. Часом, коли на мить це не так, треба дати Ойберштерові хоча б «жертву бідняка» — Він дає повною мірою (їдиш).
Переклад з їдишу: Алтер Ребе сказав: матеріальне єврея — це духовне; Святий, благословенний Він, дає нам матеріальне, щоб ми зробили з нього духовне. Часом, коли на мить це не так, треба дати Святому, благословенний Він, хоча б «жертву бідняка», і Він дає щедро. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| 28 тевета | У надрукованій «Сефер га-хакіра» («Дерех емуна») Цемаха Цедека бракує багатьох приміток. Цемах Цедек уклав її у зв'язку зі своїми поїздками до Петербурга, де йому потрібно було відповідати на низку питань у цих темах. | редагувати — шаблон — обговорення |
| 29 тевета | «Ми — робітники дня». День — це світло, наша робота — робота світла, зробити світ світлим (їдиш) світлом Тори. І крім того, що треба перебувати в доброму стані й становищі з допомогою Самого Всевишнього, — самим треба бути такими, як треба бути (їдиш), — уся робота полягає в тому, щоб удостоїтися виховати учнів, ґрунтовних людей (їдиш), які будуть віддані серцем і розумом внутрішньому наміру. Бо недостатньо вивчення відкритої Тори і любові до святого в дотриманні заповідей, а потрібне також служіння в серці.
Переклад з їдишу: ми — робітники дня. День — це світло, наша робота — робота світла, освітити світ світлом Тори. І крім того, що треба перебувати в доброму стані й становищі з допомогою Самого Всевишнього, — самим треба бути такими, як треба, — уся робота полягає в тому, щоб удостоїтися виховати учнів, чесних людей, які будуть віддані серцем і розумом внутрішньому наміру. Бо недостатньо вивчення відкритої Тори і любові до святого в дотриманні заповідей, а потрібне також служіння в серці. |
редагувати — шаблон — обговорення |
| «Гайом йом» | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тішрей | Хешван | Кислев | Тевет | Шват | Адар | Адар I | Адар II | Нісан | Іяр | Сіван | Тамуз | Менахем-Ав | Елул |